Постанова

від 18.11.2019 по справі 260/1477/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2019 рокуЛьвів№ 857/8982/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Довгої О.І., Матковської З.М.,

при секретарі судового засідання: Галаз Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2019 року (суддя- Дору Ю.Ю., ухвалене в м. Ужгороді о 11:41, повний текст складено 10.04.2019) у справі № 260/1477/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Стар В" до Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто-Стар В" звернулося в суд з позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просить: визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України по незабезпеченню автоматичного збільшення суми на яку ТОВ "Авто-Стар В" має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у єдиному реєстрі податкових накладних на суму 420 333,33 грн., відповідно до зареєстрованих 18 червня 2016 податкової накладної №2 від 25.05.2018 та розрахунку коригування №1 від 18.06.2018 до такої податкової накладної, у системі електронного адміністрування податку на додану вартість; зобов`язати Державну фіскальну службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку ТОВ "Авто-Стар В" має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у єдиному реєстрі податкових накладних на суму 420 333,33 грн., відповідно до зареєстрованих 18 червня 2016 року податкової накладної №2 від 25.05.2018 та розрахунку коригування №1 від 18.06.2018 до такої податкової накладної та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування податку на додану вартість; стягнути на користь позивача судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2019 року позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, його оскаржив відповідач - Державна фіскальна служба України подавши до Восьмого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, вказує на неповне з`ясування обставин справи, на невідповідність висновків суду обставинам справи та просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про відмову в позові.

В обґрунтування апеляційної скарги, апелянт покликається на те, що позивачем у системі електронного адміністрування ПДВ 18.06.2018 зареєстровано податкову накладну №2 від 25.05.2018 (сума операції 420333,33 грн.). Цього ж дня позивачем складено та зареєстровано в СЕА ПДВ розрахунок коригування №1 до податкової накладної №2 від 18.06.2018 з від`ємним значенням (сума ПДВ - 420333,33грн.). Додатково ТОВ Авто-Стар В подано пояснення про те, що до складу податкових зобов`язань за травень 2018 року сума ПДВ (СЕА ПДВ) по податковій накладній №2 від 25.05.2018 не буде включена в зв`язку з тим, що в електронному кабінеті зареєстровано розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 від 18.06.2018. Однак, ліміт суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні, автоматично не збільшився. Зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що СЕА ПДВ працює в автоматичному режимі та не допускає ручного коригування показників формули, за якою обчислюється сума, на яку платник має право зареєструвати накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до п.200-1.3 ст.200-1 Податкового кодексу України. Вказує, що судом першої інстанції не враховано, що саме дії позивача щодо невірного відображення показників податкових зобов`язань у звітності з ПДВ за травень та червень 2018 призвели до зменшення реєстраційного ліміту.

ТОВ Авто-Стар В подано відзив на апеляційну скаргу, в якому апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України просить залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2019 року залишити без змін. Поряд з цим зазначає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а судом першої інстанції повно та об`єктивно з`ясовано всі обставини справи.

В судовому засіданні представник апелянта надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив оскаржуване судове рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги заперечив, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу в межах наведених доводів, відзив, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Встановлено, що Товариство ж обмеженою відповідальністю "Авто-Стар В" згідно свідоцтва №10358182 від 04.11.2005 є платником податку на додану вартість.

З матеріалів справи вбачається, що 19.07.2018 позивачем подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2018 року реєстраційний № 9149932895 з показниками суми податкових зобов`язань у розмірі 1 695 000,00 грн. Системою електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - СЕА ПДВ) було проведено операцію «Реєстрація перевищення ПЗ над сумою податку» номер документу «Перевищення/06.2018» на загальну суму операції 2 115 333,00 грн.. Відповідно різниця між дійсним розміром перевищення податкових зобов`язань над сумою податку та розміром помилково відображеним у системі електронного адміністрування податку на додану вартість становить 420 333,33 грн.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачем у СЕА ПДВ 18.06.2018 року зареєстровано податкову накладну №2 від 25.05.2018 (сума операції 420 333,33). Цього ж дня платником складено та контрагентом зареєстровано в СЕА ПДВ розрахунок коригування №1 до податкової накладної №2 від 18.06.2018 з від`ємним значенням (сума ПДВ - 420 333,33). Додатково 19 червня 2018 року представником ТОВ "Авто-Стар В" подано пояснення, про те, що до складу податкових зобов`язань за травень 2018 року сума ПДВ по податковій накладній від 25.05.2018 №2 не буде включена в зв`язку з тим, що в електронному кабінеті зареєстровано розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 від 18.06.2018.

Разом з тим, ліміт суми податку, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні, автоматично не збільшився, що стало підставою для звернення позивача до податкового органу зі скаргами від 22.08.2018 та від 03.10.2018 з проханням усунути помилку Системи електронного адміністрування та відповідно збільшити суму ліміту на 420 333,33 грн. На вказані скарги Головним управлінням ДФС у Закарпатській області та ДФС України було надано позивачу аналогічні за змістом письмові роз`яснення, відповідно до яких вказано, що СЕА ПДВ працює в автоматичному режимі та не допускає "ручного" коригування показників формули, за якою обчислюється сума, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України (далі-ПК України). Податковим органом зазначено, що за даними СЕА ПДВ, станом на 06.11.2018 показники ?Перевищ за червень 2018 року становить 2115333,00 грн., який сформувався у зв`язку з перевищенням суми податкових зобов`язань, зазначених Товариством з 01.06.2018 по 30.06.2018 податкових накладних та розрахунках коригування до них, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних у строки, визначені Кодексом.

Відтак, Товариство ж обмеженою відповідальністю "Авто-Стар В" звернулось в суд з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зробив висновок, що Державною фіскальною службою України всупереч вимог законодавства не забезпечено відображення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість заявлених Товариством в розрахунку коригування показників.

Апеляційний суд з таким висновком суду першої інстанції погоджується з огляду на таке.

Пунктом 200-1.1 статті 200-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 200-1.2 статті 200-1 Податкового кодексу України платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.

Відповідно до пункту 1 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість" система електронного адміністрування податку запроваджується поетапно: на перехідний період (до 1 липня 2015 р. або іншої дати, визначеної окремим рішенням Верховної Ради України про скорочення такого періоду) - у тестовому режимі; із зазначеної дати - на постійній основі.

Пунктом 35 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України передбачено, що період з 1 лютого 2015 року до 1 липня 2015 року є перехідним періодом, протягом якого реєстрація податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною пунктом 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 4 вказаного вище Порядку № 569, рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку. Електронний рахунок відкривається платнику податку Казначейством автоматично на безоплатній основі.

Пунктом 200-1.3 ст. 200-1 ПК України передбачено, що платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (SНакл), обчислену за формулою: SНакл = SНаклОтр + SМитн + SПопРах - SНаклВид - SВідшкод - Sперевищ.

SПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до абзаців 18-20 пункту 9 Порядку № 569, SПеревищ визначається як різниця між: сумами податкових зобов`язань за операціями з постачання/надання товарів/послуг та отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, здійсненими після 1 липня 2015 р., та їх подальшого коригування згідно із статтею 192 Кодексу, задекларованими платником у податкових деклараціях з податку (поданих контролюючому органу починаючи з податкової звітності за липень 2015 р. для платників податку, що застосовують місячний звітний період, за III квартал 2015 р. - для платників податку, що застосовують квартальний звітний період) з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них; сумами податку, зазначеними платником податку в податкових накладних, що складені за такими операціями (в тому числі податкових накладних, які не видаються отримувачу, а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України), здійсненими після 1 липня 2015 р., та розрахунків коригування, складених починаючи з 1 липня 2015 р. та зареєстрованих в Реєстрі, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року.

Пунктом 13 Порядку №569 передбачено, що ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

З врахуванням вищевикладеного колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що ДФС всупереч вимог законодавства не забезпечено відображення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість заявлених Товариством в розрахунку коригування показників.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що за звітний період червень 2018 року задекларована позивачем сума податкових зобов`язань дорівнює 1695000,00 грн. Сума податку зазначена позивачем у податкових накладних та розрахунках коригування до них становить 0,00 грн. А отже, враховуючи формулу визначену абзацами 18-20 пункту 9 Порядку №569, сума перевищення за червень 2018 року (показник SПеревищ) повинна становити 1695000,00 грн. Система електронного адміністрування податку на додану вартість не вірно відобразила показник зареєстрованих податкової накладної на суму 420 333,33 грн. та розрахунок коригування -420 333,33 грн., що в підсумку повинна мати значення - 0,00

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з судом першої інстанції, що розрахунок коригування податкових зобов`язань з податку на додану вартість за звітний період, поданий Товариством до контролюючого органу, є однією з форм податкової звітності з податку на додану вартість, відповідно, сформовані у ньому показники мали бути враховані ДФС при визначенні суми, на яку Товариство має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, а саме на величину від`ємного значення за червень 2018 року у сумі 420 333,33 грн.

Відтак колегія суддів вважає, що судом першої інстанції підставно задоволено позовні вимоги.

З приводу заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Стар В"- адвоката Олійника Р.Б. про розподіл судових витрат колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.

Відповідно до статті 139 КАС України, при задоволенні позову з сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З доданого до заяви рахунку від 04.11.2019р. та акту виконаних робіт вбачається що адвокатським об`єднанням Греца і Партнери надано такі послуги підготовка відзиву на апеляційну скаргу- 2000 грн.; участь в судовому розгляді справи в суді апеляційної інстанції- 4000 грн. (всього 6000 грн.). Разом з тим з підпункту 5.2 розділу 5 договору про надання правової допомоги від 19.10.2019, який додано до заяви про розподіл судових витрат видно, що послуги по представництву інтересів клієнта безпосередньо в суді апеляційної інстанції, участь представника в судовому засіданні (з урахуванням часу та витрат на відрядження в м. Львів при потребі, не залежно від кількості судових засідань) будуть оплачуватись у розмірі 4000 грн.

Апеляційний суд зазначає, що ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2019р. задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Стар В"- адвоката Олійника Романа Богдановича про проведення судового засідання в режимі відеоконференції. Судове засідання в адміністративній справі №260/1477/18 (апеляційне провадження №857/8982/19), 18.11.2019 року о 11:30, проведено в режимі відеоконференції. Відтак колегія суддів вважає, що в частині (поїздки) щодо участі в судовому розгляді справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 4000 грн. слід відмовити.

Зважаючи на викладене, заяву слід частково задовольнити, та стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн., що підтверджується договором про надання правової допомоги між Адвокатським об`єднанням «Греца і Партнери» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авто-Стар В"від 19.10.2019 року, рахунком від 04.11.2019 року, актом виконаних робіт (наданих послуг) від 04.11.2019 року та платіжним дорученням № 103 від 14.11.2019 року.

Стосовно клопотання Державної фіскальної служби України про повернення надміру сплаченого судового збору у розмірі 12 100, 51 грн. (вх.№К-20245/19 від 18.10.2019р.) колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України Про судовий збір зокрема передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила у разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З матеріалів справи вбачається, що Державною фіскальною службою України за подання апеляційної скарги на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2019 року у справі № 260/1477/18 судовий збір сплачено у розмірі 12 100,51 грн. згідно платіжного доручення №2207 від 23.08.2019р., та у розмірі 12 100,51 грн. згідно платіжного доручення № 120 від 25.09.2019р., разом 24 201,02 грн. Разом з тим за подання апеляційної скарги на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2019 року у справі № 260/1477/18 необхідно було сплатити судовий збір в розмірі 12 100,51 грн.

Відтак колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про задоволення клопотання Державної фіскальної служби України про повернення 12 100,51 грн. надміру сплаченого судового збору.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів апеляційного суду вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 308, 315, 316, 321,322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2019 року у справі № 260/1477/18 без змін.

Стягнути з Державної фіскальної служби України за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Стар В" 2000 (дві тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Повернути Державній фіскальній службі України надміру сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у справі №260/1477/18 в сумі 12100 (дванадцять тисяч сто) гривень 51 копійку.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

На постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя І. І. Запотічний судді О. І. Довга З. М. Матковська Повне судове рішення складено 28.11.2019р.