Постанова

від 17.12.2019 по справі 127/21437/19

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 127/21437/19

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Сичук М.М.

Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.

17 грудня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Білої Л.М. Курка О. П. ,

секретаря судового засідання: Аніщенко А.О.,

за участю:

представників позивача: Ковальової Вероніки Степанівни, Іваниці Сергія Івановича

представника відповідача: Вініцької Богдани Анатоліївни

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 28 серпня 2019 року (ухвалене в м. Вінниці) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу №2 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області Котляра Романа Володимировича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

в серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом до головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу №2 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області Котляра Романа Володимировича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 28 серпня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

02 грудня 2019 року до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про безпідставність її доводів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи неоспорені факти про те, що на підставі звернення директора торговельного центру № 21 ТОВ Метро Кеш енд Кері Україна від 18.06.2019 року № 18 та у зв`язку із необхідністю проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт № ВН 061191400981 від 20.05.2019 року була проведена позапланова перевірка на об`єкті будівництва Будівництво багатофункціонального громадського будинку, Якушинецька с/р (за межами населеного пункту, кадастровий номер земельної ділянки 0520688900 :01:021:0007) Вінницький район Вінницької області.

Перед початком проведення перевірки, представнику позивача вручено копію направлення для проведення позапланового заходу № Я/ПП-24.06/1 від 24.06.2019 року, про що свідчить його особистий підпис.

09 липня 2019 року відповідачем складено акт перевірки, відповідно до якого були виявлені порушення ч. 6 ст. 34, ч. 8 ст. 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та п.п. 11, 12 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 року № 466.

09.07.2019 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу № 2 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області Котляром Р.В. складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 96 КУпАП відносно ОСОБА_1 за внесення недостовірних даних в повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), було роз`яснено права, повідомлено про дату, час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.

23.07.2019 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу № 2 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області Котляром Р.В. розглянуто матеріали адміністративного правопорушення у сфері містобудівної діяльності та винесено постанову № 44, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП.

Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду для її скасування.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП, а тому відповідач правомірно застосував до позивача адміністративне стягнення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відносини, які виникають у сфері містобудівної діяльності, врегульовано Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038), Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 "Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю" (далі Порядок № 553).

Так, відповідно до ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" Державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:

1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню;

2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

3) видавати обов`язкові для виконання приписи щодо:

а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт;

4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Статтею 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , чітко визначено після чого замовник має право виконувати будівельні роботи. Окрім того, підстави початку підготовчих та будівельних робіт, які, крім статей 34 і 35 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , регулюються також постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 Про деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт .

Згідно ч. 1 ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , замовник має право виконувати будівельні роботи після подання ним повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 11 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466, визначено, замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні та за порушення вимог, визначених цим Порядком, відповідно до Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до п. 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно п. 7 Порядку № 553 підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Як встановлено з матеріалів справи, 19 червня 2019 року на адресу Департаменту надійшло звернення від директора торговельного центру № 21 ТОВ Метро Кеш енд Кері Україна від 18.06.2019 року щодо можливого порушення містобудівного законодавства позивачем при виконанні будівельних робіт.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідачем на підставі вказаного звернення та у відповідності до вимог п.7 Порядку №533 правомірно було здійснено заходи державного архітектурного контролю, а тому доводи апелянта щодо відсутності права на перевірку у головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу №2 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області Котляра Романа Володимировича є безпідставними.

Аналізуючи доводи апелянта щодо порушення відповідачем процедури проведення позапланового заходу через відсутність наказу на його проведення, колегія суддів зазначає наступне.

Так, на обґрунтування своєї позиції щодо обов`язкової наявності розпорядчого документу (наказу) Департаменту для проведення позапланового заходу, позивач посилається на ст.7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Проте, відповідний закон визначає правові та організаційні засади здійснення державного нагляду (контролю) суб`єктів господарювання: юридичних осіб та фізичних осі-підприємців. В той час як ОСОБА_1 є фізичною особою, а тому норми відповідного закону не поширюються на спірні правовідносини.

В даному випадку спірні правовідносини регулюються Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ № 553 від 23.05.2011 та Кодексом України про адміністративні правопорушення, жодною нормою яких не передбачено видання розпорядчого документа для проведення позапланової перевірки.

Тому, колегія суддів вважає, що посилання представника позивача на порушення посадовою особою Департаменту процедури проведення та розгляду не знайшло свого підтвердження в ході розгляду справи.

Аналізуючи доводи апелянт, щодо відсутності порушень зазначених в оскаржуваній постанові, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Згідно акту перевірки відповідачем було встановлено, що позивачем у повідомленні про початок виконання будівельних робіт було зазначено недостовірні дані, зокрема встановлено, відсутність проектної документації розробленої та затвердженої відповідно до вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм та стандартів і правил, а також в інформації про генерального підрядника зазначено ОСОБА_2 , з яким будь який договір не укладався.

Під час апеляційного розгляду справи представник позивача зазначила, що вказані обставини не відповідають дійсності, оскільки під час перевірки була надана проектна документація.

Однак, як встановлено судом апеляційної інстанції, позивачем в повідомленні про початок виконання будівельних робіт зазначена проектна документація, зміни до якої внесені 14.02.2019 року, водночас при перевірці та в судовому засіданні представником позивача було надано проекту документацію розроблену у 2015 році. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даному випадку вказана обставина свідчить про те, що зазначена інформація у вищезазначеному повідомленні є недостовірною.

Також, у вищезазначеному повідомленні не відповідає достовірності інформація щодо генерального підрядника, а саме зазначено ОСОБА_2 , при цьому відсутні будь які підтверджуючі документи вказаного факту (договір підряду, наказ про призначення відповідального за виконання будівельних робіт).

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про те, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено усний договір, оскільки статтею 205 Цивільного кодексу визначено форми правочину та способи волевиявлення.

Відповідно до ч. 1 вказаної статті правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Водночас, статтею 208 Цивільного кодексу передбачено, що у письмовій формі належить вчиняти правочини:

1) правочини між юридичними особами;

2) правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу;

3) правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу;

4) інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.

Судова колегія зауважує, що постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 року № 668 "Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві" визначено порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції будівель і споруд та технічного переоснащення діючих підприємств (далі - капітальне будівництво об`єктів), а також комплексів і видів робіт, пов`язаних із капітальним будівництвом об`єктів.

Частиною 5 вказаної постанови визначено, що договір підряду укладається у письмовій формі.

Тобто, з урахуванням вищезазначених норм чинного законодавства, а також у зв`язку з відсутністю письмового правочину, колегія суддів погоджується з доводами відповідача та судом першої інстанції, що зазначена інформація ОСОБА_1 в повідомленні про початок виконання будівельних робіт відносно підрядника є недостовірною, у зв`язку з чим вказаними вище діями позивачем порушено ч.8 ст.36 Закону України " Про регулювання містобудівної діяльності" та п.11 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466.

Також, суд апеляційної інстанції вважає помилковими твердження апелянта, що ОСОБА_4 за вчинене порушення щодо наведення недостовірних даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт притягнуто до адміністративної відповідальності не в межах строків, встановлених ст. 38 КУпАП, з огляду на слідуюче.

Пунктом 5 Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ № 553 від 23.05.2011 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових заходів.

Відповідно до п. 7 цього Порядку однією з підстав для проведення позапланової перевірки є необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.

Отже, законодавець чітко визначив процедуру проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт шляхом проведення позапланової перевірки та визначив строк проведення такої перевірки.

З матеріалів справи встановлено, що подане позивачем повідомлення про початок виконання будівельних робіт К ВН 161191400981 зареєстровано Департаментом 20.05.2019.

Позапланову перевірку щодо необхідності з`ясування наведення достовірності даних у відповідному повідомленні Департаментом проведено у період з 25 червня до 10 липня 2019 року, тобто практично через місяць з моменту реєстрації відповідного повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

За результатами позапланової перевірки Департаментом виявлене порушення, яке зафіксовано в протоколі про адміністративне правопорушення від 09.07.2019 (копія знаходиться в матеріалах справи). Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, провадження про адміністративне правопорушення розпочато та завершено відповідачем в межах строків, встановлених законодавством.

Також, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є - здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо застосування відповідачем розміру штрафу, який передбачений ч. 5 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки це є дискрецією відповідача, і вирішення судом питання законності та обґрунтованості застосування до позивача максимального розміру штрафу виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

У відповідності до вимог ч.1 ст.308 КАС України переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції виходячи із тексту апеляційної скарги.

Оскільки, судом першої інстанції не досліджувались обставини щодо не встановлення стенду на будівельному майданчику в доступному для огляду місці, а також щодо зазначення недостовірних даних техніко -економічних показників проекту приміщення, а саме площі та поверховості, тому суд апеляційної інстанції надає оцінку оскаржуваному рішенню в межах встановлених обставин судом першої інстанції.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 28 серпня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст.ст. 272, 325 КАС України.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Біла Л.М. Курко О. П.