Вирок

від 14.12.2011 по справі 1-437/11

РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

м.Рівне, вул.Петра Могили 24, тел: (0362)22-10-74, 26-28-94

Справа № 1-437/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2011 рокум.Рівне

Рівненський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Сидоренка С.М.

при секретарі Алексейчук Ю.М.

з участю прокурора Панчук А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівному кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , з середньою освітою, не одруженого , не працюючого , раніше судимого 07 грудня 2010 року Рівненським міським судом Рівненської області за ч.2 ст.186 КК України до чотирьох років позбавлення волі з іспитовим строком три роки ,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, українця, уродженця та жителя АДРЕСА_2 , з середньою освітою, не одруженого , не працюючого , раніше судимого 07 грудня 2010 року Рівненським міським судом Рівненської області за ч.2 ст.186 КК України до чотирьох років позбавлення волі з іспитовим строком три роки ,

у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.185 КК України ,

в с т а н о в и в :

20 травня 2011 року близько 12 години ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 за попередньою змовою маючи умисел на викрадення чужого майна , діючи з корисливих мотивів , шляхом вільного доступу , таємно повторно викрали з території господарства ОСОБА_3 по АДРЕСА_3 металобрухт вагою 110 кг. вартістю 2.30 гривні за один кілограм , а всього загальну суму 253 гривні .

В судовому засіданні підсудні свою вину у вчиненому злочині визнали повністю та дали детальні показання , щодо вчиненої ними крадіжки . ОСОБА_1 дав показання , про те що дійсно 20 травня 2011 року о 12 години він спільно з ОСОБА_2 попередньо домовившись про викрадення чужого майна приїхали до господарства ОСОБА_3 по АДРЕСА_3 зайшли в двір , звідки разом викрали металобрухт вагою 110 кг .

ОСОБА_2 в суді дав показання , про те що дійсно 20 травня 2011 року о 12 години він спільно з ОСОБА_1 домовившись про викрадення чужого майна , з цією метою вони приїхали на вантажному таксі до господарства ОСОБА_3 , що по АДРЕСА_3 , звідки викрали металобрухт вагою 110 кг., який в подальшому завантажили в машину , а в подальшому здали на пункт прийому брухту .

В суді потерпілий по справі ОСОБА_4 пояснив, що будь-яких претензій до підсудних він не має .

У відповідності до ст. 299 КПК України, враховуючи думку учасників судового розгляду суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які повністю не оспорюються сторонами. При цьому суд переконався в тому, що підсудні правильно розуміють зміст всіх обставин справи, які підлягали б доказуванню. Ці обставини ними не заперечуються. Сумнівів в добровільності та істинності їх позицій у суду немає. Підсудним роз`яснено, що вони, при відмові від дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, будуть позбавлені можливості оспорювати їх в апеляційному порядку. Усвідомивши це, підсудні настояли на істинності своєї позиції у визнанні вини і викладених обставин справи .

Оцінюючи щиросердечні показання підсудних, суд вважає що їх вина у інкримінованому злочині доведена повністю та їх дії органами досудового слідства вірно кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна повторно .

До обставин, що пом`якшують покарання слід віднести те, що підсудні у вчиненому щиро розкаялися та активно сприяли розкриттю вчиненого злочину , відшкодували заподіяні злочином збитки .

Обставин обтяжуючих покарання підсудних судом не встановлено .

При обранні виду та визначенні міри покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного ними злочину , який відповідно до ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості .

При призначенні покарання судом враховується особи підсудних , ОСОБА_1 який за місцем проживання характеризується посередньо та ОСОБА_2 , який характеризується позитивно . Однак як вбачається підсудні будучи засудженими за умисний злочин на шлях виправлення не стали, належних висновків для себе не зробили та вчинили новий умисний злочин під час іспитового строку . За таких обставин суд прийшов до висновку що виправлення та перевиховання підсудних не можливе без ізоляції їх від суспільства .

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України , суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк два роки .

Відповідно до ч.1 ст.71 КК України ОСОБА_1 до покарання за новим вироком частково приєднати не відбуту частину покарання за попереднім вироком від 07 грудня 2010 року Рівненського міського суду Рівненської області та остаточне покарання визначити у виді позбавлення волі та строк чотири роки два місяці .

Запобіжний захід ОСОБА_1 залишити тримання під вартою .

Строк покарання рахувати з 09 листопада 2011 року.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк два роки .

Відповідно до ч.1 ст.71 КК України ОСОБА_2 до покарання за новим вироком частково приєднати не відбуту частину покарання за попереднім вироком від 07 грудня 2010 року Рівненського міського суду Рівненської області та остаточне покарання визначити у виді позбавлення волі та строк чотири роки два місяці .

Запобіжний захід ОСОБА_2 змінити з підписки про невиїзд на тримання під вартою .

Строк покарання рахувати з 14 грудня 2011 року .

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд протягом п`ятнадцяти діб з моменту проголошення .

Суддя Сидоренко С.М.