Постанова

від 26.11.2019 по справі 815/6182/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 листопада 2019 року

Київ

справа №815/6182/14

адміністративне провадження №К/9901/28292/18

№ К/9901/28293/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Гончарової І.А.,

розглянувши у судовому засіданні без повідомлення сторін касаційні скарги Державної податкової інспекції у місті Южному Головного управління Міндоходів в Одеській області та Южненської міської ради Одеської області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.07.2016 (головуючий суддя Запорожан Д.В., судді: Романішин В.Л., Шляхтицький О.І.) у справі №815/6182/14 за позовом Державної податкової інспекції у місті Южному Головного управління Міндоходів в Одеській області до Відкритого акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство 15142" про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у м.Южному ГУ Міндоходів в Одеській області звернулася до адміністративного суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство 15142" про стягнення заборгованості.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16.12.2014 позов задоволено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного від 27.07.2016 скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16.12.2014, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Южненська міська рада Одеської області та ДПІ у м.Южному ГУ Міндоходів в Одеській області звернулися з касаційними скаргами до суду касаційної інстанції.

Южненська міська рада Одеської області у своїй касаційній скарзі просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.07.2016 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У касаційній скарзі податковий орган просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.07.2016 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.09.2016 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Южненської міської ради Одеської області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.07.2016 у справі №815/6182/14.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.12.2016 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ДПІ у м.Южному ГУ Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.07.2016 у справі №815/6182/14.

Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали адміністративної справи №815/6182/14 за правилами підпункту 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" цього кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Ухвалою Верховного Суду від 25.11.2019 справу прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні без повідомлення сторін на 26.11.2019.

У касаційній скарзі Южненська міська рада вказує, що не приймала участі у розгляді даної справи, проте, прийняте у справі рішення стосується інтересів Южненської міської ради. Постанова про відмову у задоволенні позову позбавляє можливості утримати до міського бюджету кошти з боржника за оренду земель комунальної власності, наполягає міська рада. Як вважає міська рада, постанова суду апеляційної інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права.

В обґрунтування касаційної скарги ДПІ у м.Южному ГУ Міндоходів посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Висновок апеляційного суду про необхідність попереднього звернення до суду з відповідним поданням у порядку приписів 183-3 КАС України є порушенням прав податкового органу. Відповідач звертає увагу, що положеннями статті 102 Податкового кодексу України встановлено право податкового органу стягувати податковий борг з платників податків протягом 1095 днів, з дня виникнення боргу.

Позивач подав відзив на касаційну скаргу, де вказує, що вважає касаційну скаргу необґрунтованою, у свою чергу, рішення суду апеляційної інстанції прийнято у відповідності до норм закону. Позивач зазначає, що податковим органом не конкретизовано, які саме норми порушено судом апеляційної інстанції.

Переглянувши касаційну скаргу Южненської міської ради, Верховний Суд вважає, що касаційне провадження за касаційною скаргою Южненської міської ради Одеської області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.07.2016 у справі №815/6182/14 підлягає закриттю, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 8 статті 129 Конституції України одним із фундаментальних принципів правосуддя є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим. Наведені положення не дозволяють скаржитися щодо законодавства або певних обставин, лише тому, що заявник вважає начебто певні положення норм законодавства впливають на його правове становище. Не поширюють свою дію ці положення й на правові ситуації, що вимагають інших юрисдикційних (можливо, позасудових) форм захисту від стверджувальних порушень прав чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 211 КАС України (у редакції, чинній на момент відкриття касаційного провадження у справі) сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Як свідчать матеріали справи, у справі, що розглядається про стягнення податкового боргу, ДПІ у м.Южному ГУ Міндоходів в Одеській області реалізовує надані державою повноваження і завдання щодо державної податкової політики та контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків і зборів, митних та інших платежів, встановлення порушень податкового законодавства, нарахування, стягнення заборгованості з податків та зборів, штрафних санкцій, у тому числі й в судовому порядку.

Зважаючи на викладене, суд касаційної інстанції встановив, що касаційна скарга Южненської міської ради на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.07.2016, подана особою на судове рішення, яким питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Як встановлено пунктом 3 частини першої статті 339 КАС України, суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом першої чи апеляційної інстанції питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

З урахуванням встановленого, суд касаційної інстанції дійшов висновку про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Южненської міської ради на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.07.2016 у даній справі.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги ДПІ у м.Южному ГУ Міндоходів в Одеській області, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ВАТ Автотранспортне підприємство 15142 зареєстровано 29.12.1998 виконавчим комітетом Южненської міської ради Одеської області, код ЄДРПОУ 20984470 та знаходиться на обліку платників податків у ДПІ у м.Южному.

За твердженням позивача, за період з 2012 по 2014 роки у відповідача обліковується податкова заборгованість зі сплати за землю.

ДПІ у м.Южному вживались заходи для погашення податкового боргу ВАТ Автотранспортне підприємство 15142 шляхом направлення відповідачу податкової вимоги від 31.05.2012 №36 грн., яка отримана останнім 31.05.2012.

Податковий борг за попередні періоди 2012-2013 року відповідачем сплачено не було, відтак податковий орган звернувся до суду з позовами про його стягнення, які задоволені у повному обсязі.

За 2014 рік відповідачем подано податкову декларацію з плати за землю. Платник взяв на себе зобов`язання щомісячно сплачувати орендну плату за земельну ділянку у сумі, зазначеній у податковій декларації за відповідний рік.

Судами вказано, що у ВАТ Автотранспортне підприємство 15142 обліковується заборгованість перед бюджетом зі сплати орендної плати за землю в сумі 171704,38грн., що виникла внаслідок несплати сум податкових зобов`язань за період квітень-серпень 2014 року (щомісячно - 34340,89грн.), самостійно нарахованих платником згідно податкової декларації з плати за землю від 24.01.2014 №9002106896. Вказані обставини підтверджуються обліковою карткою платника податку станом на 30.09.2017.

Оскільки заборгованість зі сплати орендної плати за землю в сумі 171704,38грн. відповідачем погашено не було, податковий орган звернувся до суду про стягнення вказаного боргу.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність у ВАТ Автотранспортне підприємство 15142 податкового боргу зі сплати орендної плати за землю в сумі 171704,38грн. Жодної обставини або факту, які б спростовували наявність податкового боргу у відповідача у вищезазначеному розмірі або звільняли ВАТ Автотранспортне підприємство 15142 від передбаченого статтею 67 Конституції України обов`язку його сплати, судом під час судового розгляду справи встановлено не було.

Апеляційний суд скасував постанову про задоволення позову, ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено, з огляду на те, що податковий орган звернувся до суду в загальному порядку щодо стягнення з відповідача податкового боргу, без попереднього звернення до суду з відповідним поданням. Суд вказав, що порядок стягнення податкового боргу починається виключно зі звернення до суду з відповідним поданням і лише у разі відмови у прийнятті такого подання у податкового органу виникає можливість стягнення суми заборгованості в загальному порядку.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Верховний Суд зауважує, що вважає постанову суд апеляційної інстанції прийнятою з порушенням норм права, які підлягали застосуванню у спірних правовідносинах та з огляду на це, не відповідає вимогам статті 242 КАС України.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пункт 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачає, що у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункти 95.2, 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Згідно із підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

З матеріалів справи слідує, що податковий борг позивача виник внаслідок несплати орендної плати за землю в сумі 171704,38грн., самостійно нарахованих платником платежів згідно податкової декларації з плати за землю від 24.01.2014 №9002106896.

Суд апеляційної інстанції помилково вважав, що процедура стягнення податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків може бути ініційована виключно шляхом внесення подання в порядку статті 183-3 КАС України.

Подання органу державної податкової служби про стягнення коштів за податковим боргом у порядку статті 183-3 КАС України може бути внесено протягом двадцяти чотирьох годин з моменту спливу 60 днів, наступних за днем надіслання платникові податків податкової вимоги.

Між тим, приписи Податкового кодексу України не встановлюють імперативної умови звернення органу державної фіскальної служби в порядку статті 183-3 КАС України, як обов`язкової підстави при стягненні коштів за податковим боргом.

Відповідно, у разі невнесення податковим органом подання протягом двадцяти чотирьох годин, заявник має право на звернення до суду в загальному порядку позовного провадження.

Відтак, податковий орган в розглядуваній ситуації правомірно звернувся до суду з вимогою про стягнення податкового боргу з рахунків у банках, що обслуговують відповідача, у порядку позовного провадження.

На підставі викладеного, з урахуванням нормативного регулювання, що підлягає застосуванню у спірних правовідносинах, Верховний Суд має підстави вважати, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову у зв`язку з порушенням податковим органом порядку звернення до суду з позовними вимогами про стягнення податкового боргу.

За правилами статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Таким чином, переглянувши судове рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, Верховний Суд дійшов вважає, що доводи, викладені у касаційні скарзі ДПІ у м.Южному ГУ Міндоходів в Одеській області дають підстави для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, яке призвело до неправильного вирішення справи та скасування рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Згідно частини першої статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

За вказаних обставин постановлене у справі рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись статтями 3, 339, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційне провадження №К/9901/28293/18 за касаційною скаргою Южненської міської ради Одеської області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.07.2016 у справі №815/6182/14 закрити.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Южному Головного управління Міндоходів в Одеській області задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.07.2016 у справі №815/6182/14 скасувати.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16.12.2014 у справі №815/6182/14 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

........................

........................

........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

І.А. Гончарова

Судді Верховного Суду