Рішення

від 26.11.2019 по справі 265/5353/19

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

Справа №265/5353/19

Провадження №2/265/1573/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2019 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Костромітіної О. О.,

за участю секретаря Хайтулової Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, Лівобережний відділ державної виконавчої служби м. Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області,

В С Т А Н О В И В:

06 серпня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування заявленого позову посилався на те, що 09 жовтня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським Володимиром Анатолійовичем вчинено виконавчий напис за реєстровим номером 21703 про стягнення з нього на користь ПАТ Укрсоцбанк кредитної заборгованості у розмірі 45020,62 доларів США, з яких: строкова заборгованість - 0,01 дол.США., прострочена заборгованість - 22 513,73 дол.США, строкова заборгованість по нарахованим % - 216,62 дол.США; ' - прострочена заборгованість по нарахованим % - 22 290,26 дол.США, що виникла по Договору кредиту № 215/12-2290 від 08.11.2006 р. На підставі вищевказаного виконавчого напису нотаріуса 03.07.2019 р. державним виконавцем Лівобережного відділу державної виконавчої служби м.Маріуполя Головного управління юстиції у Донецькій області Хара О.В. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження (ВП № 59439451) про стягнення з нього на користь ПАТ Укрсоцбанк заборгованості у розмірі 45020,62 грн. Вважає, що здійснений виконавчий напис від 09.10.2017 року є незаконним та таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на те, що перед вчиненням виконавчого напису нотаріусом відповідач (стягувач) зобов`язаний був на адресу позивача (боржника) надіслати вимогу - письмове повідомлення про порушення кредитного зобов`язання та про суму боргу. Однак, ніякої вимоги від Банку перед вчиненням виконавчого напису нотаріусом він не отримував. Безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що відповідно виключає можливість спору зі сторони боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними, та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не тільки кредитора, а й самого боржника, або ж сто відсотково підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі. Стосовно суми заборгованості по нарахованим процентам, яку пропонував стягнути нотаріус з позивача, позивач зазначає, що кредитним договором № 215/12-2290 від 08.11.2006 р. встановлений кінцевий строк погашення заборгованості (строк дії договору) - до 07.11.2013 року. Тому вже з 08.11.2013 року у відповідача було відсутнє право взагалі нараховувати йому проценти за кредитом . Однак, нотаріус у виконавчому написі, посилаючись на кредитний договір № 215/12-2290 від 08.11.2006 року з кінцевим терміном - 07.11.2013 року, пропонує стягнути з позивача борг за період з 07.11.2014 року по 09.08.2017 року Отже, цей факт ще раз підкреслює, що сума стягнення була спірна, а нотаріус не звернув на це увагу. Також позивач зазначає, що 26.07.2019 року позивач добровільно повернув Банку кредитні гроші у сумі за домовленістю між сторонами, а Банк звільнив його від подальшого виконання обов`язків за вищевказаним кредитним Договором щодо сплати решти залишку заборгованості, тобто на день його звернення до суду з даним позовом він не має заборгованості перед відповідачем.

06 серпня 2019 року позивачем ОСОБА_1 подана заява про забезпечення позову, шляхом встановлення заборони вчиняти виконавчі дії в межах виконавчого провадження ВП 59439451, відкритого на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича від 09 жовтня 2017 року реєстровий № 21703, до прийняття рішення за вказаною справою.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 08 серпня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 08 серпня 2019 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задоволено, заборонено Лівобережному відділу державної виконавчої служби м. Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області вчиняти виконавчі дії в межах виконавчого провадження ВП 59439451 відкритого на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича від 09 жовтня 2017 року реєстровий № 21703 до прийняття рішення за вказаною справою.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 05 листопада 2019 року закрите підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Мельник О.Р., діюча на підставі ордеру, до судового засідання не з`явились, надали письмові клопотання про розгляд справи за їх відсутності. На позовних вимогах наполягають, просять позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача АТ Укрсоцбанк адвокат Дегтярьов Є.В., діючий на підставі довіреності, надав клопотання про розгляд справи без присутності представника банку на підставі наявних доказів та матеріалів.

Третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В.А. у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином.

Представник третьої особи Лівобережного відділу державної виконавчої служби міста Маріуполя Головного управління юстиції у Донецькій області до судового засідання не з`явився, від старшого державного виконавця Хара О.В. надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника відділу ДВС на розсуд суду.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог за наступних підстав.

Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

09 жовтня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. було вчинено виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ Укрсоцбанк суми заборгованості за кредитним договором №215/12-2290 від 08.11.2006 року за період 07 листопада 2014 року по 09 серпня 2017 року у розмірі 45020,62 доларів США, яка складається з : строкова заборгованість - 0,01 доларів США, прострочена заборгованість - 22513,73 доларів США, строкова заборгованість по нарахованих % - 216,62 доларів США, прострочена заборгованість по нарахованих % - 22290,26 доларів США.

В подальшому, на підставі вказаного виконавчого напису, 03 липня 2019 року старшим державним виконавцем Лівобережного ВДВС ГТУ юстиції у Донецькій області було відкрито виконавче провадження ВП № 59439451 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.

За загальним правилом ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою ст.16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Здійснення виконавчого напису нотаріусом регулюється главою 14 Закону України Про нотаріат , постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів , а також Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5(далі - Порядок).

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України від 02.09.1993 року №3425-XII Про нотаріат (надалі - Закон Про нотаріат ) нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п.19 ст.34 Закону України Про нотаріат ). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена глава 14 Закону України Про нотаріат та глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі ст. 87 Закону України Про нотаріат для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України Про нотаріат визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (п.п.1, 3 глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з пп.2.1 п.2 глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 п.3 глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України Про нотаріат та Порядку вчинення нотаріальних дій.

При цьому, ст. 50 Закону України Про нотаріат передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

На підставі викладеного, суд робить наступні висновки.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає у посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України Про нотаріат ). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів .

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст.ст.15, 16, 18 ЦК України, ст.ст.50, 87, 88 Закону України Про нотаріат захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.

Тобто, боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Для правильного застосування положень ст.ст.87, 88 Закону України Про нотаріат у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Так, перевіряючи факт подання кредитором документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника, суд дійшов висновку, що ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутність будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен упевнитись в розумінні боржником пред`явлених до нього вимог і визнання їх.

Відповідно до п. 2.3 та п. 3.1 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2012 року № 296/5, вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

Відтак, захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається шляхом надіслання банком письмової вимоги боржнику про усунення порушень.

При цьому матеріали справи не містять даних про те, що боржник ОСОБА_1 повідомлявся належним чином за 30 днів про намір вчинити виконавчий напис.

Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Отже, кредитодавець має право нараховувати передбачені договором проценти лише впродовж строку дії кредитного договору або до звернення кредитора до суду з вимогою про дострокове стягнення заборгованості, після спливу такого строку нарахування відсотків є безпідставним.

Разом з тим, кредитним договором № 215/12-2290 від 08.11.2006 року встановлений кінцевий строк погашення заборгованості (строк дії договору) - до 07.11.2013 року. Проте у спірному виконавчому написі зазначено про стягнення заборгованості за період з 07 листопада 2014 року по 09 серпня 2017 року, тобто після строку дії кредитного договору, а тому нараховану суму боргу за кредитним договором не можна вважати безспірною в даному випадку.

Таким чином, у разі вчинення виконавчого напису за відсутності доказів, які б підтверджували факт безспірної заборгованості, з порушенням процедури, такий виконавчий напис має визнаватися таким, що не підлягає виконанню.

Проаналізувавши в сукупності досліджені докази, встановлені ними обставини та визначені відповідно до них правовідносини сторін, враховуючи вимоги закону, суд приходить до переконання, що оспорюваний виконавчий напис був вчинений нотаріусом з порушенням чинного законодавства, а тому, у даному випадку має місце порушення прав позивача, які підлягають захисту шляхом визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, внаслідок чого задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, Лівобережний відділ державної виконавчої служби м. Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським Володимиром Анатолійовичем від 09 жовтня 2017 року за реєстровим № 21703 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ Укрсоцбанк суми заборгованості за кредитним договором №215/12-2290 від 08.11.2006 року за період 07 листопада 2014 року по 09 серпня 2017 року у розмірі 45020,62 доларів США, яка складається з : строкова заборгованість - 0,01 доларів США, прострочена заборгованість - 22513,73 доларів США, строкова заборгованість по нарахованих % - 216,62 доларів США, прострочена заборгованість по нарахованих % - 22290,26 доларів США.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник позивача Мельник Олена Рудольфівна, Адвокатське об`єднання Правекс , ідентифікаційний код 42067303, свідоцтво про право на зайняття адвокатської діяльністю № 1547 від 29.10.2003 року, ордер серія ДН №052312 від 18.09.2019.

Відповідач Акціонерне товариство Укрсоцбанк , ідентифікаційний код 00039019, місцезнаходження: 03150, Україна, м. Київ, вул. Велика Валельківська, 100.

Третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, місце знаходження: 01001, м.Київ, пров.Музейний, буд.10, прим.505.

Третя особа Лівобережний відділ державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, ЄДРПОУ 34908763, місце знаходження: 87516, Донецька область, м. Маріуполь, вулиця Московська 7.

Повний текст судового рішення складено 26 листопада 2019 року

Суддя О.О. Костромітіна