Ухвала

від 27.11.2019 по справі 2-1093/11

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №2-1093/11

Провадження №6/522/1391/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2019 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Донцова Д.Ю.,

за участі секретаря судового засідання - Скибінській Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у справі за позовною заявою ПАТ Райффайзен Банк Аваль в особі Одеської обласної дирекції ПАТ Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

22.11.2019 року до Приморського районного суду м. Одеси звернувся представник АТ Райффайзен Банк Аваль із заявою про поновлення строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання, зазначаючи, що строк на пред`явлення ним пропущено у зв`язку з тим, що оригінал виконавчого листа судом було складено за заявою представника позивача лише 21.06.2019 року, а фактично виконавчий лист отримано позивачем лише 03.09.2019 року, тоді як строк пред`явлення виконавчого листа до виконання встановлено до 07.11.2012 року, що стало підставою для звернення до суду із вказаною вище заявою.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причин неявки суду не повідомили.

Згідно ч. 3 ст. 433 ЦПК України, неявка учасників справи не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку.

Дослідивши матеріали справи та доводи заяви, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 05.05.2011 року у справі №2-1093/11 позовні вимоги ПАТ Райффайзен Банк Аваль в особі Одеської обласної дирекції ПАТ Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено, стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача суму заборгованості в розмірі 1 268 270,58 грн. та вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 07.11.2011 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 05.05.2011 року залишено без змін.

Не зважаючи на набрання рішенням суду законної сили 07.11.2011 року, із заявою про видачу оригіналів виконавчих листів представник позивача звернувся лише 19.06.2019 року, тобто через вісім років.

20.08.2019 року Приморським районним судом м. Одеси на виконання заяви представника позивача на адресу останнього було направлено оригінали виконавчих листів, які представником позивача було отримано 03.09.2019 року, з його слів.

При цьому, строк пред`явлення виконавчих листів до виконання встановлено до 07.11.2012 року.

Згідно ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, -і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом

Відповідно до ч.1 ст.433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Перелік причин, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено, а тому суд відповідно до ст.89 ЦПК України дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у заяві доказів.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Аналогічний припис закріплений у частині першій статті 10 ЦПК України.

У статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (надалі - Європейського суду) та Європейської комісії з прав людини як джерело права.

Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоби виключити будь-який ризик свавілля.

На думку Європейського суду з прав людини, поняття якість закону означає, що національне законодавство повинно бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на конвенційні права цих людей (див. mutatismutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах C.G. та інші проти Болгарії ( C. G. andOthers v. Bulgaria , заява №1365/07, 24 April 2008, § 39), Олександр Волков проти України ( OleksandrVolkov v. Ukraine , заява № 21722/11, § 170)).

Окрім цього, Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що знаючи про судовий процес, учасник справи повинен в розумні інтервали часу вживати заходів, аби дізнатися про стан відомого йому судового провадження (рішення у справі Олександр Шевченко проти України від 26 квітня 2007 року). Зазначений висновок слід враховувати і при розгляді питання щодо поновлення строків, враховуючи несвоєчасне вчинення учасниками справи тих чи інших процесуальних дій.

Дослідивши наведені представником позивача доводи на підтвердження поважності причин пропуску строку на пред`явлення виконавчих листів до виконання, судом не встановлено жодних поважних причин та належних та достатніх доказів, які б підтверджували такі причини пропуску встановленого законом процесуального строку.

Окрім цього, суд приходить до висновку, що неотримання позивачем виконавчих листів протягом восьми років від дати набрання рішенням суду законної сили свідчить про процесуальну недбалість сторони позивача, яка не можу бути компенсована судом шляхом поновлення строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки таке процесуальне рішення матиме наслідком порушення принципу правової визначеності.

Керуючись ст. 4, 12, 76-81, ч.2 ст. 247, 258-259, 260, 261, 263, 268, 353-354, 433 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання у справі за позовною заявою ПАТ Райффайзен Банк Аваль в особі Одеської обласної дирекції ПАТ Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складено 28.11.2019 року.

Суддя Д.Ю. Донцов