Ухвала

від 25.11.2019 по справі 522/18270/19

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №522/18270/19

Провадження №1-кс/522/19172/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2019 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1

Секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши клопотання слідчого 2 ВРКП СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_3 за погодженням з прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 32019160000000036 від 23.04.2019 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, про накладення арешту на майно,

учасники процесу:

слідчий - ОСОБА_3 ,

представник власника майна - ОСОБА_5

В С Т А Н О В И В:

Слідчий 2 ВРКП СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_3 за погодженням з прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси із клопотанням про накладення арешту на вилучене майно, мотивуючи наступним

В ході досудового розслідування встановлено, що службові особи ТОВ «Мічуріна +» (код ЄДРПОУ 38522124), діючи умисно, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування четвертої групи, у звітний (податковий) період 2018 року, шляхом заниження обсягів постачання від реалізації ТМЦ та в результаті не включення сум доходу нарахованих (сплачених) на користь фізичних осіб і військового збору, ухилились від сплати податків, на загальну суму 4924876 грн., що є коштами у великих розмірах.

Так, встановлено, що ТОВ «Мічуріна +» є сільськогосподарським підприємством, основним видом діяльності якого є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Встановлено, що у користуванні даного підприємства у 2018 році перебувало сільськогосподарських угідь (рілля) загальною площею 1632,6 га.

В ході досудового розслідування встановлено, що з метою умисного ухилення від сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору, службові особи ТОВ «Мічуріна +» у бухгалтерській, податковій та статистичній звітності відображають завищені показники врожайності та завищені відомості про валовий збір пшениці. Зазначені дії надають можливість службовим особам даного підприємства формувати документацію з походження пшениці, тобто легалізувати пшеницю, яку було скуплено за готівкові кошти по заниженим цінам у населення, приватних осіб-одноосібників без документального відображення операцій в бухгалтерському та податковому обліках, а в подальшому реалізовано підприємствам, які займаються оптовою торгівлею зерном. Згідно ст. 298.8.4 Податкового Кодексу України, у разі коли у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва становить менше як 75 відсотків, сільськогосподарський товаровиробник сплачує податки у наступному податковому (звітному) році на загальних підставах. Згідно наявної інформації службовими особами ТОВ «Мічуріна +» у 2018 році сформовано документацію з походження 1481,7 тон пшениці, яка насправді придбана за готівкові кошти у приватних осіб-одноосібників по занижених цінах без документального відображення операцій в бухгалтерському та податковому обліках, а в подальшому реалізовано підприємствам, які займаються оптовою торгівлею зерном.

Разом з тим, в ході досудового розслідування встановлено, що з метою умисного ухилення від сплати податку на додану вартість, службові особи ТОВ «Мічуріна +» у бухгалтерській, податковій та статистичній звітності відображають заниження залишку кількості нуту на кінець року. Так, встановлено, що станом на 30.08.2018 залишок нуту складав 104,532 тонн, станом на 31.12.2018 складав 177,55 тонн, при цьому за 2018 рік обсяг виробництва у масі після доробки складав 309,5 тонн. Разом з тим, встановлено, що придбання нуту у період з 01.09.2019 по 31.12.2019 підприємством не проводилось, а реалізація нуту проводилась у кількості 129,75 тонн. Враховуючи викладене, службовими особами вищезазначеного підприємства у 2018 році реалізовано нуту у кількості 106,732 тонн невстановленим особам без документального відображення операцій в бухгалтерському та податковому обліках.

Разом з тим, встановлено, що у 2018 році ТОВ «Мічуріна +» мало загальну посівну площу 1632,6 га, а обсяг придбаних мінеральних добрив складає 103,4 тонн. Встановлено, що реальна потреба мінеральних добрив на даної кількості земельної площі складає 60 тонн. Також в ході досудового розслідування встановлено ТОВ «Саражинка», якому фактично передавались мінеральні добрива для виконання сільськогосподарських робіт без відображення в документах бухгалтерського обліку, а на ТОВ «Мічуріна +» проводилось списання добрив. Таким чином службовими особами ТОВ «Мічуріна +» у 2018 році насправді реалізовано ТОВ «Саражинка» мінеральні добрива у кількості 43,4 тонни.

Згідно висновку фахівця-економіста № 81 від 19.04.2019 року встановлено, що сума заниження ТОВ «Мічуріна +» податку на додану вартість за період січень-грудень 2018 року складає 2492005, 38 грн та заниження податковим агентом ТОВ «Мічуріна +» податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період 2018 року складає 2432871, 26 грн. Загальна сума заниження службовими особами ТОВ «Мічуріна +» податків за період 2017-2018 роки складає 4924876 грн.

Так, 14.11.2019 на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси проведено обшук на території підприємства ТОВ «Кодимський елеватор» (код ЄДРПОУ 31951926), яке розташоване за адресою: Одеська область, м. Кодима, вул. Одеська, 1.

Враховуюче те, що є достатні підстави вважати, що вказане у клопотанні майно має важливе доказове значення та у разі не накладення арешту є достатні підстави вважати, що це може призвести до його зникнення, втрати або пошкодження або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню, орган досудового розслідування просить накласти арешт.

Слідчий під час судового засідання підтримав клопотання.

Представник власника майна заперечив проти накладення арешту, вказав, що слідчий звернувся із клопотанням із пропуском строку зазначеного в ст. 171 КПК України, вилучене майно немає значення речових доказів, оскільки не стосується обставин викладених у ЄРДР, відсутня індивідуалізація вилучених документів.

Дослідивши матеріали додані до клопотання, слідчий суддя прийшов до висновку про наступне.

Відповідно дост.170КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів;2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскаціїмайна яквиду покаранняабо заходукримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; 4)відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої особи, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Так, слідчий суддя не може погодитися із запереченнями представника власника майна, щодо пропуску стороною обвинувачення строку для звернення із клопотання про накладення арешту, з огляду на наступне.

Згідно з абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченоїстаттею 235цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

В даному разі, майно було вилучено на підставі ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку від 30.10.2019 року.

Як вбачається із долучених до клопотання додатків, 14.11.2019 року у період з 10 год. по 16:10 год. проведено обшук, за вказаною адресою. Із заперечень захисника вбачається, що сторона обвинувачення здала на пошту клопотання про накладення арешту 16.11.2019 року о 13 годині 25 хв., тобто до закінчення строку вказаного у Кримінальному процесуальному законі, оскільки згідно з вимогами ст. 116 КПК України строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту.

В той же час, згідно з ч. 1 ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

У даному випадку слідчий суддя не може погодитись із думкою слідчого, що існують підстави для застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження. Так, як вбачається із самого клопотання слідчого ТОВ "Мічурін +" є фактично діючим підприємством, яке здійснює сільськогосподарську діяльністю. Вилучена документація хоч і визнана слідчим речовим доказом у даному кримінальному провадженні, однак відповідно до ч. 2 ст. 94 КПК України, жоден доказ немає наперед встановленої сили. Слідчим не доведено, що працівники легального підприємства можуть знищити, зіпсувати чи іншим чином пошкодити документи, які мають важливе значення для продовження своєї господарської діяльності. За викладених у клопотанні обставин, слідчий суддя не може погодитися із позицією сторони обвинувачення, що у разі незастосування арешту на майно можуть бути втрачені речові докази. При цьому слідчий суддя враховує негативні наслідки вилучення документації та іншого майна із володіння юридичної особи, яка немає жодного процесуального статусу у цьому кримінальному провадженні.

Слідчий суддя, звертає увагу, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження можливе тільки в порядку, та на підставі Закону, з урахуванням вище викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що в задоволенні клопотання про накладення арешту варто відмовити.

Керуючись ст.ст. 170-175, 372, КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого 2 ВРКП СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_3 за погодженням з прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 32019160000000036 від 23.04.2019 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, про накладення арешту на майно - залишити без задоволення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів.

Слідчий суддя:

25.11.2019