Постанова

від 21.11.2019 по справі 903/198/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2019 року

м. Київ

Справа № 903/198/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

О. О. Мамалуй - головуючий, О. М. Баранець, В. І. Студенець

за участю секретаря судового засідання - В.В. Шпорт,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Мрія Старосілля

на постанову Північно - західного апеляційного господарського суду від 15.10.2019

у складі колегії суддів: О. О. Демидюк- головуючий, О. Г. Крейбух, Г. І. Савченко

та на рішення господарського суду Волинської області від 11.06.2019

суддя: М. С. Шум

за позовом фермерського господарства Кавасакі

до товариства з обмеженою відповідальністю Мрія Старосілля

про стягнення 1 169 555,33 грн

за участю представників учасників:

позивача: Чуракова Н.М.

відповідача: не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Фермерське господарство Кавасакі (далі - ФГ Кавасакі , позивач) звернулося з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю Мрія Старосілля (далі - ТОВ Мрія Старосілля , відповідач) про стягнення 1 169 555,33 грн.

Позов мотивовано невиконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу незавершеного сільськогосподарського виробництва від 24.05.2018 №1 у частині проведення належних та своєчасних розрахунків.

2. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття

Рішенням господарського суду Волинської області від 11.06.2019 у справі №903/198/19, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2019, присуджено до стягнення з ТОВ Мрія Старосілля на користь ФГ Кавасакі 1 169 555,33 грн заборгованості, з них: 850 000, 92 грн - основний борг, 94 849,68 грн - штраф, 207 399, 76 грн - пеня, 17 304,97 грн - 3% річних та 17 543, 34 грн - витрат по сплаті судового збору.

Судові рішення мотивовані невиконанням відповідачем договірних зобов`язань у частині проведення належних та своєчасних розрахунків.

Суд першої інстанції враховуючи, що відповідачем не оплачено за договором купівлі-продажу вартість незавершеного виробництва посівів та відповідно до норм ст. 549, 625 Цивільного кодексу України та п. п. 7.3., 7.4 договору стягнув з відповідача 3% річних, пеню та штраф.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що у розрахунку пені та 3% річних, який міститься у відзиві на позовну заяву, ТОВ "Мрія Старосілля" не враховано заборгованість, яка виникла за договором станом на 31.08.2018, а саме - 1 580 827,92 грн, а також не враховано часткове погашення заборгованості в період з 13.09.2018 по 05.12.2018.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення та направити справу на новий розгляд.

Скарга мотивована невірним розрахунком 3% річних і пені та безпідставним стягненням з відповідача штрафу.

Крім того, відповідач вказує на неналежне повідомлення відповідача про час та дату розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

4. Позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2019 та рішення господарського суду Волинської області від 11.06.2019 у справі № 903/198/19 без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

24 травня 2018 року між Фермерським господарством Кавасакі (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю Мрія Старосілля (покупець) укладено договір купівлі-продажу незавершеного сільськогосподарського виробництва №1 (договір), відповідно до якого продавець зобов`язується передати у власність покупцю незавершене виробництво посівів рослинницьких сільськогосподарських культур у вигляді результату первинної обробки ґрунтів з висіванням рослинницьких культур (незавершене виробництво), а покупець зобов`язався прийняти це незавершене виробництво та оплатити його за встановленими цінами відповідно до умов договору.

Згідно з п. 2.1. договору продавець передає покупцю незавершене виробництво посівів наступних рослинницьких сільськогосподарських культур: ріпак - 240 га, жито - 108 га, третікале - 76 га.

У пункті 2.2 договору зазначено, що загальна вартість незавершеного виробництва становить 1 896 993, 51 грн.

Пунктом 4.3. договору передбачено, що продавець зобов`язався передати покупцю незавершене виробництво в строк не пізніше ніж через 10 календарних днів з моменту підписання договору.

Відповідно до п. 5.2. договору покупець зобов`язався сплатити продавцю 20% вартості незавершеного виробництва протягом семи банківських днів з моменту підписання даного договору купівлі-продажу, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок продавця.

Судами встановлено, що позивач 01.06.2018 передав відповідачеві 240 га ріпаку на суму 1 245 045,18 грн згідно з актом приймання - передачі №1 від 01.06.2018; 108 га жита на суму 376 317,76 грн згідно з актом приймання - передачі №2 від 01.06.2018; 76 га третікале на загальну суму 275 630,57 грн згідно з актом приймання - передачі №3 від 01.06.2018.

Крім того, судами встановлено, що станом на 13.03.2019 відповідачем здійснено наступні платежі: 14.09.2018 згідно з платіжним дорученням №277 на суму 250 000,00 грн; 20.11.2018 згідно з платіжним дорученням №439 на суму 200 000,00 грн, 29.11.2018 згідно з платіжним дорученням №458 на суму 80 827,00 грн та 06.12.2018 згідно з платіжним дорученням №468 на суму 200 000,00 грн.

Станом на 13.03.2019 заборгованість відповідача перед позивачем становить 850 000,92 грн.

Оскільки відповідачем не в повному обсязі проведено розрахунків за договором купівлі-продажу незавершеного сільськогосподарського виробництва від 24.05.2018 №1 позивач звернувся до господарського суду Волинської області з відповідним позовом.

6. Норми права та мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Судами встановлено отримання відповідачем за договором купівлі-продажу предмету договору.

Судами також встановлено часткову оплату відповідачем за договором, заборгованість відповідача становить 850 000,92 грн.

Оскільки відповідачем частково оплачено за договором купівлі-продажу вартість незавершеного виробництва посівів, заборгованість відповідача за договором становить 850 000,92 грн, відповідач погоджується з таким розміром заборгованості, суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний господарський суд, з урахуванням норм ст. 625 ЦК України правомірно стягнув з відповідача на користь позивача 850 000,92 грн основної заборгованості та 17 304,97 грн - 3% річних.

У ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України (далі - ГК України) штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено ч. 2 ст. 231 ГК України.

Пунктом 7.3 договору передбачено, що за необґрунтовану відмову від розрахунку за незавершене виробництво покупець виплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми відмови за кожний день прострочення.

Оскільки відповідачем частково оплачено за договором купівлі-продажу вартість незавершеного виробництва посівів, судом першої інстанції обґрунтовано задоволено позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 207 399, 76 грн - пені.

Верховним Судом відхиляються доводи відповідача, викладені в касаційній скарзі, щодо невірного розрахунку 3% річних і пені, оскільки відповідачем помилково здійснено контррозрахунок на суму заборгованості 850 000,92 грн. та не взято до уваги заборгованість, яка виникла за договором станом на 31.08.2018, а саме - 1 580 827,92 грн, а також не враховано часткове погашення заборгованості в період з 13.09.2018 по 05.12.2018.

Відповідно до п. 7.4 договору за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов`язань, що випливають з цього договору, винна сторона несе відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 5 % від вартості незавершеного виробництва, зазначеної в п. 2.2 цього договору.

Разом з тим, Верховний Суд відзначає, що за змістом наведеного пункту сторони передбачили відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 5% від вартості незавершеного виробництва саме за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов`язань, що випливають з договору.

Матеріали справи не містять жодних даних, а судовими рішеннями не встановлено будь-яких обставин, що відповідач вчиняв дії, які могли б мати наслідком зміну чи припинення його грошового зобов`язання; саме по собі невиконання відповідачем зобов`язання у встановлений строк не припиняє зобов`язання боржника, не змінює узгоджений строк та спосіб його виконання.

Враховуючи викладене, висновки господарських судів щодо наявності підстав для застосування до відповідача передбаченого договором штрафу ґрунтуються на помилковому ототожненні порушення відповідачем строку виконання зобов`язання (порушення зобов`язання) з односторонньою відмовою від виконання зобов`язання.

Верховним Судом відхиляються посилання відповідача на неналежне повідомлення відповідача про час та дату розгляду справи в суді апеляційної інстанції, оскільки ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.08.2019 про відкриття апеляційного провадження та призначення розгляду справи на 01.10.2019 направлено сторонам 15.08.2019. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.10.2019 задоволені клопотання відповідача та адвоката відповідача про відкладення розгляду апеляційної скарги та призначено розгляд скарги на 15.10.2019. Вказана ухвала направлена сторонам 04.10.2019 та оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 09.10.2019.

7. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 311 ГПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, з огляду на помилковість висновку судів про наявність правових підстав для задоволення позову про стягнення з відповідача штрафу, Верховний Суд вважає, що рішення суду першої та постанову суду апеляційної інстанцій слід скасувати в цій частині та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в зазначеній частині. У решті рішення суду першої та постанова суду апеляційної інстанцій підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Мрія Старосілля задовольнити частково.

Рішення господарського суду Волинської області від 11.06.2019 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2019 у справі №903/198/19 скасувати в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Мрія Старосілля штрафу в сумі 94 849,68 грн. В цій частині в позові відмовити.

В іншій частині рішення господарського суду Волинської області від 11.06.2019 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2019 у справі №903/198/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Судді О. М. Баранець

В. І. Студенець