Рішення

від 28.11.2019 по справі 364/936/19

ВОЛОДАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 364/936/19

Провадження № 2/364/320/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2019 р. Володарський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Макаренко Л. А.,

при секретарі судового засідання Кулинич Г. І.

за участю:

учасники справи - не з`явилися,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні Володарського районного суду Київської області в смт Володарка Київської області цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до Лобачівської сільської ради Володарського району в Київській області,

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору,

ОСОБА_2 ,

про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

До Володарського районного суду Київської області 13.08.2019 р. надійшов зазначений позов ОСОБА_1 до Лобачівської сільської ради Володарського району в Київській області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, в якій Позивач просить суд: визнати за нею право власності на спадкове майно у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

На обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач у своїй позовній заяві зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 , після смерті якого залишилось спадкове майно, до складу якого увійшов зазначений житловий будинок. Спадкоємцями першої черги є Позивач як дочка померлого. Для отримання свідоцтва про право на спадщину вона звернулася до нотаріуса, проте та відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Ухвалою суду від 19.08.2019 р. відкрито провадження у справі, визначено здійснення розгляду справи у порядку загального позовного провадження, встановлено Відповідачу строк для подання відзиву, призначено підготовче судове засідання на 18.09.2019 р. відкладене на 26.09.2019 р. через неявку представника Відповідача.

Ухвалою суду від 26.09.2019 р. залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка також є дочкою спадкодавця, а також через суперечності в матеріалах спадкової справи було повторно витребувано в нотаріуса спалкову справу ОСОБА_3 , відповідно підготовче судове засідання відкладено на 05.11.2019 р. (а.с. 51-53), надалі відкладене на 28.11.2019 р. через невиконання Позивачем вимог суду щодо надання для залученої третьої особи копії позовної заяви і доданих до неї документів (а.с. 88-89).

У підготовче судове засідання 28.11.2019 р. учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені. Позивачем подано заяву про розгляд справи без її участі (а.с.47). Від Відповідача 20.09.2019 р. та 15.11.2019 р. також надійшли заява про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги визнають (а.с.49, 108).

Третя особа ОСОБА_2 також не з`явилася, про дату, час і місце підготовчого судового засідання повідомлена, копії позовної заяви з додатками отримала, що підтверджено відповідними поштовими повідомленнями про вручення (а.с. 106, 107).

За загальним правилом частини першої статті 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності; якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів (частина третя статті 211 ЦПК України). У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (частина друга статті 247 ЦПК України).

Відповідно до частини четвертої статті 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі, зокрема, визнання позову проводиться в порядку статті 206 ЦПК України.

Згідно з частинами першою, четвертою статті 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві; у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову; якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

За роз`ясненнями Верховного Суду України, викладеними у пункті 24 Постанови Пленуму від 12.06.2009 р. № 2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції , пункті 11 Постанови Пленуму від 18.12.2009 р. № 14 Про судове рішення у цивільній справі , у разі визнання відповідачем позову, що не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом; визнання відповідачем позову має бути безумовним, не суперечити закону й не порушувати права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), у такому разі суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для прийняття визнання Відповідачем позову та задоволення позову, суд, ознайомившись з матеріалами справи і оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні (стаття 89 ЦПК України), виходить з такого.

За наявними матеріалами справи судом встановлено, що спірний житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_3 відповідно запису № 0060-1 погосподарської книгиЛобачівської сільської ради Володарського району Київської області, що підтверджено копією довідки виданою виконкомом цієї сільської ради від 09.07.2019 р. № 244/02-15 (а.с.12, 13), а також копією технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок (а.с. 99-102).

Власник названого майна - ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено копією свідоцтва про його смерть серії НОМЕР_1 , виданого 09.04.2016 р. Виконавчим комітетом Лобачівської сільської ради Володарського району Київської області, актовий запис № 7 (а.с. 6, 59).

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка с. Лобачів Володарського району Київської області (а.с. 9, 71-72), зареєстрована та проживає за адресою зазначеного будинку, є дочкою спадкодавця, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 19.11.1973 р. Лобачівською сільською радою Київської області, актовий запис № 12 (а.с. 11, 70), згідно з яким її батьком є ОСОБА_3 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка с. Лобачів Володарського району Київської області (а.с. 66-68), також є дочкою спадкодавця, що підтверджується копією свідоцтва про її народження серії НОМЕР_3 , виданого 11.11.1967 р. Лобачівською сільською радою Київської області, актовий запис № 16 (а.с. 64), та свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 , виданого 14.05.1988 р. Лобачівською сільською радою Київської області, актовий запис № 4, згідно з яким після укладення шлюбу змінила прізвище з ОСОБА_2 на ОСОБА_2 (а.с. 65).

Мати Позивача та Третьої особи ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджено копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого 12.01.2017 р. Виконавчим комітетом Лобачівської сільської ради Київської області, актовий запис № 2 (а.с. 7).

За життя спадкодавець ОСОБА_3 заповіту не склав.

Згаданими вище ухвалами суду від 19.08.2019 р. та від26.09.2019 р., серед іншого, було витребувано в нотаріуса спадкову справу після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , у зв`язку з цим судом направлено запити до державного нотаріуса (а.с. 24) та двічі приватному нотаріусу Бабак В.С. (а.с. 25, 54).

Державний нотаріус Дяченко Л.Є., надаючи відповідь на запит суду повідомила, що спадкова справа названого спадкодавця не заводилася (а.с. 26), до листа додала Інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (а.с. 27).

З належно оформленої копії спадкової справи ОСОБА_3 , надісланої повторно приватним нотаріусом Бабак В.С. (а.с. 56-83), судом встановлено, що єдиним спадкоємцем, яка звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, є ОСОБА_1 (Позивач), яка була зареєстрована та проживала постійно в будинку спадкодавця разом із ним (а.с. 57, 63); інша дочка померлого ОСОБА_2 (Третя особа) подала заяву про неприйняття нею спадщини (а.с. 58). Також з копії спадкової справи вбачається, що Позивачеві видано свідоцтво про право на спадщину за законом щодо іншого майна - земельної ділянки (а.с. 81), у видачі свідоцтва про право на спадщину на спірний будинок їй було відмовлено через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно (а.с. 14, 75).

Таким чином, судом на підставі наявних у справі письмових доказів встановлено, що Позивач є єдиним спадкоємцем після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 ,яка звернулася до нотаріуса з метою оформлення свідоцтва про право спадщину, яке їй не було видано через відсутність належних правовстановлюючих документів (оригіналів) на спадкове майно.

Відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 16, частини першої статті 328 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права; право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

За визначенням статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (статті 1217, 1220 ЦК України). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Згідно з нормами статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово; кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 ЦК України).

За частинами першою, третьою статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину; відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Згідно з пунктом 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. № 7 Про судову практику у справах про спадкування отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 1296 ЦК України є правом, а не обов`язком спадкоємця.

За таких наведених вище і встановлених обставин суд вважає, що Позивач як дочка померлого спадкодавця, що звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, правомірно звернулася до суду за захистом своїх прав та має право на зазначене вище спадкове майно (житловий будинок).

Таким чином, визнання Відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, вимоги Позивача є обґрунтованими і відповідають закону, а тому суд має законні підстави для прийняття визнання Відповідачем позову та ухвалення рішення про задоволення позову.

Питання щодо стягнення з Відповідачу (органу місцевого самоврядування) на користь Позивача судових витрат судом не вирішується, оскільки таке питання Позивачем перед судом не порушувалося. Проте, зважаючи на визнання Відповідачами позову, суд застосовує положення частини першої статті 142 ЦПК України, частини третьої статті 7 Закону України Про судовий збір та вбачає підстави для повернення Позивачеві з державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору.

Відповідно до статей 16, 328, 1220, 1223, 1225, 1258, 1261 ЦК України, керуючись статтями 2-4, 12, 13, 142, 200, 206, 142, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 351-355, підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Лобачівської сільської ради Володарського району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору: ОСОБА_2 , про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_6 ), у порядку спадкування за законом після ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою:

АДРЕСА_1 Державної казначейської служби України у Володарському районі Київської області повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_6 ), судовий збір у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн 20 (двадцять) коп., сплачений на підставі квитанції від 09.08.2019 р. № 0.0.1431472685.1.

Роз`яснити Позивачеві, що питання про інші судові витрати може бути вирішено судом шляхом ухвалення додаткового рішення за її обґрунтованою заявою, подано в порядку і в строки, визначені статтею 270 ЦПК України.

Копії цього рішення суду направити учасникам справи.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Володарський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано; в разі подання такої скарги - рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л. А. Макаренко