Ухвала

від 25.11.2019 по справі 183/3887/17

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/3887/17

№ 2/183/198/19

У Х В А Л А

25 листопада 2019 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря Пащенко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Фермерського господарства Олександрія до Миколаївської сільської ради, Новомосковської районної ради, Новомосковської районної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа - ОСОБА_1 , про:

-встановлення факту належності Фермерському господарству Олександрія Державного акту від 18 серпня 1998 року серії ДПН в № 000214 на право постійного користування землею, площею 14,0 га., розташованої на території Миколаївської сільської ради, наданої для ведення селянського фермерського господарства;

-визнання за Фермерським господарством Олександрія права постійного користування земельною ділянкою, кадастровий номер 1223284000:03:401:001, на підставі Державного акту від 18 серпня 1998 року серії ДПН в № 000214 на право постійного користування землею, площею 14,0 га., розташованої на території Миколаївської сільської ради, наданої для ведення селянського фермерського господарства,

за участю представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Чернікової ОСОБА_3 ,

прокурора Санталової В.В.,

третьої особи - ОСОБА_1 , -

в с т а н о в и в:

11.08.2017 року Фермерське господарство Олександрія звернулося до суду з позовом до Миколаївської сільської ради, Новомосковської районної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, в якому з урахуванням уточнень від 20 вересня 2017 року та від 06 жовтня 2017 року просило суд:

-встановити факт належності Фермерському господарству Олександрія Державного акту від 18 серпня 1998 року серії ДПН в № 000214 на право постійного користування землею, площею 14,0 га., розташованої на території Миколаївської сільської ради, наданої для ведення селянського фермерського господарства;

-визнати за Фермерським господарством Олександрія права постійного користування земельною ділянкою, кадастровий номер 1223284000:03:401:001, на підставі Державного акту від 18 серпня 1998 року серії ДПН в № 000214 на право постійного користування землею, площею 14,0 га., розташованої на території Миколаївської сільської ради, наданої для ведення селянського фермерського господарства.

Звертаючись до суду, позивач посилався на вимоги ст. 256 ЦПК України, ст. 15 ЦК України та зазначав про те, що така вимога підлягає розгляду в суді загальної юрисдикції.

Ухвалою суду від 14 серпня 2017 року відкрите провадження по справі.

28.02.2018 року Прокуратурою Дніпропетровської області подано заяву про вступ прокурора у справу в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (а.с. 157).

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 В ОСОБА_5 звернулася до суду з клопотанням про закриття провадження по справі, посилаючись на те, що ця справ не належить розгляду в порядку цивільного судочинства, відноситься до юрисдикції господарських судів.

Представник позивача заперечував проти задоволення такого клопотання, посилаючись на те, що позивачем вірно обрано спосіб захисту порушеного права, від встановлення факту, що має юридичне значення, яке може бути розглянуте лише в суді загальної юрисдикції, залежить право постійного користування земельною ділянкою Фермерським господарством.

Третя особа підтримала позицію представника позивача.

Представник Головного управління Держгеокадастру підтримала клопотання прокурора.

Суд, вислухавши думку учасників справи, дійшов до наступного висновку.

Цивільний процесуальний кодекс (далі - ЦПК) України у редакції, чинній на час розгляду справи у судах першої й апеляційної інстанцій, передбачав, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають, зокрема, з цивільних і земельних відносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (частина перша статті 15).

Згідно з частинами першою та другою статті 1 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб`єктами підприємницької діяльності.

Позивачами є підприємства та організації, зазначені у статті 1 ГПК України у вказаній редакції, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є юридичні особи та у випадках, передбачених цим кодексом, - фізичні особи, яким пред`явлено позовну вимогу (частини друга та третя статті 21 ГПК України у відповідній редакції).

Отже, на момент звернення до суду у цій справі сторонами у господарському процесі за загальним правилом могли бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 12 ГПК України у зазначеній редакції господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб`єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Відтак, розмежування компетенції судів з розгляду земельних спорів здійснено відповідно до їх предмета та суб`єктного складу учасників. Крім спорів, зокрема, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень при реалізації ними управлінських функцій у сфері земельних правовідносин, вирішення яких віднесено до компетенції адміністративних судів, земельні спори, сторонами в яких є, насамперед, юридичні особи та фізичні особи-підприємці, про захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів розглядаються господарськими судами, а інші - за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України Про фермерське господарство у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Згідно з частиною третьою статті 7 Закону України Про фермерське господарство у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, земельні ділянки для ведення фермерського господарства передаються громадянам України у власність і надаються в оренду із земель державної або комунальної власності.

Оскільки фермерські господарства є юридичними особами, їхні земельні спори з іншими юридичними особами, зокрема з органом державної влади, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, підвідомчі господарським судам.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у цій справі спір стосується земельної ділянки, наданої фермерському господарству в користування, на підставі Державного акту від 18 серпня 1998 року серії ДПН в № 000214 на право постійного користування землею.

Спори юридичних осіб, зокрема органів державної влади та місцевого самоврядування, із зареєстрованими в установленому порядку фермерськими господарствами мають розглядатися за правилами господарського судочинства.

У відповідності до п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявленого прокурором клопотання, провадження по справі за позовом Фермерського господарства Олександрія слід закрити, а позивачеві роз`яснити його право на звернення до відповідного господарського суду.

На підставі викладеного, керуючись 255, 260, 261 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора Новомосковської місцевої прокуратури Санталової В.Р., - задовольнити.

Закрити провадження по справі за позовом Фермерського господарства Олександрія до Миколаївської сільської ради, Новомосковської районної ради, Новомосковської районної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа - ОСОБА_1 , про встановлення факту належності Фермерському господарству Олександрія Державного акту від 18 серпня 1998 року серії ДПН в № 000214 на право постійного користування землею, площею 14,0 га., розташованої на території Миколаївської сільської ради, наданої для ведення селянського фермерського господарства; визнання за Фермерським господарством Олександрія права постійного користування земельною ділянкою, кадастровий номер 1223284000:03:401:001, на підставі Державного акту від 18 серпня 1998 року серії ДПН в № 000214 на право постійного користування землею, площею 14,0 га., розташованої на території Миколаївської сільської ради, наданої для ведення селянського фермерського господарства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з моменту її проголошення.

Суддя Сорока О.В.