Постанова

від 28.11.2019 по справі 923/17/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2019 року м. ОдесаСправа № 923/17/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

Головуючого судді : Колоколова С.І.

суддів : Разюк Г.П., Савицького Я.Ф.

секретар судового засідання: Федорончук Д.О.

за участю представників сторін:

від прокуратури - Кірющенко А.В., посвідчення № 035593, дата видачі : 07.09.2015;

від позивача-1 (Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області) - Каверін О.Б., довіреність №32-21-0.62-108/62-19 від 29.08.2019р.

від позивача-2 (Хрестівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області) - не з`явився;

від позивача-3 (Шевченківської загальноосвітньої школа І-ІІІ ступенів Хрестівської сільської ради Херсонської області) - не з`явився;

від відповідача - Карасьов І.О., ордер ХС № 141016, дата видачі : 01.06.2019р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Приватного підприємства "Багатогалузева фірма "Таврія"

на рішення Господарського суду Херсонської області від 04 березня 2019 року, повний текст якого складено та підписано 04 березня 2019 року

у справі № 923/17/19

за позовом Керівника Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області; Хрестівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області; Шевченківської загальноосвітньої школа І-ІІІ ступенів Хрестівської сільської ради Херсонської області

до Приватного підприємства "Багатогалузева фірма "Таврія"

про визнання недійсним договору про спільну діяльність та вилучення із користування земельної ділянки,

головуючий суддя - Пригуза П.Д.

місце ухвалення рішення: Господарський суд Херсонської області

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

В судовому засіданні 28.11.2019р. згідно ст.233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

В січні 2019 року Керівник Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, Хрестівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області, Шевченківської загальноосвітньої школа І-ІІІ ступенів Хрестівської сільської ради Херсонської області до Приватного підприємства "Багатогалузева фірма "Таврія" про:

- визнання недійсним Договір про спільний обробіток земельної ділянки від 16.11.2017, укладений між Шевченківської загальноосвітньої школа І-ІІІ ступенів Хрестівської сільської ради Херсонської області та ПП "Багатогалузева фірма "Таврія", з припиненням зобовязань за нею на майбутнє;

- вилучення із користування ПП "Багатогалузева фірма "Таврія" на користь

Шевченківської загальноосвітньої школа І-ІІІ ступенів Хрестівської сільської ради Херсонської області земельну ділянку, загальною площею 50 га, що розташована в адміністративних межах Шевченківської сільської ради Чаплинського району Херсонської області (Хрестівської об`єднаної територіальної громади Чаплинського району Херсонської області) у складі: кадастровий номер 6525485000:02:001:0289 вартістю 1 218 522,5 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вказаний договір не відповідає вимогам статей 31, 92, 93, 96 Земельного кодексу України, статтям 1130, 1131 Цивільного кодексу України та не спрямований на настання обумовлених ним наслідків, що свідчить про його недійсність на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України, оскільки надана Шевченківській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Хрестівської сільської ради Херсонської області в постійне користування для ведення дослідних та навчальних цілей спірна земельна ділянка передана відповідачу для ведення сільгоспвиробництва з метою отримання прибутку; умови спірного договору свідчать, що сторони фактично уклали договір оренди землі, що суперечить чинному законодавству та цілям, для яких надана земельна ділянка Шевченківській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Хрестівської сільської ради Херсонської області.

Рішенням Господарського суду Херсоснької області від 04.03.2019 року (суддя Пригуза П.Д.) позовні вимоги прокуратури задоволено повністю, визнано недійсним договір про спільну діяльність щодо обробітку земельної ділянки від 16.11.2017, укладений між Шевченківською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Хрестівської сільської ради Херсонської області (код ЄДРПОУ 24755720, вул. Шкільна, 30, с. Шевченка Чаплинського району Херсонської області) та Приватного підприємства "Багатогалузева фірма "Таврія" (код ЄДРПОУ 34458658, пров. Будівельний, 27, м. Херсон), із припиненням зобов`язань за ним на майбутнє; вилучено з користування боржника Приватного підприємства "Багатогалузева фірма "Таврія" (код ЄДРПОУ 34458658, пров. Будівельний, 27, м. Херсон) земельну ділянку площею 50 га, що розташована в адміністративних межах Шевченківської сільської ради Чаплинського району Херсонської області (Хрестівської об`єднаної територіальної громади Чаплинського району Херсонської області) у складі: кадастровий номер 6525485000:02:001:0289 вартістю 1 218 522,5 грн., яку передати стягувачеві - Шевченківській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Хрестівської сільської ради Херсонської області (код ЄДРПОУ 24755720, вул. Шкільна, 30, с. Шевченка Чаплинського району Херсонської області).

Рішення суду мотивовано тим, що оспорюваний правочин не спрямований на настання обумовлених ним наслідків та укладений всупереч приписам статей 92, 95, 96, 124 Земельного кодексу України.

Крім того, судом встановлено, що на час розгляду справи право власності на спірну земельну ділянку не перереєстроване з власності держави на комунальну власність відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 №60-р Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад . Згідно Наказу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 21.12.2018 № 4526-СГ Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність право власності на земельні ділянки, що передані, виникає з моменту державної реєстрації такого права відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Ця умова, як вбачається з матеріалів справи, - не виконана, земельна ділянка не зареєстрована як комунальна власність. Це ж стосується земельної ділянки, що виділена Шевченківській ЗОШ у постійне користування і передана Хрестівській сільській об`єднаній територіальній громаді у комунальну власність за актом приймання-передачі земельних ділянок від 22.12.2018 року, але державну реєстрацію якої як комунальна власність не здійснено.

Зазначена обставина, за висновками місцевого господарського суду, не є перешкодою для задоволення вимог прокурора щодо захисту права держави у заявлений прокурором спосіб.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Приватне підприємство "Багатогалузева фірма "Таврія" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду Херсонської області від 04.03.2019р. у справі №923/17/19 скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

На думку апелянта, суд зробивши висновок про те, що спірний договір не відповідає вимогам діючого законодавства, не навів істотних вимог, які порушені його змістом. На переконання скаржника, суд порушив норми матеріального права, що визначають свободу договору.

Також скаржник зазначає, що прокурор, зазначаючи декілька органів, наділених повноваженнями захищати інтереси держави у спірних правовідносинах, не зазначив, що саме з боку цих органів має вважатись за належне виконання покладених на них функцій. Які нормативні акти або окремі ненормативні акти, видані відповідними компетентними установами, наділили зазначені прокурором установи - функціями захисту інтересів держави у конкретних спірних правовідносинах. Прокурором не зазначено в чому саме полягає неналежне виконання цими установами делегованих ним функцій, в даному випадку окремо по кожній.

Окремо скаржник звертає увагу, що в першу чергу майновий елемент спору - спірна земельна ділянка відноситься до комунальної форми влансоті. А тому майнові інтереси держави у вказаному спорі відсутні, що в свою чергу виключає право прокурора подавати цей позов у зв`язку із тим, що законом не визначено випадки для звернення до суду в інтересах комунальних установ та органів місцевого самоврядування. Проте суд не визнав заперечення відповідача та визнав позицію прокурора доведеною.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.04.2019 року апеляційну скаргу Приватного підприємства "Багатогалузева фірма "Таврія" на рішення Господарського суду Херсонської області від 04.03.2019 року по справі №923/17/19 залишено без руху.

Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.05.2019 відкрито апеляційне провадження по справі №923/17/19 за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Багатогалузева фірма "Таврія" на рішення Господарського суду Херсонської області від 04.03.2019 року.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.05.2019 розгляд апеляційної скарги Приватного підприємства "Багатогалузева фірма "Таврія" на рішення Господарського суду Херсонської області від 04.03.2019 року по справі №923/17/19 призначено в судовому засіданні 10.06.2019 об 14:30 год в приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду.

У відзиві на апеляційну скаргу від 22.05.2019р. Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Херсоснької області від 04.03.2019р. по справі №923/17/19 без змін. Також Головне управління просило виключити зі складу учасників судового процесу позивача-1 - Головне управління Держгеокадастру у Херсоснькій області, у зв`язку із заміною особи у відносинах на правонаступника - Хрестівську сільську раду Чалинського району Херсонської області.

У відзиві на апеляційну скаргу від 27.05.2019р. заступник прокурора Херсонської області просить апеляційну скаргу ПП БФ Таврія залишити без задоволення, а рішення господарського суду Херсоснької області від 04.03.2019р. по справі №923/17/19.

30.05.2019р. від Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, в якому останній просить провести судове засідання в режимі відеоконференції, а забезпечення судового засідання доручити Господарському суду Херсонської області.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.05.2019 задоволено клопотання Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, судове засідання по справі №923/17/19 призначено в судовому засіданні на 10.06.2019 об 14:30 год. в режимі відео конференції.

03.06.2019р. та 06.06.2019р. від Приватного підприємства "Багатогалузева фірма "Таврія" надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, в якому останній просить провести судове засідання в режимі відеоконференції, а забезпечення судового засідання доручити Господарському суду Херсонської області.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.06.2019 зупинено апеляційне провадження у справі №923/17/19 до закінчення перегляду Великою палатою Верховного Суду справи №587/430/16-ц.

02.10.2019р. за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень стало відомо, що 30.09.2019р. було оприлюднено повний текст постанови Великої палати Верховного Суду від 26.06.2019р. у справі №587/430/16-ц. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.10.2019р. поновлено апеляційне провадження у справі № 923/17/19 з 28.11.2019р.; призначено апеляційну скаргу Приватного підприємства "Багатогалузева фірма "Таврія" до розгляду в режимі відеоконференції на 28.11.2019 року о 10:30 год. та доручено Господарському суду Херсонської області забезпечити проведення судового засідання у справі № 923/17/19 в режимі відеоконференції в приміщенні Господарського суду Херсонської області. В судовому засіданні в режимі відеоконференції, колегією суддів розглянуто та відхилено клопотання Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про виключення його зі складу учасників судового процесу, з огляду на наступне.

Обрунтовуючи вказане клопотання, ГУ Держгеокадастру у Херсонській області посилається на те, що 02.05.2019р. було проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6525485000:02:001:0289 за Хрестівською сільською радою Чаплинського району Херсонської області.

Таким чином, у зв`язку з реєстрацією комунального права вдасності на зазначені земельні ділянки, у ГУ Держгеокадастру у Херсонській області на сьогоднішній день відсутні повноваження щодо розпорядження земельною ділянкою, яка знаходиться на праві постійного користування у позивача-3, дані правовідносини не зачіпають інтереси Головного управління.

В свою чергу, Хрестівська сільська обєднана територіальна громада з моменту передачі їй земель та їх державної реєстрації є правонаступником у земельних відносинах щодо яких виник спір.

Відповідно до ч.1 ст. 52 ГПК України У разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Колегія суддів зазначає, що Хрестівська сільська рада вже залучена до участі у справі як позивач-2, а тому здійснення правонаступництва в даному випадку є неможливим, як і виключення зі складу позивачів Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області. Більш того, реєстрація права власності на спірну земельну ділянку за Хрестівською сільською радою відбулося 02.05.2019 року, тобто після прийняття рішення судом першої інстанції.

В судове засідання, яке проводилось в режимі відеоконференції, з`явився скаржник, який підтримав вимоги апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні та скасуванні рішення суду першої інстанції з прийняттям нового про відмову в задоволенні позовних вимог.

Представники прокуратури та Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області заперечували проти задоволення апеляційної скарги.

Представники Хрестівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області та Шевченківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Хрестівської сільської ради Херсонської області та в судове засідання не зявились, не повідомивши суд завчасно про причини неявки. Про дату, час та місце проведення судового засідання по справі повідомлені належним чином.

Враховуючи положення ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції за відсутністю представників відповідачів.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзиви на неї, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та перевірено під час апеляційного перегляду, на підставі Державного акту на право користування землею серії I-Х №001070 від 27.12.2001 року, виданого Виконавчим комітетом Шевченківської сільської ради народних депутатів Чаплинського району Херсонської області, Шевченківській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Хрестівської сільської ради Херсонської області надано у постійне користування 50 га землі в межах згідно з планом землекористування для потреб школи.

Зазначений Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії І-ХС №001070 від 27.12.2001 виданий на підставі Рішення виконавчого комітету Шевченківської сільської ради народних депутатів № 69 від 20.12.2001 року. Акт зареєстровано 27.12.2001 року в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 1.

16.11.2017 між Шевченківською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Хрестівської сільської ради Херсонської області (школа, позивач-3), як Стороною 1, та Приватним підприємством "Багатогалузева фірма "Таврія" (ПП БФ"Таврія", відповідач) як Стороною 2, укладений договір про спільну діяльність щодо обробітку земельної ділянки (далі - Договір) строком дії до 16.10.2020р.

Умовами пункту 1.1. даного Договору, визначено предмет та мету, яка полягає у організації Сторонами спільної діяльності (без створення юридичної особи) стосовно обробітку і вирощування сільськогосподарських культур на земельній ділянці загальною площею 50 га, яка знаходиться у постійному користуванні Шевченківської ЗОШ І-ІІІ ступенів Хрестівської сільської ради Херсонської області згідно державного акту на право постійного користування серії І-ХС № 001070 від 27.12.2001, а також з метою організації навчального процесу відповідно до Плану - графіку навчальної практики та навчальних екскурсій, залучення позабюджетних коштів на покращення матеріально-технічного та навчального оснащення закладу.

Графік проведення навчальних екскурсій та навчальної практики для учнів 5-8, 10 класів затверджено директором Шевченківською ЗОШ І-ІІІ ступенів (а.с. 32-38).

Відповідно до пунктів 3, 4, 5, 6 договору визначено: основні права і обов`язки сторін; умови ведення спільних справ сторін; витрати та збитки; розподіл результатів спільної діяльності.

Так, згідно підпунктів 3.1. Договору Сторона 1 та Сторона 2 мають такі права:

3.2. Сторона 1 має наступні обов`язки:

3.2.1. Безперешкодно допускати Сторону 2 до земельної ділянки для здійснення обробітку землі, здійснення посівів сільськогосподарських культур, збору урожаю.

3.2.2. За письмовим зверненням Сторони 2 надавати інформацію, яка стосується спільної діяльності, визначеної даним Договором.

3.3. Сторона 2 має наступні права:

3.3.1. Безперешкодний доступ до земельної ділянки дія обробітку землі, здійснення посівів сільськогосподарських культур, збору урожаю, тощо.

3.3.3. Розпоряджатися отриманою в результаті обробітку земельної ділянки продукцією.

3.4. Сторона 2 має наступні обов`язки:

3.4.1. За попереднім погодженням зі Стороною 1, до проведення запланованого заходу в рамках навчального процесу для організації навчальних екскурсій та навчальної практики забезпечити доступ до земельної ділянки, техніки, яка здійснює обробіток земельної ділянки, рослин, які вирощуються на земельній ділянці, тощо.

3.4.2. За зверненням Сторони 1 надати спеціалістів для проведення консультування учасників навчального процесу з питань обробітку землі, вирощування, догляду та збору сільськогосподарських культур.

3.4.3. За письмовим зверненням Сторони 1 надавати інформацію, яка стосується спільної діяльності, визначеної даним Договором.

4.1. Ведення спільних справ за Договором здійснюються Сторонами за їх спільною згодою.

4.2. Рішення приймаються на зборах представників Сторін, або шляхом опитування письмово, по телеграфу або факсу.

5.1. Витрати, які понесе Сторона 1 в рамках навчального процесу для організації навчальних екскурсій та навчальної практики відшкодовуються за рахунок її власних коштів.

5.2. Втрати, які понесе Сторона 2 в результаті здійснення обробітку землі, здійснення посівів сільськогосподарських культур, збору урожаю, а також всі інші витрати, пов`язані із обробітком землі, відшкодовуються за рахунок її власних коштів.

6.1.1 Сторона 1 отримує свою частину прибутку від спільної діяльності у розмірі 700 грн. за кожен гектар, загальна сума прибутку складає 35000 грн., зазначені кошти будуть використовуватися на забезпечення статутної діяльності школи та покращення матеріально-технічного та навчального оснащення закладу.

6.1.2. Сторона 2 може вільно розпоряджатися отриманим прибутком від реалізації зібраного врожаю, за виключенням суми коштів передбаченої підпунктом 6.1.1., яка передається Стороні 1 у якості частини прибутку від спільної діяльності.

Позовні вимоги керівника Генічевської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області; Хрестівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області, Шевченківської загальноосвітньої школа І-ІІІ ступенів Хрестівської сільської ради Херсонської області до Приватного підприємства "Багатогалузева фірма "Таврія" про визнання недійсним Договір про спільний обробіток земельної ділянки від 16.11.2017, з припиненням зобовязань за нею на майбутнє та вилучення із користування відповідача спірної земельної ділянки обґрунтовані тим, що при укладенні цього договору сторонами було порушено приписи ст. ст. 31, 92, 93, 96 Земельного кодексу України, ст. ст. 1130, 1131 Цивільного кодексу України, наслідком чого стало незаконне використання відповідачем земельної ділянки навчального закладу. Тому прокурор просить визнати вищезазначений договір про спільну діяльність недійсними на підставі ч. ч. 1, 2, 5 ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України та вилучити із користування відповідача сріну земельну ділянку.

Підставою звернення прокурора з даним позов зазначено виявлений факт використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, всупереч порядку встановленому законодавством.

Прокурором визначено позивачами у справі Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області, Хрестівську сільську раду Чаплинського району Херсонської області, Шевченківську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів Хрестівської сільської ради Херсонської області.

Місцевий господарський суд задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі дійшов висновку, що за змістом договору від 16.11.2017 між сторонами фактично склалися правовідносини з оренди землі, оскільки з умов оспорюваного договору вбачається, що позивач-3 фактично передав відповідачу на платній основі земельну ділянку, що перебуває у постійному користуванні позивача-3, а тому спірний договір слід визнати недійсним.

Щодо вимоги прокурора про вилучення із користування відповідача на користь позивача-3 земельної ділянки, суд дійшов висновку, що державний акт на право постійного користування не є тим документом, який надає право користувачу земельної ділянки (позивачу-3) надавати третім особам земельну ділянку, тобто, розпоряджатися нею шляхом надання в оренду, оскільки цим правом наділений відповідний орган, уповноважений державою на здійснення даних функцій, а тому вказана вимога також підягає задоволенню.

Крім того, судом зазначено, що на час розгляду цієї справи право власності на спірну земельну ділянку не перереєстроване з власності держави на комунальну власність відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 №60-р Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад . Згідно Наказу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 21.12.2018 № 4526-СГ Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність право власності на земельні ділянки, що передані, виникає з моменту державної реєстрації такого права відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Ця умова, як вбачається з матеріалів справи, - не виконана, земельна ділянка не зареєстрована як комунальна власність. Це ж стосується земельної ділянки, що виділена Шевченківській ЗОШ у постійне користування і передана Хрестівській сільській об`єднаній територіальній громаді у комунальну власність за актом приймання-передачі земельних ділянок від 22.12.2018 року, але державну реєстрацію якої як комунальна власність не здійснено. Зазначена обставин, на думку суду, не є перешкодою для задоволення вимог прокурора щодо захисту права держави у заявлений прокурором спосіб.

Колегія суддів погоджується з такими висновками господарського суду.

Згідно ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.ст. 626, 627 Цивільного кодексу України).

Положення ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права як визнання недійсним правочину (господарського договору).

Загальні підстави визнання недійсними правочинів і настання відповідних наслідків встановлені статтями 215, 216 Цивільного кодексу України.

Як передбачено ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу, відповідно до яких зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Зазначена норма кореспондується з положеннями ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України, згідно з якою господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосубєктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій.

Відповідно до ст. 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Оскільки воля сторін в удаваному правочині спрямована на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які ним передбачені, вирішенню підлягають питання правової природи оспорюваного правочину та характер спірних правовідносин сторін.

Згідно ст. 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об`єднання вкладів учасників.

Статтею 1131 Цивільного кодексу України передбачено, що умовами договору про спільну діяльність, який укладається у письмовій формі, визначається координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статут виділеного для спільної діяльності майна, їх участь у результатах спільних дій (в тому числі в розподіленні прибутку, отриманого в результаті такої діяльності та інше).

Разом з тим, аналіз ст. 1130 Цивільного кодексу України та положень укладеного відповідачами договору від 16.11.2017 дає суду підстави для висновку, що оспорюваний договір не може вважатись договором про спільну діяльність.

Як вбачається з матеріалів справи, Шевченківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Хрестівської сільської ради Херсонської області є юридичною особою, що належить до комунальної власності.

Засновником навчального закладу є Хрестівська сільська рада.

З матеріалів справи вбачається, що Шевченківській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Хрестівської сільської ради Херсонської області на підставі державного акту на право користування землею серії I-Х №001070 від 27.12.2001 року, виданого Виконавчим комітетом Шевченківської сільської ради народних депутатів Чаплинського району Херсонської області, надано у постійне користування 50 га землі в межах згідно з планом землекористування для потреб школи.

Статтею 92 Земельного Кодексу України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку, а також врегульовано, що права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набуває вичерпний перелік суб`єктів, серед яких є: підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; заклади освіти незалежно від форми власності.

У постійного користувача відсутні повноваження на розпорядження земельною ділянкою, а земельна ділянка, яка надана на праві постійного користування, залишається у державній власності.

Таким чином, наділена правом постійного користування земельною ділянкою Шевченківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Хрестівської сільської ради Херсонської області фактично передала земельну ділянку відповідачу, не маючи права розпоряджатися нею.

Відповідно до ч. 1 ст. 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право:

а) самостійно господарювати на землі;

б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію;

в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі;

г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;

ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

З тексту оспорюваного договору вбачається, що жодної спільної господарської мети сторони не мали, окрім здійснення відповідачем господарської діяльності з сільськогосподарського товаровиробництва на земельній ділянці, що перебуває в постійному користуванні Шевченківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Хрестівської сільської ради Херсонської області.

Можливість спільних дій Шевченківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Хрестівської сільської ради Херсонської області та відповідача з метою, визначеною предметом цього договору, виключається у зв`язку з тим, що школа є неприбутковою установою, що унеможливлює досягнення сторонами договору розвитку їх підприємств та отримання прибутку.

За умовами спірного договору лише відповідач отримує вигоду у вигляді виробленої сільгосппродукції, натомість набуття школою будь-яких прав на вироблену сільгосппродукцію не передбачено, узгоджено лише отримання від відповідача фіксованої грошової суми.

Надані Шевченківською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Хрестівської сільської ради Херсонської області на підтвердження факту спільного використання земельної ділянки з відповідачем докази, а саме: графіки проведення навчальних екскурсій та навчальної практики для учнів 5-8,10 класів у 2017-2018 навчальному році не відображають інформації щодо спільного використання земельної ділянки сторонами спірного договору, а стосуються лише навчального плану школи.

Тож, уклавши спірний договір, Шевченківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Хрестівської сільської ради Херсонської області надала передбачені ст.92 Земельного кодексу України права володіння та користування земельною ділянкою відповідачу, яким за умовами цього договору має здійснюватись обробіток землі та збір врожаю. А Шевченківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Хрестівської сільської ради Херсонської області, у свою чергу, як свідчить п.п. 6.1.1 даного договору, отримує від відповідача суму прибутку у розмірі 35 000 грн. 00 коп. Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

На підставі аналізу, наведеного у ст. 13 Закону України "Про оренду землі", визначення договору оренди землі та умов спірного договору вбачається, що за змістом договору від 16.11.2017 між сторонами фактично склалися правовідносини з оренди землі, оскільки при оренді землі здійснюється обробіток ґрунту, що становить собою користування земельною ділянкою, внаслідок якого вирощується товарна сільськогосподарська продукція. З огляду на наведене, правовими наслідками договору оренди землі є для однієї сторони (орендодавця) отримання плати за надане в користування майно (земельну ділянку), а для іншої (орендаря) - використання майна (земельної ділянки).

Таким чином, з умов оспорюваного договору вбачається, що Шевченківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Хрестівської сільської ради Херсонської області фактично передала відповідачу на платній основі земельну ділянку, що перебуває у його постійному користуванні, а тому положення даного договору повинні відповідати законодавству, що регулює правовідносини у сфері оренди землі.

Згідно ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Частиною 2 ст. 16 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Отже, сторонами не був дотриманий встановлений нормами земельного законодавства порядок щодо передачі в оренду спірної земельної ділянки. Укладення спірного договору призводить до порушення майнових інтересів держави щодо володіння, розпорядження та користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення, що виявилося у вибутті з користування земельної ділянки без згоди власника та з порушенням встановленої законом процедури.

Окрім того, за змістом приписів ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.

З огляду на умови спірного договору, земельна ділянка фактично використовується відповідачем для ведення сільгоспвиробництва з метою отримання прибутку, в той час як ця земельна ділянка надана Шевченківській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Хрестівської сільської ради Херсонської області для ведення досідних та навчальних цілей.

Таким чином, умовами спірного договору порушено цільове призначення земельної ділянки, що суперечить положенням ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України.

Вищенаведені обставини свідчать про те, що оспорюваний договір, укладений сторонами, не відповідає приписам ст.ст. 92, 95, 96, 124 Земельного кодексу України та не спрямований на настання обумовлених ним наслідків відповідно до ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, а тому спірний договір підлягає визнанню недійсним.

Щодо вимоги прокурора про вилучення із користування відповідача на користь Шевченківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Хрестівської сільської ради Херсонської області земельної ділянки, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 13 Закону України Про оренду землі передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобовязаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобовязаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Правовими наслідками договору оренди землі є: для орендодавця отримання плати за надану у користування земельну ділянку, для орендаря використання земельної ділянки.

З огляду на те, що між сторонами фактично склалися правовідносини з оренди землі, судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає, що Шевченківська ЗОШ фактично передала відповідачу на платній основі земельну ділянку, що перебуває у її постійному користуванні.

Договір оренди землі укладається саме для отримання можливості користуватися земельною ділянкою та вилучення внаслідок такого користування корисних властивостей землі.

Враховуючи, що сторони спірним правочином мали намір приховати справжні правовідносини, непідписання сторонами акту приймання-передачі земельної ділянки не спростовує факту виникнення орендних правовідносин та перебування спірної земельної ділянки у фактичному користуванні відповідача.

Враховуючи встановлення факту використання спірної земельної ділянки не Шевченківською ЗОШ, а іншою юридичною особою, яка фактично її отримала в оренду всупереч положень законодавства, для забезпечення своєї підприємницької діяльності, колегія суддів доходить до висновку, що спірна земельна ділянка площею 50 га, займана відповідачем на підставі договору від 16.11.2017р. має бути вилучена із користування останнього та передана Шевченківській ЗОШ.

При цьому оскільки акт приймання-передачі спірної земельної ділянки між сторонами спірного договору не складався, що не було спростовано в ході судового розгляду, то вилучення з користування відповідача спірної земельної ділянки в даному випадку є належним і ефективним способом захисту для відновлення порушених прав та інтересів.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов в оскаржуваному рішенні правомірного та обгрунтованого висновку про задоволення позовних вимог прокурора в повному обсязі.

Щодо посилань апелянта на відсутність підстав для звернення прокурора за захистом інтересів держави в особі, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. При цьому передумовою участі органів та осіб, зазначених у цій статті, в господарському процесі є набуття ними господарського процесуального статусу органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, і наявність процесуальної правосуб`єктності, яка охоплює процесуальну правоздатність і процесуальну дієздатність.

На відміну від осіб, які беруть участь у справі (позивач, відповідач, третя особа, представник), відповідні органи та особи повинні бути наділені спеціальною процесуальною правоздатністю, тобто здатністю мати процесуальні права та обов`язки органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Така процесуальна правоздатність настає з моменту виникнення у цих осіб відповідної компетенції або передбачених законом повноважень. Необхідною умовою зазначеної участі є норми матеріального права, які визначають випадки такої участі, тобто особи, перелічені у статті 53 Господарського процесуального кодексу України, можуть звернутися до суду із позовною заявою або беруть участь у процесі лише у випадках, чітко встановлених законом.

За змістом ч.ч. 3 - 5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Законом України "Про прокуратуру" визначено правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України. Зокрема, за змістом статті 1 зазначеного Закону прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави

Частинами 1, 3, 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Таким чином, прокурор має право здійснювати в господарському суді представництво законних інтересів держави в особі органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень за умови його попереднього повідомлення, а також підтвердження представництва.

У рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи значення поняття "інтереси держави", висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який як однієї із засад правосуддя, передбачений пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються. У першому випадку прокурор набуває права на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка проте є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, передбачає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

При цьому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Підстави представництва прокурором інтересів держави з`ясовуються насамперед судом першої інстанції, який має досить широкий розсуд (дискрецію) в оцінці підстав звернення прокурора.

Аналіз наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку, що прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або в інтересах держави з позовом, в якому зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або з позовом в інтересах держави, зазначивши про відсутність у відповідного органу повноважень щодо звернення до господарського суду. При цьому, у будь-якому разі наявність підстав для представництва інтересів держави має бути обґрунтована прокурором у позовній заяві відповідно до приписів наведених норм.

При зверненні з позовом до суду прокурор зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Як вбачається з матеріалів справи, позовну заяву прокурором подано в інтересах держави Головного управління Держгеокадастру в Херсонської області; Хрестівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області та Шевченківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Хрестівської сільської ради Херсонської області.

За твердженням прокурора, Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області протягом тривалого часу невживались заходи щодо усунення порушень, а саме щодо визнання недійсним Договору від 16.11.2017р., що свідчить про невиконання обов`язку щодо захисту інтересів держави, оскільки на момент укладення вказаного правочину розпорядником земель був орган державної влади, а саме ГУ Держгеокадастру у Херсонській області.

Крім того, Хрестівською сільською радою, якій вказана земельна ділянка передана у комунальну власність заходи до усунення порушень та визнання недійсним Договору від 16.11.2017р. також не вживались.

Порушення інтересів держави в даному випадку, за твердженням прокурора, полягає в тому, що при укладенні договору не дотримано встановлений законодавством порядок набуття та реалізації прав на землю, як особливого об`єкту цивільних відносин, у зв`язку із тим, що ПП БФ Таврія незаконно набула право на користування земельною ділянкою навчального закладу, крім того, державне майно (земля) використовується не за цільовим призначенням, даний позов заявлено в інтересах держави з метою відновлення порушенихз прав користування навчальним закладом земельною ділянкою, а також порушені майнові інтереси держави щодо володіння, розпорядження та користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної форми власності.

Крім того, спірним правочином порушено інтереси законного землекористувача - Шевченківської ЗОШ, яка позбавлена можливості самостійно використовувати земельну ділянку.

Листом від 11.12.2018 (вих. 110/4825 вих18) Заступник керівника Генічевської місцевої прокуратури повідомив Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області, Хрестівську сільську раду та Шевченківську ЗОШ про намір вжиття заходів прокурорського реагування представницького характеру шляхом звернення до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою про визнання недійсним договору про спільну діяльність та вилучення із користування земельної ділянки.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Згідно з п.п. 4, 5 ч. 5 та ч.6 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави суддя повертає позовною заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку для усунення недоліків.

Разом з тим, ухвалою Господарського суду Херсонської області від 10.01.2019 відкрито провадження по справі №923/17/19 за позовом прокурора, будь-яких підстав для залишення позовної заяви без руху або повернення позовної заяви судом не виявлено.

Звертаючись до суду з позовом у цій справі прокурор підставою звернення в інтересах держави зазначив про користування земельною ділянкою ПП ГСП з порушенням земельного законодавства, а під час апеляційного перегляду встановлено, що прокурором визначено, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовано необхідність їх захисту.

З огляду на вищевикладене, судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду вважає, що у прокурора наявні підстави для звернення з позовом в особі Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області, Хрестівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області та Шевченківської загальноосвітньої школа І-ІІІ ступенів Хрестівської сільської ради Херсонської області, а доводи апелянта в цій частині є помилковим та необґрунтованим.

Відповідно до ч.1 ст.277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до п. в ч.4 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

В даному випадку витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги), покладаються пропорційно на на Приватне підприємство "Багатогалузева фірма "Таврія" .

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, колегія суддів постановила:

1.Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Багатогалузева фірма "Таврія" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Херсонської області від 04.03.2019р. у справі №923/17/19 без змін.

Відповідно до ст.284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів, які обчислюються у відповідності до ст.288 ГПК України.

Повний текст постанови

складено 29.11.2019р .

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя Я.Ф. Савицький