Постанова

від 18.11.2019 по справі 904/1485/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2019 року м.Дніпро Справа № 904/1485/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Березкіної О.В., Дарміна М.О.

при секретарі судового засідання : Логвіненко І.Г.

представники сторін:

від позивача: Кошкіна О.В., ордер серія ДП №/030 від 22.07.2019 р., адвокат;

від відповідача: Прилипа І.Г., довіреність № 1007/0/112-19 від 28.02.2019 р., представник;

від третьої особи-2: Роговська А.О., ордер серія ДП № /000045 від 30.08.2019 р., адвокат;

інші учасники процесу в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранссервіс" та Товариства з додатковою відповідальністю "Новомосковське автотранспортне підприємство" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2019 року, ухвалене суддею Рудь І.А., повний текст якого складений 16.08.2019, у справі №904/1485/19

за позовом Приватного виробничо-сервісного підприємства СТО "Карлссон", м. Дніпро

до Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації, м. Дніпро

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача : Дніпропетровської обласної державної адміністрації, м. Дніпро

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача : Товариства з додатковою відповідальністю "Новомосковське автотранспортне підприємство", м. Новомосковськ Дніпропетровської області

за участю третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранссервіс", м. Дніпро

за участю третьої особи-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача : Публічного акціонерного товариства "Північтранс", м. Одеса

про визнання незаконними дій, спонукання до виконання договорів та визнання договорів чинними,

ВСТАНОВИВ:

Приватне виробничо-сервісне підприємство СТО "Карлссон" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просило (з урахуванням заяви від 16.07.2019):

- визнати дії Департаменту житлово-комунального господарства Дніпропетровської обласної державної адміністрації щодо розірвання договорів № 180 та № 189 про організацію перевезення пасажирів на міжміських та приміських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території Дніпропетровської області (внутрішньообласні маршрути), від 20.08.2013 в односторонньому порядку незаконними;

- спонукати Департамент житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації до виконання договорів № 180 та №189 про організацію перевезення пасажирів на міжміських та приміських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території Дніпропетровської області (внутрішньообласні маршрути), від 20.08.2013, укладених між Приватним виробничо-сервісним підприємством СТО "Карлссон" та Дніпропетровською обласною державною адміністрацією, з урахуванням додаткової угоди № 1 до договору № 180 та додаткової угоди № 1 до договору № 189, укладених між Приватним виробничо-сервісним підприємством СТО "Карлссон" та Департаментом житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації;

- визнати договори № 180 та № 189 про організацію перевезення пасажирів на міжміських та приміських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території Дніпропетровської області (внутрішньообласні маршрути), від 20.08.2013, укладені між Приватним виробничо-сервісним підприємством СТО "Карлссон" та Дніпропетровською обласною державною адміністрацією, з урахуванням додаткової угоди № 1 до договору № 180 та додаткової угоди № 1 до договору № 189, укладені між Приватним виробничо-сервісним підприємством СТО "Карлссон" та Департаментом житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації, чинними зі строком їх дії до 30.10.2023.

В якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, позивачем у позовній заяві (уточненій) зазначено Дніпропетровську обласну державну адміністрацію.

Ухвалою господарського суду від 17.07.2019 залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Дніпропетровську обласну державну адміністрацію, Товариство з додатковою відповідальністю "Новомосковське автотранспортне підприємство", Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотранссервіс", Публічне акціонерне товариство "Північтранс".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач здійснив одностороннє розірвання спірних договорів з порушенням умов пп. 6.5.4. п. 6.5. цих договорів, а також без дотримання процедури щодо розірвання договорів, врегульованої Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2019 року у справі №904/1485/19 позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

Визнано дії Департаменту житлово-комунального господарства Дніпропетровської обласної державної адміністрації щодо розірвання договорів № 180 та № 189 про організацію перевезення пасажирів на міжміських та приміських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території Дніпропетровської області (внутрішньообласні маршрути), від 20.08.2013 в односторонньому порядку незаконними.

Спонукано Департамент житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації до виконання договорів № 180 та № 189 про організацію перевезення пасажирів на міжміських та приміських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території Дніпропетровської області (внутрішньообласні маршрути), від 20.08.2013, укладених між Приватним виробничо-сервісним підприємством СТО "Карлссон" та Дніпропетровською обласною державною адміністрацією, з урахуванням додаткової угоди № 1 до договору № 180 та додаткової угоди № 1 до договору № 189, укладених між Приватним виробничо-сервісним підприємством СТО "Карлссон" та Департаментом житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації.

Визнано договори № 180 та № 189 про організацію перевезення пасажирів на міжміських та приміських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території Дніпропетровської області (внутрішньообласні маршрути), від 20.08.2013, укладені між Приватним виробничо-сервісним підприємством СТО "Карлссон" та Дніпропетровською обласною державною адміністрацією, з урахуванням додаткової угоди № 1 до договору № 180 та додаткової угоди № 1 до договору № 189, укладені між Приватним виробничо-сервісним підприємством СТО "Карлссон" та Департаментом житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації, чинними зі строком їх дії до 30.10.2023.

Стягнуто з Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації на користь Приватного виробничо-сервісного підприємства СТО "Карлссон" 5763 грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Не погодившись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотранссервіс" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просить рішення господарського суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

При цьому, заявник апеляційної скарги посилається на те, що з 30 жовтня 2018 по 13 грудня 2018 року Позивачем порушувались умови п.3.3.4 Договорів № 180, № 189 про організацію перевезення пасажирів, через що наявні підстави для дострокового розірвання даних договорів в односторонньому порядку.

Зазначає, що 16 січня 2019 року Відповідачем повторно на адресу Позивача було надіслано лист від 28 грудня 2018 року № 7133/0/112-18 "Про розірвання договорів", лист ТОВ "АС "Лівий берег" за вих.. № 25/12 від 25 грудня 2018 року, лист ДП "Інвестиційно - інноваційний центр" за вих. № 356/01-08 від 28 грудня 2018 року та додатки, який відповідно до інформації з офіційного сайту Укрпошти Позивачем були отримані 19 лютого 2019 року. Отже, Відповідачем дотримано усіх необхідних вимог щодо повідомлення Позивача про розірвання договорів.

Вважає, що господарський суд не мав приймати до розгляду позовну (уточнену) заяву Позивача від 16.07.2019, оскільки приписами ГПК України не передбачається подача позивачем такого документу , як позовна заява (уточнена). Отже, поданий Позивачем документ не може вважатись заявою про зміну предмету або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, а рівно і не відповідає вимогам ст. 46 ГПК України.

Також, не погодившись із вказаним рішенням, Товариство з додатковою відповідальністю "Новомосковське автотранспортне підприємство" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, невідповідність висновків, викладених в рішенні суду, фактичним обставинам та матеріалам справи, просить рішення господарського суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

При цьому, заявник апеляційної скарги посилається на те, що умовами Договорів не передбачена наявність такого документу, як акт для фіксації порушення договірних зобов`язань. Тому саме листи ТОВ "Лівий берег" № 25/12 від 25.12.2018, Державного підприємства "Інвестиційно-інноваційний центр" № 356/01-18 від 28.12.2018 є письмовим підтвердженням порушення Позивачем договірних умов та належними доказами по справі.

Вважає, що норми Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 не можуть бути застосовані до правовідносин між сторонами договору.

Зазначає, що з 30.10.2018, тобто з моменту підписання додаткових угод до Договорів, до 13 грудня 2018 Позивачем порушувались умови Договорів, а саме п.2.3, пп. 3.3.4 п.п.3.3, щодо додержання Перевізником розкладу та схеми руху автобусів, оскільки відправлення транспортних засобів здійснювалось з іншої зупинки, ніж передбачена Договорами та паспортами маршрутів. Це ж порушення тривало і після укладення договорів з автостанцією.

На думку скаржника, з урахуванням попередньої поведінки Позивача, ухилення останнього від одержання на підприємстві зв`язку листа, що містив повідомлення про розірвання Договорів (відмова від його прийняття, нез`явлення на підприємство зв`язку після одержання повідомлення про надходження рекомендованого або цінного листа), обумовлено виключно ігноруванням листа Позивачем та, відповідно, не може бути доказом порушення Відповідачем процедури розірвання Договорів.

Вважає, що даний спір не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. З цього приводу посилається на висновок, зроблений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 910/2175/18, у якому зазначено, що відповідно до ч. 1 ст.43 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах. Отже, наведена норма дає підстави для висновку, що рішення конкурсного комітету, утвореного відповідним органом влади для виконання покладених на останнього повноважень, є управлінським у сфері транспортного обслуговування.

Орган виконавчої влади - це суб`єкт владних повноважень, що виступає у правовідносинах щодо організації та проведення конкурсу з перевезення пасажирів як організатор та контролюючий орган у цій сфері, відповідно й правовідносини, що складаються між організатором та учасниками конкурсу під час його організації та : проведення містять ознаки публічно-правових відносин у розумінні КАС України, а договір про організацію перевезень, укладений за наслідками проведення конкурсу, відповідає ознакам адміністративного договору.

Вважає, що судом безпідставно прийнято до розгляду уточнену позовну заяву позивача.

Зауважує на тому, що ухвалою суду від 17.07.2019 до участі у справі були залучені треті особи без самостійних вимог на предмет спору: ТДВ "Новомосковське АТП", ТОВ "Автотранссервіс", ПАТ "Північтранс", Дніпропетровська ОДА. Однак, в судовому засіданні 31.07.2019 (протокол судового засідання - а.с.129 т.3) новим учасникам процесу не оголошувався склад суду, та не з`ясовувалась наявність підстав для відводу.

Вважає, що суд розглянув справу без участі представників підприємства, що є порушенням принципу змагальності та права на справедливий суд, оскільки представник ТДВ "Новомосковське АТП" Роговська А.О. про відкладення розгляду справи з 12.08.2019 на 15.08.2019 не була повідомлена належним чином, а саме - 12.08.2019 телефонограмою, що з огляду на вимоги ст.120 ГПК України не є належним повідомленням, оскільки згідно з п. 4 даної статті ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Також суд безпідставно не задовольнив клопотання представника ТДВ "Новомосковське АТП" про відкладення розгляду справи з 15.08.2019 на іншу дату через перебування у щорічній відпустці.

Відповідач, Департамент житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації, у відзиві на апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранссервіс" та Товариства з додатковою відповідальністю "Новомосковське автотранспортне підприємство" просить апеляційну скарги задовольнити, а рішення - скасувати з підстав, зазначених у апеляційних скаргах.

Позивач, Приватне виробничо-сервісне підприємство СТО "Карлссон", у відзиві на апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранссервіс" та Товариства з додатковою відповідальністю "Новомосковське автотранспортне підприємство" вважає, що Господарський суд Дніпропетровської області всебічно, повно об`єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку. Зазначає, що не погоджується з доводами апелянтів про те, що належними доказами наявності підстав для розірвання договорів є листи ТОВ "АС "Лівий берег" та ДП "Інвестиційно-інноваційний центр", а не акти фіксації порушення договірних зобов`язань.

Також не погоджується з тим, що Позивач свідомо ухилявся від одержання на підприємстві зв`язку листа, що містив повідомлення про розірвання Договорів.

Зазначає, що ТОВ "Автотранссервіс" та ТДВ "Новомосковське автотранспортне підприємство" не були учасниками чи свідками у правовідносинах, які склались між Відповідачем та Позивачем, а тому стверджувати про порушення Позивачем умов договорів та інші обставини не мають ніякої можливості, оскільки особисто, фактично не були обізнані щодо даних обставин.

Очевидним є той факт, що дані юридичні особи діють у змові проти Позивача, оскільки є пов`язаними особами та мають на меті позбавити Позивача права роботи на маршруті.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.09.2019 (колегія суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Дармін М.О., Антонік С.Г.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранссервіс" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2019 у справі №904/1485/19; розгляд справи призначений на 30.09.2019.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.09.2019 (колегія суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Дармін М.О., Антонік С.Г.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю "Новомосковське автотранспортне підприємство" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2019 у справі №904/1485/19; приєднано апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Новомосковське автотранспортне підприємство" до апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранссервіс" для сумісного апеляційного розгляду; розгляд справи призначений на 30.09.2019.

У судовому засіданні 30.09.2019 оголошено перерву до 30.10.2019.

29.10.2019 року розпорядженням керівника апарату суду відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №904/1485/19 у зв`язку з відпусткою судді Дарміна М.О.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.10.2019, справу №904/1485/19 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Березкіна О.В., Антонік С.Г., якою цю справу 30.10.2019 прийнято до свого провадження.

В судовому засіданні 30.10.2019 оголошено перерву до 18.11.2019.

18.11.2019 розпорядженням керівника апарату суду відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №904/1485/19 у зв`язку з лікарняним судді Антоніка С.Г.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.11.2019, справу №904/1485/19 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Березкіна О.В., Дармін М.О., якою цю справу 18.11.2019 прийнято до свого провадження.

В судовому засіданні 18.11.2019 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

20.08.2013 між Дніпропетровською обласною державною адміністрацією (замовник) та Приватним виробничо-сервісним підприємством СТО "Карлссон" (перевізник) укладено договори № 180 та № 189 про організацію перевезення пасажирів на міжміських та приміських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території Дніпропетровської області (внутрішньообласні маршрути).

Згідно з пп. 1.2.1. п. 1.2. договорів № 180, № 189 замовник надає перевізникові право на організацію перевезень пасажирів в режимі руху "звичайний" на міжміських та приміських внутрішньообласних автобусних маршрутах загального користування в термін з 31.10.2013 до 30.10.2018, на приміському маршруті № 209 "м. Дніпропетровськ - смт. Меліоративне"; приміському маршруті № 262 "м. Дніпропетровськ - м. Новомосковськ ч/з с. Олександрівка, с. Соколове, с. Піщанка" та № 263 "м. Дніпропетровськ - с. Новоселівка" та міжміському маршруті "м. Дніпропетровськ - с. Прядівка" номери рейсів №№ 00833, 00834, 00835, 00836, 00837, 00838.

Відповідно до пп. 3.2.6. п. 3.2. договорів № 180, № 189 замовник має право достроково розірвати договір з перевізником у разі порушення ним умов договору. У такому разі для роботи на маршруті призначається автомобільний перевізник, який за результатами конкурсу визнаний таким, що зайняв друге місце, на строк до закінчення дії договору, який було розірвано, а в разі його відмови чи відсутності - призначити до проведення конкурсу іншого автомобільного перевізника один раз на строк не більше як три місяці.

Відповідно до пп. 3.3.10. п. 3.3. договорів № 180, № 189 перевізник зобов`язаний забезпечити на договірних умовах із суб`єктом господарювання, який забезпечує виконання функцій з організації та управління рухом автобусів і підготовку інформації про роботу перевізників на внутрішньообласних автобусних маршрутах загального користування, належну роботу GPS-системи для безперебійного отримання замовником необхідної інформації про виконання умов цього договору протягом повного терміну його дії.

Згідно з п. 6.5. договорів № 180, № 189 договір може бути розірваний до закінчення терміну його дії (достроково):

6.5.1. за погодженням сторін, що оформлюється окремою письмовою угодою;

6.5.2. на вимогу однієї із сторін у разі невиконання або порушення іншою стороною своїх зобов`язань за договором, що підтверджується письмово;

6.5.3. за рішенням суду та з інших підстав, передбачених законодавством України;

6.5.4. про дострокове розірвання договору сторона, яка є ініціатором цього, письмово попереджає іншу сторону не менш ніж за 30 календарних днів. Після закінчення 30-ти денного терміну договір вважається розірваним.

Договір набирає чинності з 31.10.2013 та укладений терміном до 30.10.2018 (п. п. 7.1., 7.2. договорів № 180, № 189).

Пунктом 2 розпорядження Голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 22.05.2015 № Р-227/0/3-15 "Про забезпечення організації перевезення пасажирів автомобільним транспортом на території області" (в редакції розпорядження Голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 31.08.2018 за № р-585/0/3-13) визначено, що Відповідач, Департамент житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації, здійснює та забезпечує проведення конкурсів з перевезення пасажирів на міжміських та приміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території Дніпропетровської області (внутрішньообласні маршрути), а також здійснює контроль за виконанням автомобільними перевізниками умов договорів про організацію перевезення пасажирів на міжміських та приміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території Дніпропетровської області (т. 3 а.с. 41-44).

30.07.2018 позивач подав до Дніпропетровської обласної державної адміністрації, як до організатора перевезень на внутрішньообласних маршрутах, відповідні заяви на продовження строку дії договорів №180, № 189 від 20.08.2013, із передбаченими додатками, які були розглянуті та погоджені, в результаті чого 30.10.2018 між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду № 1 до договору № 180 та додаткову угоду № 1 договору №189.

Згідно цих додаткових угод пункт 1.2.1 договорів викладено у редакції: "Організатор надає перевізнику право на організацію перевезень пасажирів в режимі руху "звичайний" на приміських внутрішньообласних автобусних маршрутах загального користування в термін з 31.10.2013 до 30.10.2023 року , на приміському маршруті № 209 "м. Дніпро, АС "АС Лівий берег" - смт. Меліоративне"; приміському маршруті № 262 "м. Дніпро, АС "АС Лівий берег" - м. Новомосковськ, АС-1 ч/з с. Олександрівка, с. Соколове, с. Піщанка" та № 263 "м. Дніпро, АС "АС Лівий берег" - с. Новоселівка" та міжміському маршруті "м. Дніпро, АС "Дніпро АВЦ" - с. Прядівка" номери рейсів №№ 00833, 00834, 00835, 00836, 00837, 00838 ".

Крім того, цими додатковими угодами термін "замовник" змінено на "організатор".

Листом за № 6204/0/112-18 від 16.11.2018 відповідач повідомив позивача про необхідність усунення порушення умов договору, а саме: забезпечення виконання пп. 3.3.11 п. 3.3. договору та укладення договорів з власником ТОВ "АС "Лівий берег", оскільки листом за № 3/11/12 від 14.11.2018 ТОВ "АС "Лівий берег" повідомило, що станом на 12.11.2018 відповідні договори між ним та позивачем не укладались (т. 1, а.с. 104, 105),

Листом за № 563 від 06.12.2018 позивач повідомив, що порушення не усунуте, оскільки йдуть перемови з власником автостанції щодо укладення відповідного договору (т. 1, а.с. 106).

13.12.2018 позивач уклав з ТОВ "АС "Лівий берег" договір про надання послуг автостанцією перевізнику № 13-12/18, а також агентський договір № 13-12/18 (т. 2, а.с. 90-100).

Відповідач надав до відзиву лист за № 7133/0/112-18 від 28.12.2018 про розірвання договорів № 180, № 189. У цьому листі відповідач повідомив позивача, що договори будуть вважатись розірваними після закінчення 30-ти денного терміну з моменту отримання позивачем даного листа (т. 1, а.с. 111, 112, 116, 117). Підставою для розірвання договорів стали листи ТОВ "АС "Лівий берег" від 25.12.2018 за № 25/12 та ДП "Інвестиційно-інноваційний центр" від 28.12.2018 за № 356/01-18, де повідомлялось про недотримання позивачем, як перевізником, розкладу та схеми руху, чим було порушено пп. 3.3.4. п. 3 договорів.

Відповідач зазначає, що надіслав даний лист позивачу, що підтверджується фіскальним чеком від 02.01.2019, описом вкладення до цінного листа від 02.01.2019 та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Лист був надісланий на адресу позивача - вул. Коксохімічна, 5а, м. Дніпро, 49000, оскільки така адреса зазначена у договорах № 180, № 189. Проте, дане відправлення було повернуто відповідачу, у зв`язку із закінченням терміну його зберігання у поштовому відділенні.

У зв`язку з цим, як стверджує відповідач, він повторно надіслав позивачу лист за № 7133/0/112-18 від 28.12.2018, що підтверджується фіскальним чеком від 15.01.2019 та описом вкладення до цінного листа. Даний лист був надісланий на адресу позивача - вул. Каштанова, 15, м. Дніпро, 49051. Така адреса зазначена як фактична і поштова в додаткових угодах до договорів № 180, № 189.

Позивач, у свою чергу, вказує на неотримання ним листа за № 7133/0/112-18 від 28.12.2018 про розірвання договорів.

Для підтвердження факту неотримання позивачем листа за № 7133/0/112-18 від 28.12.2018 про розірвання договорів, якому відповідає, зі слів відповідача, фіскальний чек від 15.01.2019 (номер поштового відправлення 4900400844653), представником позивача адвокатом Кушнірук М.В. було зроблено запит на адресу ПАТ "Укрпошта" (т. 1, а.с. 152).

У відповіді на цей запит ПАТ "Укрпошта" вказано, що поштове відправлення Укрпошта-Експрес за номером 4900400844653 від 15.01.2019 на адресу: 49051, м. Дніпро, вул. Каштанова, 15, ПВСП СТО "Карлссон", надійшло до відділення поштового зв`язку № 51 м. Дніпро 16.01.2019 та повернуто за зворотною адресою за закінченням терміну зберігання 26.02.2019 і було вручене уповноваженій особі на одержання пошти Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва за дорученням Руденко 27.02.2019 (т. 1, а.с. 153).

Отже, матеріалами справи встановлено, що позивач не отримав лист за № 7133/0/112-18 від 28.12.2018 про розірвання договорів №180, №189.

Надалі, 08.02.2019 на офіційному сайті Дніпропетровської обласної державної адміністрації було розміщено оголошення про те, що у зв`язку із проведенням процедури розірвання договорів про організацію перевезення пасажирів на міжміських та приміських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території Дніпропетровської області (внутрішньообласні маршрути), з метою призначення тимчасово до проведення конкурсу перевізника, пропонується пасажирським перевізникам направити організатору перевезень пропозиції щодо можливості здійснення перевезень на маршрутах:

- № 209 "м. Дніпро, АС "АС Лівий берег" - смт. Меліоративне";

- № 262 «м. Дніпро, АС "АС Лівий берег" - м. Новомосковськ ч/з с. Олександрівка, с. Соколове, с. Піщанка";

- № 263 "м. Дніпро, АС "АС Лівий берег" - с. Новоселівка";

- № 10833 "м. Дніпро, АС "Дніпро АВЦ" - с. Прядівка" (т. 1, а.с. 29).

Крім того, 22.02.2019 позивач отримав від відповідача телефонограму за № 883/0/112-19 від 22.02.2019, в якій було зазначено, що згідно з наказами директора Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської облдержадміністрації №25 від 21.02.2019, №26 від 21.02.2019 та №27 від 21.02.2019 про призначення тимчасово перевізників до проведення конкурсу на перевезення пасажирів на міжміських та приміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території Дніпропетровської області (внутрішньообласні маршрути), укладено договори: з ПАТ "Новомосковське АТП" на перевезення пасажирів на маршруті № 209 "м. Дніпро, АС "АС Лівий берег" - смт. Меліоративне"; з ПАТ "Північтранс" на перевезення пасажирів на маршрутах № 262 "м. Дніпро, АС "АС Лівий берег" - м. Новомосковськ ч/з с. Олександрівка, с. Соколове, с. Піщанка" та № 10833 "м. Дніпро, АС "Дніпро АВЦ" - с. Прядівка"; з ТОВ "Автотранссервіс" на перевезення пасажирів на маршруті № 263 "м. Дніпро АС, "АС Лівий берег" - с. Новоселівка".

Також вказано, що починаючи з 23.02.2019 позивач повинен припинити перевезення пасажирів на приміських та міжміських маршрутах загального користування №№ 209, 262, 263, 10833 (т. 1 , а.с. 30).

Позивач зазначає, що відповідач здійснив одностороннє розірвання спірних договорів з порушенням умов пп. 6.5.4. п. 6.5. цих договорів, а також без дотримання процедури щодо розірвання договорів, врегульованої Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України. До того ж, позивач стверджує, що інформація, наявна в листах ТОВ "АС "Лівий берег" від 25.12.2018 за № 25/12 та ДП "Інвестиційно-інноваційний центр" від 28.12.2018 за № 356/01-18, є недостовірною і такою, що не відповідає дійсності.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив із того, що у матеріалах справи відсутній відповідний акт перевірки, в якому були б зафіксовані виявлені порушення позивачем вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом. Посилання відповідача на листи ТОВ "АС "Лівий берег" від 25.12.2018 за № 25/12 та ДП "Інвестиційно-інноваційний центр" від 28.12.2018 за № 356/01-18, як на підставу для розірвання спірних договорів, суд вважає безпідставними, оскільки дані листи не є належними і допустимими доказами на підтвердження факту порушення позивачем умов спірних договорів.

Відповідач здійснив одностороннє розірвання договорів № 180 та № 189 з порушенням умов пп. 6.5.4. п. 6.5. цих договорів, а також без дотримання процедури щодо розірвання договорів, врегульованої Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Відносини з перевезення пасажирів регулюються Законом України "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон), законів України "Про транспорт", "Про дорожній рух" та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Відповідно до ст. 6 Закону до системи органів державного регулювання та контролю входять, серед іншого, обласні державні адміністрації, які формують у приміському та міжміському сполученні мережу автобусних маршрутів загального користування, що не виходять за межі території Автономної Республіки Крим чи області, та здійснюють в межах своїх повноважень контроль за дотриманням законодавства у сфері автомобільного транспорту на відповідній території .

Так, приписами ст. 7 Закону передбачено, що забезпечення організації пасажирських перевезень на приміських і міжміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території Автономної Республіки Крим чи області (внутрішньообласні маршрути) покладається на Раду міністрів Автономної Республіки Крим або обласні державні адміністрації.

За змістом ст. 29 Закону автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб`єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.

Частиною 1 статті 31 Закону визначено, що відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування міських, приміських та міжміських, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування визначаються договором про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, у якому встановлюються: перелік маршрутів загального користування, які буде обслуговувати автомобільний перевізник, умови організації перевезень, показники якості транспортного обслуговування населення, термін роботи автомобільного перевізника, зобов`язання органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо облаштування маршруту, підтримки проїзної частини автомобільної дороги та під`їзних шляхів у належному стані (тільки для міських автобусних маршрутів), розмір компенсації витрат автомобільного перевізника внаслідок перевезення пільгових пасажирів та регулювання тарифів, механізм їх виплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону договір про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування міському, приміському та міжміському, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), укладається між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування та автомобільним перевізником і вважається укладеним з моменту його підписання сторонами.

Згідно приписів ст. ст. 43, 44 Закону визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах. Об`єктом конкурсу можуть бути: маршрут (кілька маршрутів), оборотний рейс (кілька оборотних рейсів). На конкурс виносяться маршрути із затвердженими паспортами. Організація проведення конкурсу та визначення умов перевезень покладаються на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Порядок проведення конкурсів визначає Кабінет Міністрів України.

Так, порядок проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 №1081 (далі - Порядок №1081).

Відповідно до п.п. 2 п. 55 Порядку №1081 організатор зобов`язаний забезпечити дострокове розірвання договору з автомобільним перевізником - переможцем конкурсу у разі наявності фактів порушення ним умов договору.

Розірвання договору відбувається після невиконання надісланого організатором попередження такому перевізникові про недопущення порушення умов договору .

Отже, п.п. 2 п. 55 Порядку №1081 встановлена процедура дострокового розірвання договору з автомобільним перевізником - переможцем конкурсу. А саме:

- надіслання організатором попередження перевізникові про недопущення порушення умов договору;

- невиконання перевізником надісланого організатором попередження.

Матеріалами справи встановлено, що листом за № 6204/0/112-18 від 16.11.2018 Відповідач повідомив Позивача про необхідність усунення порушення умов договору, а саме: забезпечення виконання пп. 3.3.11 п. 3.3. Договорів та укладення договорів з власником ТОВ "АС "Лівий берег".

При цьому, у даному листі Відповідач послався на п.п. 2 п. 55 Порядку №1081 та повідомив про наслідки невиконання перевізником надісланого організатором попередження у вигляді розірвання Договорів (т. 1, а.с. 104, 105).

Підпунктом 3.3.11. пункту 3.3. Договорів № 180, № 189 передбачений обов`язок перевізника у разі наявності в місцях відправлення, прибуття та зупинки автобусів автостанцій укласти з власниками цих автостанцій відповідні договори щодо надання послуг та виконання робіт, пов`язаних з відправленням і прибуттям пасажирів.

Листом за № 563 від 06.12.2018 позивач повідомив, що порушення не усунуте, оскільки йдуть перемови з власником автостанції щодо укладення відповідного договору (т. 1, а.с. 106).

13.12.2018 позивач уклав з ТОВ "АС "Лівий берег" договір про надання послуг автостанцією перевізнику № 13-12/18, а також агентський договір № 13-12/18 (т. 2, а.с. 90-100).

Отже, матеріалами справи підтверджено, що перевізником (Позивачем) повністю та своєчасно виконано надіслане листом за № 6204/0/112-18 від 16.11.2018 організатором попередження про порушення умов пп. 3.3.11 п. 3.3. Договору , а саме укладено з власником ТОВ "АС "Лівий берег" договір про надання послуг автостанцією перевізнику № 13-12/18, а також агентський договір № 13-12/18.

Відповідно до листа Відповідача за № 7133/0/112-18 від 28.12.2018 про розірвання Договорів № 180, № 189 підставою для їх розірвання стало не порушення підпункту 3.3.11 пункту 3.3, щодо якого раніше надсилалося попередження (не укладення договорів з власником автостанції), а інших умов, а саме підпункту 3.3.4. пункту 3 Договорів (недотримання позивачем, як перевізником, розкладу та схеми руху).

Згідно з пп. 3.3.4. п. 3.3. Договорів № 180, № 189 перевізник зобов`язаний додержуватись розкладу руху автобусів, що міститься в затвердженому замовником паспорті маршруту.

Колегія суддів констатує, що матеріали справи не містять та Відповідачем не надано доказів направлення Позивачу відповідно до п.п. 2 п. 55 Порядку №1081 попередження про недопущення порушення підпункту 3.3.4. пункту 3 Договорів (недотримання позивачем розкладу та схеми руху).

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про недотримання Відповідачем процедури розірвання Договорів № 180, № 189, передбаченої п.п. 2 п. 55 Порядку №1081.

За приписами пп. 3.2.6. п. 3.2. договорів № 180, № 189 замовник має право достроково розірвати договір з перевізником у разі порушення ним умов договору. У такому разі для роботи на маршруті призначається автомобільний перевізник, який за результатами конкурсу визнаний таким, що зайняв друге місце, на строк до закінчення дії договору, який було розірвано, а в разі його відмови чи відсутності - призначити до проведення конкурсу іншого автомобільного перевізника один раз на строк не більше як три місяці.

Згідно з п. 6.5. Договорів № 180, № 189 договір може бути розірваний до закінчення терміну його дії (достроково), зокрема на вимогу однієї із сторін у разі невиконання або порушення іншою стороною своїх зобов`язань за договором, що підтверджується письмово. Про дострокове розірвання договору сторона, яка є ініціатором цього, письмово попереджає іншу сторону не менш ніж за 30 календарних днів. Після закінчення 30-ти денного терміну договір вважається розірваним.

Отже, підставою для дострокового розірвання договору в односторонньому порядку є наявність факту порушення однією із сторін умов договору, що підтверджується письмово.

Відповідно до п.п. 3.2.5 п. 3.2 Договорів № 180, № 189 Замовник має право вимагати від Перевізника усунення встановлених фактів порушення:

- законів України "Про автомобільний транспорт", "Про транспорт", "Про дорожній рух";

- Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 N 176 (далі Правила № 176);

- умов цього Договору та інших вимог діючого законодавства у галузі автомобільного транспорту.

В той же час, порядок встановлення фактів порушення Перевізником умов зазначених вище нормативних актів Договорами не встановлено.

Відповідно до п. 56 Порядку №1081 контроль за виконанням умов договору (дозволу) здійснює організатор та інші органи виконавчої влади згідно з компетенцією, за наявності відповідного звернення або доручення організатора.

Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Планові перевірки проводяться не частіше одного разу на рік. Орган державного контролю не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку проведення планової перевірки письмово повідомляє про це автомобільного перевізника, якого буде перевіряти.

Позапланові перевірки проводяться лише на підставі заяви (повідомлення в письмовій формі) про порушення автомобільним перевізником вимог законодавства про автомобільний транспорт уповноваженими особами органів, яким надано право здійснення державного контролю , з метою перевірки наведених фактів та виконання припису про порушення зазначеного законодавства (ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт").

Як зазначено вище, сторони у договорі передбачили застосування до спірних правовідносин Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту N 176.

Відповідно до п. 10 Правил № 176 державний контроль за дотриманням передбачених цими Правилами вимог покладається на Укртрансбезпеку, Національну поліцію та органи Держпродспоживслужби.

Організатори регулярних перевезень, замовники послуг, автомобільні перевізники, автомобільні самозайняті перевізники, персонал автомобільного транспорту, автостанції та пасажири несуть відповідальність за невиконання цих Правил згідно із законом (п. 11 Правил № 176).

В той же час, особливості здійснення Укртрансбезпекою державного контролю на автомобільному транспорті встановлені Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок 1567).

Відповідно до п. 1 Порядку 1567 цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Пунктом 3 Порядку передбачено, що органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

На підставі викладеного колегія суддів не погоджується з доводами Товариства з додатковою відповідальністю "Новомосковське автотранспортне підприємство" про те, що норми Порядку № 1567 не можуть бути застосовані до правовідносин між сторонами договору.

Відповідно до п. 4 Порядку 1567 державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Рейдові перевірки можуть проводитися із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, органу місцевого самоврядування та/або місцевої держадміністрації, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Укртрансбезпеки, та власників (балансоутримувачів) пунктів габаритно-вагового контролю (за погодженням з їх керівниками).

Згідно з п. 12, 13 Порядку 1567 рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка. Графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується керівником Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

За приписами п. 14 Порядку 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Відповідно до п. 15 Порядку 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно, зокрема додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху.

Згідно з п. 16 Порядку рейдова перевірка проводиться групою посадових осіб Укртрансбезпеки у кількості не менш як дві особи.

Пунктом 20 Порядку передбачено, що виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Акти, зазначені у пунктах 20, 21 і 23 цього Порядку, реєструються в журналі обліку (п. 24 Порядку).

Крім того, відповідно до п. 5.3. Порядку розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту, затвердженого наказом Міністерства транспорту

та зв`язку України 07.05.2010 № 278 (далі Порядок № 278) виявлені Державною службою України з безпеки на транспорті під час здійснення державного контролю порушення умов перевезень, визначених паспортом маршруту, та вимог законодавства в частині безпеки перевезень вносяться до відомостей про виявлені порушення умов перевезень пасажирів у паспорті маршруту , а саме:

- відхилення від розкладу руху в початковому пункті більше ніж на 15 хвилин та в проміжному - більше ніж на 30 хвилин;

- необґрунтоване відхилення від схеми руху;

- здійснення перевезень з порушенням умов договору про перевезення пасажирів;

- порушення графіка режиму праці та відпочинку водіїв;

У разі виявлення порушень, визначених у пункті 5.3 цього розділу, представник Державної служби України з безпеки на транспорті складає акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт та заносить інформацію про такі порушення до відомостей про порушення умов перевезень пасажирів.

Державна служба України з безпеки на транспорті у 5-денний строк надає інформацію про порушення до відповідного організатора перевезень для занесення їх у контрольний примірник паспорта маршруту регулярних спеціальних перевезень (п. 5.4. Порядку № 278 ).

Отже, з метою перевірки фактів, наведених у листах ТОВ "АС "Лівий берег" від 25.12.2018 за № 25/12 та ДП "Інвестиційно-інноваційний центр" від 28.12.2018 за № 356/01-18, у яких повідомлялось про недотримання Позивачем, як перевізником, розкладу та схеми руху, Відповідач, як орган, уповноважений пунктом 2 розпорядження Голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 22.05.2015 № Р-227/0/3-15 "Про забезпечення організації перевезення пасажирів автомобільним транспортом на території області" на здійснення державного контролю автомобільних перевізників Дніпропетровської області, відповідно до ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт", п. 56 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування №1081 мав призначити та безпосередньо провести позапланову перевірку виконання Позивачем умов Договорів № 180, № 189 про організацію перевезення пасажирів, чого ним зроблено не було.

Або звернутися до спеціального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (Державна служба України з безпеки на транспорті, Укртрансбезпека, їх територіальні органи) для здійснення державного контролю порушення умов перевезень, визначених Договорами № 180, № 189.

В той же час, у матеріалах справи відсутні відповідні акти перевірки, відомості про виявлені порушення умов перевезень пасажирів у паспорті маршруту, тощо, в яких були б зафіксовані виявлені порушення позивачем вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом.

До того ж, відповідно до пункту 4 розпорядження Голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 22.05.2015 № Р-227/0/3-15 "Про забезпечення організації перевезення пасажирів автомобільним транспортом на території області" (в редакції розпорядження Голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 31.08.2018 за № р-585/0/3-13) Державне підприємство "Інвестиційно-інноваційний центр" уповноважено на організацію та підготовку матеріалів лише під час проведення конкурсу з перевезення пасажирів (ведення технічного запису під час проведення засідання конкурсного комітету, належне зберігання документів, та інше).

Доказів того, що Державне підприємство "Інвестиційно-інноваційний центр" уповноважено Дніпропетровською обласною державною адміністрацією в тому числі й на здійснення контролю за виконанням автомобільними перевізниками умов договорів про організацію перевезення пасажирів на міжміських та приміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території Дніпропетровської області, Відповідачем та третіми особами не надано.

Не надано також доказів і того, що саме Державне підприємство "Інвестиційно-інноваційний центр" на підставі п. 3.3.10 Договорів № 180, № 189 забезпечує належну роботу GPS-системи для безперебійного отримання Замовником необхідної інформації про виконання Позивачем умов даних Договорів.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що господарський суд прийшов до обґрунтованого висновку, що посилання відповідача на листи ТОВ "АС "Лівий берег" від 25.12.2018 за № 25/12 та ДП "Інвестиційно-інноваційний центр" від 28.12.2018 за № 356/01-18, як на підставу для розірвання спірних договорів, є безпідставним, оскільки дані листи не є належними і допустимими доказами на підтвердження факту порушення позивачем умов спірних договорів.

Рішення Відповідача про розірвання спірних Договорів з посиланням лише на неперевірену інформацію, надану контрагентом Позивача, наведену у вищезазначених листах, без їх особистої перевірки, є передчасним.

Вищенаведеним спростовуються доводи апеляційних скарг про те, що саме листи ТОВ "Лівий берег" № 25/12 від 25.12.2018, Державного підприємства "Інвестиційно-інноваційний центр" № 356/01-18 від 28.12.2018 є письмовим підтвердженням порушення Позивачем договірних умов та належними доказами по справі, а також про те, що з 30.10.2018 Позивачем порушувались умови Договорів щодо додержання перевізником розкладу та схеми руху автобусів.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Згідно із ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

У свою чергу, ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Також, відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно зі ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Як вже зазначалося вище, пунктом 6.5. договорів № 180, № 189 передбачено, що договір може бути розірваний до закінчення терміну його дії (достроково), зокрема на вимогу однієї із сторін у разі невиконання або порушення іншою стороною своїх зобов`язань за договором, що підтверджується письмово. Про дострокове розірвання договору сторона, яка є ініціатором цього, письмово попереджає іншу сторону не менш ніж за 30 календарних днів. Після закінчення 30-ти денного терміну договір вважається розірваним.

При цьому, як зазначила Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в постанові від 02.09.2015 за № 6-813цс15, під письмовим повідомленням слід розуміти не тільки направлення відповідних відомостей зазначеним особам у письмовому вигляді, а й отримання цими особами відомостей, які мають бути їм повідомлені. Отже, за загальним змістом термін "повідомлення" включає в себе не тільки направлення відомостей, з якими особа має бути обізнаною, а й отримання цією особою зазначених відомостей.

Отже, висновок Верховного Суду України щодо необхідності не лише встановити факт направлення листа про розірвання договору, але й визначити, чи був він отриманий іншою стороною - обов`язковий для врахування судом.

Як вбачається з відповіді ПАТ "Укрпошта" за № 39-Ю-02-977 від 15.05.2019 на запит позивача, поштове відправлення Укрпошта-Експрес за номером 4900400844653 від 15.01.2019 на адресу: 49051, м. Дніпро, вул. Каштанова, 15, ПВСП СТО "Карлссон", надійшло до відділення поштового зв`язку № 51 м. Дніпро 16.01.2019 та повернуто за зворотною адресою за закінченням терміну зберігання 26.02.2019 і було вручене уповноваженій особі на одержання пошти Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва за дорученням Руденко 27.02.2019 (т. 1, а.с. 153).

Отже, матеріалами справи встановлено, що позивач не отримав лист за № 7133/0/112-18 від 28.12.2018 про розірвання договорів №180, №189, чим спростовуються доводи заявників апеляційних скарг про ухилення Позивача від одержання на підприємстві зв`язку листа, що містив повідомлення про розірвання Договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов підставного висновку, що дії відповідача щодо розірвання спірних договорів в односторонньому порядку є незаконними, оскільки Відповідач здійснив одностороннє розірвання договорів № 180 та № 189 з порушенням умов пп. 6.5.4. п. 6.5. цих договорів, а також без дотримання процедури щодо розірвання договорів, врегульованої Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України.

Щодо доводів Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомосковське автотранспортне підприємство" про те, що даний спір не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Господарський спір належить до юрисдикції господарського суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського й цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

За змістом ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (п. 1 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України).

У апеляційній скарзі третя особа посилається на приписи ст. ст. 43, 44 Закону України "Про автомобільний транспорт" та зазначає, що визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах та з переможцем конкурсу органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування укладають договір, який за вищевказаних обставин, на думку заявника, являється адміністративним договором. Тому, відповідно до норм п. 4 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справ у публічно-правових спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання не чинними адміністративних договорів належить до юрисдикції адміністративних судів.

На підтвердження своїх доводів посилається також на правові висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 910/2175/18, відповідно до яких орган виконавчої влади - це суб`єкт владних повноважень, що виступає у правовідносинах щодо організації та проведення конкурсу з перевезення пасажирів як організатор та контролюючий орган у цій сфері, відповідно й правовідносини, що складаються між організатором та учасниками конкурсу під час його організації та : проведення містять ознаки публічно-правових відносин у розумінні КАС України, а договір про організацію перевезень, укладений за наслідками проведення конкурсу, відповідає ознакам адміністративного договору.

Колегія суддів констатує, що предметом позову у справі № 910/2175/18 було оскарження результату конкурсу, а саме Верховним Судом надана оцінка правовідносинам, що складаються між організатором та учасниками конкурсу під час його організації та проведення , в той час як предметом позову у даній справі є оскарження дій Відповідача щодо розірвання вже укладених та діючих договорів про організацію перевезення пасажирів, тобто оцінці підлягають правовідносини між сторонами, які виникли вже після проведення конкурсу на підставі укладених договорів.

Отже, предмети позову у справі № 910/2175/18, на яку посилається заявник апеляційної скарги, та у даній справі є різними.

Крім того, стала практика Верховного Суду свідчить про чітке визначення юрисдикції у подібних спорах.

Так, Верховним Судом України у справі № 21-713а16 (постанова Верховного Суду України від 10.05.2016) сформульовано позицію, відповідно до якої, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах і Судової палати у господарських справах Верховного Суду України дійшли висновку про те, що орган виконавчої влади або місцевого самоврядування у відносинах щодо організації та порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів є суб`єктом владних повноважень і спори щодо оскарження рішень чи бездіяльності цих органів до виникнення договірних правовідносин між організатором та перевізником-претендентом відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Що ж стосується позовних вимог, що виникають з договорів про організацію перевезень пасажирів та укладаються після проведення конкурсів, то такі спори розглядаються в порядку господарського судочинства.

Крім того, у постанові від 14.05.2019 у справі № 918/843/17 Велика Палата Верховного Суду не знайшла правових підстав для відступу від висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 29.01.2019 у справі № 819/829/17 (К/9901/42669/18) (провадження № 11-757апп18), та зазначила, що орган виконавчої влади або місцевого самоврядування у відносинах щодо організації та порядку проведення торгів (тендеру) діє як суб`єкт владних повноважень і спори щодо оскарження рішень чи бездіяльності цих органів до виникнення договірних правовідносин між організатором та переможцем цього тендеру відносяться до юрисдикції адміністративних судів. Проте, після укладення договору між організатором конкурсу та його переможцем спір щодо правомірності рішення тендерного комітету підлягає розгляду в порядку цивільного (господарського) судочинства, оскільки фактично зачіпає майнові інтереси переможця торгів.

Більш того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.05.2019 у справі № 918/843/17 зазначила, що орган виконавчої влади або місцевого самоврядування у відносинах щодо організації та порядку проведення торгів (тендеру) діє як суб`єкт владних повноважень і спори щодо оскарження рішень чи бездіяльності цих органів до виникнення договірних правовідносин між організатором та переможцем цього тендеру відносяться до юрисдикції адміністративних судів. Проте, після укладення договору між організатором конкурсу та його переможцем, спір щодо правомірності рішення тендерного комітету підлягає розгляду в порядку цивільного (господарського) судочинства, оскільки фактично зачіпає майнові інтереси переможця торгів (п. 48).

Така правова позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 29 січня 2019 року у справі № 819/829/17 (К/9901/42669/18) (провадження № 11-757апп18). Велика Палата Верховного Суду не вбачає правових підстав для відступу від цього висновку.

Таким чином, спір у цій справі не відповідає ознакам та характеристикам публічно-правового спору.

Враховуючи що спір, який розглядається, виник з вже укладеного договору про організацію перевезень пасажирів, то вказаний спір згідно із п. 1 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України має розглядатися в порядку господарського судочинства.

Доводи апеляційних скарг про безпідставність прийняття до розгляду уточненої позовної заяви, колегією суддів не беруться до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання.

Предметом розгляду даної позовної заяви є позовні вимоги немайнового характеру, які не містять вартісного, грошового вираження, матеріально-правової вимоги та кількісних показників.

В заяві позивача від 16.07.2019 йдеться, зокрема, про способи відновлення становища, яке існувало до його порушення, а не подання іншого позову.

Дана заява не є самостійною позовною вимогою, предмет позову та і його підстави Позивач не змінював, що дає можливість останньому на збільшення розміру заявлених позовних вимог.

Отже, враховуючи передбачене ст.46 ГПК України право Позивача на збільшення розміру позовних вимог, подана ним заява не суперечила вимогам чинного законодавства України, подана своєчасно - до закінчення підготовчого засідання, не порушувала чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів та обґрунтовано була прийнята господарським судом.

Зауваження Товариства з додатковою відповідальністю "Новомосковське автотранспортне підприємство" щодо не з`ясування у нових учасників процесу, які були присутні у судовому засіданні 31.07.2019 - третіх осіб ТДВ "Новомосковське АТП" та ТОВ "Автотранссервіс" про наявність підстав для відводу головуючому судді, не засновані на нормах Господарського процесуального кодексу України, оскільки після оголошення судового засідання відкритим головуючий не зобов`язаний з`ясовувати у учасників процесу про наявність чи відсутність заяв про відвід.

Суд лише зобов`язаний повідомити про надходження такої заяви та вирішити її в порядку ст. 39 ГПК України.

Відповідно до протоколу судового засідання від 31.07.2019 від учасників процесу заяв про відвід головуючому судді не надходило (т. 3 а.с. 129).

Зауваження про те, що в судовому засіданні 31.07.2019 новим учасникам процесу не оголошувався склад суду, спростовуються самим протоколом судового засідання, у якому зазначено: "Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А.".

Доводи Товариства з додатковою відповідальністю "Новомосковське автотранспортне підприємство" про те, що суд розглянув справу без участі представників підприємства, що є порушенням принципу змагальності та права на справедливий суд, є безпідставними з огляду на наступне.

Так, як зазначено вище представник ТДВ "Новомосковське автотранспортне підприємство" Роговська А.О ОСОБА_1 була присутня у с удовому засіданні 31.07.2019, у якому надавала пояснення; долучила письмові пояснення (т. 3 а.с. 118-123); надала згоду про початок розгляду справи по суті (т. 3 а.с. 95); повідомлена про призначення справи до розгляду по суті на 12.08.2019 (т. 3 а.с. 129 зв., 130). При цьому не заперечувала проти визначеної судом дати судового засідання.

В той же час, у судове засідання 12.08.2019 ТДВ "Новомосковське автотранспортне підприємство" явку повноважного представника не забезпечило.

Ухвалою господарського суду від 12.08.2019 відкладено розгляд справи по суті на 15.08.2019.

Цього ж дня представник ТДВ "Новомосковське АТП" Роговська А.О. про відкладення розгляду справи з 12.08.2019 на 15.08.2019 була повідомлено телефонограмою (т. 4 а.с. 82).

Зазначені обставини не оскаржує й сам заявник апеляційної скарги.

Відповідно до п. 4 ст. 120 ГПК України ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

В той же час, цей термін може бути скорочений судом у випадку, коли цього вимагає терміновість вчинення відповідної процесуальної дії (огляд доказів, що швидко псуються, неможливість захисту прав особи у випадку зволікання тощо).

Отже, основною метою встановлення не менш ніж п`ятиденного строку для явки в суд з моменту отримання ухвали суду, є надання можливості учаснику належним чином підготуватися до участі в судовому розгляді справи.

Враховуючи те, що представник ТДВ "Новомосковське АТП" Роговська А.О. вже приймала участь у судовому засіданні у цій справі (31.07.2019), надавала пояснення, надала згоду про початок розгляду справи по суті, у судове засідання, призначене на 12.08.2019, не з`явилась, в період часу з 31.07.2019 по 15.08.2019 мала достатньо часу для підготовки до участі в судовому засіданні, господарський суд з урахуванням процесуальних строків, встановлених для розгляду справи мав право відкласти розгляд справи на три дні.

Відповідно до матеріалів справи представник ТДВ "Новомосковське АТП" у судове засідання, призначене на 15.08.2019 повторно з`явився, надав клопотання про відкладення розгляду справи з 15.08.2019 на іншу дату через перебування представника у щорічній відпустці.

Колегія суддів вважає, що в даному випадку, господарським судом дотримано основних засад господарського судочинства, забезпечена рівність учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, забезпечено право на справедливий суд. Сторони мали рівну можливість подати письмові заяви по суті справи, зокрема, позовну заяву, відзив на позов, заперечення на відзив, пояснення та клопотання.

В свою чергу, саме ТДВ "Новомосковське АТП" не забезпечив участі представника (будь-якого, як в порядку самопредставництва, так і представника зі статусом адвоката). Отже, вказані обставини є суто суб`єктивними, які залежали виключно від волевиявлення Третьої особи-2, тому не можуть бути визнані поважними.

Зважаючи на належне повідомлення Третьої особи-2 про дату, час і місце судового засідання, беручи до уваги строки розгляду справи по суті, передбачені ст. 195 ГПК України, а також відсутність передбачених ст. 202 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи, враховуючи, що наявні у справі докази дозволяли визначитися відносно законності позовної заяви, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні клопотання представника ТДВ "Новомосковське АТП" про відкладення розгляду справи з 15.08.2019 на іншу дату.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції всебічно, повно й об`єктивно розглянув всі обставини справи в їх сукупності і керуючись законом, який регулює спірні правовідносини, дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про задоволення позовних вимог.

Тому підстав для задоволення апеляційних скарг та скасування або зміни оскарженого у даній справі судового рішення немає.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранссервіс", м. Дніпро та Товариства з додатковою відповідальністю "Новомосковське автотранспортне підприємство", судові витрати на оплату судового збору, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявників у скаргах і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранссервіс", м. Дніпро та Товариства з додатковою відповідальністю "Новомосковське автотранспортне підприємство", м. Новомосковськ Дніпропетровської області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2019 у справі №904/1485/19 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2019 у справі №904/1485/19 - залишити без змін.

Судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранссервіс", м. Дніпро та Товариства з додатковою відповідальністю "Новомосковське автотранспортне підприємство", м. Новомосковськ Дніпропетровської області за подання апеляційних скарг на рішення суду покласти на заявників апеляційних скарг.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 28.11.2019.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя М.О. Дармін

Суддя О.В. Березкіна