Постанова

від 28.11.2019 по справі 320/3195/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 28.11.2019 Справа № 320/3195/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 320/3195/18 Головуючий у 1-й інстанції: Іваненко О.В.

провадження № 22-ц/807/2725/19 Суддя-доповідач: Маловічко С.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2019 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого: Маловічко С.В.

суддів: Гончар М.С., Крилової О.В.

розглянувши у порядку спрощеного письмового провадження без виклику учасників справи апеляційні скарги Комунального підприємства Житломасив , ОСОБА_1 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 29 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Житломасив Мелітопольської міської ради, за участю третіх осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок затоплення квартири ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства Житломасив Мелітопольської міської ради Запорізької області про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 20 318 грн. та моральної шкоди у розмірі 80 000 грн., заподіяної затопленням квартири АДРЕСА_1 , співвласниками якої є він та треті особи, що сталося з вини відповідача.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 29 травня 2019 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Комунального підприємства Житломасив Мелітопольської міської ради Запорізької області (м. Мелітополь, вул. Бєлякова, 18, код ЄДРПОУ 32723194) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (і.н. НОМЕР_1 ), який мешкає: АДРЕСА_2 , матеріальну шкоду в розмірі 20 318,00 (двадцять тисяч триста вісімнадцять) гривень, вартість проведення оцінки у сумі 2000,00 (дві тисячі) гривень, витрати на правову допомогу в сумі 3000,00 (три тисячі) гривень.

Стягнуто з Комунального підприємства Житломасив Мелітопольської міської ради Запорізької області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 20 000,00 (двадцять тисяч) гривень.

Стягнути з Комунального підприємства Житломасив Мелітопольської міської ради Запорізької області на користь держави судовий збір в суму 704,80грн.

ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, у якій він зазначає, що суд не в повній мірі врахував обставини, які покладено в основу для відшкодування моральної шкоди, та не надав належної оцінки доказам, долученим на підтвердження розміру моральної шкоди, а тому безпідставно задовольнив частково позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди. Просив змінити рішення в цій частині, стягнувши всю заявлену суму на відшкодування моральної шкоди.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, КП Житломасив подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність і необгрунтованість у зв`язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу КП Житломасив , до якого приєднались треті особи - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , у якому вони вважають доводи скарги неспроможними, тому просять залишити її без задоволення.

КП Житломасив відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 не надало, отримавши копію апеляційної скарги позивача 29.07.2019р., що не є перешкодою для апеляційного розгляду у відповідності до вимог ч. 3 ст. 360 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням ст. 369 цього Кодексу.

Згідно із ст. 7 п. 13 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно із ст. 274 ч. 1 п.1 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, даний спір за визначеними статтями 19, 274 ЦПК України критеріями відноситься до категорії малозначних.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

КП Житломасив Мелітопольської міськради Запорізької області є виконавцем послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкової території, зокрема, у житловому будинку АДРЕСА_3 .

01.01.2015 року між ОСОБА_2 та відповідачем був укладений договір про на-

дання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території.

Відповідно до умов зазначеного договору, відповідач зобов`язаний забезпечити своє-

часне надання послуг належної якості згідно із законодавством, утримувати вну-

трішньобудинкові мережі у належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуго-

вування та ремонт, вживати своєчасних заходів до запобігання аварійним ситуаціям та їх ліквідації, усунення порушень щодо надання послуг в установлені законом строки; відшко-

довувати споживачеві збитки, завдані його майну та (або) приміщенню; шкоду, заподіяну життю чи здоров`ю споживача внаслідок ненадання послуг або надання послуг неналежної

якості; здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання житлових будинків, квартир, приміщень, своєчасно за власний paxyнок проводити роботи з усунення

виявлених недоліків, своєчасно проводити підготовку житлового будинку та його технічно-

го обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період.

19 грудня 2017 року відбулося затоплення вищевказаної квартири. Факти затоплення квартири підтверджуються актами про обстеження квартири від 20.12.2017 року, від 12.03.2018 року.

В актах про обстеження квартири від 20.12.2017р., від 12.03.2018р. зафіксовано факт затоплення квартири АДРЕСА_1 та причини, якими є вихід з ладу труби центрального опалення у квартирі АДРЕСА_4 . Зазначено, що аварійна ситуація усунена: труба централізованого опалення в кв. АДРЕСА_4 відремонтована.

Відповідно до звіту експерта від 26.03.2018р. внаслідок залиття водними стоками (центрального опалення) сталося пошкодження квартири, співвласником якої є позивач, а вартість шкоди, заподіяної власникам квартири, складає 20 318 грн. ( а.с. 51-61).

Суд погодився з позивачем, що затоплення його квартири відбулось з вини КП Житломасив Мелітопольської міської ради Запорізької області, оскільки відповідно до договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, укладеного між сторонами у справі, відповідач повинен був здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання житлового будинку та своєчасно за власний рахунок проводити роботи щодо усунення виявлених недоліків, своєчасно проводити підготовку житлового будинку, його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період.

Пунктом 10.4 договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій передбачено, що споживач має право вимагати від відповідача відшкодування збитків, заподіяних його майну та/або приміщенню внаслідок надання послуг неналежної якості.

Встановивши всі вищезазначені обставини, суд першої інстанції визнав доведеними позовні вимоги позивача щодо залиття квартири, співвласником якої він є, та його причини, якими є невиконання відповідачем обов`язку щодо утримання в належному стані внутрішньобудинкових мереж центрального опалення, що є ознакою протиправної бездіяльності відповідача, а також суд вважав підтвердженими обсяги та розміри завданої матеріальної шкоди, тому задовольнив позов в цій частині в повному обсягу.

Задовольняючи частково вимоги щодо відшкодування моральної шкоди, суд виходив із того, що в ході розгляду справи встановлені всі елементи, з якими закон пов`язує її наявність, і у зв`язку з цим необхідність покладення обов`язку на винну особу щодо її відшкодування, але вважав, що оцінений позивачем розмір шкоди в сумі 80000 грн. є необґрунтованим позивачем, тому задовольнив ці позовні вимоги частково, стягнувши на відшкодування моральної шкоди 20 000 грн.

В апеляційній скарзі відповідач наголошує на тому, що суд неповно з`ясував обставини у справі та неправильно встановив дійсні правовідносини сторін, а саме, пославшись на договір про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, не з`ясував, що цей договір укладено не з позивачем, а з третьою особою - ОСОБА_2 . Також зазначає, що матеріли справи не містять жодного доказу, що труба централізованого опалення вийшла з ладу саме внаслідок дій або бездіяльності відповідача, оскільки ця труба знаходиться у квартирі інших мешканців будинку, від яких скарг на стан труби не надходило, а відповідач доступу до цієї труби не має.

Перевіривши вказані доводи скарги, колегія встановила наступне.

Так, договір про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території дійсно був укладений між КП Житломасив та ОСОБА_2 , а не з ОСОБА_1 - позивачем у справі. Але ці обставини не впливають на виниклі правовідносини, оскільки як ОСОБА_3 , так і ОСОБА_2 є співвласниками пошкодженої від залиття квартири АДРЕСА_1 , частки яких не виділені в натурі, а тому відповідний договір про надання житлово-комунальних послуг може бути укладений з одним із співвласників, але є обов`язковим для всіх інших.

Отже, суд правильно визнав, що цей договір розповсюджується і на інших співвласників, які також є споживачами послуг, що надаються КП Житломасив з утримання будинку, а тому суд міг брати до уваги положення і умови цього договору при вирішенні позову іншого співвласника пошкодженого житла, з яким договір не укладався.

Що стосується ствердження відповідача про недоведеність його вини у залитті помешкання позивача та третіх осіб, колегія вважає, що вони є необґрунтованими за такими підставами.

Згідно зі статтею 8 ЗУ Про житлово-комунальній послуги виконавець послуг зобов`язаний, серед іншого: 8) своєчасно реагувати на виклики споживачів, підписувати акти-претензії, вести облік вимог (претензій) споживачів у зв`язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг; 9) своєчасно та власним коштом проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов`язаних з наданням комунальних послуг, що виникли з його вини.

Оскільки залиття у цій справі відбулось у зв`язку з проривом труби центрального опалення, то на спірні відносини поширюються також Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення, затверджені постановою КМУ від 21.07.2005 № 360 з наступними змінами.

Згідно з пп. 10 пункту 32 вказаних Правил виконавець послуг зобов`язаний утримувати внутрішньо будинкові мережі у належному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт.

Відповідно до п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76, у разі аварії і залиття квартир складається відповідний акт.

Додатком 4 до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій встановлено форму згаданого акта. Тобто факт залиття квартири та його наслідків фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення, водопостачання та водовідведення, представника (власника) будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб як від потерпілої, так і від винної сторін є обов`язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта; прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника, наймача, орендаря, квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; прізвище, ім`я, по батькові власника, наймача, орендаря квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода, обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість; висновок комісії щодо встановлення вини особи, яка вчинила залиття. Акт обов`язково має бути підписаний всіма членами комісії. Відмова від підпису складеного акта присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної не впливає на його чинність: у такому випадку в акті має бути зазначено що згадані особи (прізвище ім`я по батькові) підписувати складений акт відмовилися з тих чи інших причин.

З наданих на підтвердження факту залиття актів вбачається, що причиною залиття є розрив труби центрального опалення в квартирі АДРЕСА_4 , який стався о 23 год. 19.12.2017р. Аварія усунута викликаною аварійною службою, яка перекрила стояк, злила воду, а 20.12.2017р. здійснено заміну труби.

В обох актах не було чітко зазначено про винну у цій аварії особу, але колегія погоджується з висновком суду, що винною особою є саме виконавець послуг з утримання будинку - КП Житломасив , що слідує, як вважає колегія, насамперед з характеру аварії - розрив труби центрального опалення взимку, коли всі системи центрального опалення мали бути перевірені відповідачем щодо їх готовності до експлуатації в осінньо-зимовий період.

Будь-яких висновків щодо неправомірних дій по неправильній експлуатації цієї труби мешканцями квартири АДРЕСА_4 або її пошкодження останніми акти про обслідування не містять.

Посилання відповідача на те, що ніяких заявок від мешканців квартири АДРЕСА_4 про незадовільний стан труби не надходило, не може свідчити про їх вину у її прориві. Натомість, ствердження відповідача про те, що він не може самовільно входити до помешкання споживачів, не ґрунтуються на вимогах чинних нормативно-правових актів, що регулюють правовідносини між виконавцем та споживачами житлово-комунальних послуг.

Так, Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій передбачено здійснення технічного обслуговування і ремонту основних конструктивних елементів та інженерних обладнання та мереж систем життєзабезпечення і безпеки житлового будинку виконавцем цих послуг, що включає в себе: а) технічне обслуговування (утримання), включаючи диспетчерське й аварійне; б) огляди; в) підготовка до сезонної експлуатації; г) поточний ремонт; д) капітальний ремонт. Технічне обслуговування житлового фонду включає роботи з контролю за його станом, насамперед його основних конструктивних елементів, підтримки у справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних обладнання та мереж систем життєзабезпечення і безпеки тощо.

Передбачено, що власники житлових і нежитлових приміщень зобов`язані допускати в займане ними приміщення виконавця послуг з утримання будинку для технічного та санітарного огляду стану житлових і нежитлових приміщень, санітарно-технічного й іншого обладнання, що знаходиться в середині цих приміщень . Також на виконавця послуг з утримання будинку покладається обов`язок у разі необхідності проводити капітальний, поточний і терміновий ремонт, а також усувати аварії.

Щодо загального та профілактичного оглядів мереж будинку виконавець послуг має вести відповідну документацію.

Між тим, відповідач не надав доказів, що вказаний обов`язок щодо огляду мереж центрального опалення у квартирі АДРЕСА_4 перед запуском системи опалення у осінньо-зимовий період АДРЕСА_5 АДРЕСА_6 виконав.

Таким чином, зважаючи на вказані обставини та сукупність зібраних у справі доказів, колегія вважає, що суд вірно визначив, що саме на відповідача слід покласти відповідальність з відшкодування шкоди позивачу, спричиненої від залиття його квартири через прорив труби центрального опалення у квартирі АДРЕСА_4 , що сталося через недбалість відповідача. Докази про інші причини та винні дії інших осіб у матеріалах справи відсутні, та не долучені апелянтом до скарги, що робить такі його ствердження неспроможними.

Сторони в скаргах оспорюють також висновки суду щодо моральної шкоди: відповідач вважає, що ані сам факт спричинення моральної шкоди, ані її розмір не доведені позивачем; позивач вважає замалою стягнуту суму відшкодування з урахуванням наданих ним доказів.

Між тим, колегія не погоджується з доводами обох скарг, а вважає правильними висновки суду, який обґрунтовано визнав, що моральні страждання позивачеві спричинені фактом залиття, оскільки пошкодження його майна позбавило його та його сім`ю можливості проживати у квартирі, так як у ній склались несприятливі умови для проживання, що підтверджується відповідним актом ( а.с. 92), з якого вбачається, що цей вимушений період на час розгляду справи складає майже рік. Крім того, позивач вимушений здійснювати платежі як по цій квартирі, так і за помешкання, у якому він тимчасово оселився до ліквідації наслідків залиття. Але при цьому колегія вважає, що визначений судом розмір у сумі 20 000 грн. є достатнім та справедливим з урахуванням вказаних обставин, та адекватний розміру матеріальних збитків, які також враховуються як критерій визначення морального відшкодування.

Колегія вважає, що підстав для збільшення відшкодування моральної шкоди до 80 000 грн., як просить позивач, не мається, оскільки суд правильно визнав неприйнятними доводи позивача про пов`язаність захворювання його сина ОСОБА_3 із залиттям. З цього приводу також колегія зазначає, що позивач має пов`язувати моральну шкоду лише з тими моральними стражданнями, які спричинені йому, а його син ОСОБА_3 , який є повнолітнім, не позбавлений права подати відповідний позов про відшкодування шкоди, спричиненої йому.

Беручи до уваги все вищенаведене, колегія визнає обидві апеляційні скарги необгрунтованими, тому у відповідності до вимог статті 375 ЦПК України залишає їх без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Комунального підприємства Житломасив та ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 29 травня 2019 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення лише у випадку, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково

Постанова прийнята, складена та підписана 28 листопада 2019 року.

Головуючий: Маловічко С.В.

Судді: Гончар М.С.

Крилова О.В.