Ухвала

від 27.11.2019 по справі 320/2370/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2019 року Справа № 320/2370/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтовича А.М., за участю секретаря судового засідання Савенкова Є.О.,

представника позивача: Галась О.М.

представника відповідача: Безверха Л.М.

представник третьої особи: Чернецька Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави

до Боярської міської ради Києво - Святошинського району Київської області

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю Києво- Святошинськмехбуд

про визнання протиправним та скасування рішення

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов керівника Києво-Святишинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави до Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю Києво-Святошинськмехбуд про визнання протиправним та скасування рішення, в якому позивач просить суд

- визнати протиправним та скасувати рішення Боярської міської ради № 34/1535 від 05.07.2013 Про затвердження детального плану території під будівництво житлово - готельного комплексу із спортивно - розважальним центром в м. Боярка, вул. Б. Хмельницького, 72-Б .

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.05.2019 позовну заяву повернуто позивачу на підставі п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2019 року ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20.05.2019 скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.09.2019 відкрито провадження в адміністративній справі № 320/2370/19 за правилами загального позовного провадження.

30.09.2019 року від Відповідача через канцелярію суду на виконання ухвали Київського окружного адміністративного суду від 10.09.2019 в адміністративній справі № 320/2370/19 направлено належним чином завірену копію рішення від 05.07.2019 року Про затвердження детального плану території під будівництво житлово - готельного комплексу із спортивно - розважальним центром в м. Боярка, вул. Б. Хмельницького, 72-Б та копії документів, що стали підставою для прийняття цього рішення.

В судовому засіданні 30.09.2019 року заявлено клопотання про залучення в якості третьої особи Товариство з обмеженою відповідальністю Києво-Святошинськмехбуд . Суд на місці ухвалив: залучити в якості третьої особи Товариство з обмеженою відповідальністю Києво-Святошинськмехбуд та ухвалив зобов`язати представника відповідача надати відповідь на відзив через канцелярію суду до 17.10.2019 року.

01.10.2019 року від Відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позов у якому, серед іншого, він повідомив, що Позивач у листопаді 2013 року звертався із позовом до Господарського суду у Київській області з приводу скасування рішень Боярської міської ради. Під час розгляду зазначеної справи судом було досліджене оскаржуване рішення Боярської міської ради № 34/1535 від 05.07.2013 Про затвердження детального плану території під будівництво житлово - готельного комплексу із спортивно - розважальним центром в м. Боярка, вул. Б.Хмельницького, 72-Б .

Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області у повному обсязі.

22.10.2019 року від Відповідача через канцелярію суду надійшла заява про застосування строків позовної давності, у якій, серед іншого, повідомив, що Позивач по справі пропустив строки звернення до адміністративного суду, так як Позивач стверджує в позовній заяві, що йому стало відомо про прийняття спірного рішення у листопаді 2017 року.

Відповідач стверджує що оскаржуваним рішенням затверджено детальний план території під будівництво житлово-готельного комплексу із спортивно розважальним центром по АДРЕСА_1 . Станом на сьогодні, (а саме з 2010 року по теперішній час) з даною адресою дана земельна ділянка перебуває в довгостроковій оренді, що підтверджує сам Позивач Інформацією (Витягом) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 165145553 від 26.04 2019 року. Даний детальний план розроблений на фактичну адресу відносно фактично одного суб`єкта, а саме орендаря земельної ділянки кадастровий номер: 3222410300:01:036:0004 ТОВ Києво-Святошинськмехбуд , яке є третьою стороною по справі.

Також, Відповідач зазначив, що твердження Позивача що оскаржуване рішення підлягає під визначення нормативно-правового акту та має розглядатися в порядку глави 11 КАСУ (Особливого позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ) та в порядку ст. 264 КАСУ є помилковим.

Відповідач просить залишити позов Києво-Святишинської місцевої прокуратури Київської області без розгляду.

22.10.2019 року від Позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив, у якій Позивач, серед іншого, зазначив, що позиція Відповідача не обґрунтована та просить позов прокуратури задовольнити в повному обсязі.

22.10. 2019 року через канцелярію суду надійшла заява представника Третьої особи, у якій він, серед іншого повідомив, що відповідно до ст. 122 КАСУ для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.

Позовну заяву Києво-Святишинською місцевою прокуратурою було подано 13.05.2019.

Разом з тим про існування оскаржуваного рішення Позивачу було відомо ще у листопаді 2017 року. У своєму позові до Господарського суду у Київській області керівник Києво-Святишинської місцевої прокуратури також обгрунтував незаконність на його думку рішень Боярської міської ради № 34/1535 від 05.07.2013 Про затвердження детального плану території під будівництво житлово - готельного комплексу із спортивно - розважальним центром в м. Боярка, вул. Б.Хмельницького, 72-Б .

Представник Третьої особи просить застосувати до позову Києво-Святошинської місцевої прокуратури строки позовної давності на підставі статті 123 КАСУ залишити позов прокуратури без розгляду.

22.10.2019 року через канцелярію суду надійшло клопотання представника Третьої особи про залучення до матеріалів справи копії судових рішень у справі № 911/3610/17 якими вже досліджені обставини, на які посилається Позивач.

В судовому засіданні від 22.10.2019 року суд на місці ухвалив витребувати у представника Відповідача:

- письмові пояснення щодо змін які відбулись в період з 1971 до 2013 року;

- письмові пояснення щодо правового статусу парку;

Витребувати у позивача аргументацію стосовно застосування строків позовної давності.

25.10.2019 року від Позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив, у якій Позивач, серед іншого, зазначив, що позиція Відповідача не обґрунтована та просить позов прокуратури задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні від 05.11.2019 року суд на місці ухвалив клопотання представника задовольнити, надати час для надання доказів Позивачу до 11.11.2019 року

06.11.2019 року від Позивача через канцелярію суду надійшли пояснення стосовно застосування строків позовної давності, у яких, серед іншого, зазначено, що приймаючи рішення про затвердження містобудівної документації на місцевому рівні, орган місцевого самоврядування реалізує свої повноваження у сфері публічно-правових відносин, пов`язаних із підготовкою та виданням нормативно-правових актів, яким є детальний план території. Згідно ч. 3 ст. 264 КАСУ нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.

07.11.2019 року від Відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії судових рішень по справі № 911/1473/15.

11.11.2019 року від представника Третьої особи надійшло клопотання про продовження строку підготовчого провадження у зв`язку з неможливістю з поважних причин взяти участь у судовому засіданні. Суд поставив питання, щодо продовження строку підготовчого провадження на розгляд і на місці ухвалив задовольнити клопотання.

Суд заслухавши пояснення представників учасників справи та дослідивши надані докази зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Європейської хартії місцевого самоврядування органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні (цей та інші закони в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до статті 25 цього Закону сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що до виключної компетенції сільської, селищної, міської ради відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, і такі питання вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Згідно частини першої статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до частини другої статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Пунктом 18) статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Пунктом 19) статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Згідно частини 3 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Частиною 5 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до частини 3 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Частина перша статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

У частині першій статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до позиції Верховного Суду викладеної у постанові по справі №826/2890/13-а від 28 травня 2019 року: установлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій, передбачених КАС України. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

У Рекомендації Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27 травня 2003 року № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені й ефективні органи.

Консультативна рада європейських прокурорів (далі - КРЄП), створена Комітетом міністрів Ради Європи 13 липня 2005 року, у Висновку № 3 (2008) "Про роль прокуратури за межами сфери кримінального права" наголосила, що держави, у яких прокурорські служби виконують функції за межами сфери кримінального права, мають забезпечувати реалізацію цих функцій згідно з такими, зокрема, принципами: діючи за межами сфери кримінального права, прокурори мають користуватися тими ж правами й обов`язками, що й будь-яка інша сторона, і не повинні мати привілейоване становище у ході судових проваджень (рівність сторін); обов`язок прокурорів обґрунтовувати свої дії та розкривати ці причини особам або інститутам, задіяним або зацікавленим у справі, має бути встановлений законом.

Згідно з пунктом 2 Рекомендації CM/Rec (2012)11 щодо ролі державних прокурорів за межами системи кримінального судочинства, прийнятої Комітетом міністрів Ради Європи 19 вересня 2012 року, обов`язками та повноваженнями прокурора за межами системи кримінального провадження є представництво загальних та громадських інтересів, захист прав людини та основоположних свобод, а також підтримка верховенства права. При цьому обов`язки та повноваження прокурорів за межами кримінального судочинства мають завжди встановлюватися та чітко визначатися у законодавстві (пункт 3 цієї Рекомендації).

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року передбачає, що кожен має право на справедливий розгляд його справи судом. ЄСПЛ зауважує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності у суді після закінчення певного періоду часу після вчинення правопорушення. Періоди позовної давності, які є звичним явищем у національних правових системах Договірних держав, переслідують декілька цілей, що включають гарантування правової визначеності й остаточності та запобігання порушенню прав відповідачів, які могли б бути ущемлені у разі, якщо було б передбачено, що суди ухвалюють рішення на підставі доказів, які могли стати неповними внаслідок спливу часу" (див. mutatis mutandis рішення у справах "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії" від 20 вересня 2011 року ("OAO Neftyanaya Kompaniya Yukos v. Russia", заява № 14902/04, пункт 570), "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства" від 22 жовтня 1996 року ("Stubbings and Others v. the United Kingdom", заяви № 22083/93 і № 22095/93, пункт 51). .

Суд зазначає, що установлені КАС України строки покликані забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів визначеності, і сторонам слід очікувати, що ці норми будуть застосовані.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до п. 4 рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2009 від 16.04.2019 року у справі № 1-9/2009 в Основному Законі України передбачено форми та засоби реалізації права територіальних громад на місцеве самоврядування і вказано, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території (частина перша статті 144). На основі цього положення Конституції України в Законі визначено, що у формі рішень рада приймає нормативні та інші акти (частина перша статті 59). Проаналізувавши функції і повноваження органів місцевого самоврядування, врегульовані Конституцією України та іншими законами України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово , а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи , застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію. Такий висновок узгоджується із правовими позиціями Конституційного Суду України, викладеними у рішеннях від 27 грудня 2001 року № 20-рп/2001 у справі про укази Президії Верховної Ради України щодо Компартії України, зареєстрованої 22 липня 1991 року (абзац перший пункту 6 мотивувальної частини), від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі про акти органів Верховної Ради України (абзац четвертий пункту 1 мотивувальної частини).

Суд звертає увагу позивача, що дія нормативно-правового акту є постійною тривалий час і не обмежується його разовим застосуванням. Чинним нормативно-правовим актом суб`єктивні права, свободи чи інтереси можуть порушуватися неодноразово, тобто постійно, упродовж усього часу чинності такого акту.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи рішенням Боярської міської ради № 15/851 від 07.06.2007 ТОВ Києво-Святошинськмехбуд надано дозвіл на збір матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки

Рішенням Боярської міської ради № 36/1706 від 10.12.2008 затверджено ТОВ Києво-Святошинськмехбуд місце розташування земельної ділянки площею 0,70 га під розміщення спортивно-готельного комплексу, яка розташована в м. Боярка, вул. Б. Хмельницького, 72-Б, та надано дозвіл ТОВ Києво-Святошинськмехбуд на складання проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки в довгострокову оренду терміном на 49 років.

Рішенням Боярської міської ради 5-го скликання № 48/2728 від 04.06.2010 Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду терміном на 49 років під розміщення спортивно-готельного комплексу в м. Боярка, вул. Б. Хмельницького, 72-б, ТОВ Києво-Святошинськмехбуд затверджено (пункт 1) ТОВ Києво-Святошинськмехбуд проект із землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки в довгострокову оренду терміном на 49 років під розміщення спортивно-готельного комплексу; вирішено (пункт 2) передати ТОВ Києво-Святошинськмехбуд зазначену земельну ділянку в довгострокову оренду терміном на 49 років під розміщення спортивно-готельного комплексу в м. Боярка, вул. Б. Хмельницького, 72-Б.

На підставі вищезазначеного рішення між Боярською міською радою та ТОВ Києво-Святошинськмехбуд 17.12.2010 укладений договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3222410300:01:036:0004.

В подальшому, Боярською міською радою № 21/1094 від 14.06.2012 внесено зміни в рішення Боярської міської ради V скликання № 48/2728 від 04.06.2010 Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду терміном на 49 років під розміщення спортивно-готельного комплексу в м .Боярка, вул. Б. Хмельницького, 72-Б, ТОВ Києво-Святошинськмехбуд та викладено пункт другий рішення в такій редакції: 2. Передати ТОВ Києво-Святошинськмехбуд зазначену земельну ділянку площею 0,70га в довгострокову оренду терміном на 49 років для будівництва житлово-готельного комплексу із спортивно-розважальним центром в м. Боярка, вул. Б. Хмельницького, 72-Б .

На підставі вказаного рішення Боярською міською радою та ТОВ Києво-Святошинськмехбуд 03.07.2012 укладений договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3222410300:01:036:0004 від 17.12.2010 року.

На підставі рішення Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області № 32/1516 від 25 квітня 2013 року Про розроблення детального плану території під будівництво житлово-готельного комплексу із спортивно розважальним центром ДП Науково-дослідний і проектний інститут містобудування розроблено детальний план території, який затверджений рішенням Боярської міської ради № 34/1535 від 05.07.2013 року.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Реєстру права власності на нерухоме майно. Державного реєстру Іпотек. Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 165145553 від 26.04.2019 року орендарем земельної ділянки кадастровий номер: 3222410300:01:036:0004 визначено ТОВ Києво-Святошинськмехбуд ЄДРПОУ 34778821.

Суд зазначає, що рішення Боярської міської ради № 34/1535 від 05.07.2013 Про затвердження детального плану території під будівництво житлово - готельного комплексу із спортивно - розважальним центром в м. Боярка, вул. Б. Хмельницького, 72-Б стосується фактичної адреси: м. Боярка, вул. Б. Хмельницького, 72-Б. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Реєстру права власності на нерухоме майно. Державного реєстру Іпотек. Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 165145553 від 26.04.2019 року за даною адресою розташований об`єкт нерухомості, а саме земельна ділянка кадастровий номер: 3222410300:01:036:0004. Орендарем земельної ділянки кадастровий номер: 3222410300:01:036:0004 визначено ТОВ Києво-Святошинськмехбуд ЄДРПОУ 34778821.

Таким чином, рішення Боярської міської ради № 34/1535 від 05.07.2013 Про затвердження детального плану території під будівництво житлово - готельного комплексу із спортивно - розважальним центром в м АДРЕСА_2 Боярка, вул. Б. Хмельницького, 72-Б стосується одного окремого суб`єкта.

Суд наголошує, що оскаржуване рішення не містить загальнообов`язкових правил поведінки, а передбачає індивідуалізовані приписи щодо затвердження детального плану території під будівництво житлово - готельного комплексу із спортивно - розважальним центром в м. Боярка, вул. Б. Хмельницького, 72-Б.

Рішенням Господарського суду Київської області від 12 травня 2015 р. у справі № 911/1473/15 та рішенням Київського апеляційного господарського суду від 08 вересня 2015 р. у справі № 911/1473/15 встановлено, серед іншого, що рішення Боярської міської ради № 34/1535 від 05.07.2013 Про затвердження детального плану території під будівництво житлово-готельного комплексу із спортивно-розважальним центром в м. Боярка, вул. Б. Хмельницького, 72Б є ненормативно правовим актом одноразового застосування, який вичерпав свою дію фактом його виконання.

У рішенні Північного апеляційного господарського суду від 20 лютого 2019 р. у справі № 911/3610/17 встановлено: Рішенням Боярської міської ради № 34/1535 від 05.07.2013 затверджено детальний план території під будівництво житлово-готельного комплексу із спортивно-оздоровчим центром в м. Боярка, вул. Б. Хмельницького, 72б.

Вказане рішення № 34/1535 від 05.07.2013 було оскаржено в порядку адміністративного судочинства, зокрема відкрито провадження у справі № 369/10284/17.

Однак, докази визнання незаконним та скасування цього рішення № 34/1535 від 05.07.2013 станом на час ухвалення господарським судом рішення у справі № 911/3610/17 та апеляційного перегляду даної справи відсутні. Таким чином, місцевим господарським судом правомірно відхилено посилання позивача про незаконність рішення Боярської міської ради № 34/1535 від 05.07.2013. .

Отже, з наведеного слідує, що Києво-Святишинська місцева прокуратура Київської області дізналась про прийняття Боярською міською радою рішення 34/1535 від 05.07.2013 ще в листопаді 2017 року.

Позовну заяву Києво-Святишинською місцевою прокуратури Київської області подано 13.05.2019 року, що свідчить про пропуск строку позовної давності, що є підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись статтями 183, 240-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд

у х в а л и в:

Позовну заяву Києво-Святишинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави до Боярської міської ради Києво-Святошинскього району Київської області третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю Києво-Святошинськмехбуд про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини ухвали, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Леонтович А.М.

Дата виготовлення і підписання повного тексту ухвали - 28 листопада 2019 р.