Ухвала

від 28.11.2019 по справі 127/21437/19

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відкриття апеляційного провадження

Справа № 127/21437/19

Головуючий суддя І інстанції - Сичук М.М.

Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.

28 листопада 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Гонтарука В. М.

суддів: Білої Л.М. Курка О. П.

перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 28 серпня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу №2 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області Котляра Романа Володимировича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

відповідно до рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 28 серпня 2019 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду І інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Крім того, апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вищевказаного судового акту.

Згідно з ч.1 ст.121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами

Частиною 1 ст.17 Закону України "Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини" визначено, що суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.

Зокрема, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції (Європейська конвенція про захист прав людини і основних свобод 1950 року, ратифікована Законом України від 17.07.1997 475/97 право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення. У справі Bellet v. Frаnсе Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Як випливає з рішення Європейського Суду з прав людини у справі Іліан проти Туреччини, правило встановлення обмежень до суду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність її вимогам статті 296 КАС України, суд вважає, що вказана апеляційна скарга подана з додержанням вищезазначених вимог, та відсутні перешкоди для постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

Так, клопотання апелянта обґрунтоване тим, що в резолютивній частині Вінницького міського суду Вінницької області від 28 серпня 2019 року суд зазначив, що апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня його отримання.

Вказує, що оскаржуване рішення ОСОБА_1 було отримано лише 16 вересня 2019 року, при цьому з апеляційною скаргою звернувся до суду 30 вересня 2019 року, тобто в межах строку зазначеного судом.

Колегія суддів, оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на апеляційне оскарження, на які заявник посилається як на поважні, виходячи з оцінки та аналізу всіх наведених у заяві доводів та наданих доказів, приходить до висновку про поважність причин пропуску позивачем строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 28 серпня 2019 року.

Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність її вимогам статті 296 КАС України, суд вважає, що вказана апеляційна скарга подана з додержанням вищезазначених вимог, та відсутні перешкоди для постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 296, 300 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

1. Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 28 серпня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу №2 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області Котляра Романа Володимировича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

2. Надіслати учасникам справи копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів разом з ухвалою про відкриття апеляційного провадження у справі.

3. Запропонувати учасникам справи до 03 грудня 2019 року подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Гонтарук В. М. Судді Біла Л.М. Курко О. П.