Постанова

від 27.11.2019 по справі 826/7721/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/7721/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Погрібніченко І.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Мельничука В.П.;

за участю секретаря: Несін К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 червня 2019 року (розглянута в загальному позовному провадженні, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - 27 червня 2019 року) у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення Спецжитлофонд до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 22 березня 2017 року №0001451402, №0001491402, №0001461402, №0001481402, №01001471402, від 08 червня 2017 року № 0003531402, № 0003541402, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2017 року, Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення Спецжитлофонд (далі - позивач) звернулося з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 22 березня 2017 року №0001451402, №0001491402, №0001461402, №0001481402, №01001471402, від 08 червня 2017 року № 0003531402, № 0003541402.

В обґрунтування позову позивач зазначив про безпідставність та необґрунтованість висновків контролюючого органу, які викладені в акті перевірки та стали підставою для прийняття спірних податкових повідомлень - рішень, якими донараховано позивачу податок на додану вартість та земельний податок з юридичних осіб. Також, позивач посилається на те, що згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 12 липня 2002 року №1380 Про реконструкцію будинку в„–20 на вул. Гарматній , КП Спецжитлофонд визначено замовником та інвестором реконструкції гуртожитку на вул. Гарматній, 20 з переобладнанням під житловий будинок з по квартирним заселенням, до складу будівельних робіт також увійшло підведення та будівництво тепломереж даного будинку. У подальшому, КП Спецжитлофонд передало такі тепломережі до комунальної власності м. Києва, у зв`язку з чим до даних відносин неможливе застосування підпункту 197.1.16 Податкового кодексу України. Крім того, позивач зазначив, що постачання тепломережі не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість, оскільки згідно з приписами підпункту а пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів.

Також, в обґрунтування позовних вимог позивачем наголошено на тому, що собівартість квартир була розрахована на дату їх продажу, проте у 2014 році суттєво змінився фінансово - економічний стан в країні, а тому і величини собівартості квартир на дату їх передачі покупцям змінилась. На думку позивача, законодавство у такому випадку прирівнює дату постачання майнових прав із датою постачання квартири, а тому у КП Спецжитлофонд не виник обов`язок збільшити свої податкові зобов`язання.

Відтак, КП Спецжитлофонд вважає, що виявлені ГУ ДФС у м. Києві порушення податкового законодавства є необґрунтованими, а винесені на їх підставі податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 червня 2019 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві 22 березня 2017 року №0001451402, №0001491402, №0001461402, №0001481402 та від 08 червня 2017 року № 0003531402, № 0003541402.

В іншій частині позовних вимог Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення Спецжитлофонд (код ЄДРПОУ 31454734, 04071, м. Київ, вул. Оболонська, 34) відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення з мотивів неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців вбачається, що Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення Спецжитлофонд (код ЄДРПОУ 31454734) є юридичною особою, основним видом діяльності якої є: КВЕД 41.10 - організація будівництва будівель, яке створене на підставі рішення Київської міської ради від 01 серпня 2004 року №217/1194 Про створення комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення Спецжитлофонд .

ГУ ДФС у м. Києві, на підставі плану - графіка проведення документальних перевірок суб`єктів господарювання на ІV квартал 2016 року, відповідно до статей 20, 77, 82 Податкового кодексу України, відповідно до направлень від 23 грудня 2016 року №1203/26-15-14-02-03, №1204/26-15-14-02-03, №1205/26-15-14-02-03, №3389/26-15-14-03-03, №6704/26-15-14-04-06 та згідно з наказом від 01 грудня 2016 року №7719 про проведення планової виїзної перевірки, виданого ГУ ДФС у м. Києві, проведено документальну планову виїзну перевірку КП Спецжитлофонд з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2014 року по 30 вересня 2016 року.

За результатами документальної планової виїзної перевірки ГУ ДФМ у м. Києві складено акт від 01 березня 2017 року №77/26-15-14-02-03-14/31454734 Про результати документальної планової виїзної перевірки КП Спецжитлофонд з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2014 року по 30 вересня 2016 року, за висновками якого встановлено порушення КП Спецжитлофонд :

1. пункт 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, КП Спецжитлофонд занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 1 391 256, 60 грн., в тому числі за березень 2015 року у сумі 105 147, 29 грн., за червень 2015 року у сумі 16 181, 79 грн., за липень 2015 року на суму 5 138, 39 грн., за серпень 2015 року у сумі 7 194, 77 грн., за жовтень 2015 року у сумі 5 178, 34 грн., за листопад 2015 року на суму 30 953, 02 грн., за лютий 2016 року на суму 1051, 593, 00 грн., за березень 2016 року на суму 169 870, 00 грн.;

2. пункт 286.2 статті 286 Податкового кодексу України занижено податкові зобов`язання по оплаті за землю у розмірі 94 972, 35 грн., у тому числі у Голосіївському районі м. Києва у сумі 27 123, 00 грн., у Оболонському районі м. Києва у сумі 12 544, 55 грн., у Подільському районі м. Києва у сумі 10 676, 76 грн., у Солом`янському районі м. Києва у сумі 17 519, 57 грн., у Шевченківському районі м Києва у сумі 27 108, 47 грн.

Висновки акта перевірки ґрунтуються на встановленні відповідачем того, що КП Спецжитлофонд в перевіряємому періоді займалось організацією будівництва житлових будинків та реалізації квартир та машиномісць. Відповідно до наданих первинних документів, а саме: договорів інвестування, бухгалтерських довідок щодо розрахунку собівартості 1 кв.м. площ, розрахунку вартості 1 кв.м. квартир та нежитлових приміщень в будинках, перерахунків вартості 1 кв.м., наданих актів прийому - передачі квартир, машиномісць в будинках по вул. Гарматній, 20, по вул. Фрунзе, 85/87-а встановлено, що КП Спецжитлофонд реалізовано об`єкти нерухомості нижче собівартості, у зв`язку з чим у порушення пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, було занижено суму податкового зобов`язання на суму 169 793, 59 грн., у тому числі за березень 2015 року на суму 105 147, 29 грн., за червень 2015 року на суму 16 181, 79 грн., за липень 2015 року на суму 5 138, 39 грн., за серпень 2015 року на суму 7 194, 77 грн., за жовтень 2015 року на суму 5 178, 34 грн., за листопад 2015 року на суму 30 953, 02 грн.

Також, з акта перевірки вбачається, що в ході перевірки встановлено, що при будівництві житлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Гарматна, 20 КП Спецжитлофонд споруджено зовнішню теплову мережу з відображенням в податковому обліку витрат з будівництва зазначеного об`єкту.

Відповідно до акта приймання - передавання основних засобів №б/н від 11 лютого 2016 року на загальну суму 6 124 529, 00 грн., теплові мережі були прийняті до комунальної власності територіальної громади м. Києва у володіння ПАТ Київенерго відповідно до угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27 лютого 2016 року та далі прийнято ПАТ Київенерго згідно наказу КП Спецжитлофонд від 11 березня 2016 року №531 зовнішню теплову мережу ЦО від ТК-146Б/12-2, ТК-146/Б/12-7, 2d 273/400 протяжністю L=513,5 м.п., від (ВТ-2) ТК-146Б/7 до точки врізки А 108/200 протяжністю L=64,5 м.п. та від ТК-146Б/12-3 до стіни житлового будинку в„–20 на вул. Гарматній , 2d 108/200 протяжністю L=23,75 (ТК-148/5 після реконструкції з заміною).

Первісна та залишкова вартість об`єкту згідно акту становить 6 124 529, 00 грн. Безоплатна передача до комунальної власності територіальної громади м. Києва, у володіння ПАТ Київенерго проводиться КП Спецжитлофонд з метою надання якісних послуг мешканцям будинку в„–20 по вул. Гарматній .

Таким чином, податковим органом встановлено порушення позивачем пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено суму податкового зобов`язання на суму 1 224 905, 80 грн., у тому числі за лютий 2016 року у сумі 1 224 905, 80 грн.

Також, висновки акта перевірки ґрунтуються на тому, що КП Спецжитлофонд є платником земельного податку.

Перевіркою повноти визначення в податкових деклараціях зобов`язань по земельному податку за перевіряємий період внаслідок невірного визначення зобов`язань по земельному податку встановлено заниження у сумі 27 123, 00 грн., у тому числі за 2014 рік в сумі 17 873, 32 грн. (за земельну ділянку за кадастровим номером 72:083:25 в сумі 14 801, 59 грн. та №82:414:0123 в сумі 3 061, 64 грн.), за 2015 рік в сумі 9 249, 77 грн. за земельну ділянку №72:083:25.

Згідно витягу з технічної документації від 27 квітня 2012 року №149 площа земельної ділянки за адресою: вул. Жилянська, 74, 76 у Голосіївському районі м . Києва становить 4 378, 76 кв.м. (кадастровий номер 72:083:025), підприємством зобов`язання сплачувались за площу земельної ділянки 4 190, 23 кв.м.

За земельну ділянку за кадастровим номером 82:414:0123 за адресою: м. Київ, пров. Моторний, 3а, 4, 6 , 8 в податковій декларації з плати за землю допущено арифметичну помилку.

Також, перевіркою повноти визначення в податкових деклараціях зобов`язань по земельному податку за перевіряємий період внаслідок невірного визначення зобов`язань по земельному податку встановлено заниження:

по Оболонському району м. Києва у сумі 12 544, 55 грн. за земельну ділянку за кадастровим номером 78:096:0100, у тому числі за 2014 рік в сумі 566, 49 грн., за 2015 рік в сумі 11 978, 06 грн. Донарахування проведено згідно Довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 16 січня 2011 року №1, видану Головним управлінням земельних ресурсів КМДА, відповідно до якої, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2 342 483, 90 грн., коефіцієнт на функціональне використання -0,5 (землі зайняті поточним та відведені під майбутнє будівництво).

по Подільському району м. Києва у сумі 10 676, 76 грн. за земельну ділянку за кадастровим номером 85:272:0038, у тому числі за 2014 рік в сумі 6 572, 34 грн., за 2015 рік в сумі 4 104, 42 грн. Донарахування проведено згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 21 червня 2011 року №201, видану Головним управлінням земельних ресурсів КМДА, згідно якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1 649 634, 63 грн., коефіцієнт на функціональне використання - 0,5 (землі зайняті поточним та відведені під майбутнє будівництво).

по Солом`янському району м. Києва у сумі 17 519, 57 грн. за земельну ділянку за кадастровим номером 69:025:0008, у тому числі за 2014 рік в сумі 168, 60 грн., за земельну ділянку за кадастровим номером 72:164:001 в сумі 17 350, 88 грн. Донарахування проведено згідно витягу з технічної документації від 23 жовтня 2004 року №146, виданого Головним управлінням земельних ресурсів КМДА, згідно якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки за кадастровим номером 69:025:0008 становить 1 664 641, 55 грн., коефіцієнт на функціональне використання -0,5 (землі зайняті поточним та відведені під майбутнє будівництво) та згідно витягу з технічної документації від 19 листопада 2012 року №323, виданого Головним управлінням земельних ресурсів КМДА, згідно якої нормативна грошова оцінка земельної ділянки за кадастровим номером 72:164:001 становить 1 862 780, 07 грн., коефіцієнт на функціональне використання -0,5 (землі зайняті поточним та відведені під майбутнє будівництво).

Також, з акта перевірки вбачається, що перевіркою повноти визначення в податкових деклараціях зобов`язань по земельному податку за перевіряємий період внаслідок невірного визначення зобов`язань по земельному податку встановлено заниження у сумі 27 108, 47 грн. за земельну ділянку за кадастровим номером 88:031:0020, у тому числі за 2014 рік в сумі 16 687, 28 грн., за 2015 рік в сумі 10 421, 19 грн. Донарахування проведено згідно витягу з технічної документації від 25 травня 2010 року №168, виданого Головним управлінням земельних ресурсів КМДА, згідно якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2 169 440, 10 грн., коефіцієнт на функціональне використання -0,5 (землі зайняті поточним та відведені під майбутнє будівництво).

На підставі висновків акта перевірки відповідачем прийнято наступні податкові повідомлення - рішення:

- від 22 березня 2017 року №0001471402, яким за порушення пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 12 661, 00 грн., у тому числі 10 129, 00 грн. за податковими зобов`язаннями та 2 532, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- від 22 березня 2017 року №0001461402, яким за порушення пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 21 900, 00 грн., у тому числі 17 520, 00 грн. за податковими зобов`язаннями та 4 380, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- від 22 березня 2017 року №0001491402, яким за порушення пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 33 903, 00 грн., у тому числі 27 123, 00 грн. за податковими зобов`язаннями та 6 780, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- від 22 березня 2017 року №0001481402, яким за порушення пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 15 621, 00 грн., у тому числі 12 497, 00 грн. за податковими зобов`язаннями та 3 124, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- від 22 березня 2017 року №0001451402, яким за порушення пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 1 739 071, 00 грн., у тому числі 1 391 257, 00 грн. за податковими зобов`язаннями та 347 814, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

За результатами адміністративного оскарження позивачем зазначених податкових повідомлень - рішень ДФС України прийнято рішення від 01 червня 2017 року №11801/6/99-99-11-01-01-25, яким було скасовано податкове повідомлення - рішення від 22 березня 2017 року №0001471402 в частині донарахування земельного податку в сумі 6 025, 00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1 506, 00 грн., в іншій частині зазначене податкове повідомлення - рішення та податкові повідомлення - рішення від 22 березня 2017 року №0001461402, №0001481402, №0001491402 та №0001451402 залишено без змін.

У подальшому, на підставі висновків акта перевірки відповідачем прийнято наступні податкові повідомлення - рішення:

- від 08 червня 2017 року №0003531402, яким за порушення пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 5 130, 00 грн., у тому числі 4 104, 00 грн. за податковими зобов`язаннями та 1 026, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- від 08 червня 2017 року №0003541402, яким за порушення пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 59, 00 грн., у тому числі 47, 00 грн. за податковими зобов`язаннями та 12, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Незгода позивача з переліченими податковими повідомленнями - рішеннями зумовила звернення позивача до адміністративного суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку матеріалам, обставинам справи, а також наданим поясненням та запереченням сторін колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України (тут і далі у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

За правилами підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із підпунктом 75.1.2 цієї статті документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Пунктом 77.1 статті 77 Податкового кодексу України передбачено, що документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

Пунктом 77.4 цієї статті визначено, що про проведення документальної планової перевірки керівником контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

У відповідності до пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України:

плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147).

земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (підпункт 14.1.72);

земельна ділянка - частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами (підпункт 14.1.74);

землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної (підпункт 14.1.73).

Отже, землекористувачі, яким земельні ділянки надано у постійне користування, є платниками земельного податку, про що також зазначено у пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 270 Податкового кодексу України об`єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Пунктом 271.1 статті 271 Податкового кодексу України передбачено, що базою оподаткування є:

нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;

площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Згідно з підпунктом 12.3.1 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до підпунктів 12.3.4, 12.3.5 пункту 12.3 статті 12 та пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

У разі якщо сільська, селищна або міська рада не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків та зборів, що є обов`язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки та збори справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням мінімальної ставки місцевих податків та зборів.

Стаття 13 Закону України Про оцінку земель передбачає обов`язкове проведення грошової оцінки земельних ділянок.

Так, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі:

- визначення розміру земельного податку;

- визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності;

- визначення розміру державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом;

- визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва;

- розробки показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель;

- відчуження земельних ділянок площею понад 50 гектарів, що належать до державної або комунальної власності, для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд.

Згідно зі статтею 18 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться:

- розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років;

- розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років;

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України Про землеустрій .

За визначенням пункту 274.1 статті 274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.

Пунктами 285.1 та 285.2 статті 285 Податкового кодексу України встановлено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (пункт 286.1 статті 286 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Крім того, відповідно до пунктів 289.1, 289.2 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кі = [І - 10] : 100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

Матеріалами справи встановлено, що згідно з державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №393277 від 20 січня 2011 року, КП Спецжитлофонд на підставі рішення Київської міської ради від 26 червня 2007 року №1009/1670 та від 24 грудня 2009 року №1322/3391 є постійним користувачем земельної ділянки площею 0,3600 га, що знаходиться за адресою: вул. Петропавлівська, 50, 50-б у Подільському районі м. Києва, цільовим призначенням якої є будівництво житлового будинку з паркінгом, подальшої його експлуатації та обслуговування.

Згідно з витягом з технічної документації №Ю-33040/2011 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:85:272:0038), виданий Головним управлінням земельних ресурсів за №201 від 21 червня 2011 року, функціональним використанням якої зазначено: інші землі: зайняті поточним та відведені під майбутнє будівництва , а нормативна грошова оцінка становить 1 694 634, 63 грн.

Відповідно до сертифікату серії ІУ №164131720013 від 20 червня 2013 року, виданого Державною архітектурно - будівельною інспекцією України, житловий будинок з паркінгом за адресою: вул. Петропавлівська, 50, 50-б у Подільському районі м . Києва був введений в експлуатацію.

У відповідності до довідки №Ю-0261/2015 про розмір грошової оцінки земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:85:272:0038), виданий Головним управлінням земельних ресурсів за №161 від 06 липня 2015 року, функціональним використанням якої визначено: землі змішаного використання: землі житлової забудови: 3 180, 00 кв.м.; землі комерційного використання: 420, 00 кв.м. , нормативна грошова оцінка становить 5 619 386, 84 грн.

Згідно з державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №389709 від 16 січня 2012 року, КП Спецжитлофонд на підставі рішення Київської міської ради від 22 вересня 2011 року №127/6343 є постійним користувачем земельної ділянки площею 0,3647 га, що знаходиться за адресою: вул. Попова, 3/5 в Оболонському районі м. Києва , цільовим призначенням якої є будівництво житлового будинку з паркінгом, подальшої його експлуатації та обслуговування.

Згідно з витягом з технічної документації №Ю-34094/2011 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:78:096:0100), виданий Головним управлінням земельних ресурсів за №1 від 16 січня 2011 року, функціональним використанням якої зазначено: інші землі: зайняті поточним та відведені під майбутнє будівництва , а нормативна грошова оцінка становить 2 342 483, 90 грн.

Відповідно до Декларації про готовність об`єкта до експлуатації №КВ143143570421 від 23 грудня 2014 року, зареєстрованої департаментом Державної архітектурно - будівельної інспекції у м. Києві, житловий будинок з паркінгом за адресою: вул. Попова, 3/5 в Оболонському районі м. Києва був введений в експлуатацію.

У відповідності до довідки №Ю-02655/2015 про розмір грошової оцінки земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:78:096:0100), виданий Головним управлінням земельних ресурсів за №213 від 03 липня 2015 року, функціональним використанням якої визначено: землі змішаного використання: землі житлової забудови: 3 543, 00 кв.м.; землі комерційного використання: 104, 00 кв.м. , нормативна грошова оцінка становить 4 622 163, 95 грн.

У зв`язку зі зміною функціонального використання земельної ділянки після введення об`єкта будівництва в експлуатацію, позивач подав до ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві уточнюючу декларацію з плати за землю за 2014 рік, про що ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві також було повідомлено листом від 17 лютого 2015 року за вих. №056/24-1294.

Згідно з державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №393265 від 23 квітня 2010 року, КП Спецжитлофонд на підставі рішення Київської міської ради від 21 квітня 2005 року №330/2905 та від 24 грудня 2009 року №1322/3391 є постійним користувачем земельної ділянки площею 0,35349 га, що знаходиться за адресою: вул. Гарматна, 20 в Солом`янському районі м . Києва , цільовим призначенням якої є для реконструкції гуртожитку під житловий будинок з по квартирним засенленням, подальшої його експлуатації та обслуговування.

Згідно з витягом з технічної документації №Ю-289265/2010 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:69:025:0008), виданий Головним управлінням земельних ресурсів за №146 від 23 квітня 2010 року, функціональним використанням якої зазначено: інші землі: зайняті поточним та відведені під майбутнє будівництва , а нормативна грошова оцінка становить 1 664 641, 55 грн.

Відповідно до сертифіката серії ІУ №164143460253 від 11 грудня 2014 року, виданого Державною архітектурно - будівельною інспекцією України, житловий будинок з паркінгом за адресою: вул. Гарматна, 20 в Солом`янському районі м. Києва (І черга будівництва) був введений в експлуатацію.

У відповідності до довідки №Ю-03043/2015 про розмір грошової оцінки земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:69:025:0008), виданий Головним управлінням земельних ресурсів за №114 від 03 липня 2015 року, функціональним використанням якої визначено: землі змішаного використання: землі житлової забудови: 2 754, 00 кв.м.; землі комерційного використання: 372, 00 кв.м.; інші землі: зайняті поточним та відведені під майбутнє будівництво: 2 223, 00 кв.м. , нормативна грошова оцінка становить 5 425 176, 60 грн.

У зв`язку зі зміною функціонального використання земельної ділянки після введення об`єкта будівництва в експлуатацію (І черги будівництва), позивач подав до ДПІ Солом`янського району ГУ ДФС у м. Києві уточнюючу декларацію з плати за землю за 2014 рік, про що ДПІ Солом`янського району ГУ ДФС у м. Києві також було повідомлено листом від 26 грудня 2014 року за вих. №056/24-11036.

Згідно з державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №393278 від 26 січня 2011 року, КП Спецжитлофонд на підставі рішення Київської міської ради від 14 червня 2007 року №868/1529 та від 24 грудня 2009 року №1322/3391 є постійним користувачем земельної ділянки площею 2,5617 га, що знаходиться за адресою: пров. Моторний, 3-а, 4, 6, 8 у Голосіївському районі м. Києва, цільовим призначенням якої є для будівництва житлових будинків з об`єктами соціального - культурного призначення та підземним паркінгом, подальшої її експлуатації та обслуговування.

Згідно з витягом з технічної документації №Ю-33043/2011 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:82:414:0123), яка знаходиться за адресою: пров. Моторний, 3-а, 4, 6, 8 у Голосіївському районі м. Києва, виданий Головним управлінням земельних ресурсів за №268 від 21 червня 2011 року, функціональним використанням якої зазначено: землі змішаного використання: землі житлової забудови: 401, 00 кв.м.; землі комерційного використання: 28, 00 кв.м.; інші землі: зайняті поточним та відведені під майбутнє будівництва: 25 188, 00 кв.м. , а нормативна грошова оцінка становить 8 909 206, 89 грн.

Відповідно до сертифіката серії ІУ №165133510772 від 17 грудня 2013 року, виданого Державною архітектурно - будівельною інспекцією України, житловий будинок з об`єктами соціального - культурного призначення та підземним паркінгом (І черга) за адресою: пров. Моторний, 3-а, 4, 6, 8 у Голосіївському районі м. Києва (І черга будівництва) був введений в експлуатацію.

У відповідності до довідки №Ю-40509/2014 про розмір грошової оцінки земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:82:414:0123), виданий Головним управлінням земельних ресурсів за №90 від 22 грудня 2014 року, функціональним використанням якої визначено: землі змішаного використання: землі житлової забудови: 23 928, 00 кв.м.; землі комерційного використання: 1 689, 00 кв.м. , нормативна грошова оцінка становить 14 828 503, 18 грн.

Також, згідно з довідкою №Ю-03042/2015 про розмір грошової оцінки земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:82:414:0123), виданий Головним управлінням земельних ресурсів за №230 від 03 липня 2015 року, функціональним використанням якої визначено: землі змішаного використання: землі житлової забудови: 24 060, 00 кв.м.; землі комерційного використання: 1 557, 00 кв.м. , нормативна грошова оцінка становить 27 552 459, 06 грн.

У зв`язку зі зміною функціонального використання земельної ділянки після введення об`єкта будівництва в експлуатацію (І черги будівництва), позивач подав до ДПІ Голосіївського району ГУ ДФС у м. Києві уточнюючу декларацію з плати за землю за 2013 рік, про що ДПІ Голосіївського району ГУ ДФС у м. Києві також було повідомлено листом від 15 січня 2014 року за вих. №056/24-129.

Також, згідно з державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №393282 від 19 липня 2010 року, КП Спецжитлофонд є постійним користувачем земельної ділянки площею 3 127, 00 га, що знаходиться за адресою: вул. Мартиросяна , 5 у Солом`янському районі м. Києва .

Згідно з витягом з технічної документації №Ю-29644/2010 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:72:164:0001), яка знаходиться за адресою: вул. Мартиросяна, 5 у Солом`янському районі м. Києва , виданий Головним управлінням земельних ресурсів за №309 від 19 липня 2010 року, функціональним використанням якої зазначено: землі змішаного використання: землі житлової забудови: 2 624, 00 кв.м.; землі комерційного використання: 503, 00 кв.м. , а нормативна грошова оцінка становить 3 669 232, 60 грн.

Також, відповідно до витягу з технічної документації №Ю-36020/2012 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:72:164:0001), яка знаходиться за адресою: вул. Мартиросяна, 5 у Солом`янському районі м . Києва, виданий Головним управлінням земельних ресурсів за №323 від 19 листопада 2012 року, функціональним використанням якої зазначено: інші землі: зайняті поточним та відведені під майбутнє будівництво , а нормативна грошова оцінка становить 1 862 780, 07 грн.

Відповідно до декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 30 вересня 2013 року, виданого Державною архітектурно - будівельною інспекцією України, реконструкція гуртожитку під стартовий житловий будинок за адресою: вул . Мартиросяна, 5 у Солом`янському районі м. Києва був введений в експлуатацію.

Згідно з довідкою №Ю-03042/2015 про розмір грошової оцінки земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:72:164:0001), виданий Головним управлінням земельних ресурсів за №92 від 22 грудня 2014 року, функціональним використанням якої визначено: землі житлової забудови , нормативна грошова оцінка становить 2 587 194, 54 грн.

Також, у відповідності до довідки №Ю-02658/2015 про розмір грошової оцінки земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:72:164:0001), виданий Головним управлінням земельних ресурсів за №118 від 03 липня 2015 року, функціональним використанням якої визначено: землі житлової забудови , нормативна грошова оцінка становить 4 504 159, 72 грн.

У зв`язку зі зміною функціонального використання земельної ділянки після введення об`єкта будівництва в експлуатацію, позивач подав до ДПІ Солом`янського району ГУ ДФС у м. Києві уточнюючу декларацію з плати за землю за 2013 рік, про що ДПІ Солом`янського району ГУ ДФС у м. Києві також було повідомлено листом від 02 жовтня 2013 року за вих. №056/24-5827.

На підставі вище зазначеного, колегія суддів звертає увагу на те, що після введення об`єктів будівництва в експлуатацію відбулась зміна функціонального призначення земельних ділянок, у зв`язку з чим, змінилась їх нормативно грошова оцінка.

При цьому, зазначає, що у відповідності до пункту 276.1 статті 276 Податкового кодексу України податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів), зайняті житловим фондом, автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, які використовуються без отримання прибутку, гаражно-будівельними, дачно-будівельними та садівницькими товариствами, індивідуальними гаражами, садовими і дачними будинками фізичних осіб, а також за земельні ділянки, надані для потреб сільськогосподарського виробництва, водного та лісового господарства, які зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими та іншими будівлями і спорудами, справляється у розмірі 3 відсотків суми земельного податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 275 цього Кодексу.

Таким чином, розрахунок земельного податку позивачем повинен був розраховуватись наступним чином: згідно з пунктом 274.1 статті 274 Податкового кодексу України, розрахувати 1 відсоток від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, та у подальшому, згідно з пунктом 276.1 статті 276 Податкового кодексу України, розрахувати 3 відсотки суми земельного податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 275 цього Кодексу, тобто 3 відсотки від 1 відсотка нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 0, 3 відсотка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

На підставі вище викладеного, судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач при обчисленні ставки земельного податку на зазначені вище земельні ділянки, які знаходились у його постійному користуванні, до моменту отримання довідок про розмір грошової оцінки земельних ділянок, КП Спецжитлофонд нараховувало земельний податок за ставкою 1 відсоток від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, визначеної у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а після введення їх в експлуатацію, застосовувалась ставка у розмірі 0,3 відсотка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

При цьому, нарахування та сплата КП Спецжитлофонд до бюджету земельного податку відбувалась відповідно ставок, встановлених рішенням Київської міської ради від 23 червня 2011 року №242/5629 Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві у редакції, чинній на момент спірних правовідносин.

Окрім зазначеного вище, колегія суддів зазначає, що земельна ділянка (8000000000:72:083:0025), яка знаходиться за адресою: вул . Жилянська, 74 у м . Києві перебуває у власності ТОВ ТД Лубнифарм-Київ на підставі договору купівлі - продажу нежилих приміщень, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тесленком А.О., 11 вересня 2009 року за реєстраційним номером 1169, зареєстрованим Київським міським бюро Технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна від 22 вересня 2009 року.

Згідно з договором купівлі - продажу нежилих приміщень від 11 вересня 2009 року ТОВ ТД Лубнифарм - Київ передало у власність ВАТ Лубнифарм нежилі приміщення з №1 по №30 (група приміщень №17), №VI, VII, VIII (в літ. А), що розташовані в АДРЕСА_1.

У подальшому, відповідно до договору купівлі - продажу нежилих приміщень від 27 грудня 2013 року ВАТ Лубнифарм передало у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 нежилі приміщення з №1 по №30 (група приміщень №17), №VI, VII, VIII (в літ. А), що розташовані в АДРЕСА_1 .

При цьому, ТОВ ТД Лубнифарм-Київ самостійно подавало у податкову інспекцію декларації по платі за землю і сплачувало земельний податок, що підтверджується копією податкової декларації з плати за землю за 2012 рік, поданої ТОВ ТД Лубнифарм - Київ .

Проте, у результаті відчуження належних ТОВ ТД Лубнифарм - Київ нежилих приміщень фізичним особам, останні земельного податку не нараховували.

Водночас, як зазначено в акті перевірки, КП Спецжитлофонд , згідно технічного звіту про встановлення зовнішніх меж землекористування та Витягу з технічної документації від 27 квітня 2012 року №149 має у користуванні земельну ділянку площею 4 378, 76 кв.м. (кадастровий номер 8000000000:72:083:0025) за адресою: АДРЕСА_1, нормативна грошова оцінка якої становить 10 323 431, 89 грн. Згідно довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 03 липня 2015 року №234, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 17 150 608, 84 грн.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у постанові Верховного суду України від 17 вересня 2017 року (справа 2а-10596/12/2670) колегія суддів посилається на статтю 120 Земельного кодексу України, якою встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Таким чином, до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , з правом власності на нежитлові приміщення з №1 по №30 (група приміщень №17), №VI, VII, VIII (в літ. А), що розташовані в АДРЕСА_1 , перейшло право користування земельною ділянкою, на якій розташовані вказані об`єкти нерухомості, у зв`язку з чим, обов`язок щодо нарахування та сплати земельного податку покладався саме набувачів такого права - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у зв`язку з чим, висновки податкового органу щодо заниження позивачем податкових зобов`язань по земельному податку за користування земельною ділянкою площею 4 378, 76 кв.м. (кадастровий номер 8000000000:72:083:0025) за адресою: АДРЕСА_1 не знайшли свого підтвердження у ході розгляду справи.

Крім того, зазначені обставини відповідачем не спростовані.

Також, як зазначено в акті перевірки, згідно державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №393268 від 25 травня 2010 року позивач має у користуванні земельну ділянку площею 0,5610 га, з цільовим призначенням: для будівництва будинків з паркінгами, подальшої їх експлуатації та обслуговування (кадастровий номер 8000000000:88:031:0020), яка знаходиться за адресою: вул. Баумана, 25, 27, 29 у Шевченківському районі м. Києва, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно витягу з технічної документації від 25 травня 2010 року №168, виданого Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2 169 440, 40 грн., коефіцієнт на функціональне використання землі 0,5 - землі зайняті поточним та відведені під майбутнє будівництво.

Відповідно до довідки про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 03 липня 2011 року №234, видану Департаментом земельних ресурсів КМДА, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 6 188 946, 46 грн., коефіцієнт на функціональне використання землі 1 - землі житлової забудови, 2,5 - землі комерційного призначення, 0,7 - землі громадського призначення.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до витягу з технічної документації від 04 грудня 2012 року №373, виданий Головним управлінням земельних ресурсів КМДА (кадастровий номер 8000000000:88:031:0020), нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 4 006 498, 37 грн., коефіцієнт на функціональне використання землі 1 - землі житлової забудови, 2,5 - землі комерційного призначення, 0,7 - землі громадського призначення.

Відповідно до зазначеної нормативної грошової оцінки земельної ділянки позивачем був розрахований земельний податок у відповідності до пункту 274.1 статті 274 та пункту 276.1 статті 276 Податкового кодексу України.

Аналізуючи висновки акта перевірки, встановлено, що зазначений витяг з технічної документації від 04 грудня 2012 року №373 податковим органом не було прийнято до уваги, у зв`язку з чим, останнім в ході перевірки було встановлено заниження КП Спецжитлофонд зобов`язань по земельному податку.

На вказані обставини також посилався позивач у своїй позовній заяві, а також додаткових поясненнях до неї, проте відповідачем вказані обставини спростовані не були.

З огляду на зазначене, враховуючи встановлені судом апеляційної інстанції порушення з боку відповідача вимог податкового законодавства при проведенні документальної планової виїзної перевірки за результатами якої податковим органом прийняті спірні податкові повідомлення - рішення про збільшення КП Спецжитлофонд суми грошового зобов`язання зі сплати земельного податку з юридичних осіб, що, у свою чергу, свідчить про відсутність порушень податкового законодавства щодо сплати КП Спецжитлофонд земельного податку, суд вважає, що податкові повідомлення - рішення від 22 березня 2017 року №0001461402, №0001491402, №0001481402 та від 08 червня 2017 року №0003531402, №0005541402 підлягають скасуванню.

У той же час, щодо податкового повідомлення - рішення від 22 березня 2017 року №0001471402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання зі сплати земельного податку з юридичних осіб у розмірі 12 661, 00 грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями у сумі 10 129, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 2 532, 00 грн., суд зазначає наступне.

Як вже зазначалось, вказане податкове повідомлення - рішення було скасовано рішенням ДФС України від 01 червня 2017 року №11801/6/99-99-11-01-01-25 в частині донарахування земельного податку в сумі 6 025, 00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1 506, 00 грн., в іншій частині залишено без змін.

У той же час, податкове повідомлення - рішення від 08 червня 2017 року №0003541402, яким позивачу визначено грошове зобов`язання зі сплати земельного податку у розмірі 4 104, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1 026, 00 грн. було визначено на підставі декларації №9250835637 від 11 грудня 2015 року, згідно з якою ГУ ДФС у м. Києві було винесено податкове повідомлення - рішення від 22 березня 2017 року №0001471402.

Таким чином, грошове зобов`язання за податковим повідомленням - рішенням від 08 червня 2017 року №0003541402 є ідентичним грошовому зобов`язанню за податковим повідомленням - рішенням від 22 березня 2017 року №0001471402, скасованим в частині.

Відповідно до пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо:

60.1.1. сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення;

60.1.2. контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов`язання або податкову вимогу;

60.1.3. контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов`язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі;

60.1.4. рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі;

60.1.5. рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Згідно з пунктом 60.4 статті 60 Податкового кодексу України у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов`язання або податкового боргу.

Таким чином, з дня отримання позивачем податкового повідомлення - рішення від 08 червня 2017 року №0003541402, податкове повідомлення - рішення від 22 березня 2017 року №0001471402, відповідно до вказаних положень податкового законодавства, вважається відкликаним відповідачем, у зв`язку з чим, вимога позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 22 березня 2017 року №0001471402 задоволенню не підлягає.

Що стосується доводів відповідача щодо порушення КП Спецжитлофонд пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, а саме заниження суми податкового зобов`язання на суму 1 224 905, 80 грн., у тому числі за лютий 2016 року у сумі 1 224 905, 80 грн., колегія зазначає наступне.

З акта перевірки вбачається, що в ході перевірки податковим органом встановлено, що при будівництві житлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Гарматна, 20 , КП Спецжитлофонд споруджено зовнішню теплову мережу з відображенням в податковому обліку витрат з будівництва зазначеного об`єкта.

Відповідно до акта приймання - передавання основних засобів №б/н від 11 лютого 2016 року на загальну суму 6 124 529, 00 грн., теплові мережі були прийняті до комунальної власності територіальної громади м. Києва і передані у володіння ПАТ Київенерго відповідно до угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27 вересня 2001 року.

Мережі передано до комунальної власності м. Києва 11 лютого 2016 року та далі прийнято ПАТ Київенерго згідно з наказом КП Спецжитлофонд від 11 березня 2016 року №531 зовнішню теплову мережу ЦО від ТК-146Б/12-2, ТК-146/Б/12-7, 2d 273/400 протяжністю L=513,5 м.п., від (ВТ-2) ТК-146Б/7 до точки врізки А 108/200 протяжністю L=64,5 м.п. та від ТК-146Б/12-3 до стіни житлового будинку в„–20 на вул. Гарматній , 2d 108/200 протяжністю L=23,75 (ТК-148/5 після реконструкції з заміною).

Первісна та залишкова вартість об`єкту згідно акту становить 6 124 529, 00 грн.

Безоплатна передача до комунальної власності територіальної громади м. Києва, у володіння ПАТ Київенерго проводиться КП Спецжитлофонд з метою надання якісних послуг мешканцям будинку в„–20 по вул. Гарматній .

Так , відповідно до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) та місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних

Таким чином, податкові зобов`язання, згідно з пунктом 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, нараховуються платником податку у випадку, якщо придбані/споруджені товари/послуги, необоротні активи призначаються для використання або починають використовуватись в неоподатковуваних операціях, що не є господарською діяльністю такого платника податку.

При цьому, відповідно до підпункту 197.1.16 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України звільняються від оподаткування операції з безоплатної передачі в державну власність чи комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність об`єктів усіх форм власності, які перебувають на балансі одного платника податку і передаються на баланс іншого платника податку, якщо такі операції проводяться за рішенням Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, прийнятим у межах їх повноважень.

Норми вказаного підпункту поширюються також на операції з безоплатної передачі об`єктів з балансу юридичної особи будь-якої форми власності на баланс іншої юридичної особи, яка перебуває в державній або комунальній власності, що проводяться за рішенням органу державної влади України або органу місцевого самоврядування, прийнятим у межах їх повноважень та за рішенням юридичних осіб, у разі передачі основних засобів інфраструктури залізничного транспорту, незалежно від того, чи є суб`єкти операції платниками податку.

Згідно індивідуальної податкової консультації ДФС України від 17 липня 2017 року №1232/6/99-99-15-02-02/ІПК зазначено, що застосування норм підпункту 197.1.16 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України можливе за умови одночасного виконання наступних вимог:

- передача повинна здійснюватись на безоплатній основі;

- операція повинна здійснюватись між двома платниками податку на додану вартість або між двома юридичними особами;

- передача повинна відбуватись виключно у державну чи комунальну власність;

- операція повинна здійснюватись на підставі прийнятого відповідного рішення уряду, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.

З огляду на зазначене, з матеріалів справи вбачається, що:

- передача тепломереж здійснена безоплатно;

- передача здійснена між двома юридичними особами;

- передача тепломережі відбулась у комунальну власність територіальної громади м. Києва та у володіння ПАТ Київенерго ;

- передача тепломереж здійснена на підставі рішення органу місцевого самоврядування, а саме: розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 01 лютого 2016 року №47 Про прийняття та передачу об`єктів теплопостачання з обладнанням жилого будинку в„–20 по вул. Гарматній у Солом`янському районі .

Таким чином, КП Спецжитлофонд дотримані всі умови, визначені підпунктом 197.1.16 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України, необхідні для звільнення операції від оподаткування, а тому можна дійти висновку про те, що КП Спецжитлофонд правомірно не включило до складу податкового зобов`язання за лютий 2016 року суму передачі майна.

Також, у листі ДФС України від 26 квітня 2016 року №9399/6-99-99-15-03-02-15 зазначено, що враховуючи те, що операція з безоплатної передачі у комунальну власність територіальних громад міст об`єктів усіх форм власності, які перебувають на балансі одного платника податку і передаються на баланс іншого платника податку, якщо такі операції проводяться за рішення, зокрема органів місцевого самоврядування звільняються від оподаткування податком на додану вартість відповідно до підпункту 197.1.16 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України, тому при здійсненні таких операцій пункт 198.5 статті 198 Податкового кодексу України не застосовується, а податковий кредит, сформований платником податку при придбанні товарів, що передаються, не коригується.

На підставі вище зазначеного, колегія суддів вказує на те, що КП Спецжитлофонд визначено податкові зобов`язання з безоплатної передачі тепломереж у комунальну власність територіальної громади м. Києва та у володіння ПАТ Київенерго у відповідності до вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим, підстав для застосування до позивача наслідків, встановлених законодавством за порушення вимог пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України судом не встановлено.

Також, з акта перевірки вбачається, що КП Спецжитлофонд у перевіряємому періоді займалось організацією будівництва житлових будинків та реалізації квартир та машиномісць.

Відповідно до наданих первинних документів, а саме договорів інвестування коштів у майнові права, бухгалтерських довідок щодо розрахунку собівартості 1 кв.м. квартир та нежитлових приміщень в будинках, перерахунків вартості 1 кв.м., наданих актів прийому - передачі квартир, машиномісць в будинках по вул. Гарматній, 20 та вул. Фрунзе, 85/87-а , податковим органом встановлено, що КП Спецжитлофонд реалізовано об`єкти нерухомості нижче собівартості, внаслідок чого позивачем на порушення пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України було занижено суму податкового зобов`язання на суму 169 793, 59 грн., у тому числі за березень 2015 року у сумі 105 147, 29 грн., за червень 2015 року у сумі 16 181, 79 грн., за липень 2015 року у сумі 5 138, 39 грн., за серпень 2015 року у сумі 7 194, 77 грн., за жовтень 2015 року у сумі 5 178, 34 грн., за листопад 2015 року на суму 30 953, 02 грн., на що суд зазначає наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що у 2014 році КП Спецжитлофонд здійснювало продаж квартир у будинках, які ним самостійно будувались за адресою: м. Київ, вул. Гарматна, 20 та м. Київ, вул. Фрунзе, 85/87-а.

Продаж квартир здійснювався шляхом укладення договорів про участь у Фонді фінансування будівництва (далі - ФФБ).

За умовами договору покупці можуть отримати у власність закріплений за ними об`єкт інвестування після введення забудовником об`єкта будівництва в експлуатацію та передачі об`єкта інвестування покупцю на умовах і в терміни, визначені правилами ФФБ.

Правові основи оподаткування податком на додану вартість встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Податкового кодексу України.

За змістом підпунктів а і б пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу Податкового кодексу України розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

При цьому продаж (реалізація) товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (підпункт 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об`єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об`єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності. (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент спірних правовідносин), база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів)

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

У той же час, пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент спірних правовідносин) не передбачалось здійснення операцій з постачання товарів/послуг за цінами не нижче їх собівартості.

При цьому, суд зазначає, що з 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28 грудня 2014 року №71-VIII.

Пунктом 41 вказаного Закону пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України після абзацу першого доповнити трьома новими абзацами такого змісту:

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення .

З огляду на зазначене, норми щодо бази оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг на рівні не нижчому за їх собівартість почала застосовуватись після 01 січня 2015 року.

Разом з тим, згідно статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Відповідно до пункту другого рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 у справі №1-рп/99 за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (щодо зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів) в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно - правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Отже, особа має нести відповідальність за діяння на підставі закону, що був чинним на час його вчинення, крім випадків, коли новий закон пом`якшує або скасовує відповідальність особи за вчинення такого діяння.

Конституційний принцип незворотності дії законів, які погіршують становище особи, дає суду підстави для висновку про неправомірність застосування санкцій за дії (бездіяльність), які на момент, коли вони мали місце, за попереднього правового регулювання не були правопорушенням.

Неприпустимість зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є одним з аспектів загальновизнаного принципу правової визначеності як елемента принципу верховенства права, який відповідно до частини першої статті 8 Конституції України визнається і діє в Україні.

Принцип неприпустимості зворотної дії в часі нормативних актів закріплений також в міжнародно-правових актах, зокрема і в Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини (стаття 7).

Таким чином, КП Спецжитлофонд визначаючи базу оподаткування операцій з постачання товарів/послуг у 2014 році застосовувало закон, який був чинним на час укладення Договорів про участь у ФФБ, у зв`язку з чим, доводи відповідача щодо реалізації КП Спецжитлофонд об`єктів нерухомості нижче собівартості та порушенням внаслідок цього пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим ним було занижено суму податкового зобов`язання на суму 169 793, 59 грн., не знайшли свого документального та правового підтвердження.

На підставі вище викладеного, колегія суддів приходить до висновку про протиправність дій відповідача щодо збільшення КП Спецжитлофонд суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 1 391 257, 00 грн., у зв`язку з чим, спірне податкове повідомлення - рішення від 22 березня 2017 року №0001451402 також підлягає скасуванню.

Також, відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Отже, фінансова відповідальність платника податку можлива лише за умови доведення контролюючим органом факту порушення таким платником законодавства з питань оподаткування, чого відповідачем здійснено не було.

Відтак, застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання за спірними податковими повідомленнями - рішеннями є протиправним.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено обставини справи на підставі яких суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач по справі, як суб`єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов`язок щодо доказування правомірності вчинених ним дій та прийняття оскаржуваного рішення.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовує позовні вимоги.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 241, 242, 243, 250, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 червня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України.

(Повний текст виготовлено - 27 листопада 2019 року).

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: Н.П. Бужак,

В.П. Мельничук