Постанова

від 27.11.2019 по справі 317/1245/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 27.11.2019 Справа № 317/1245/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 317/1245/18 Головуючий у 1 інстанції

№ провадження 22-ц/807/3489/19 Ачкасов О.М.

Доповідач: Бєлка В.Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2019 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого: Бєлки В.Ю.

Суддів: Кухар С.В.

Онищенко Е.А.

За участю секретаря: Книш С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_9 та ОСОБА_2 на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 16 вересня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна до ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про звернення стягнення на предмет іпотеки,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2018 року ТОВ ОТП Факторинг Україна звернулось до суду з позовом до ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про звернення стягнення на предмет іпотеки, посилаючись на те, що 12.09.2008 року між ЗАТ ОТП Банк правонаступником якого є ПАТ ОТП Банк та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір №СМ-БМЕ200\403\2008, згідно якого останній отримав кредит у сумі 691 000,00 доларів США на споживчі цілі.

Дата остаточного повернення кредиту є 11.09.2023 року.

12.09.2008 року в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між ЗАТ ОТП Банк та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки (майнової поруки) №РМ-БМЕ200\403\2008.

Згідно даного договору іпотеки іпотекодатель передав, а ЗАТ ОТП Банк прийняв в іпотеку наступне нерухоме майно: контрольно-пропускний пункт літ. А, загальною площею 14,4 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності іпотекодателю; земельну ділянку, загальною площею 2,000 га, кадастровий №2322183500:11:001:0449, в межах, згідно плану, розташовану на території Долинської сільської ради Запорізького району по АДРЕСА_1 (за межами населених пунктів).

Під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, позивачу стало відомо, що всупереч вищезазначеному договору іпотеки, що інформація про земельну ділянку з кадастровим 2322183500:11:001:0449 у державних реєстраторів відсутня, проте замість неї за адресою предмета іпотеки зареєстровані земельні ділянки за кадастровим номером 2322183500:06:001:0902, площею 1 га, та за кадастровим номером 2322183500:06:001:0903, площею 1 га, власником обох земельних ділянок є ОСОБА_9 , на підставі договорів купівлі-продажу між нею та ОСОБА_3 .

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 17.04.2013 року задоволені позовні вимоги ТОВ ОТП Факторинг Україна до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та стягнуто з відповідачів в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 7 617 978 грн. 50 коп.

Посилаючись на зазначені обставини просило суд звернути стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно: земельну ділянку кадастровий 2322183500:06:001:0902, площею 1 га, що розташована на території селищної ради Запорізького району по АДРЕСА_1 (за межами населених пунктів) власником якої є ОСОБА_9 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ЯЛ 144159 06.12.2010 року відділ Держкомзему у Запорізькому районі у Запорізькій області, в рахунок погашення загальної заборгованості ОСОБА_4 перед ТОВ ОТП Факторинг Україна за кредитним договором №СМ-БМЕ200\403\2008 від 12.09.2008 року в розмірі 7 617 978 грн. 50 коп. та застосувати спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною не нижче вартості предмету іпотеки, визначеної внаслідок проведення незалежної оцінки майна. Звернути стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно: земельну ділянку кадастровий номер 2322183500:06:001:0903, площею 1 га, що розташована на території селищної ради Запорізького району по АДРЕСА_1 (за межами населених пунктів) власником якої є ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, засвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Кушніренко О.Г. 13.06.2016 року та зареєстрованим в реєстрі за № 2819 в рахунок погашення загальної заборгованості ОСОБА_4 перед ТОВ ОТП Факторинг Україна за кредитним договором №СМ-БМЕ200\403\2008 від 12.09.2008 року в розмірі 7 617 978 грн. 50 коп. та застосувати спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною не нижче вартості предмету іпотеки, визначеної внаслідок проведення незалежної оцінки майна.

Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 16 вересня 2019 року позов задоволено.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно - земельну ділянку кадастровий номер 2322183500:06:001:0902, площею 1 га, що розташована на території Долинської сільської ради Запорізького району по АДРЕСА_1 (за межами населених пунктів, власником якої є ОСОБА_9 , на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ЯЛ № 144159 від 06.12.2010 року, в рахунок погашення загальної заборгованості ОСОБА_4 TOB ОТП Факторинг Україна за кредитним договором №CM-SME200\403\2008 від 12.09.2008 року в розмірі 7 617 978 грн. 50 коп. та застосувати спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною не нижче вартості предмету іпотеки, визначеної внаслідок проведення незалежної оцінки майна.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно - земельну ділянку кадастровий номер 2322183500:06:001:0903, площею 1 га, що розташована на території Долинської сільської ради Запорізького району по АДРЕСА_1 (за межами населених пунктів) власником якої є ОСОБА_2 , на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Кушніренко О.Г., 13.06.2016 р. та зареєстрованим в реєстрі за №2819 в рахунок погашення загальної заборгованості ОСОБА_4 перед ТОВ ОТП Факторинг Україна за кредитним договором №CM-SME200\403\2008 від 12.09.2008 р. в розмірі 7 617 978 грн. 50 коп. та застосувати спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною не нижче вартості предмету іпотеки, визначеної внаслідок проведення незалежної оцінки майна.

Стягнуто з ОСОБА_9 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна сплачений судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна , сплачений судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

У апеляційній скарзі ОСОБА_9 зазначає, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Апеляційну скаргу мотивує тим, що судом не досліджені обставини справи та надані докази по справі, зокрема не досліджені оригінали державного акту на право власності на земельну ділянку та плану земельної ділянки. Суд визнав встановленими обставини, які є недоведеними. Залишилось поза увагою суду пропуск позивачем строку позовної давності. Просить скасувати рішення суду в частині звернення стягнення на земельну ділянку, власником якої є ОСОБА_9 та в цій частині ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позову до ОСОБА_9 повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій зазначає, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Апеляційну скаргу мотивує тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї позиції про відчуження іпотекодавцем на користь відповідачів частини саме цієї земельної ділянки, яка є предметом іпотеки. Суд необґрунтовано відмовив у застосуванні строку позовної давності. Просить скасувати рішення суду в частині задоволення позовних вимоги до ОСОБА_2 та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволені позову до ОСОБА_2 повністю.

На зазначені апеляційні скарги представник ТОВ ОТП Факторинг Україна подав відзив у якому зазначає обставини справи та вказує на те, що судом першої інстанції правильно не застосовні строки позовної давності. Просить апеляційні скарги залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Вислухавши доповідь судді, вивчивши апеляційні скарги та матеріали справи, колегія вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню виходячи з наступного

Судом встановлено, що 12.09.2008 року між ЗАТ ОТП Банк , правонаступником якого є ПАТ ОТП Банк та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір №СМ-БМЕ200\403\2008, згідно якого банк надав останньому кредит в сумі 691 000,00 доларів США на споживчі цілі, що підтверджується копією вищезазначеного кредитного договору. Дата остаточного повернення кредиту - 11.09.2023 року.

Крім того, 12.09.2008 року, в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, було укладено договір іпотеки (майнової поруки) №РМ-БМЕ200\403\2008, згідно якого ОСОБА_3 - іпотекодатель передав, а банк прийняв в іпотеку наступне нерухоме майно: а) контрольно-пропускний пункт літ. А, загальною площею 14,4 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та належить на праві власності іпотекодателю; б) земельну ділянку, загальною площею 2,000 га, кадастровий №2322183500:11:001:0449, в межах згідно плану, розташовану на території Долинської сільської ради Запорізького району по АДРЕСА_1 (за межами населених пунктів).

Земельна ділянка загальною площею 2,000 га, кадастровий №2322183500:11:001:0449, в межах згідно плану, розташовану на території Долинської АДРЕСА_1 (за межами населених пунктів) належала ОСОБА_3 на праві приватної власності, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №281698, виданого 09 квітня 2008 року, інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна №82299904 від 14.03.2017 року.

05.11.2010 року між ТОВ ОТП Факторинг Україна та ПАТ ОТП Банк було укладено договір про відступлення права вимоги.

Згідно з вищевказаним договором ПАТ ОТП Банк передало та відступило ТОВ ОТП Факторинг Україна сукупність прав, належних банку за договорами забезпечення, включаючи, але не обмежуючись, правом звертати стягнення на заставне майно. Права передавалися за договорами забезпечення кредитних договорів переданих банком позивачу за договором купівлі-продажу кредитного портфелю від 05.11.2010 року, у тому числі за кредитним договором №ML-200\403\2008 від 12.09.2008 року.

В порушення вимог кредитного договору ОСОБА_4 не виконав умов кредитного договору щодо повернення кредитних коштів, а тому банк був змушений звернутись до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

Заочним рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 17 квітня 2013 року по справі № 0825/4671/2013, було достроково у повному обсязі стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь ТОВ ОТП Факторинг Україна заборгованість за кредитним договором № СМ-SМЕ200/403/2008 від 12.09.2008 року в розмірі 7 617 978,00 грн.

Зі змісту вказаного рішення, досудова вимога № 47671 від 08.11.2011 року була направлена ОСОБА_3 (майновому поручителю, іпотекодавцю земельної ділянки) і не була виконана ним, внаслідок чого у ТОВ ОТП Факторинг Україна виникло право звернення до суду за захистом порушеного права із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором та/або із застосуванням такого способу захисту, як звернення стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку із кадастровим номером 2322183500:11:001:0449 в рахунок погашення заборгованості за кредитом.

Вказане рішення набрало чинності 30.04.2013 року та знаходиться на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізької області.

При ознайомленні представника позивача з матеріалами виконавчого провадження, з інформаційної довідки Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, отриманої державним виконавцем 30.05.2016 року, інформація про земельну ділянку з кадастровим № 2322183500:11:001:0449 у державних реєстраторів відсутня, проте замість неї за адресою предмета іпотеки зареєстровані земельні ділянки:

1) Кадастровий номер 2322183500:06:001:0902, площею 1 га, власник ОСОБА_9 , на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_9 , посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Бугрім О.В., за реєстровим №1675.

2) Кадастровий номер 2322183500:06:001:0903, площею 1 га, власник ОСОБА_9 , на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_9 , посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Бугрім О.В., реєстровий №1678.

14.08.2017 року представником позивача отримано довідки Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру інформації Державного земельного кадастру про право власності на речові права на земельну ділянку, згідно з якими: 1) земельна ділянка кадастровий номер 2322183500:06:001:0902, площею 1 га, власник ОСОБА_9 , на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ЯЛ 144159; 2) кадастровий номер 2322183500:06:001:0903, площею 1 га, власник ОСОБА_2 , на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Кушніренко О.Г., реєстровий № 2819.

Згідно договорів купівлі-продажу від 20 липня 2010 року за реєстровими №1678 та №1675, посвідчених приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Бугрім О.В., ОСОБА_3 продав ОСОБА_9 земельні ділянки, площею по одному га, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , за межами населеного пункту, кадастровий номер 2322183500:06:001:0902 та кадастровий номер 2322183500:06:001:0903.

13 червня 2016 року ОСОБА_9 продала ОСОБА_2 земельну ділянку кадастровий номер 2322183500:06:001:0903, площею 1 га, розташовану на території Долинської сільської ради, АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу від 13 червня 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Кушніренко О.Г., за реєстровим №2819.

З матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка за кадастровим № 2322183500:11:001:0449 та земельні ділянки за кадастровими №2322183500:06:001:0902 та № 2322183500:06:001:0903, знаходяться за однією адресою, на території Долинської сільської ради Запорізького району по АДРЕСА_1

Крім того спірні земельні ділянки мають загальну площу, яка ідентична площі земельної ділянки, яка є предметом іпотеки та мають однакове цільове призначення, а саме: для розміщення автостоянки, капітальних гаражів та комплексу обслуговування автомобілів, межі земельних ділянок за кадастровими №2322183500:06:001:0902 та № 2322183500:06:001:0903, згідно з планами Державних актів на право власності на земельну ділянку, у сумі дорівнює та відповідає межам земельної ділянки з кадастровим № 2322183500:11:001:0449, яка є предметом іпотеки.

Встановивши правильно обставини справи та задовольняючи позов суд відхилив заяви відповідачів та їх представників про застосування строку позовної давності посилаючись на те, що зазначені строки не порушені, оскільки про порушене право позивач дізнався після отримання у 2016 році інформаційної довідки Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про земельну ділянку з кадастровим № 2322183500;11 ; 001;0449, а до суду позивач звернувся в травні 2018 року.

Однак, колегія не може погодитись з висновком суду першої інстанції в цій частині.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

За загальним правилом перебіг загальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться в статтях 252-255 ЦК України.

При цьому, як визначено у статті 261 ЦК України, початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) існуючого між сторонами договору, як з певними обставинами (фактами), які свідчать про порушення прав особи.

Отже, за змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (стаття 575 ЦК України).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно із частиною першою статті 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій договором іпотеки, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

У статті 33 Закону України "Про іпотеку" передбачені підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки. Зокрема, частиною першою цієї статті передбачено, що в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Отже, чинним законодавством передбачено право іпотекодержателя задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання.

У пункті 2.1 договору іпотеки сторони погодили, що даний договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, які випливають із кредитного договору від 12 вересня 2008 року, укладеного між ЗАТ КБ "ОТП Банк" і ОСОБА_4 .

Судом першої інстанції встановлено, що заочним рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 17 квітня 2013 року по справі № 0825/4671/2013, було достроково у повному обсязі стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь ТОВ ОТП Факторинг Україна заборгованість за кредитним договором № СМ-SМЕ200/403/2008 від 12.09.2008 року в розмірі 7 617 978,00 грн.

Зі змісту вказаного рішення, досудова вимога № 47671 від 08.11.2011 року була направлена ОСОБА_3 (майновому поручителю, іпотекодавцю земельної ділянки) і не була виконана ним, внаслідок чого у ТОВ ОТП Факторинг Україна виникло право звернення до суду за захистом порушеного права із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором та/або із застосуванням такого способу захисту, як звернення стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку із кадастровим номером 2322183500:11:001:0449 в рахунок погашення заборгованості за кредитом.

Вказане рішення набрало чинності 30.04.2013 року та знаходиться на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізької області.

Таким чином, пред`явивши у 2011 році вимоги до позичальника і поручителя про дострокове повернення кредиту та сплату процентів за користування ним, банк відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив кінцевий строк виконання основного зобов`язання, що підтверджується вказаними судовими рішеннями.

Виходячи зі змісту договору іпотеки і положень Закону України "Про іпотеку", право кредитора задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки виникло у нього у зв`язку з невиконанням боржником пред`явлених до нього вимог про дострокове повернення кредиту в повному обсязі.

За таких обставин у позивача виникло право пред`явити позов до іпотекодавців протягом трьох років, починаючи від дня, наступного після закінчення строку, наданого боржнику для дострокового виконання кредитних зобов`язань.

Відповідні висновки щодо застосування норм права висловлені Верховним Судом України у постанові від 5 липня 2017 року у справі № 6-3116цс16.

Суд першої інстанції, встановивши, що позичальник порушив умови укладеного з банком кредитного договору, у зв`язку з чим рішенням суду у 2013 році достроково стягнено з нього заборгованість, дійшов помилкового висновку про те, що позивачем не пропущено трирічного строку звернення до суду з вимогами про звернення стягнення на іпотечне майно в рахунок погашення кредитної заборгованості, оскільки з цим позовом банк звернувся у 2013 році.

Стаття 3 Закону України "Про іпотеку" закріплює, що іпотека має похідний характер від основного зобов`язання.

Іпотекодержатель набуває право задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки у разі порушення боржником основного зобов`язання.

Таким чином, визначальним для встановлення моменту, з якого розпочинає перебіг трирічний строк на звернення з вимогами до іпотекодержателя про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення кредитної заборгованості, є саме виникнення у кредитора права вимоги в кредитному зобов`язанні, яке є основним.

Крім того, у статті 23 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна. Оскільки ОСОБА_9 та ОСОБА_2 набули право власності на земельні ділянки, іпотека є дійсною і для них.

Згідно зі статтею 262 ЦК України заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Після набуття відповідачами права власності на спірні земельні ділянки вони набули статусу іпотекодавця в уже існуючому зобов`язанні і така заміна сторони не зумовила переривання перебігу позовної давності.

Крім того, враховуючи виникнення у банка права звернутися до іпотекодержателів з вимогами про звернення стягнення на предмет іпотеки у 2011 році у зв`язку зі зміною строку виконання основного зобов`язання, подання позову у 2013 році свідчить про пропущення позивачем строку звернення до суду за захистом порушеного права.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Інститут позовної давності має на меті гарантувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися у разі, якщо суди вирішуватимуть справи про події, що які відбули у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із спливом часу.

За таких обставин апеляційний суд доходить висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити у зв`язку зі спливом позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачами та їх представниками.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги ОСОБА_9 та ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 16 вересня 2019 року по цій справі скасувати та прийняти постанову наступного змісту: У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна до ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовити .

Дата складання повної постанови 29 листопада 2019 року.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий: В.Ю. Бєлка

Судді: С.В. Кухар

Е.А. Онищенко