Постанова

від 28.11.2019 по справі 2-61/2009

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 2-61/2009

Провадження № 22-ц/801/2345/2019

Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції Бондар О. В.

Доповідач:Медвецький С. К.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2019 рокуСправа № 2-61/2009м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Медвецького С.К. (суддя-доповідач),

суддів: Копаничук С. Г., Оніщука В.В.,

за участю секретаря судового засідання - Богацької О. М.,

учасники справи:

заявник - Публічне акціонерне товариство Державний ощадний банк України в особі філії - Вінницького обласного управління Акціонерного товариства Ощадбанк ,

суб?єкт оскарження - Гайсинський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 2-61/2009 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії - Вінницького обласного управління Акціонерного товариства Ощадбанк на ухвалу Гайсинського районного суду Вінницької області від 25 вересня 2019 року, постановлену у складі судді Бондар О. В. у залі суду,

встановив:

У березні 2019 року Публічне акціонерне товариство Державний ощадний банк України в особі філії - Вінницького обласного управління Акціонерного товариства Ощадбанк (надалі - банк, заявник) звернулося до суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця Гайсинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Теплого М. Г.

Скарга мотивована тим, що 13 квітня 2009 року на підставі рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 13 березня 2009 року видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства Державний ощадний банк України заборгованості за кредитним договором у розмірі 3 657, 47 грн.

Указаний виконавчий лист перебував на виконанні у відділі державної виконавчої служби Гайсинського районного управління юстиції.

Ухвалою Гайсинського районного суду Вінницької області від 23 листопада 2018 року видано дублікат виконавчого листа про стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 , оскільки оригінал виконавчого документа було втрачено при пересиланні поштою.

06 березня 2019 року старшим державним виконавцем Гайсинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Теплим М. Г., з підстав, передбачених п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження , видано повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, оскільки стягувачем пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання та не надано ухвали суду про поновлення строку для пред?явлення виконавчого документа до виконання.

Посилаючись на те, що дублікат виконавчого документа виданий в межах строку пред?явлення його до виконання та вважаючи дії державного виконавця по прийняттю повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу такими, що порушують майнові інтереси банку, заявник просив зазначене повідомлення скасувати.

Ухвалою Гайсинського районного суду Вінницької області від 25 вересня 2019 року у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії - Вінницького обласного управління Акціонерного товариства Державний ощадний банк України на дії державного виконавця Гайсинського районного відділу державної виконавчої служби відмовлено.

Постановляючи цю ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання було прийнято державним виконавцем з дотриманням положень Закону України Про виконавче провадження , оскільки виконавче провадження про стягнення заборгованості з боржника було завершено 31 травня 2010 року, строк повторного пред?явлення виконавчого листа було встановлено до 31 травня 2013 року. 14 січня 2019 року, тобто майже через п?ять років після закінчення встановленого законом строку пред?явлення виконавчого документа до виконання, стягувачу судом було видано дублікат виконавчого листа без поновлення строку для пред?явлення його до виконання, а тому стягувачем пропущено строк для пред?явлення виконавчого листа до виконання.

В апеляційній скарзі представник Акціонерного товариства Ощадбанк Лобанов О. О., посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить вищевказану ухвалу суду скасувати і прийняти постанову, якою скаргу банку задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що розглядаючи скаргу, суд першої інстанції не врахував норми чинного законодавства щодо переривання строку пред?явлення виконавчого листа до виконання, а також того, що 23 листопада 2018 року судом видано дублікат виконавчого листа по справі № 2-61/2009. Поза увагою суду залишилося те, що дублікат виконавчого листа видано в межах строку пред?явлення до виконання, а тому суд дійшов помилкового висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги.

Відзив на апеляційну скаргу впродовж встановленого апеляційним судом строку не надійшов.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апеляційний суд у складі судової колегії, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких міркувань.

Судом встановлено, що рішенням Гайсинського районного суду Вінницької області від 13 березня 2009 року розірвано договір кредиту № 959 від 30 травня 2007 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством Державний ощадний банк України в особі керуючої Гайсинським відділенням № 2967 Тихолаз І. В. та ОСОБА_1 , стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь Відкритого акціонерного товариства Державний ощадний банк України суму неповернутого тіла кредиту у розмірі 3 181, 20 грн та 476, 27 грн процентів за користування кредитом (а. с. 53-54).

На підставі указаного рішення 13 квітня 2009 року видано виконавчий лист № 2-61 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та 12 червня 2009 року відкрито виконавче провадження (а. с. 67, 69, 80).

У листопаді 2018 року банк звернувся до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа № 2-61/09, виданого 13 квітня 2009 року Гайсинським районним судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Ощадбанк в особі філії - Вінницького обласного управління АТ Ощадбанк заборгованості в сумі 3 474, 54 грн (а. с. 83).

14 січня 2019 року Гайсинським районним судом Вінницької області видано дублікат виконавчого листа у справі № 2-61/2009 про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь Відкритого акціонерного товариства Державний ощадний банк України суми неповернутого тіла кредиту в розмірі 3 181, 20 грн та 476, 27 грн процентів за користування кредитом (а. с. 158).

Відповідно до витягу з автоматизованої системи виконавчого провадження ВП-спецрозділ від 16 квітня 2019 року слідує, що на виконанні в Гайсинському районному відділі державної виконавчої служби перебував виконавчий лист 2-61, виданий Гайсинським районним судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь банку заборгованості в розмірі 3 181, 20 грн. Виконавче провадження було відкрито 12 червня 2009 року та завершено 31 травня 2010 року прийняттям державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження , у зв?язку з відсутністю у боржника майна, на яке можна звернути стягнення (а. с. 164-165).

Згідно з копією листа начальника Гайсинського районного відділу ДВС ГТУЮ у Вінницькій області Головатюка С. Г. № 9491/15.4-2014 від 24 жовтня 2018 року виконавчий лист Гайсинського районного суду Вінницької області № 2-61/09 від 13 квітня 2009 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ Ощадбанк заборгованості в сумі 3 474, 54 грн станом на 22 жовтня 2018 року у відділі не перебуває (а. с. 91).

Відповідно до ч. 1 ст. 129 1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов?язковим до виконання.

У п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість судового рішення.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції (далі - Конвенція).

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ді ст. 19 цього Закону особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ст. 18 Закону України Про виконавче провадження ).

За змістом п. 17.4 розділу ХІІІ ЦПК України Перехідні положення у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що стягувачем пропущено строк для пред?явлення виконавчого листа до виконання, оскільки виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь банку завершено 31 травня 2010 року, строк повторного пред?явлення виконавчого документа до виконання, виходячи з положень ч. 5 ст. 12 Закону України Про виконавче провадження , був встановлений до 31 травня 2013 року.

Даних про те, що у період з 31 травня 2013 року до 13 січня 2019 року виконавчий лист повторно надходив на виконання до відділу державної виконавчої служби, матеріали справи не містять.

14 січня 2019 року, тобто після закінчення строку для пред?явлення виконавчого документа до виконання, Гайсинським районним судом Вінницької області видано дублікат виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 на користь банку заборгованості за кредитним договором. Питання щодо поновлення пропущеного строку для пред?явлення виконавчого листа до виконання під час розгляду заяви про видачу дубліката виконавчого листа, судом не вирішувалося.

Доводи заявника про те, що дублікат виконавчого документа було видано в межах строку для пред?явлення його до виконання не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали.

Інші доводи заявника, зокрема щодо порушення судом норм матеріального і процесуального права та норм Конвенції зводяться до незгоди з прийнятою постановою та висновків суду першої інстанції не спростовують.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржуване судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Беручи до уваги зазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно визначився із характером правовідносин, застосував норму матеріального права, що підлягає застосуванню та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, суд вважає, що доводи апеляційної скарги не є суттєвими, а відтак не дають підстав для висновку про порушення процесуального права або неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів

постановив:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії - Вінницького обласного управління Акціонерного товариства Ощадбанк залишити без задоволення, а ухвалу Гайсинського районного суду Вінницької області від 25 вересня 2019 року без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий Підпис С. К. Медвецький

Судді: Підпис С. Г. Копаничук

Підпис В. В. Оніщук

Згідно з оригіналом

Головуючий С. К. Медвецький