Рішення

від 19.11.2019 по справі 580/2738/19

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2019 року справа № 580/2738/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді: Паламаря П.Г.,

за участю секретаря: Дорошенко Л.В.,

представників позивача - Кононенко О.С. (за ордером),

Ніколенко В.В. (за посадою)

представника відповідача - Гончаревського О.В.(за довіреністю),

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп-Трейдінвест" до Київської міської митниці ДФС України про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулося ТОВ "Олімп-Трейдінвест" (18007, м. Черкаси, вул. В.Ложешнікова, 58; далі - позивач) з позовом до Київської міської митниці ДФС України (03124, м. Київ, бул. Вацлава Гевела, 8А; далі - відповідач), в якому просить:

-визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці ДФС від 08.08.2019 р. №UА100110/2019/300154/2;

-визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці ДФС від 08.08.2019 р. №UА100110/2019/01005;

-визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці ДФС від 09.08.2019 р. №UА100000/2019/300155/2;

-визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації,, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці ДФС від 09.08.2019 р. №UА100110/2019/01008;

-стягнути судові витрати зі сплати професійної правничої допомоги.

04.11.2019 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що під час митного оформлення імпортованого товару панелі стінові, відповідачем прийняті рішення про коригування-митної вартості товарів №UA100110/2019/300154/2, №UA100000/2019/300155/2 згідно з якими митницею, застосовано резервний метод визначення митної вартості, хоча позивачем подано весь необхідний пакет документів для визначення вартості товару за основним методом, зокрема і документи щодо визначення витрат на транспортування товару. Зазначено, що ТОВ Олімп-Трейдінвест документально обгрунтовано всі виявлені при здійсненні митного контролю розбіжності, а тому рішення про коригування митної вартості №UA100110/2019/300154/2 від 08.08.2019 та №UA100000/2019/300155/2 від 09.08.2019 підлягають до скасування.

Представники позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримали повністю.

Відповідач надав до суду відзив на позов, у якому заперечував проти задоволення позову та просив в його задоволенні відмовити повністю. Згідно заперечень, митна вартість товару заявлена позивачем в митних деклараціях визначена за основним методом - за ціною договору, однак під час проведення митного контролю встановлено, що документи, подані для визначення митної вартості товару відповідно до частини 1 статті 53 Митного кодексу України містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме - витрати на транспортування оцінюваних товарів. Таким чином, оскільки декларантом не надано документи, які підтверджують всі складові митної вартості товарів, не усунуто виявлені розбіжності та не спростовано сумніви у правильності задекларованої митної вартості, митним органом не був застосований метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), а тому прийнятті рішення є правомірними.

В судовому засіданні представником заперечення підтримані повністю.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімп-Трейдінвест", як суб'єкт господарювання - юридична особа, ідентифікаційний код 42087031, зареєстроване 24.04.2018, за основним видом діяльності "неспеціалізова оптова торгівля".

23 квітня 2019 року між ТОВ "Олімп-Трейдінвест" та компанія ArcelorMittal Construction Polska Sp. z.o.o. укладено контракт №9EX 2019 та додатку № 1, в силу якого продавець зобов'язується продати на умовах FCA Рава Мозовецька, товар - сендвіч панелі, профільовані листи, касети, а покупець прийняти та оплатити товар.

Згідно контракту ТОВ Олімп-Трейдінвест придбало товари (відповідно до 31 графи електронної митної декларації):

-панелі стінові, які складаються з двох стінок, виготовлених з гофрованого тонкого листа оцинкованої сталі, завтовшки 0,5 мм. з ізоляційним наповнювачем (пінополіуретаном): тип PROMISOL 2003ВІ ML 80 mm PIR FR 7016 HAIRPLUS 25, 9010 HAIRPLUS 25 в кількості 574,100 м2, розмір: 7250x1000 - 406 м2, 6050x1000 - 12Д м2, 6000x1000 - 156 м2. тип PROMISOL 2003BL ML 80 mm PIR FR 9007 HAIRPLUS 25, 9010 HAIRPLUS 25 в кількості - 146,800 м2, Розмір:2800 x l000 - 16,8 м2, 2600x1000 - 130 м2. Країна виробництва: PL. Виробник Company ArcelorMittal (Construction Polska Sp. z.o.o. Торговельна марка: ArcelorMittal на підставі рахунку-фактури; (інвойсу) №К06926 від 06.08.2019 р. контракту №9ЕХ2019 від 23.04.2019 р. та доповнення до контракту №1 від 23.04.2019.

-панелі стінові, які складаються з двох стінок, виготовлених з гофрованого тонкого листа оцинкованої сталі, завтовшки 0,5 мм. з ізоляційним наповнювачем (пінополіуретаном): тип: PROMISOL 2003ВІ ML 80 mm PR FR 9007 HAIRPLUS 25, 9010 HAIRPLUS 25 в кількості - 649,500 м2, Розмір: 11200x1000 - 78,4 м2, 10900x1000 - 76,3 м2, 11200x1000 zapas - 33,6 м2, 10000x1000 - 110 м2, 7500x1000 - 105 м2, 5700x1000 - 45,6 м2, 5400x1000 - 32,4 м2, 4100x1000 - 8,2 м2, 4000x1000 - 160 м2. Країна виробництва: PL, Виробник: Company ArcelorMittal Construction Polska Sp. z.o.o, Торговельна марка: ArcelorMittal на підставі рахунку-фактури (інвойсу) №К06923 від 06.08.2019, контракту №9ЕХ2019 від 23.04.2019 та доповнення до контракту №1 від 23.04.2019.

Відповідно інвойсів, вартість товару становила 12118.33 євро (інвойс №К06926 від 06.08.2019) та 10918,10 євро (інвойс №К06923 від 06.08.2019) відповідно.

Згідно договорів транспортного експедирування № 29/2019-05 від 29.05.2019, поставки № ПС-05/05-19 від 14.05.2019, ТОВ Зімір і ТОВ Шатро Інжинірінг надано транспортно-експедиторські (експедирування вантажів) послуги ТОВ "Олімп-Трейдінвест" з організації перевезення вантажу з населеного пункту Рава Мозовецька (Польща) до м. Києва. Виконання даного договору узгоджується з наданим рахунком-фактурою, платіжним дорученням та актом виконаних робіт

Згідно умов поставки FCA Інкотермс 2010 - продавець поставляє і передає товари в зазначені терміни і місце передачі, а покупець приймає їх, якщо всі умови дотримані.

Доставка компанією ArcelorMittal Construction Polska Sp. z.o.o. товару згідно контракту №9EX 2019 до Рава Мозовецька підтверджується товаро-транспортними накладними.

Даний товар на підставі попередніх митних декларацій №UA100000/2019/852827 від 07.08.2019 та №UA100000/2019/852826 від 07.08.2019 в зоні діяльності Волинської митниці ДФС (митний пост Ягодин ) було ввезено на митну територію України.

08 серпня 2019 року до Київської міської митниці ДФС було подано електронну митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ №UA100110/2019/146312 на товар панелі стінові, які складаються з двох стінок, виготовлених з гофрованого тонкого листа оцинкованої сталі, завтовшки 0,5 мм. з ізоляційним наповнювачем (пінополіуретаном) за заявленою вартістю 12118,33 євро.

09 серпня 2019 року до Київської міської митниці ДФС було подано електронну митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ №UA100110/2019/146425 на товар панелі стінові, які, складаються з двох стінок, виготовлених з гофрованого тонкого листа оцинкованої сталі, завтовшки- 0,5 мм. з ізоляційним наповнювачем (пінополіуретаном) за заявленою вартістю 10918,10 євро.

Митна вартість товару була визначена із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту).

Відповідно до графи 44 ЕМД типу ІМ 40 ДЕ №UA100110/2019/146312 від 08.08.2019, на підтвердження заявленої митної вартості товару було подано митному органу наступні документи:

-рахунок-фактура (інвойс) № К06926 від 06.08.2019;

-зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №9ЕХ2019 від 23.04.2019;

-доповнення до зовнішньоекономічного договору №1 від 23.04.2019;

-сертифікат походження товару форми EUR1 №PL/MF/AN 0046612 від 07.08.2019;

-платіжне доручення №2 від 19.06.2019;

-платіжне доручення №3 від 05.08.2019;

-прайс лист від 08.08.2019;

-транспортна довідка №l60 від 06.08.2019;

-витяг з каталогу від 08.08.2019;

-CMR 0106966;

-копія митної декларації країни-відправлення 19PL301010E0652050 від 07.08.2019;

-договір транспортного експедирування №29/2019-05 від 29.05.2019;

-заява на перевезення № 160-К від 31.07.2019;

-договір поставки №ПС-05/05-19 від 14.05.2019.

Відповідно до графи 44 ЕМД типу IM 40 ДЕ №UA100110/2019/146425 від 09.08.2019, на підтвердження заявленої митної вартості товару було подано митному органу наступні документи:

-рахунок-фактура (інвойс) №К06923 від 06.08.2019;

-зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №9ЕХ2019 від 23.04.2019;

-доповнення до зовнішньоекономічного договору №1 від 23.04.2019;

-сертифікат походження товару форми EUR1 №PL/MF/AN 0046614 від 07.08.2019;

-платіжне доручення №2 від 19.06.2019;

-платіжне доручення №3 від 05.08.2019;

-прайс лист від 08.08.2019;

-транспортна довідка №165 від 06.08.2019;

-витяг з каталогу від 08.08.2019;

-CMR 0048533;

-копія митної декларації країни-відправлення 19PL301010E0651957 від 07.08.2019;

-договір транспортного експедирування №29/2019-05 від 29.05.2019;

-заява на перевезення №165-К від 02.08.2019;

-договір поставки №ПС-05/05-19 від 14.05.2019.

Розглянувши подані брокером в інтересах ТОВ Олімп-Трейдінвест документи для підтвердження заявленої в митних деклараціях митної вартості, митний орган направив електронні повідомлення, в яких, посилаючись на положення частин 2 та 3 статті 53 та частини 5 статті 54, статті 254 Кодексу, декларанту запропоновано надати до органу Державної Фіскальної служби наступні документи: банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару з відмітками банку: транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; виписку з бухгалтерської документації; копію митної декларації країни відправлення з перекладом; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; відомості щодо сплати ліцензійних платежів. Декларанту також повідомлено, шо він відповідно до положень частини 6 статті 53 Кодексу за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару, зокрема, які підтверджують складові митної вартості.

На вказаний запит в якості додаткових документів декларантом не було надано.

08.08.2019 Київською міською митницею ДФС було прийнято рішення про коригування-митної вартості товарів №UA100110/2019/300154/2, згідно з яким митницею, застосувавши резервний метод визначення митної вартості, заявлену декларантом митну вартість товару у митній декларації №UA100110/2019/300154/2 скориговано до рівня 18186.10 Євро (2.0496 євро за 1 кг товару).

09.08.2019 Київською міською митницею ДФС було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100000/2019/300155/2, згідно з яким митницею, застосувавши резервний метод визначення митної вартості, заявлену декларантом митну вартість товару у митній декларації №UA100110/2019/146425 скориговано до рівня 16310,96 Євро (2,0404 Євро за 1 кг товару).

Суд звернув увагу, що митна вартість один і той же товар, що перемішувався з тими самими умовами постави від того самого відправника на адресу того самого одержувача, скоригована була не однаково.

Також, митницею було видано позивачу картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08.08.2019 №UА100110/2019/01005 та від 09.08.2019 №UA100110/2019/01008.

09.08.2019 позивачем до митниці було подано тимчасові електронні митні декларації №UA100110/2019/146499 та №UA100110/2019/146465 із митною вартістю, заявленою з урахуванням рішень про коригування митної вартості товарів №UA100110/2019/300154/2 від 08.08.2019 та №UA100000/2019/300155/2 від 09.08.2019 відповідно. За вказаними ЕМД №UA100110/2019/146499 та №UA100110/2019/146465 товар панелі стінові оформлено в митному режимі імпорт та випущено у вільний обіг в порядку ч. 7 ст. 55 МК України.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями про коригування митної вартості товарів, в порядку ч. 8 ст. 55 МК України, ТОВ Олімп-Трейдінвест на підтвердження заявленої митної вартості товарів листами від 19.08.2019 №42087031/П-007 та №42087031/П-008 було подано до Київської міської митниці ДФС додаткові документи, а саме: оригінали платіжних доручень № 2 та № 3 з відмітками банку, копію експортної декларації країни-відправлення з офіційним перекладом, копію акту № ОУ-0000160 від 09.08.2019, копію рахунку-фактури №СФ-0000160 від 09.08.2019, оригінал платіжного доручення №466 від 15.08.2019, копію акту №ОУ-0000165 від 09.08.2019, копію рахунку-фактури №СФ-0000165 від 09.08.2019, оригінал платіжного доручення №467 від 15.08.2019.

Київською міською митницею ДФС було розглянуто листи ТОВ Олімп- Трейдінвест та відмовлено у визнанні вартості товарів на рівні 12645,01 Євро (або 1,4251 Євро за 1 кг) та 10918,1 Євро (1,091 Євро за 1 кг) відповідно (листи Київської міської митниці ДФС від 23.08.2019 №7689/10/26-70-19-01 та №7688/10/26-70-19-01).

Не погоджуючись із такими рішеннями митного органу, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Митного кодексу України, при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, чинні на день прийняття митної декларації органом доходів і зборів України.

У разі якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків підприємств і громадян, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, чи прав та обов'язків посадових осіб органів доходів і зборів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь таких підприємств та громадян, так і на користь органу доходів і зборів, рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств і громадян. (ч. 4 ст. 3 Митного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів (ч. 7 ст. 257 МК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 257 МК України, митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів:

1заявлений митний режим, тип декларації та відомості про особливості переміщення;

2)відомості про декларанта, уповноважену особу, яка склала декларацію, відправника, одержувача, перевізника товарів і сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), а в разі якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено на підставі посередницького договору, - також про іншу, крім сторони зовнішньоекономічного договору (контракту), сторону такого посередницького договору;

3)відомості про найменування країн відправлення та призначення;

4)відомості про транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для міжнародного перевезення товарів та/або їх перевезення митною територією України під митним контролем, та контейнери;

5)відомості про товари:

а)найменування;

б)звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар;

в)торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах);

г) код товару згідно з УКТ ЗЕД;

ґ) найменування країни походження товарів (за наявності);

д) опис упаковки (кількість, вид);

е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру;

є) фактурна вартість товарів;

ж) митна вартість товарів та метод її визначення;

з) відомості про уповноважені банки декларанта;

и) статистична вартість товарів;

6) відомості про нарахування митних та інших платежів, а також про застосування заходів гарантування їх сплати:

а) ставки митних платежів;

б) застосування пільг зі сплати митних платежів;

в) суми митних платежів;

г) офіційний курс валюти України до іноземної валюти, у якій складені рахунки, визначений відповідно до статті 3 1 цього Кодексу;

ґ) спосіб і особливості нарахування та сплати митних платежів;

д) спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати);

7) відомості про зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), та його основні умови;

8) відомості, що підтверджують дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України;

9) відомості про документи, передбачені частиною третьою статті 335 цього Кодексу;

10) довідковий номер декларації (за бажанням декларанта).

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч. 1 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1)немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до норм ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (ч. 5 ст. 58 МК України).

Частиною 2, 3 ст. 58 МК України унормовано, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням (ч. 10 ст. 58 МК України).

В силу положень ч. 5, 6 ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Згідно аналізу ст. 53 МК України, законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями ч. 3 ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Разом з цим, згідно норм ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Крім цього, відповідно до частини шостої статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Водночас, повідомляючи декларанта про необхідність надати додаткові документи митний орган має обґрунтовувати свої вимоги щодо їх надання, узгоджуючи таке надання документів з правовою суттю правовідносин, які склалися між імпортером товару та його контрагентом. Тобто, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При цьому, митний орган повинен витребувати саме ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.

Такий висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України у постановах від 31 березня 2015 року №21-53а15, №21-127а15 та №805/778/13-а від 16 липня 2016 року.

Тобто, законом чітко встановлено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів, а саме, наявність обгрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. Сумніви обґрунтовані, якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числове визначення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари.

Згідно матеріалів справи, декларантом до митного оформлення було подано документи, які підтверджують мину вартість товару за першим методом - щодо ціни договору. Надані документи не містять неточностей та суперечностей, а саме: відповідно до ЕМД типу IM 40 ДЕ №UA100110/2019/146312 від 08.08.2019 та товаросупровідних документів, імпортером було підтверджено вартість товару за ціною договору на рівні 12118,33 євро, і заявлено мину вартість з урахуванням транспортних витрат до кордону України, які підтверджені транспортними документами; відповідно до ЕМД типу IM 40 ДЕ №UA100110/2019/146425 від 09.08.2019 та товаросупровідних документів, імпортером було підтверджено вартість товару за ціною договору на рівні 10918,10 євро, і заявлено мину вартість з урахуванням транспортних витрат до кордону України.

Водночас, відповідно до ч. 7 ст. 54 МК України, у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно ч. 1ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

При цьому, суд звернув увагу, що посадовими особами Київської міської митниці ДФС не враховано документи, які подані декларантом на вимогу, а саме: оригінали платіжних доручень №2 та №3 з відмітками банку, копія експортної декларації країни відправлення з офіційним перекладом, копії акту № ОУ-0000160 від 09.08.2019, копія рахунку-фактури № СФ-0000160 від 09.08.2019, оригінал платіжного доручення №466 від 15.08.2019, копії акту № ОУ-0000165 від 09.08.2019, копія рахунку-фактури №СФ-0000165 від 09.08.2019, оригінал платіжного доручення №467 від 15.08.2019.

Таким чином, оскільки на час прийняття карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення були відсутні підстави, передбачені частиною шостою статті 54 Митного кодексу України, відповідні рішення суб'єкта владних повноважень також є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 1 та ч. 7 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Суд зазначає що між ТОВ Олімп-Трейдінвест та адвокатським об'єднанням Олени Кононенко укладено договір про надання правничої допомоги №12/08/19 від 12.08.2019 та додаткову угоду № 1. Договором передбачено обсяг робіт та їх вартість.

До заяви надані розрахунки наданих послуг та підтверджуючі документи: рахунки-фактури від 23.09.2019 № 23/09/19, від 29.10.2019 № 29/10/19, акти наданих послуг від 16.10.2019, від 17.10.2019, від 29.10.2019; розрахунком витрат на правову допомогу на підставі договору від 12.08.2019 № 12/08/19; випискою про рух коштів за рахунком адвокатського бюро та додатковою угодою № 1 до договору про надання правової допомоги № 12/08/19 від 12.08.2019.

Так, за надану правничу допомогу клієнтом сплачено грошові кошти в сумі 16000грн.

З аналізу статті 134 КАС України, випливає, що крім того, що зазначена стаття забезпечує право особи на правову допомогу, з іншого боку, вона запобігає зловживанню правом на компенсацію витрат на правову допомогу в т.ч. неоднаковій судовій практиці, встановлюючи критерії співмірності, які визначені в частині 5 цієї статті. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

Суд бере до уваги , що позивач документально підтвердив, що він сплатив 11000 грн. на виконання договору про надання правової допомоги. Водночас, оцінивши усі необхідні аспекти цієї справи: складність та обсяг виконаних адвокатом робіт, час, витрачений на виконання відповідних робіт, позовну заяву та значення справи для сторони, суд робить висновок, що справа потребувала значних затрат часу на її підготовку, однак підготовка цієї справи не вимагала значного обсягу технічної роботи.

Враховуючи викладене, беручи до уваги надані позивачем в обгрунтування своєї вимоги документи, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн, що були сплачені позивачем у цій адміністративній справі.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 77, 139, 241-246, 255, 295, 371 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці ДФС від 08.08.2019 р. №UА100110/2019/300154/2, від 09.08.2019 р. №UА100000/2019/300155/2.

Визнати протиправною та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці ДФС від 08.08.2019 р. №UА100110/2019/01005, від 09.08.2019 р. №UА100110/2019/01008.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці ДФС України (код ЄДРПОУ 39422888) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп-Трейдінвест" (код ЄДРПОУ 42087031) судовий збір у розмірі 8286 (вісім тисяч двісті вісімдесят шість) грн. 43 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці ДФС України (код ЄДРПОУ 39422888) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп-Трейдінвест" (код ЄДРПОУ 42087031) судові витрати у розмірі 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя П.Г. Паламар

Повний текст рішення виготовлено 28.11.2019