Рішення

від 20.11.2019 по справі 922/3074/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2019 р.Справа № 922/3074/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Стеріоні В.С.

розглянувши заяву (вх. №27031 від 11 листопада 2019 року) представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроветгруп" про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроветгруп" (36008, м. Полтава, вул. Автобазівська, б. 3-Б; код ЄДРПОУ: 41531935) до Приватного сільськогосподарського підприємства "Нове життя" (63054, Харківська обл., Валківський р-н, с. Олександрівка, вул. Центральна, б. 3; код ЄДРПОУ: 30957436) про стягнення заборгованості за участю представників:

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 05 листопада 2019 року у справі №922/3074/19 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроветгруп" до Приватного сільськогосподарського підприємства "Нове життя" задоволено. Стягнуто з Приватного сільськогосподарського підприємства "Нове життя" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроветгруп" пеню в розмірі 21 110,12 грн., 3% річних в розмірі 1 967,13 грн., штраф у розмірі 47 866,70 грн., інфляційне збільшення суми боргу в розмірі 957,62 грн. та судовий збір у розмірі 1 921,00 грн.

11 листопада 2019 року через канцелярію господарського суду Харківської області представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроветгруп" надав заяву (вх. №27031 від 11 листопада 2019 року) про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат у розмірі 24 350,00 грн.

Розглянувши заяву (вх. №27031 від 11 листопада 2019 року) представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроветгруп" про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, як зазначено у частині 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частинами 2, 3 статті 126 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 1 частини 4 статті 129 ГПК України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Разом з тим, в частині 5 статті 129 ГПК України зазначено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Частиною 7 статті 129 ГПК України встановлено, що якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.

Суд зазначає, що позивач в позовній заяві (вх. №3074/19 від 23 вересня 2019 року) просив суд у разі задоволення позову стягнути з відповідача понесені витрати на правову допомогу та надав до суду попередній розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і очікує понести у розмірі 33 950,00 грн.

Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до частини 3 статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, 10 жовтня 2019 року через канцелярію господарського суду Харківської області представник позивача надала клопотання про стягнення судових витрат (вх. №24359 від 10 жовтня 2019 року), в якому просила суд стягнути з відповідача судові витрати, а саме витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 19 450,00 грн.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу адвоката представник позивача надала суду копію акту виконаних робіт від 04 жовтня 2019 року, в якому адвокат та клієнт визначили перелік послуг, які зобов`язується надати адвокат, термін виконання та їх вартість.

Відповідно до вищезазначеного акту загальна вартість виконаних робіт становить 17 350,00 грн.

Судом, перевіривши розрахунки зазначені в акті виконаних робіт від 04 жовтня 2019 року встановлено, що загальна вартість виконаних робіт становить 14 850,00 грн. (а.с.73,т.1)

Разом з цим, до клопотання про стягнення судових витрат (вх. № 24359 від 10 жовтня 2019 року) представником позивача було надано: копію квитанції № 1 від 04 жовтня 2019 року на суму 17 350,00 грн., копію видаткового касового ордеру від 04 жовтня 2019 року на суму 10 000,00 грн., копію звіту про використання коштів виданих на відрядження або під звіт № 43 від 04 жовтня 2019 року на суму 10 000,00 грн., копію видаткового касового ордеру від 07 жовтня 2019 року на суму 7 350,00 грн., копія звіту про використання коштів виданих на відрядження або під звіт № 44 від 07 жовтня 2019 року на суму 7 350,00 грн. (а.с.74-78,т.1).

Також надано копію акту виконаних робіт від 08 жовтня 2019 року на суму 2 100,00 грн., копію квитанції № 22 від 08 жовтня 2019 року на суму 2 100,00 грн., копію видаткового касового ордеру від 08 жовтня 2019 року на суму 2 100,00 грн. та копію звіту про використання коштів виданих на відрядження або під звіт № 45 від 08 жовтня 2019 року на суму 2 100,00 грн. (а.с.79-82,т.1).

01 листопада 2019 року через канцелярію господарського суду Харківської області від відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правової допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (вх. №26268 від 01 листопада 2019 року), в якому просить суд відмовити в оплаті правничої допомоги адвоката Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроветгруп" в сумі 17 350,00 грн. в повному обсязі у зв`язку з неспівмірністю заявлених судових витрат та ненаданням детального опису робіт.

11 листопада 2019 року через канцелярію господарського суду Харківської області представник позивача подала заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат (вх. №27031 від 11 листопада 2019 року), в якій просить суд стягнути з відповідача судові витрати, а саме витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 24 350,00 грн.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу адвоката представник позивач надала: копію акту виконаних робіт від 07 листопада 2019 року на суму 4 900,00 грн., копію квитанції № 26 від 07 листопада 2019 року на суму 4 900,00 грн., копію звіту про використання коштів виданих на відрядження або під звіт № 52 від 07 листопада 2019 року на суму 4 900,00 грн. та копію видаткового касового ордеру від 07 листопада 2019 року на суму 4 900,00 грн. (а.с.148-151,т.1).

19 листопада 2019 року через канцелярію господарського суду Харківської області від відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правової допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (вх. №28078 від 19 листопада 2019 року), в якому просить суд відмовити в оплаті правничої допомоги адвоката Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроветгруп" в сумі 24 350,00 грн. в повному обсязі у зв`язку з неспівмірністю заявлених судових витрат та ненаданням детального опису робіт. В обґрунтування клопотання відповідач зазначає, що позивачем значно завищено суму судових витрат на правову допомогу. Останній вводить в оману суд та надає платіжні доручення на суму неспіврозмірну з сумою, яка виникає при перерахунку вартості виконаних робіт відповідно до акту виконаних робіт.

Частиною 4 статті 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В частині 5 статті 126 ГПК України зазначено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини 6 статті 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Верховний Суд в постанові від 01 серпня 2019 року по справі 915/237/18 зазначив, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи вищевикладене, виходити з критерію реальності адвокатських витрат, їх дійсності та необхідності, а також критерію розумності їхнього розміру, беручи до уваги клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правової допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (вх. №28078 від 19 листопада 2019 року), зважаючи на складність справи та ціну позову, суд встановив, що розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищеним та неспіврозмірним, а тому підлягає задоволенню частково, а саме у розмірі 14 850,00 грн.

Керуючись статтями 123,126,129, 237, 238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроветгруп" про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Нове життя" (63054, Харківська обл., Валківський р-н, с. Олександрівка, вул. Центральна, б. 3; код ЄДРПОУ: 30957436) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроветгруп" (36008, м. Полтава, вул. Автобазівська, б. 3-Б; код ЄДРПОУ: 41531935) суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 14 850 (чотирнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп.

В іншій частині - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Повний текст додаткового рішення складено 28 листопада 2019 року.

Суддя Т.О. Пономаренко