Рішення

від 19.11.2019 по справі 260/661/19

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

19 листопада 2019 рокум. Ужгород№ 260/661/19

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої - судді Маєцької Н.Д.

при секретарі судового засідання - Кустрьо В.М.,

за участю:

позивач - не з`явився,

представник відповідача - не з`явився,

представника третьої особи - Андращук Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Мукачівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача - Кабінет Міністрів України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 19 листопада 2019 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено та підписано 28 листопада 2019 року.

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Мукачівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі - відповідач, Мукачівський місцевий центр надання безоплатної вторинної правової допомоги), третя особа Кабінет Міністрів України (далі - третя особа, Кабінет Міністрів України), якою просить: 1) Визнати протиправним повернення поданих актів листом № 159 від 10 квітня 2019 року та зобов`язати Мукачівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги прийняти та оплатити надані адвокатом Мельник П.П. послуги згідно доручень, визначених в таблиці листом № 159 від 10 квітня 2019 року.

Позовні заяви обґрунтовані тим, що у 2017, 2018 та 2019 роках між позивачем та Мукачівським центром БВПД укладено контракт про надання позивачем безоплатної вторинної правової допомоги. За дорученнями центру позивачем в повному обсязі надано правову допомогу клієнтам та підготовлені акти для оплати послуг адвоката, які подані відповідачу 05 квітня 2019 року. Однак, 10 квітня 2019 року позивач отримав лист-відповідь № 159, яким фактично відмовлено у прийнятті поданих позивачем актів з підстав прийняття 20 червня 2018 року постанови Кабінету Міністрів України № 511 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 465" та запропоновано позивачу провести повторно розрахунок по поданим актам і подати їх за новим розрахунком. Позивач зазначає, що постанова Кабінету Міністрів України № 511 є нечинною з огляду на те, що Кабінет Міністрів України не є юридичною особою. На думку позивача, зважаючи на верховенство права та нечинність прийнятих документів, відповідач зобов`язаний був прийняти та оплатити подані позивачем акти.

Ухвалою суду від 14 червня 2019 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва в адміністративній справі № 826/15103/18 .

Ухвалою суду від 26 вересня 2019 року поновлено провадження у справі.

В судове засідання позивач не з`явився, однак 15 жовтня 2019 року до суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав та у судове засідання не з`явився. В той же час, судом вжито достатніх заходів щодо належного повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та надано достатній строк для подання відзиву на позовну заяву, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представник третьої особи надав суду пояснення щодо позову в яких зазначив, що відповідно до Конституції України Кабінет Міністрів в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання. Позивач, підписуючи контракт з Мукачівським місцевим центром з надання безоплатної вторинної допомоги надав згоду на отримання адвокатської винагороди на умовах, визначених відповідними нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. У зв`язку з чим просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи в судовому засіданні заперечила проти задоволення позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника третьої особи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 здійснює адвокатську діяльність, що підтверджується свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю № 21/858 від 08 лютого 2013 року.

15 березня 2017 року між Мукачівським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги та адвокатом Мельником П.П. укладено контракт № 6, відповідно до якого адвокат Мельник П.П. зобов`язується за дорученням центру надавати безоплатну вторинну допомогу відповідно до Закону України "Про безоплатну правову допомогу" у межах адміністративно-територіальних одиниць: м. Мукачево, Мукачівського району, а також інших адміністративно-територіальних одиницях у разі розгляду цивільної, адміністративної, господарської справи, а центр - здійснювати оплату послуг адвоката та відшкодовувати його витрати, пов`язані з наданням ним безоплатної вторинної правової допомоги, в установленому порядку (з урахуванням обраної адвокатом організаційної форми адвокатської діяльності та дотримання строків подання актів з відповідними додатками визначеними у цьому контракті).

Відповідно до п. 13 вказаного контракту оплата послуг та відшкодування витрат адвоката здійснюється відповідно до Порядку оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу та Методики обчислення розміру винагороди адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 465.

Аналогічні за змістом контракти були укладені між ОСОБА_1 22 січня 2018 року № 6 та 17 січня 2019 року № 6.

Судом встановлено, відповідачем видані наступні доручення для надання адвокатом Мельником П.П. безоплатної вторинної правової допомоги:

- доручення № 469 від 26 жовтня 2017 року. Відповідно до розрахунку розміру винагороди адвоката за надання безоплатної вторинної правової допомоги на виконання вказаного доручення розмір винагороди адвоката становить 14522,76 грн.;

- доручення № 470 від 26 жовтня 2017 року. Відповідно до розрахунку розміру винагороди адвоката за надання безоплатної вторинної правової допомоги на виконання вказаного доручення розмір винагороди адвоката становить 8298,72 грн.;

- доручення № 537 від 14 грудня 2017 року. Відповідно до розрахунку розміру винагороди адвоката за надання безоплатної вторинної правової допомоги на виконання вказаного доручення розмір винагороди адвоката становить 8260,30 грн.;

- доручення № 538 від 14 грудня 2017 року. Відповідно до розрахунку розміру винагороди адвоката за надання безоплатної вторинної правової допомоги на виконання вказаного доручення розмір винагороди адвоката становить 5763,00 грн.;

- доручення № 539 від 14 грудня 2017 року. Відповідно до розрахунку розміру винагороди адвоката за надання безоплатної вторинної правової допомоги на виконання вказаного доручення розмір винагороди адвоката становить 8260,30 грн.

- доручення № 540 від 14 грудня 2017 року. Відповідно до розрахунку розміру винагороди адвоката за надання безоплатної вторинної правової допомоги на виконання вказаного доручення розмір винагороди адвоката становить 8260,30 грн.;

- доручення № 541 від 14 грудня 2017 року. Відповідно до розрахунку розміру винагороди адвоката за надання безоплатної вторинної правової допомоги на виконання вказаного доручення розмір винагороди адвоката становить 7684,00 грн.;

- доручення № 542 від 14 грудня 2017 року. Відповідно до розрахунку розміру винагороди адвоката за надання безоплатної вторинної правової допомоги на виконання вказаного доручення розмір винагороди адвоката становить 8836,60 грн.;

- доручення № 185 від 08 червня 2018 року. Відповідно до розрахунку розміру винагороди адвоката за надання безоплатної вторинної правової допомоги на виконання вказаного доручення розмір винагороди адвоката становить 5186,70 грн.;

- доручення № 199 від 19 червня 2018 року. Відповідно до розрахунку розміру винагороди адвоката за надання безоплатної вторинної правової допомоги на виконання вказаного доручення розмір винагороди адвоката становить 2305,20 грн.;

- доручення № 231 від 17 липня 2018 року. Відповідно до розрахунку розміру винагороди адвоката за надання безоплатної вторинної правової допомоги на виконання вказаного доручення розмір винагороди адвоката становить 5378, 80 грн.

05 квітня 2019 року позивач надіслав до Мукачівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звіти по закінчених справах з розрахунками та актами надання безоплатної вторинної правової допомоги в наступних справах: доручення № 469 від 26 жовтня 2017 року, доручення № 470 від 26 жовтня 2017 року, доручення № 540 від 14 грудня 2017 року, доручення № 541 від 14 грудня 2017 року, доручення № 542 від 14 грудня 2017 року, доручення № 185 від 08 червня 2018 року, доручення № 199 від 19 червня 2018 року, доручення № 231 від 17 липня 2018 року.

Листом від 10 квітня 2019 року № 159 Мукачівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги повідомив позивача, що згідно постанови Кабінету Міністрів України від 20 червня 2018 року № 511 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 465", передбачені зміни до порядку оплати послуг адвоката та відшкодування витрат адвокатів, які надають БВПД та Методики обчислення розміру винагороди адвокатів, які надають таку допомогу у відповідності до якої оплата послуг адвокатів, які надають БВПД, здійснюється на підставі доручень, виданих центром з надання БВПД та актів надання БВПД відповідно до Методики обчислення розміру винагороди адвокатів, станом на день подання адвокатом акту надання БВПД до відповідного центру з надання БВПД. У зв`язку з цим, позивачу запропоновано здійснити перерахунок поданих актів з урахуванням внесених змін до вказаної вище постанови Кабінету Міністрів України від 20 червня 2018 року № 511 станом на день подання позивачем актів (05 квітня 2019 року) та повернуто подані ним акти.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" від 02 червня 2011 року № 3460- VI (далі - Закон № 3460) безоплатна вторинна правова допомога - вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону № 3460 безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг: 1) захист; 2) здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; 3) складення документів процесуального характеру.

Відповідно до ст. 15 Закону № 3460 суб`єктами надання безоплатної вторинної правової допомоги в Україні є: 1) центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги; 2) адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.

Згідно з ч. 17 Закону № 3460 Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги: 1) приймає рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги або про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги; 2) забезпечує складення процесуальних документів за зверненням суб`єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу; 3) забезпечує участь захисника при здійсненні досудового розслідування та судового провадження у випадках, коли захисник відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії; 4) забезпечує участь захисника у розгляді справи про адміністративне правопорушення; 5) забезпечує здійснення представництва інтересів суб`єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу в судах, інших органах державної влади, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; 6) укладає контракти з адвокатами, включеними до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, для надання такої допомоги на постійній основі; 7) укладає договори з адвокатами, включеними до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, для надання такої допомоги на тимчасовій основі (на підставі окремих договорів про надання послуг); 8) видає доручення для підтвердження повноважень захисника або повноважень адвоката для здійснення представництва інтересів особи в судах, органах державної влади, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; 9) приймає рішення про заміну адвоката відповідно до статті 24 цього Закону; 10) подає клопотання до Координаційного центру з надання правової допомоги про виключення адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 24 цього Закону; 11) приймає рішення про припинення надання безоплатної вторинної правової допомоги; 12) подає Координаційному центру з надання правової допомоги звіти про свою діяльність; 13) виконує інші функції, передбачені Положенням про центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону № 3460 після прийняття рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги призначає адвоката, який надає безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом.

Повноваження адвоката підтверджуються дорученням Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги та довіреністю відповідно до вимог процесуального законодавства (ч. 3 ст. 21 Закону № 3460).

Відповідно до п. 5 ст. 27 Закону № 3460 Кабінет Міністрів України: встановлює розмір та порядок оплати діяльності суб`єктів надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Кабінетом Міністрів України 17 вересня 2014 року прийнято постанову № 465 "Питання оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу".

Постановою Кабінету Міністрів України №511 від 20 червня 2018 року внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України №465 від 17 вересня 2014 року.

Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 511 від 20 червня 2018 року установлено, що оплата послуг адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, здійснюється на підставі доручень, виданих центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги, та актів надання безоплатної вторинної правової допомоги відповідно до Методики обчислення розміру винагороди адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, і Порядку оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 р. № 465, в редакції, що діяла на день подання адвокатом акта надання безоплатної вторинної правової допомоги до відповідного центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Відповідно до ч. 2 п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 465 від 17 вересня 2014 року (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20 червня 2018 року № 511) оплата послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, здійснюються на підставі доручень, виданих центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги: до набрання чинності цією постановою, та актів надання безоплатної вторинної правової допомоги, що подані адвокатами після набрання нею чинності , згідно з Методикою обчислення розміру винагороди адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, і Порядком оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, затвердженими цією постановою.

Суд зазначає, що постанова Кабінету Міністрів України від 20 червня 2018 року № 511 "Про внесення змін до постанови КМУ від 17 вересня 2014 року № 465" набрала чинності 05 липня 2018 року та є чинною.

Як вже встановлено судом, позивачем 05 квітня 2019 року надіслано відповідачу звіти по закінчених справах та акти надання безоплатної правової допомоги, тобто після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 2018 року № 511 "Про внесення змін до постанови КМУ від 17 вересня 2014 року № 465".

З огляду на вищенаведене, суд приходить висновку, що відповідачем правомірно повернуто подані позивачем 05 квітня 2019 року акти надання безоплатної вторинної правової допомоги, у зв`язку з необхідністю здійснення перерахунку поданих актів з урахуванням внесених постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 2018 року № 511 змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 465 "Питання оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу". Відтак, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Суд вважає безпідставними посилання позивача на той факт, що Кабінет Міністрів України не є зареєстрованою юридичною особою, що на думку позивача ставить під сумнів можливість прийняття ним тих чи інших нормативно-правових актів, обов`язкових до виконання, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 113 Конституції України Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.

Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених цією Конституцією.

Згідно з ч. 1 ст. 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" від 27 лютого 2014 року № 794- VII Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.

Згідно з ч. 2 ст. 49 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України.

Таким чином, приймаючи постанову № 511 від 20 червня 2018 року "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 р. № 465" реалізовував надані йому чинним законодавством повноваження шляхом прийняття відповідного акту.

Крім того, суд зазначає, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва в адміністративній справі № 826/15103/18 від 04 червня 2019 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання протиправною та скасування частини 4 пункту 5 зміни, що вносяться до постанови КМУ від 17 вересня 2014 року №465 , затверджених постановою КМУ від 20 червня 2018 року №511 Про внесення змін до постанови КМУ від 17 вересня 2014 року №465 щодо виключення в пункті 6 абзацу п`ятого та шостого з постанови КМУ від 17 вересня 2014 року №465 та частину 2 постанови КМУ від 17 вересня 2014 року №465, затверджених постановою КМУ від 20 червня 2018 року №511 Про внесення змін до постанови КМУ від 17 вересня 2014 року №465 . Вказане рішення суду набрало законної сили 19 вересня 2019 року.

Відтак, суд констатує, що і на момент подання позивачем актів надання безоплатної вторинної допомоги, і на момент повернення відповідачем таких актів, а також на момент розгляду справи постанова КМУ від 20 червня 2018 року №511 Про внесення змін до постанови КМУ від 17 вересня 2014 року №465 є чинною, а відтак відповідно до вимог ст. 117 Конституції України є обов`язковою до виконання.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно повернуто подані позивачем 05 квітня 2019 року акти надання безоплатної вторинної правової допомоги, у зв`язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими, суперечать вимогам закону та не відповідають обставинам справи, що підтверджується дослідженими судом належними та допустимими доказами та в задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Мукачівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Пушкіна, буд. 30, код ЄДРПОУ 39764462), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача - Кабінет Міністрів України (м. Київ, вул. Грушевського, буд. 12, кв. 2) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії -відмовити.

2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).

Суддя Н.Д. Маєцька