Рішення

від 18.11.2019 по справі 346/4345/16-ц

КОЛОМИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 346/4345/16-ц

Провадження № 2/346/15/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2019 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі: судді П`ятковського В.І.

за участю секретарів Іванишин Х.І., Корбут Н.М., Жмендак І.Д.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 С.Р.,

представника відповідача Козака І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Коломия справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального закладу "Івано-Франківсього обласного госпіталю ветеранів війни", про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка, підтримуючи уточнені позовні вимоги в судовому засіданні, посилається на те, що наказом № 87/ОС від 5 липня 2016 р. була звільнена з посади лікаря кардіолога з Державного закладу вузлова лікарня станції Коломия Державного територіально-галузевого об`єднання Львівська залізниця з 06 липня 2016 року на підставі п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України

Вважає такі дії відповідача незаконними, а звільнення з посади - необгрунтованим та проведеним з порушенням вимог трудового законодавства, а тому просить суд визнати незаконним і скасувати наказ про її звільнення, поновити на посаді лікаря-кардіолога Комунального закладу "Івано-Франківського обласного госпіталю ветеранів війни", стягнути на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06 липня 2016 року до дня поновлення на роботі та моральну шкоду.

Представник позивача в судовому засіданні уточненні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити, мотивуючи тим, що звільнення позивачки відбулось із порушенням норм трудового законодавства, зокрема, наказ про звільнення Камінської підписаний головою комісії з реорганізації підприємства та завірений печаткою ДЗ Вузлова лікарня станції Коломия Державного територіально - галузевого об`єднання Львівської залізниці в той час, як згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських, 26 червня 2016 року діяльність закладу припинена за рішенням засновників.

Також вказує, що відповідач при звільненні ОСОБА_3 не запропонував вивільнюваному працівнику іншу роботу на тому самому підприємстві, установі чи організації та порушив переважне право позивачки залишитись на роботі.

Крім того,зазначає, що в порушення встановлених норм, відповідач не ознайомив позивача під розписку про майбутнє звільнення та під особистий підпис з наказом про фактичне звільнення.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив та, підтримуючи в судовому засіданні заперечення на позовну заяву, посилається на те, що увесь колектив Державного закладу вузлова лікарня станції Коломия був попереджений про можливе вивільнення 24 лютого 2016 року, що підтверджується поданням № 109, адресованим голові профспілкового комітету, а 18 квітня 2016 року було видано наказ № 178 про зміну істотних умов праці, з яким позивачка ознайомлена 26 квітня 2016 року.

Вказав, що при звільненні позивачка відмовилась ознайомитись з наказом та отримати трудову книжку, про що складено відповідний акт.

Також зазначив, що на даний час в новоутвореному лікувальному закладі посада лікаря-кардіолога відсутня і для працевлаштування позивачки на іншу медичну посаду їй слід було пройти перепрофілювання, чого не зробила.

Вважає, що у позивачки відсутнє право на поновлення на посаді лікаря-кардіолога у реорганізованому Комунальному закладі "Івано-Франківсього обласного госпіталю ветеранів війни", а тому просив відмовити в задоволенні позову з підстав, викладених у запереченні.

Врахувавши пояснення сторін, їх представників, свідків, дослідивши матеріали справи, з"ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони підтверджуються, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

За змістом ст. 89 ЦПК України , суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 40 п. 1 КЗпП України визначено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: 1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Як видно із досліджених доказів, Камінська з 02 січня 1992 року працювала на посаді лікаря-кардіолога Державного закладу вузлова лікарня станції Коломия ДТГО Львівська залізниця , що підтверджується записами у трудовій книжці за № 7 (а.с.6).

Наказом голови комісії з реорганізації закладу № 87/ОС від 05 липня 2016 року позивачку звільнено з посади лікаря-кардіолога лікарні з 06 липня 2016 року на підставі п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України , у зв`язку із реорганізацією та скороченням чисельності штату працівників.

Судом встановлено, що згідно розпорядження Івано-Франківської обласної державної адміністрації № 208/274-р від 07 квітня 2016 року утворено комісію з реорганізації державний заклад Вузлова лікарня станції Коломия Державного територіально-галузевого об`єднання Львівська залізниця (а.с. 231).

Рішенням Івано-Франкіської обласної ради № 195-5/2016 від 10 червня 2016 року реорганізовано державний заклад Вузлова лікарня станції Коломия Державного територіально-галузевого об`єднання Львівська залізниця та утворено комунальний заклад Івано-Франківський обласний госпіталь ветеранів війни (а.с.48).

Відповідно до статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Із Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань станом на 01 липня 2019 року вбачається, що діяльність Державного закладу вузлова лікарня станції Коломия Державного територіально-галузевого об`єднання Львівська залізниця припинено 26 червня 2016 року за рішенням засновників.

Незважаючи на це, наказ про звільнення Камінської із займаної посади видано на бланку припиненої юридичної особи та завірено її печаткою (а.с.8).

Згідно ст. 49-2 КЗпП України , про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 01 квітня 2015 року у справі № 6-40цс15і. Крім того, згідно із правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у справі за № 6-1264цс17 у постанові від 09 серпня 2017 року, власник вважається таким, що належно виконав вимоги ч. 2 ст. 40, ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Таким чином, встановлення факту виконання роботодавцем положень закону щодо працевлаштування залежить від того, чи були запропоновані працівникові всі вакантні посади (інша робота), які існували на час попередження про звільнення, а також які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення за умови, що працювати на цих посадах (виконувати роботу) працівник може за своєю професією чи спеціальністю, з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

У відповідності до роз`яснення Міністерства юстиції України від 25 січня 2011 року, при змінах в організації виробництва і праці власник, або уповноважений ним орган, повинен дотримуватись такого порядку дій :

1) якщо на підприємстві створена первинна профспілкова організація, власник або уповноважений ним орган має дотримуватися вимог частини третьої статті 22 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" ;

2) видати відповідний наказ про внесення змін в організацію виробництва і праці, в якому розкривається зміст цих змін, утворюються комісії з проведення ліквідації або реорганізації, яким доручається здійснити заходи, пов`язані з ліквідацією або реорганізацією підприємства;

3) скласти і затвердити в установленому порядку новий штатний розпис;

4) видати наказ, яким уповноважити відділ кадрів або інший відділ підприємства, на який покладено здійснення функції відділу кадрів (далі - відділ кадрів), провести необхідні заходи в зв`язку зі звільненням працівників (не пізніше ніж за два місяці до їх проведення), включаючи ознайомлення працівників з наказом під розпис та вручення письмового повідомлення про звільнення (відділ кадрів повинен підготувати письмове повідомлення про можливе звільнення працівників та за два місяці до запланованого вивільнення персонально (під розпис) ознайомити кожного працівника з наказом про внесення змін в організацію виробництва і праці та вручити письмове повідомлення. Одночасно з попередженням пропонується працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Всупереч зазначеним нормам відповідач не довів до відома позивачки наявність інших вакантних посад в лікарні та можливість прийняття її на ці посади.

Оскільки в новому штатному розписі медичного закладу посада лікаря - кардіолога, була відсутня, Камінська написала заяву про переведення її на посаду лікаря-фізіотерапевта, яка була вакантна станом на день її звільнення, тобто на 06 липня 2016 року.

Листом головного лікаря КЗ Івано-Франківський обласний госпіталь ветеранів війни від 07 липня 2016 року позивачці відмовлено у переведенні на посаду лікаря-фізіотерапевта з тих мотивів, що прийняти позивача на посаду лікаря-фізіотерапевта можливо лише після попереднього проходження курсів спеціалізації та пред`явлення сертифіката лікаря-спеціаліста зі спеціальності Фізіотерапія .

Також в листі зазначено, що для роботи на посаді лікаря певної лікарської спеціальності потрібно мати повну вищу медичну освіту за напрямком підготовки медицина за спеціальністю лікувальна справа , спеціалізацією за відповідним фахом про, що видається сертифікат лікаря-спеціаліста з цієї спеціальності (наказ МОЗ України від 25 грудня 1992 р. № 195 Про затвердження переліку вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, підготовка і отримання знання і яких дають право займатися медичною та фармацевтичною діяльністю .

Як видно із копії диплому серії НОМЕР_1 , виданого 20 червня 1981 року, позивачка має вищу медичну освіту за спеціальністю лікарська справа (а.с.91), а наказом атестаційної комісії при медичній службі Львівської залізниці від 20 грудня 2005року їй присвоєно вищу атестаційну категорію із кардіології (а.с.90).

Таким чином, після прийняття Камінської на посаду лікаря-фізіотерапевта, вона повинна була б пройти лише курси первинної спеціалізації, оскільки спеціальність лікарська справа охоплює усі медичні спеціальності.

Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 1992 року Про практику розгляду судами трудових спорів , зокрема п. 19 встановлено, що розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або, що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне вивільнення.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Згідно статті 36 КЗпП України , підставами припинення трудового договору є, в тому числі і розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

У разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40 КзпП України ).

Стаття 40 КзпП України визначає підставою розірвання трудового договору укладеного на невизначений строк, а також строкового трудового договору до закінчення строку його чинності, з ініціативи власника - зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацію, реорганізацію, банкрутство або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 23 січня 2018 року у справі № 273/212/16-ц, з урахуванням вимог трудового законодавства у справах, у яких оспорюється законність звільнення, обов`язок доведення правомірності звільнення працівника покладається на роботодавця.

Судом встановлено, що у відповідача дійсно мали місце зміни в організації виробництва і праці у зв`язку з реорганізацією, однак під час попередження про заплановане вивільнення позивачу, всупереч вимог ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України , необґрунтовано відмовлено у переведенні на іншу роботу за її згодою.

Доводи відповідача стосовно відсутності посади лікаря-кардіолога в штатному розписі реорганізованого медичного закладу, не заслуговують на увагу суду, оскільки згідно вимог наказу МОЗ № 33 від 23 лютого 2000 року про Примірні штатні нормативи для медичних закладів , який діяв на момент складання штатного розпису, посада лікаря-кардіолога повинна бути в кожному закладі охорони здоров`я.

Разом з тим, суд вважає, що, відповідно до ст. 42 КЗпП України , Камінська користувалась переважним правом на залишення на посаді у зв`язку з її високою кваліфікацією та тривалим безперервним стажем роботи на посаді лікаря-кардіолога.

В зв`язку з цим суд приходить до висновку, що звільнення позивачки на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України було здійснене з порушенням вимог трудового законодавства, а тому вона підлягає поновленню на попередній посаді.

Також суд звертає увагу на показання свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які в складі комісії підписали акт про відмову Камінської від отримання трудової книжки 06 липня 2016 року. Однак, на переконання суду, їх пояснення в сукупності з іншими вище проаналізованими письмовими доказами, не обґрунтовують правомірність звільнення позивачки із займаної посади.

Відповідно до абз. 2 п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів" , у випадках зміни власника підприємства (установи, організації) чи його реорганізації (злиття з іншим підприємством, приєднання до іншого підприємства, поділу підприємства, виділення з нього одного або кількох нових підприємств, перетворення одного підприємства в інше, наприклад, державного підприємства в орендне підприємство або підприємства в господарське товариство) дія трудового договору працівника продовжується. При реорганізації підприємства звільнення за п.1 ст. 40 КЗпП може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями.

Таким чином, незаконно звільнений до реорганізації працівник, поновлюється на роботі в тому підприємстві, де збереглося його попереднє місце роботи.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 235 вказаного Кодексу при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

На думку суду тривалість розгляду заяви про поновлення на роботі мала місце не з вини працівника, а тому середній заробіток за час вимушеного прогулу слід стягнути з 06 липня 2016 року по день поновлення на роботі, який слід вирахувати, керуючись положеннями Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 .

Суд не вважає, що діями відповідача при звільненні позивачки з роботи їй заподіяно моральну шкоду, а тому в задоволенні її слід відмовити.

У відповідності до приписів п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині позовних вимог про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі платежу за один місяць слід допустити до негайного виконання.

На підставі наведеного та ст.ст. 40, 233, 234, 235 КЗпП України, керуючись ст.ст. 141, 247, 264, 265, 268, 280-285, 354, п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ № 87/ос від 05 липня 2016 року, яким звільнено ОСОБА_1 з посади лікаря-кардіолога Державного закладу "Вузлова лікарня станції Коломия", в зв"язку з реорганізацією та скороченням чисельності штату працівників згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Поновити ОСОБА_1 на посаді лікаря-кардіолога Комунального закладу "Івано-Франківсього обласного госпіталю ветеранів війни" (код ЄДРПОУ 01111055) з 06 липня 2016 року, з часу звільнення.

Стягнути з Комунального закладу "Івано-Франківського обласного госпіталю ветеранів війни" (м. Коломия, вул. Шкрумеляка, 26, Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 01111055) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП : НОМЕР_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06 липня 2016 року по день поновлення на роботі, згідно довідки про доходи № 40 від 14 червня 2017 року.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді лікаря Комунального закладу "Івано-Франківсього обласного госпіталю ветеранів війни" та в частині стягнення з Комунального закладу "Івано-Франківсього обласного госпіталю ветеранів війни" на користь ОСОБА_1 заробітної плати за один місяць.

В частині стягнення з Комунального закладу "Івано-Франківсього обласного госпіталю ветеранів війни" на користь ОСОБА_1 моральної шкоди, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 28 листопада 2019 року.

Суддя П`ятковський В. І.