Ухвала

від 29.11.2019 по справі 905/589/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

29.11.2019 Справа № 905/589/19

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства «Альтаир-Плюс» , Донецька область, м. Маріуполь (вх. №3449 Д/2-5)

на рішення господарського суду Донецької області від 02.10.2019 у справі № 905/589/19 (головуючий суддя - Величко Н.В., суддя - Сковородіна О.М., суддя - Бокова Ю.В. , повний текст рішення складено та підписано 11.10.2019)

за позовом Керівника Маріупольської місцевої прокуратури №2 Донецької області Донецька область, м. Маріуполь в інтересах держави в особі Департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради Донецької області, Донецька область, м. Маріуполь

до Приватного підприємства «Альтаир-Плюс» , Донецька область, м. Маріуполь

про стягнення неустойки в розмірі 91 778,16 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2019 року керівник Маріупольської місцевої прокуратури №2 Донецької області звернувся до господарського суду Донецької області в інтересах держави в особі Департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради Донецької області з позовом про стягнення з Приватного підприємства «Альтаир-Плюс» неустойки в розмірі 91.778,16 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням господарського суду Донецької області від 27.06.2018 по справі № 905/677/18 задоволено повністю позовні вимоги Маріупольської міської прокуратури № 2 до Приватного підприємства «Альтаир-Плюс» про стягнення заборгованості з орендної плати та пені, дострокове розірвання договору оренди нежитлового приміщення № 1247-О від 06.09.2012 та зобов`язання повернути приміщення. Рішення набрало законної сили. На його виконання видано відповідні накази, які Маріупольською міською радою як стягувачем до органів виконавчої служби направлено не було, у зв`язку з відсутністю фінансування на сплату авансового внеску. Разом з тим, ПП «Альтаир-Плюс» станом на 31.10.2018 орендоване приміщення не звільнило та не передало Департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради за актом прийому-передачі, у зв`язку з чим, прокурор вважав про наявність підстав для стягнення з відповідача неустойки за період з липня 2018 по січень 2019 року у розмірі 91778,16 грн. на підставі ч.2 ст. 785 Цивільного кодексу України.

Рішенням господарського суду Донецької області від 02.10.2019 у справі № 905/589/19 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Приватного підприємства «Альтаир-Плюс» на користь Департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради Донецької області неустойку в сумі 91 778,16 грн. Стягнуто з Приватного підприємства «Альтаир-Плюс» на користь прокуратури Донецької області судовий збір у розмірі 1921,00 грн.

Мотивуючи судове рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що Департамент по роботі з активами Маріупольської міської ради є правонаступником Департаменту міського майна Маріупольської міської ради і здобув право вимоги повернення майна комунальної власності, що перебувало в користуванні відповідача на підставі договору № 1247-О від 06.09.2011 про довгострокову оренду нежитлового приміщення; відповідачем не підтверджено належними доказами неправомірні дії (бездіяльність) наймодавця, спрямовані на ухилення від обов`язку прийняти орендоване майно та оформити повернення наймачем орендованого майна, які б могли бути підставою для звільнення відповідача від відповідальності, встановленої ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України; наявними в матеріалах справи доказами доведено правомірність подання позву прокурором в інтересах держави в особі Департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради Донецької області.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду Донецької області від 02.10.2019 у справі № 905/589/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Також просить здійснювати розгляд справи без участі апелянта.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.11.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Альтаир-Плюс» на рішення господарського суду Донецької області від 02.10.2019 у справі № 905/589/19 та ухвалено здійснити її розгляд у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи. Встановлено прокурору та позивачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 5 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Встановлено сторонам строк до 05.12.2019 для подання заяв, клопотань, тощо.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що ухвалою Великою Палати Верховного Суду від 07.11.2019 у справі 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19) прийнято до розгляду справу № 912/2385/18 за касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2019; призначено справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням її учасників на 24.03.2020.

Вказана ухвала мотивована тим, що за висновками колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, які обґрунтовані нормами статей 19, 131-1 Конституції України, статей 53, 174 Господарського процесуального кодексу України, статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» , рішеннями Конституційного Суду України від 01.04.2008 № 4-рп/2008, від 20.12.2017 №2-р/2017, від 05.06.2019 року №4-р(II)/2019, від 20.06.2019 №6-р/2019, виключну правову проблему щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, становить питання: чи зобов`язаний прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, у позовній чи іншій заяві, скарзі, окрім обґрунтування сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, обґрунтовувати також визначені законом підстави для звернення до суду прокурора шляхом:

- додання до позовної заяви суду доказів, які підтверджують, що захист законних інтересів держави не здійснюється, зокрема доказів здійснення передбачених законом дій щодо порушення прокурором відповідного провадження у разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення;

- обґрунтування та доведення суду причин, через які захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (чи достатньо у такому разі самого лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження для прийняття позову прокурора до розгляду).

У контексті зазначених питань колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду посилається на правовий висновок, викладений у постанові колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.12.2018 у справі №924/1256/17 про те, що з метою підтвердження судом підстав для представництва прокурором інтересів прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом. Колегія суддів зазначає, що цей висновок Велика Палата Верховного Суду конкретизувала у постанові від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц стосовно відсутності необхідності підтвердження прокурором відсутності органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але зауважує, що у справі, що переглядається, на відміну від справи №587/430/16-ц, розглядається питання наявності підстав для представництва інтересів держави прокурором у суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.

На думку колегії суддів касаційного господарського суду, закріплені законодавством умови та випадки, коли прокурор має право здійснювати представництво у суді законних інтересів держави ("якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень"), не можна назвати виключним випадком, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні, про що свідчить й неоднозначна та різна судова правозастосовча практика.

Також колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду наводить питання щодо правових наслідків у випадку, якщо судом після відкриття провадження у справі за результатами розгляду справи буде встановлено відсутність підстав для представництва інтересів держави в суді (прокурор не обґрунтовував сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, не зазначив визначені законом підстави для звернення до суду, не дотримався процедури, передбаченої абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» ), які, на думку колегії суддів, потребують правового висновку Великої Палати Верховного Суду:

- чи свідчить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави про відсутність процесуальної дієздатності;

- які правові наслідки, якщо суд після відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, установить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з таким позовом.

Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду посилається на різну судову практику щодо зазначених питань.

Велика Палата Верховного Суду погодилась з висновками колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про наявність виключної правової проблеми, необхідність забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики у питаннях щодо здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором; відсутність єдиної правозастосовчої практики у питаннях механізму реалізації прокурором права подавати позови до суду в інтересах держави може становити порушення принципу юридичної визначеності, який є складовою конституційного принципу верховенства права, що вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що відповідно до частини 4 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики.

Статтею 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" також передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Верховний Суд, серед іншого, забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 45 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.

Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з приписами пункту 11 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що подібність правовідносин означає, зокрема, схожість суб`єктного складу учасників господарських відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, підстав позову, а також умов застосування правових норм.

Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.

Апеляційним господарським судом встановлено, що з позовом у даній справі до суду першої інстанції звернувся керівник Маріупольської місцевої прокуратури №2 Донецької області, який право на представництво позивача обґрунтовував порушенням інтересів держави в особі Департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради Донецької області, що виявилось у несплаті до місцевого бюджету неустойки за недодержання умов договору в частині повернення орендованого приміщення, в той час як департамент по роботі з активами Маріупольської міської ради не здійснює захист законних інтересів держави, що відповідно до ст. 23 Закону України Про прокуратуру є виключною підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді та направлено на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання - своєчасного надходження коштів до бюджету для їх подальшого цільового використання, а також захист суспільних інтересів загалом для задоволення відповідних потреб територіальної громади та суспільства.

З метою дотримання єдності судової практики, принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, та принципу пропорційності, тобто, розумного балансу між приватними й публічними інтересами, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу для зупинення апеляційного провадження у справі № 905/589/19 за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Альтаир-Плюс» на рішення господарського суду Донецької області від 02.10.2019 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі №912/2385/18, оскільки результат перегляду в апеляційному порядку судового рішення у справі № 905/589/19 безпосередньо пов`язаний із результатом касаційного перегляду судових рішень у подібних правовідносинах у справі №912/2385/18 Великою Палатою Верховного Суду.

Керуючись ст.234, 228-229 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

УХВАЛИЛА:

Зупинити провадження у справі № 905/589/19 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18.

Сторонам невідкладно повідомити Східний апеляційний господарський суд про результати розгляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі №912/2385/18.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення. Порядок і строки її оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя І.В. Тарасова

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя О.А. Пуль