Ухвала

від 29.11.2019 по справі 915/2169/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

29 листопада 2019 року Справа № 915/2169/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., розглянувши матеріали заяви позивача про забезпечення позову у справі

за позовом : ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1 )

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Придніпровське" (57378, Миколаївська область, Снігурівський район, с. Новотимофіївка, вул. Комсомольська, 7, код ЄДРПОУ 36896053)

про : визнання недійсним рішення загальних зборів, скасування реєстраційних записів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, -

в с т а н о в и в:

23.10.2019 позивач звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою від 22.10.2019 до відповідача, якою просить суд: визнати недійсним рішення загальних зборів №2 від 05.07.2012 про вихід з засновників ТОВ "Придніпровське" та скасувати реєстраційні записи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2019, справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/2169/19 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.

Ухвалою суду від 13.11.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 12 грудня 2019 року о 11:45 год.

27.11.2019 позивачем подано до господарського суду заяву від 26.11.2019 про забезпечення позову (вх. №18229/19).

Позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову, а саме:

- заборонити державним реєстраторам (нотаріусам) речових прав на нерухоме майно приймати рішення про державну реєстрацію, здійснювати будь-яку державну реєстрацію змін (площі, частки, власника, обтяження тощо) стосовно будь-якого нерухомого майна, що належить Товариства з обмеженою відповідальністю Придніпровське та вносити будь-які записи про такі зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, в тому числі зміни на підставі рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Придніпровське , учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Придніпровське , директора Товариства з обмеженою відповідальністю Придніпровське , які прямо стосуються нерухомого майна Товариства з Обмеженою Відповідальністю Придніпровське ;

- заборонити державним реєстраторам (нотаріусам) приймати рішення про державну реєстрацію змін, здійснювати державну реєстрацію змін та вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідні записи, що стосуються зміни розміру статутного капіталу, зміни складу учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю Придніпровське , зміни керівника (директора) Товариства з обмеженою відповідальністю Придніпровське , підписантів Товариства з обмеженою відповідальністю Придніпровське , змін до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Придніпровське , які не пов`язані із змінами відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, проте впливають на предмет спору (зміна компетенції загальних зборів учасників товариства та виконавчого органу товариства, зміна порядку виходу учасників із товариства);

- накласти арешт на розрахункові рахунки Відповідача по справі, які знаходиться в усіх установах банків.

- розгляд заяви провадити без виклику сторін у судове засідання.

Дослідивши матеріали заяви про вжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку про повернення заяви заявнику з наступних підстав.

Відповідно до приписів ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Як роз`яснено в пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Тобто суд має обґрунтувати припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення та навести посилання на закон, яким суд керувався при постановленні ухвали.

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень зазначено, що чітке обґрунтування та аналіз є базовими вимогами до судових рішень і важливим аспектом права на справедливий суд. Судове рішення високої якості - це рішення, яке досягає правильного результату, наскільки це дозволяють надані судді матеріали, у справедливий, швидкий, зрозумілий та недвозначний спосіб.

Згідно п.п.1, 2 ч.1 ст.137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або грошові кошти суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, тому може застосуватись у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.

При цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, що належить до предмета спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 915/870/18).

Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду за наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною ним в ухвалі від 20.08.2018 у справі № 917/1390/17.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Згідно приписів ч. 1 ст. 139 ГПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;

6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;

7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Заява позивача від 26.11.2019 про забезпечення позову не відповідає п. п. 4, 6 ч. 1 ст. 139 ГПК України, а саме: не містить обгрунтування необхідності застосування кожного заходу забезпечення позову; не містить пропозицій щодо зустрічного забезпечення.

Відповідно до ч. 7 ст. 140 ГПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Отже, недотримання заявником вимог ст. 139 ГПК України тягне за собою застосування наслідків, встановлених ч. 7 статті 140 ГПК України, а саме повернення заяви про забезпечення позову заявнику.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 139, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву про забезпечення позову у справі (вх. №18229/19 від 27.11.2019) з доданими до неї документами на 7 аркушах, в тому числі конверт - повернути заявнику.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

3.Ухвала може бути оскаржена у порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.О.Ржепецький