Постанова

від 20.11.2019 по справі 362/126/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

20 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 362/126/15-ц

провадження № 61-25945св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач) ,

Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - заступник Васильківського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах Головного управління Держземагентства у Київській області, правонаступником якого є Головне управління Держгеокадастру у Київській області, державне підприємство Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин та генетики Національної академії наук України ,

відповідачі: Глевахівська селищна рада Васильківського району Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу першого заступника прокурора Київської області на рішення Апеляційного суду Київської області від 05 квітня 2017 року в складі колегії суддів: Мережко М. В., Данілова О. М., Суханової Є. М.,

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2015 року заступник Васильківського міськрайонного прокурора Київської області в інтересах Головного управління Держземагентства у Київській області, правонаступником якого є Головне управління Держгеокадастру у Київській області, державного підприємства Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України (далі - ДП ДСВ ) звернувся до суду з позовом до Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області (далі - Глевахівська селищна рада), ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання незаконними та скасування рішення селищної ради, визнання недійсним державних актів на право власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок.

Позовна заява мотивована тим, що ДП ДСВ на праві постійного користування належить земельна ділянка, площею 971,21 га для вирощування і реалізації насіння сільськогосподарських культур, а також переробки іншої сільськогосподарської продукції згідно з державним актом на право постійного користування землею від 20 травня 2002 року серії ІІ-КВ № 001432-270, який зареєстрований Глевахівською селищною радою у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 102. Проте Глевахівська селищна рада розпорядилася землями ДП ДСВ . Рішенням Глевахівської селищної ради від 05 березня 2008 року № 439-20-У ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 передано у приватну власність земельні ділянки, які розташовані по АДРЕСА_1 . На підставі указаного рішення відповідачі отримали державні акти. Вважав, що прийняття Глевахівською селищною радою рішення щодо передачі у власність таких земельних ділянок, отримання відповідачами державних актів на право власності на земельні ділянки відбулося незаконно, оскільки згідно з інформацією Управління Держземагентства у Васильківському районі спірні земельні ділянки знаходяться у межах земель, переданих у постійне користування ДП ДСВ , і землекористувач своєї згоди на вилучення цих земельних ділянок не давав.

З урахуванням викладеного, позивач просив:

визнати незаконним і скасувати рішення Глевахівської селищної ради

від 05 березня 2008 року № 439-20-V у частині передачі ОСОБА_5 ,

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у власність земельних ділянок;

визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 924118, виданий ОСОБА_5 на земельну ділянку, площею 0,10 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд з кадастровим номером 3221455300:03:008:0050, яка розташована

по АДРЕСА_1 , та скасувати його державну реєстрацію;

визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 026432, виданий ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 0,10 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд з кадастровим номером 3221455300:03:008:0051, яка розташована

по АДРЕСА_1 , та скасувати його державну реєстрацію;

визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 026446, виданий ОСОБА_3 на земельну ділянку, площею 0,10 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд з кадастровим номером 3221455300:03:008:0052, яка розташована

по АДРЕСА_1 , та скасувати його державну реєстрацію;

визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 321683, виданий ОСОБА_4 на земельну ділянку, площею 0,10 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд з кадастровим номером 3221455300:03:008:0056, яка розташована

по АДРЕСА_1 , та скасувати його державну реєстрацію;

витребувати з незаконного володіння ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Головного управління Держземагентства у Київській області, правонаступником якого є Головне управління Держгеокадастру у Київській області, та ДП ДСВ земельні ділянки з кадастровими номерами 3221455300:03:008:0050, 3221455300:03:008:0051, 3221455300:03:008:0052, 3221455300:03:008:0056;

визнати відсутнім право власності ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на земельні ділянки із кадастровими номерами 3221455300:03:008:0050, 3221455300:03:008:0051, 3221455300:03:008:0052, 3221455300:03:008:0056.

Справа неодноразово переглядалась судами апеляційної та касаційної інстанцій

Короткий зміст рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 вересня 2015 року позов задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано рішення Глевахівської селищної ради

від 05 березня 2008 року № 439-20-V у частині передачі ОСОБА_5 ,

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у власність земельних ділянок.

Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯД №924118, виданий ОСОБА_5 на земельну ділянку, площею 0,10 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд з кадастровим номером 3221455300:03:008:0050, яка розташована

по АДРЕСА_1 , та скасовано його державну реєстрацію.

Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ №026432, виданий ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 0,10 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд з кадастровим номером 3221455300:03:008:0051, яка розташована

по АДРЕСА_1 , та скасовано його державну реєстрацію.

Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ №026446, виданий ОСОБА_3 на земельну ділянку, площею 0,10 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд з кадастровим номером 3221455300:03:008:0052, яка розташована

по АДРЕСА_1 , та скасовано його державну реєстрацію.

Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ №321683, виданий ОСОБА_4 на земельну ділянку, площею 0,10 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд з кадастровим номером 3221455300:03:008:0056, яка розташована

по АДРЕСА_1 , та скасовано його державну реєстрацію.

Витребувано у ОСОБА_5 на користь ДП ДСВ земельну ділянку з кадастровим номером 3221455300:03:008:0050.

Витребувано у ОСОБА_2 на користь ДП ДСВ земельну ділянку з кадастровим номером 3221455300:03:008:0051.

Витребувано у ОСОБА_3 на користь ДП ДСВ земельну ділянку з кадастровим номером 3221455300:03:008:0052.

Витребувано у ОСОБА_4 на користь ДП ДСВ земельну ділянку з кадастровим номером 3221455300:03:008:0056.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що спірні земельні ділянки передані відповідачам за рахунок земель, які на праві постійного користування перебувають у ДП ДСВ на підставі державного акта на право постійного користування земельною ділянкою.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 15 грудня 2015 року рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 вересня 2015 року скасовано та у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що вирішення питання про накладення земельних ділянок сторін у справі (встановлення тотожності спірних земельних ділянок із тією, якою користується державне підприємство) потребує спеціальних знань у галузі науки. Право на звернення із заявою про призначення судової земельно-технічної експертизи сторонами роз`яснено, позивач від проведення експертизи відмовився. Відсутні належні та допустимі докази на підтвердження заявлених позивачем вимог.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 листопада 2016 року рішення Апеляційного суду Київської області від 15 грудня 2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції (новий розгляд)

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 05 квітня 2017 року рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08 вересня 2015 року скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив із відсутності належних та допустимих доказів порушення прав держави та осіб, в інтересах яких він звертається.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У вересні 2017 рокузаступник прокурора Київської області подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права,просив скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції не сприяв повному і всебічному з`ясуванню обставин справи всупереч принципу рівності сторін, згідно з вимогами статей 57-59, 64, 212, 213 ЦПК України 2004 року не надав належної правової оцінки доводам прокурора щодо порушення оскаржуваним рішенням Глевахівської селищної ради права постійного користування землею ДП ДСВ . Вважав, що апеляційним судом неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи судом апеляційної інстанції та помилкового скасування рішення суду першої інстанції.

Доводи особи, яка подала заперечення на касаційну скаргу

У листопаді 2017 року представник ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - ОСОБА_6 , подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення на касаційну скаргу, посилаючись на те, що рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 жовтня 2017 року до участі у цій справі залучено правонаступника Головного управління Держземагентства у Київській області - Головне управління Держгеокадастру у Київській області.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року дану справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судом установлено, що згідно копії державного акта на право постійного користування землею від 20 травня 2002 року серії ІІ-КВ № 001432-270

ДП Інститут фізіології рослин і генетики Національної академії наук України є користувачем земельної ділянки, площею 971,21 га, для вирощування і реалізації насіння сільськогосподарських культур, а також переробки іншої сільськогосподарської продукції.

На підставі рішення Глевахівської селищної ради від 05 березня 2008 року

№ 439-20-V ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 передано у власність земельні ділянки, площею по 0,10 га кожному, для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 , видано державні акти

серії ЯД № 924118 від 22 липня 2011 року на ім`я ОСОБА_5 , серії ЯЖ № 026432 від 28 листопада 2009 року, на ім`я ОСОБА_2 , серії НОМЕР_2 від 11 грудня 2009 року на ім`я ОСОБА_3 , серії НОМЕР_3 від 12 листопада 2010 року на ім`я ОСОБА_4 .

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини 1 статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та врахувати те, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина четверта статті 60 ЦПК України 2004 року).

Згідно з частиною другою статті 59 ЦПК України 2004 року обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення, суд апеляційної інстанції виходив із того, що надані прокурором докази на підтвердження порушення прав держави в особі Головного управління Держземагентства у Київській області, правонаступником якого є Головне управління Держгеокадастру у Київській області, та ДП ДСВ , зокрема каталог координат кутів зовнішніх меж землекористувача та лист Головного управління Держземагентства у Київській області б/н, без дати, не містять точного місця розташування спірних земельних ділянок та земельної ділянки, яка перебуває у постійному користуванні ДП ДСВ .

Інших належних та допустимих доказів на підтвердження порушення прав держави в особи Головного управління Держземагентства у Київській області, правонаступником якого є Головне управління Держгеокадастру у Київській області, та ДП ДСВ , а також даних щодо розміру, площі та меж земельних ділянок, на яких виникло накладення (перетин) спірних земельних ділянок, суду не надано.

Під час розгляду справи, апеляційним судом, було роз`яснено сторонам у справі, що з`ясування обставин, що мають значення для справи, потребує спеціальних знань у галузі землеустрою, топографії, картографії і геодезії, встановлення яких можливе шляхом проведення відповідної експертизи. Сторонами роз`яснювались їхні права та обов`язки та попереджено про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій. Проте клопотання про призначення експертизи сторонам у справі не заявлялись.

Отже, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами та з урахуванням вимог статей 10, 60 ЦПК України 2004 року, апеляційний суд, дійшов правильного та обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову у зв`язку із відсутністю належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовує позивач свої вимоги.

Наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків суду по суті вирішення указаного позову та не дають підстав вважати, що судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, про що зазначає заявник у касаційній скарзі.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками суду апеляційної інстанції щодо встановлених обставин справи. Однак згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палатиКасаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу першого заступника прокурора Київської області залишити без задоволення.

Рішення Апеляційного суду Київської області від 05 квітня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун

В. П. Курило