Ухвала

від 18.11.2019 по справі 752/21864/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-сс/824/6231/2019 Головуючий в 1 інст.: ОСОБА_1

Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва 23 жовтня 2019 року, відносно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 3 ст. 368КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_8 , захисника ОСОБА_6 , підозрюваного ОСОБА_7 , в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва 23 жовтня 2019 року, задоволено клопотання подане в межах кримінального провадження № 62019100000001445 від 11.10.2019 року слідчим Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_10 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368КК України.

Застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, уродженця м. Вінниця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до 19 грудня 2019 року, включно.

Визначено ОСОБА_7 заставу в межах, що становить 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає суму в розмірі 192 100 ( сто дев`яносто дві тисячі сто) гривень 00 копійок (у національній грошовій одиниці.

На підставі ст. 194 ч. 5 КПК України покладено на ОСОБА_7 у разі внесення застави наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з особами ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави до 19 грудня 2019 року включно.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого Другого слідчого відділу (відділ з розслідувань злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_10 , про застосування підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 23.10.2019.

Мотивуючи доводи апеляційної скарги, апелянти вказує на те, що слідчому судді Голосіївського районного суду м. Києва під час судового розгляду прокурором не було надано доказів як про недостатність застосування ОСОБА_7 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою для запобігання ризикам, зазначених в клопотанні прокурора про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, тай і загалом наявності заявлених ризиків та обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення.

Також апелянт зазначає, що ризики, передбачені п.п.1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, про які зазначає у клопотанні слідчий не існують, обґрунтованість підозри сумнівна, а розмір встановлений слідчим суддею застави непомірний і необґрунтований.

Крім того апелянт зазначає, що слідчим подано клопотання до Голосіївського районного суду м. Києва з порушенням територіальної юрисдикції, а тому слідчий суддя не мав повноважень розглядати дане клопотання.

Заслухавши доповідь судді, захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з наданих до апеляційного суду матеріалів справи, ТУ ДБР розташованого у місті Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019100000001445 від 11.10.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченогоч. 3 ст. 368КК України.

Проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , обіймаючи посаду головного державного ревізора інспектора відділу перевірок платників основних та інших галузей економіки, перевірок у сфері матеріального виробництва, торгівлі та послуг управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування Головного управління ДПС у Вінницькій області, у спеціальному званні радника податкової та митної справи 2 рангу, у серпні 2019 року, вирішив використати службове становище, з метою одержання від посадових осіб ТОВ «Виробник-Агро» неправомірної вигоди. ОСОБА_7 , ОСОБА_13 та ОСОБА_12 проводилась перевірка в ТОВ «Виробник-Агро», код ЄДРПОУ 36541009 на підставі акту планової виїзної документальної перевірки від 25.09.2019 р. №161/0501/36541009 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2016 по 30.06.2019. ОСОБА_7 та ОСОБА_12 , використовуючи своє службове становище, створили умови, за яких ОСОБА_11 , представляючи інтереси ТОВ «Виробник-Агро» будучи переконаним в наявності реальної небезпеки щодо притягнення ТОВ «Виробник-Агро» до відповідальності за порушення вимог статей Податкового кодексу України з максимальними сумами штрафних санкцій, змушений був погодитися з його протиправною вимогою про надання коштів в якості неправомірної вигоди, оскільки, ОСОБА_7 та ОСОБА_12 , зловживаючи своїми службовими повноваженнями та владою, могли вжити заходів щодо складання Акту планової виїзної документальної перевірки з максимальними сумами штрафних санкцій. Так, ОСОБА_7 та ОСОБА_12 переслідуючи мету отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_11 в розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) доларів США за не складання Акту планової виїзної документальної перевірки з максимальними сумами штрафних санкцій щодо ТОВ «Виробник-Агро». В ході телефонної розмови між ОСОБА_7 , та ОСОБА_11 , досягнуто домовленості про зустріч на території АЗС «ОККО» на виїзді з м. Гайсин Вінницької області в бік м. Теплик Вінницької області. У подальшому 21.10.2019, близько 15 год. 00 хв. ОСОБА_7 , з метою підтвердження своїх намірів, діючи єдиним умислом та за попередньою змовою з ОСОБА_12 з мотивів незаконного збагачення, продовжуючи свої злочинні дії, стійко спрямовані на отримання неправомірної вигоди, запевнив ОСОБА_11 , що у разі надання неправомірної вигоди, цього ж дня, акт з мінімальними порушеннями буде надруковано та підписано усіма учасниками перевірки. В подальшому, ОСОБА_7 , діючи єдиним умислом за попередньою змовою із ОСОБА_12 , з мотивів незаконного збагачення, та продовжуючи свої злочинні дії, стійко спрямовані на отримання неправомірної вигоди, перебуваючи в приміщенні сільської ради с. Костюківка Теплицького арйону Вінницької області, о 16 годині 30 хвилин отримав від ОСОБА_11 , який є представником ТОВ «Виробник-Агро», раніше обумовлену з ОСОБА_7 неправомірну вигоду в сумі 15000 доларів США, за складання Акту планової виїзної документальної перевірки з мінімальними сумами штрафних санкцій щодо ТОВ «Виробник-Агро».

За даними постанови про доручення здійснення досудового розслідування групі слідчих у кримінальному провадженні прийнятої 11.10.2019 року начальником Другого слідчого відділу ( відділ з розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_15 встановлено місцезнаходження органу досудового розслідування у межах кримінального провадження №62019100000001445 -Другий слідчий відділ ( відділ з розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києвіза адресою: м. Київ, проспект Голосіївський, буд. 50.

У рамках вказаного кримінального провадження,21.10.2019 року о 16 год. 40 хв. головного державного ревізора-інспектора ГУ ДПС у Вінницькій області ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України.

22.10.2019 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

23.10.2019 року слідчий Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_9 за погодженням прокурора відділу прокуратури Київської області ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_7 , мотивуючи його тим, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 та 10 років,а також посилаючись на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, з урахуванням даних про його особу.

23 жовтня 2019 року ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва 23 жовтня 2019 року, дане клопотання було задоволено та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, уродженця м. Вінниця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до 19 грудня 2019 року, включно, із одночасним визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 192 100 ( сто дев`яносто дві тисячі сто) гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності зазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що зазначені вимоги закону суддею дотримані.

Застосовуючи відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою судом перевірено, що в матеріалах провадження є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення доведена прокурором та сумнівів у суду щодо їх достатності, не викликала.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, для обґрунтованої підозри повинні бути факти або інформація, які б переконали неупередженого спостерігача в тому, що ця особа, можливо, вчинила злочин (Влох проти Польщі п. 108).

Крім того, питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою (Феррарі-Браво проти Італії).

У даному кримінальному провадженні зв`язок підозрюваного ОСОБА_7 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України є обґрунтованою, що дає підстави для застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.

Також, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що ризики, на які вказує слідчий у клопотанні, існують та підтверджуються матеріалами провадження, а саме ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу за матеріалами справи не вбачається.

Отже, під час розгляду клопотання, слідчий суддя місцевого суду встановив наявність достатніх підстав вважати, що обставини визначені п. п. 1-3, ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному кримінальному провадженні, достовірність підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам є обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані та доведені прокурором, при цьому підтверджуються матеріалами справи. Обґрунтовуючи свої висновки, слідчий суддя місцевого суду в сукупності із зазначеним, врахував тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , характер та обставини вчиненого кримінального правопорушення та відомості про його особу в їх сукупності.

На підставі чого, за результатами розгляду клопотання, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що прокурором під час судового розгляду доведено, що більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою не зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_7 покладених на нього процесуальних обов`язків.

З огляду на викладені обставини колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки специфіка вчинення кримінального правопорушення та суворість можливого покарання за вчинений злочин, не дає підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу. При цьому слідчий суддя прийняв правильне рішення про необхідність задовольнити клопотання слідчого.

Застосувавши до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд на законних підставах визначив йому заставу в розмірі 192 100 гривень у національній грошовій одиниці України.

Такий розмір є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Згідно ухвали, слідчий суддя врахував дані про особу підозрюваного, конкретні обставини кримінального провадження, тяжкість злочину у вчиненні якого ОСОБА_7 підозрюється, наявність ризиків у даному кримінальному провадженні, а тому правильно визначив саме такий розмір застави, що відповідає вимогам ч. 5 ст. 182 КПК України.

Доводи апелянта за змістом апеляційної скарги про необґрунтованість підозри у вчиненні злочину, відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також не врахування даних про особу підозрюваного не можуть бути прийняті до уваги, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з`ясованих обставин, з якими закон пов`язує можливість обрання виключного запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення. Отже, твердження в апеляційній скарзі про невмотивованість висновків суду щодо необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 є безпідставними, оскільки суперечать наявним у матеріалах провадження доказам, які містять фактичні дані на підтвердження наведених слідчим суддею в ухвалі обставин.

Крім того, як встановлено колегією суддів апеляційного суду, обставини підозри судом з`ясовані в тій мірі, в якій закон на даному етапі кримінального провадження вимагає від слідчого судді. Так з положень п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України вбачається, що при обранні запобіжного заходу слідчий суддя перш за все має переконатися в наявності доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, закон не вимагає щоб докази були повними, але вони повинні бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений в обранні того чи іншого запобіжного заходу. При цьому слідчий суддя місцевого суду не знайшов у висновках, які зробив орган досудового слідства, чогось очевидно необґрунтованого чи довільного. Не виявлено таких обставин і колегією суддів апеляційного суду.

Посилання захисника на те, що підозрюваному визначено завідомо непомірний розмір застави є безпідставними, оскільки слідчий суддя правильно, з урахуванням вимог закону, а також практики Європейського суду з прав людини, визначив відповідний розмір застави, оцінивши обставини кримінального провадження, характер вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного.

Стосовно тверджень апелянта, що слідчим подано клопотання до Голосіївського районного суду м. Києва з порушенням територіальної юрисдикції, а тому слідчий суддя не мав повноважень розглядати дане клопотання, то такі твердження не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, оскільки відповідно до наказу № 33 від 15 травня 2019 року визначено місцезнаходження підрозділу органу досудового розслідування - Другого слідчого відділу (відділу з розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, 7-й поверх та в окремих кабінетах у приміщенні за адресою: місто Київ, проспект Голосіївський, 50.

Всі інші підстави підлягають з`ясуванню судом під час розгляду справи по суті.

За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, та застосування підозрюваному іншого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, колегія суддів не знаходить.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів не виявлено.

Зважаючи на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції остаточно дійшла висновку, що апеляційна скарга захисника, з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 199, 404, 405, 407 ч. 3 п. 1, 418 ч. 1, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва 23 жовтня 2019 року, якою застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, уродженця м. Вінниця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до 19 грудня 2019 року, включно, з одночасним визначенням ОСОБА_7 застави в межах, що становить 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає суму в розмірі 192 100 ( сто дев`яносто дві тисячі сто) гривень 00 копійок (у національній грошовій одиниці, з покладенням на ОСОБА_7 у разі внесення застави обов`язків на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, які визначені даною ухвалою, - залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4