Постанова

від 27.11.2019 по справі 280/4795/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 листопада 2019 року м. Дніпросправа № 280/4795/18

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Прокопчук Т.С. (доповідач),

суддів: Кругового О.О., Шлай А.В.,

за участю секретаря судового засідання Іотової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Спецпром - Технологія

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 березня 2019 року (головуючий суддя: Кисіль Р.В) по адміністративній справі №280/4795/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спецпром - Технологія до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Спецпром - Технологія (далі - ТОВ Спецпром - Технологія ) 13.11.2018 року звернулося до суду з позовом до відповідача Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі - ГУ ДФС у Запорізькій області), в якому просить визнати протиправними та скасувати винесені відповідачем 26.06.2018 року:

податкове повідомлення - рішення №0009351406, за яким йому збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток за основним платежем в розмірі 481 552 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 240 776 грн.

податкове повідомлення-рішення №0009361406, яким йому збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 535 057 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 267 528,50 грн.;

Позовні вимоги обґрунтовано неправомірними висновками відповідача про відсутність у нього права на формування валових витрат та податкового кредиту у 2016,2017 роках, виходячи з нереальності (фіктивності) здійснення ним господарських відносин з контрагентами ТОВ ТРІ АЗ , ТОВ ГРУФОР , ТОВ КОНСТАНТА ЛІДЕР .

У відзиві на позов ГУ ДФС у Запорізькій області зазначено про протиправність посилань позивача та відсутність підстав для задоволення заявлених ним позовних вимог.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18.03.2019 року у задоволенні позовних вимог відмовлено з підстав правомірності збільшення відповідачем позивачу грошових зобов`язань з податку на прибуток та податку на додану вартість за 2016, 2017 роки, згідно винесених податкових повідомлень - рішень №0009351406, №0009361406 від 26.06.2018 року, враховуючи наявність факту нереальності (фіктивності) здійснених позивачем з контрагентами ТОВ ТРІ АЗ , ТОВ ГРУФОР , ТОВ КОНСТАНТА ЛІДЕР в даний період господарських операцій.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення скасувати та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити. Апеляційна скарга ґрунтується на доводах позовної заяви.

В судове засідання апеляційного суду сторони не з`явилися, про день розгляду справи повідомлені належним чином, у зв`язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно ст.229 КАС України не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1,2,3 ст.242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, ст.2 та ч.4 ст.242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.03.2019 року відповідає не в повному обсязі, в зв`язку з чим подана позивачем апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що в період з 24.05.2018 року по 04.06.2018 року ГУ ДФС у Запорізькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Спецпром - Технологія з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість за 2016 та 2017 роки при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ КОНСТАНТА ЛІДЕР , ТОВ ГРУФОР , ТОВ ТРІ АЗ та в частині подальшої реалізації отриманих товарів (робіт, послуг), у т.ч. в наступних податкових періодах, за результатами якої складено акт №328/08-01-14-06/37526180 від 11.06.2018 року.

Відповідно до викладених в акті перевірки висновках позивачем порушено приписи п.44.1, п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 ПК України в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 481 552 грн., зокрема за 2016 рік в розмірі 193 998 грн., за 2017 рік в розмірі 287 554 грн.;

пп.14.1.36, п.п.14.1.181, пп. 14.1.231, п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 535 057 грн., зокрема у грудні 2016 року в розмірі 196 798 грн., в січні 2017 року в розмірі 18 755 грн., в червні 2017 року в розмірі 212 317 грн., в липні 2017 року в розмірі 18 379 грн., в серпні 2017 року в розмірі 88 808 грн.

Зазначені висновки ґрунтуються на отриманій від інших податкових органів інформації щодо нереальності господарських відносин позивача з контрагентами ТОВ ТРІ АЗ , ТОВ ГРУФОР , ТОВ КОНСТАНТА ЛІДЕР , виходячи з відсутності в них адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань.

Також висновки відповідача ґрунтуються на нереальності даних операцій, виходячи з наявності кримінальних проваджень №32017100060000104 від 17.11.2017 року за ознаками ч. 1 ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво), №32017110080000005 від 26.06.2017 року за ознаками ч. 3 ст. 212 КК України. (ухилення від сплати податків, зборів), а також вироку Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 05.10.2017 року по справі №331/6371/17 (1-кп/331/490/2017), що набрав законної сили.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем 26.06.2018 року винесено податкове повідомлення-рішення №0009361406, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 535 057 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 267 528,50 грн. (50 % суми нарахованого зобов`язання на підставі п.123.1 ст. 123 ПК України - повторність визначення грошового зобов`язання протягом 1095 днів);

податкове повідомлення - рішення №0009351406, за яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток за основним платежем в розмірі 481 552 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 240 776 грн. (50 % суми нарахованого зобов`язання на підставі п.123.1 ст. 123 ПК України - повторність визначення грошового зобов`язання протягом 1095 днів).

Не погодившись з даними податковими повідомленнями - рішеннями позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.

За результатами розгляду скарги позивача податкові повідомлення - рішення залишені без змін, а скарга без задоволення, на підставі чого позивач звернувся до суду з вимогою визнати зазначені податкові повідомлення - рішення протиправними та скасувати їх.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Приписами пп.134.1.1 п.134.1. ст.134,138.2,138.4 ст.138, п.139.1.9 ст. 139.1 ст.139 визначено, що об`єктом оподаткування на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі ст. 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі ст. 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених ст.152 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу; та витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку не включаються до складу витрат.

Приписами пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.1 - 198.3,198.6 ст. 98 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними. У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ Спецпром - Технологія`з контрагентами ТОВ ТРІ АЗ та ТОВ ГРУФОР укладено договори підряду на будівельно - монтажні роботи №10/06 від 10.06.2017 року, № 10061 від 10.06.2017 року, виконання яких підтверджується актами виконаних будівельних робіт, податковими накладними (т.1, а.с.49 - 174).

Відповідачем не заперечується, що вищезазначені первинні документи, складені згідно вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а дані господарські операції належним чином відображені позивачем у податковому обліку та податковій звітності.

Матеріали справи свідчать, що операції позивача з контрагентами ТОВ ТРІ АЗ та ТОВ ГРУФОР здійснені в межах його господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та господарській меті, підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Позивачем вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань та фінансових ресурсів.

Посилання контролюючого органу на відсутність у зазначених контрагентів адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань по укладенню правочину та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань - не доведені, а надані позивачем докази є переконливими і достатніми для висновку суду щодо реальності господарських операцій з контрагентами ТОВ ТРІ АЗ та ТОВ ГРУФОР .

Відповідач дійшов до висновку про відсутність права позивача на віднесення до складу валових витрат та до складу податкового кредиту у 2016, 2017 роках сум по взаємовідносинам з ТОВ ГРУФОР та ТОВ ТРІ АЗ також на підставі інформації про порушення кримінального провадження №32017100060000104 від 17.11.2017 року за ознаками ч. 1 ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво), кримінального провадження від 26.06. 2017 року за № 32017110080000005 за ознаками ч. 3 ст. 212 КК України. (ухилення від сплати податків, зборів).

Разом з тим на день розгляду справи як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції, вироки по зазначеним кримінальним справам відсутні, а тому ці обставини не можуть бути доказом порушення позивачем податкового законодавства.

Викладене свідчить про наявність підстав для визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень - рішень №0009351406, №0009361406 від 26.06.2018 року в частині збільшення грошових зобов`язань, які нараховані відповідачем за результатами перевірки фінансово-господарської діяльності позивача з контрагентами ТОВ ГРУФОР та ТОВ ТРІ АЗ , а саме: з податку на прибуток за основним платежем в розмірі 287 554 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 143 777 грн. , з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 319 504 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 159 752 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ Спецпром - Технологія укладено договір підряду на будівельно - монтажні роботи з ТОВ КОНСТАНТА ЛІДЕР №01/10 від 01.10.2016 року, виконання якого підтверджується первинними документами, що складені згідно вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а саме: актами виконаних будівельних робіт, актами виконання робіт (надання послуг), рахунками - фактурами, податковими та видатковими накладними, платіжним дорученням (т.1, а.с.175 -245).

До матеріалів справи долучено вирок Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 05.10.2017 року по справі №331/6371/17 (1-кп/331/490/2017), що набрав законної сили 07.11.2017 року, яким директора ТОВ КОНСТАНТА ОСОБА_1 ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.205 КК України Фіктивне підприємництво .

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постановах від 14.06.2016 року по справі №826/ 14268/14 (21-1318а16) та від 29.03.2017 року по справі №826/11082/14 , та Касаційного адміністративного суду Верховного Суду у постановах від 12.02.2019 року по справі №813/7159/14(К/9901/9351/18), від 14.02.2019 року по справі №826/14895/17 (К/9901/65040/18), первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт або послуг, а тому віднесення відображених у них сум податку на додану вартість до податкового кредиту та податку на прибуток до складу валових витрат є безпідставним.

25.09.2019 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес №101-IX від 18.09.2019 року, яким ст. 205 КК України Фіктивне підприємництво виключена.

Рішенням Конституційного Суду України №1-рп/99 від 09.02.1999 року визначено, що дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. До події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ним чинності. Заборона зворотної дії є однією з важливих складових принципу правової визначеності.

Аналогічна правова позиція висловлена також Касаційним адміністративним судом Верховного Суду в постанові від 12.11.2019 року по справі №826/17813/18 (К/9901/28348/ 19).

Відтак встановлені вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 05.10.2017 року по справі №331/6371/17 (1-кп/331/490/2017) обставини фіктивної діяльності контрагента позивача ТОВ КОНСТАНТА ЛІДЕР свідчать про неправомірність включення позивачем до складу витрат та до складу податкового кредиту сум по вчиненим ним з контрагентом господарським операціям у 2016 - 2017 роках.

В силу викладеного відсутні підстави для визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень - рішень №0009351406, №0009361406 від 26.06.2018 року, в частині збільшення грошових зобов`язань, які нараховані відповідачем за результатами перевірки фінансово-господарської діяльності позивача з контрагентом ТОВ КОНСТАНТА ЛІДЕР , а саме: з податку на прибуток за основним платежем в розмірі 193 998 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 96 999 грн., з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 215 553 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 107 776, 50 грн.

Згідно положень ст. 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню сплачена сума судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам в загальному розмірі 34 147,03 грн.

Оскільки судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, рішення винесено з порушенням норм матеріального права, це є підставою для скасування судового рішення та часткового задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 139, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Спецпром - Технологія - задовольнити частково.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 березня 2019 року по адміністративній справі №280/4795/18 - скасувати та прийняти постанову.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Спецпром - Технологія - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати винесене Головним управлінням Державної фіскальної служби у Запорізькій області податкове повідомлення-рішення №0009351406 від 26 червня 2018 року в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю Спецпром - Технологія грошового зобов`язання з податку на прибуток за основним платежем в розмірі 287 554 грн, штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 143 777 грн.

Визнати протиправним та скасувати винесене Головним управлінням Державної фіскальної служби у Запорізькій області податкове повідомлення-рішення №0009361406 від 26 червня 2018 року в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю Спецпром - Технологія грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 319 504 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 159 752 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спецпром - Технологія за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області сплачену суму судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам в загальному розмірі 34 147,03 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 27 листопада 2019 року, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий - суддя Т.С. Прокопчук

суддя О.О. Круговий

суддя А.В. Шлай