Рішення

від 13.11.2019 по справі 120/1737/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

13 листопада 2019 р. Справа № 120/1737/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,

секретаря судового засідання: Гродської В.О.,

за участю представника позивача: Зубаня О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом:

ОСОБА_1 , що діє в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3

до комунального підприємства "Ладижинський міський центр первинної медико-санітарної допомоги Ладижинської міської ради",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору "Ладижинська загальноосвітня школа 1-3 ступенів № 2 Ладижинської міської ради Вінницької області"

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 , що діє в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до комунального підприємства "Ладижинський міський центр первинної медико - санітарної допомоги Ладижинської міської ради", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору "Ладижинська загальноосвітня школа 1-3 ступенів №2 Ладижинської міської ради Вінницької області" та просить суд визнати протиправними дії Комунального підприємства "Ладижинський міський центр первинної медико-санітарної допомоги Ладижинської міської ради" щодо відмови у наданні дозволу неповнолітнім дітям - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на відвідування навчального закладу з мотивів відсутності у дітей всіх обов`язкових профілактичних щеплень. Також просить суд зобов`язати комунальне підприємство "Ладижинський міський центр первинної медико-санітарної допомоги Ладижинської міської ради" надати дозвіл на відвідування неповнолітніми дітьми - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 навчального закладу при відсутності у них всіх обов`язкових профілактичних щеплень.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що "Ладижинська загальноосвітня школа 1-3 ступенів №2 Ладижинської міської ради Вінницької області" у квітні 2019 року в усному порядку повідомила її, що обов`язковою умовою допуску дітей до навчання є медична довідка з зазначенням того, що в них наявні всі необхідні щеплення. У випадку відсутності щеплень, діти надалі не будуть допущені до навчання, а допуск дітей до навчання буде здійснюватися за наявності дозволу медичного закладу в порядку, передбаченому Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб". Отримавши усне повідомлення про відмову у допуску дітей до навчання, позивач звернулась до відповідача із заявою про надання їй такого документу, не дивлячись на відсутність у дітей всіх необхідних щеплень. Відповідач, за результатами розгляду вказаної заяви, зазначив, що вирішення таких питань не відноситься до повноважень медичного закладу, тому за даних обставин надати дозвіл відсутні правові підстави. Такі дії відповідача позивач вважає незаконними, адже відсутність щеплень фактично позбавляє її дітей конституційного права на освіту і призводить до дискримінації в порівнянні з іншими дітьми, які мають всі необхідні щеплення, тому звернулась до суду з даним позовом.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 04.06.2019 року у відкритті провадження відмовлено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2019 року скасовано ухвалу суду від 04.06.2019 року, справу направлено до Вінницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвалою від 16.09.2019 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні, а також запропоновано позивачу завчасно до судового засідання, надати до суду оригінал позовної заяви з додатками та її копії з додатками у відповідності до кількості учасників адміністративної справи.

03.10.2019 року за вх. №48042/19 позивачем надано до суду витребувані ухвалою оригінал позовної заяви з додатками та її копії з додатками у відповідності до кількості учасників адміністративної справи.

09.10.2019 року відповідачем надано до суду відзив, в якому він позовні вимоги вважає безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Відзив мотивовано тим, що позивачка відмовилась від проведення профілактичних щеплень своїй дитині, оскільки вважає їх небезпечними. Тобто, дитина не отримала профілактичні щеплення у зв`язку з відмовою батьків, як законних представників, а не у зв`язку з медичними протипоказаннями. Тому, рішення про відвідування такою дитиною навчального закладу вирішується ЛКК. 30 липня 2019 року Позивачу було направлено рекомендованим поштовим відправленням лист-повідомлення №334 від 29.07.2019 року про дату та час запланованого засідання ЛКК . Позивачка у зазначений час на ЛКК не з`явилася та не повідомила про причини такої неявки. Відповідач додатково зазначив, що видача довідки консиліумом лікарів ЛКК про можливість відвідування дитиною навчального закладу (без необхідних щеплень) можлива тільки, якщо був порушений графік проведення щеплень (встановлені терміни), у зв`язку з медичними протипоказаннями для проведення вакцинації і тільки при благополучній епідемічній ситуації. У даних правовідносинах такі обставини відсутні, оскільки батьки в добровільному порядку відмовилися від проведення щеплень. Відповідач також вказав, що право окремої особи на відмову від щеплень не може переважати право суспільства на безпечне середовище, на безпеку тих дітей, які через медичні протипоказання (алергічні реакції, анафілактичні реакції тощо) не мають можливості захистити себе від інфекційних хвороб.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити посилаючись на доводи вказані у позовній заяві.

Відповідач, третя особа в судове засідання не з`явилися та уповноваженого представника не направили, хоча належним чином повідомлений про дату час і місце судового розгляду.

Відповідно до ст. 205 КАС України, його неявка не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.

17.04.2019 року за вх. № 331 та 332 позивач звернулась із заявами до відповідача, в яких просила надати дозвіл на відвідування її дитиною ОСОБА_2 навчального закладу за відсутності у неї всіх необхідних щеплень.

18.04.2019 року за вх. № 235 та 236 позивачка звернулась із заявами до третьої особи, в яких просила надати їй письмову відповідь щодо того, чи мають право її діти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відвідувати навчальний заклад за відсутності у дитини всіх необхідних щеплень.

За результатами розгляду вказаних заяв, відповідач листом від 07.05.2019 року за вих. № 183 "Про результатами розгляду звернення" повідомив, що питання про відвідування дошкільного навчального закладу дітьми, батьки яких відмовляються від щеплень, вирішується лікарсько-консультативною комісією. Порядок проведення медичних оглядів дітей і форма довідки для прийому їх до дитячих закладів установлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров`я. Також ст. 7 Закону №4004-Х1і передбачено обов`язок підприємств, установ та організацій щодо усунення від роботи, навчання, відвідування дошкільних навчальних закладів осіб, які ухиляються від щеплення проти інфекцій, перелік яких встановлюється центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я. Відтак відповідач, на даний час, не має законних підстав для видачі документа, який дасть змогу дитині відвідувати навчальний заклад без всіх необхідних щеплень.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд врахував таке.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В силу ч. 2 ст. 53 Конституції України держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про освіту" кожен має право на якісну та доступну освіту. Право на освіту включає право здобувати освіту впродовж усього життя, право на доступність освіти, право на безоплатну освіту у випадках і порядку, визначених Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" (далі - ЗУ "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення") профілактичні щеплення з метою запобігання захворюванням на туберкульоз, поліомієліт, дифтерію, кашлюк, правець та кір в Україні є обов`язковими.

Аналогічні вимоги містяться і у ч. 1 ст. 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" (далі - ЗУ "Про захист населенні від інфекційних хвороб").

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЗУ "Про захист населення від інфекційних хвороб" прийом дітей до виховних, навчальних, оздоровчих та інших дитячих закладів проводиться за наявності відповідної довідки закладу охорони здоров`я, в якому дитина перебуває під медичним наглядом. Довідка видається на підставі даних медичного огляду дитини, якщо відсутні медичні протипоказання для її перебування у цьому закладі, а також якщо їй проведено профілактичні щеплення згідно з календарем щеплень і вона не перебувала в контакті з хворими на інфекційні хвороби або бактеріоносіями.

Як зазначено у ч. 2 цієї ж статті дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, відвідування дитячих закладів не дозволяється. У разі, якщо профілактичні щеплення дітям проведено з порушенням установлених строків, у зв`язку з медичними протипоказаннями, при благополучній епідемічній ситуації, за рішенням консиліуму відповідних лікарів вони можуть бути прийняті до відповідного дитячого закладу та відвідувати його.

Питання відвідування дошкільного навчального закладу дитиною, батьки яких відмовилися від щеплень, вирішується лікарсько-консультативною комісією, як це передбачено наказом Міністерства охорони здоров`я України № 434 від 29.11.2002 року "Про затвердження Положення про підготовку дітей на педіатричній дільниці до відвідування дошкільного та шкільного загальноосвітнього навчального закладу".

Також суд зазначає, що у відповідності до ст. 15 ЗУ "Про захист населення від інфекційних хвороб" ЛКК має право видати довідку про можливість відвідування дитиною шкільного закладу без проведення щеплень тільки у разі наявності у дитини медичних протипоказань для проведення вакцинації.

У цьому контексті суд вказує, що відповідач перебуває у віданні Міністерства охорони здоров`я, у межах та у порядку наділений повноваженнями приймати рішення, що впливають на можливість реалізації позивачем права її дитини на освіту і мають обов`язковий характер для інших суб`єктів владних повноважень. При цьому, у структурі відповідача створена та діє ЛКК. Таким чином, за даних конкретних обставин вирішувати питання щодо можливості відвідування дитиною навчального закладу, за відсутності щеплень, повинна саме ЛКК, оскільки це можливість вирішення такого питання будь-яким іншим органом чинним законодавством не передбачено.

Матеріали справи свідчать, що 30 липня 2019 року позивачу було направлено рекомендованим поштовим відправленням лист-повідомлення №334 від 29.07.2019 року про дату та час запланованого засідання ЛКК, про що свідчить опис вкладення у цінний лист 2432101343027 та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Позивачка, у зазначений час, на ЛКК не з`явилася та не повідомила про причини такої неявки, що розцінюється судом як відмова від проходження ЛКК.

Суд зазначає, що належним способом захисту порушеного права позивача у цій справі є оскарження висновку ЛКК, який у зв`язку із неявкою дітей на засідання комісії ЛКК не виносився.

Відтак, суд вважає, що звернення до суду із даним позовом є передчасним, оскільки, позивачем не використано всіх передбачених законом процесуальних дій задля забезпечення захисту свого порушеного права у досудовому врегулюванні спору.

Також суд зауважує, що неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за даних обставин не позбавлено конституційного права на освіту, так як вони вправі через законного представника звернутись до територіального відділу освіти для подальшого визначення форми навчання та здобути її через соціально-педагогічний патронат.

Окрім того, як встановлено у судовому засіданні та не заперечується сторонами, що на даний момент, відсутні порушені права та інтереси позивача, адже шляхом допуску дітей до навчання вони були відновлені, відповідно відсутні підстави для їх захисту.

За таких обставин, позовна вимога визнання протиправними дій комунального підприємства "Ладижинський міський центр первинної медико-санітарної допомоги Ладижинської міської ради" щодо відмови у наданні дозволу неповнолітнім дітям на відвідування навчального закладу з мотивів відсутності у дітей всіх обов`язкових профілактичних щеплень - не підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача надати дозвіл на відвідування неповнолітніми дітьми навчального закладу при відсутності у них всіх обов`язкових профілактичних щеплень, суд зазначає, що кожна особа, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 5 КАС України, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно ч. 2 цієї ж статті захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Таким чином, суд може зобов`язати відповідача-суб`єкта владних повноважень прийняти вчинити на користь позивача певні дії, якщо для їх вчинення виконані всі умови, визначені законом, і вчинення таких дій не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суд не може підміняти державний орган, дії/бездіяльність якого оскаржуються, а також давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому законодавцем повноважень.

Згідно з п. 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 1380/5 від 23.06.2010 року дискреційні повноваження - сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акту.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки/бездіяльності відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень вчинити дії конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зобов`язання відповідача надати довідку ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про можливість відвідування останніми навчального закладу за відсутності щеплень належить до виключної компетенції ЛКК, а тому, є дискреційними повноваженнями, в які суд не має права втручатися, крім випадків визначених законом, відповідно відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.

За таких обставин, позовні вимоги щодо зобов`язання комунального підприємства "Ладижинський міський центр первинної медико-санітарної допомоги Ладижинської міської ради" надати дозвіл на відвідування неповнолітніми дітьми - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 навчального закладу при відсутності у них всіх обов`язкових профілактичних щеплень, також не підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із статтею 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 слід відмовити, а належним способом захисту в даному випадку є оскарження висновку ЛКК і на підставі якого, відділ освіти, навчальний заклад приймає рішення про надання або відмову у дозвіл відвідувати дітьми навчальний заклад, дошкільну установу (дивись постанова Верховного суду від 20.03.2018 року справа адміністративне провадження К/9901/283/18).

Відповідно до положень статті 139 КАС України, питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Керуючись статтями 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_1 , виданий Ладижинським МВ УМВС України у Вінницькій області 01.07.2004 року), яка діє від імені та в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ).

Відповідач - Комунальне підприємство Ладижинський міський центр первинної медико-санітарної допомоги Ладижинської міської ради (24321, м. Ладижин, вул. Ентузіастів, 24, Код ЄДРПОУ - 41758264)

Третя особа - Ладижинська загальноосвітня школа 1-3 ступенів №2 Ладижинської

міської ради Вінницької області (24321, м. Ладижин, вул. Процишина, 21, Код ЄДРПОУ - 26219552).

Суддя підпис Крапівницька Н. Л.

Копія вірна

Суддя:

Секретар: