Дата документу 11.11.2019
ЄУ № 420/1002/19
Провадження №2/420/568/19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2019 року Новопсковський районний суд Луганської області у складі:
головуючого судді Чалого А.В.
за участю секретаря Сіренко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Закотненської сільської ради Новопсковського району Луганської області, Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області про визнання права на земельну частку (пай), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Держгеокадастру в Луганській області,
ВСТАНОВИВ:
В червні 2019 року позивач звернувся до Новопсковського районного суду Луганської області з позовом до Закотненської сільської ради Новопсковського району Луганської області, Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області про визнання права на земельну частку (пай).
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що з 20.02.1993 року по 10.02.2000 року він був членом колгоспу (КСП) Айдар Новопсковського району Луганської області.
13.06.1994 року Новопсковською районною радою народних депутатів був виданий Державний акт на право колективної власності на землю серії ЛГ №3100000001 від 13.06.1994 року по КСП Айдар Новопсковського району Луганської області.
Згідно відповіді Відділу у Новопсковському районі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 26.12.2018 за №1047/169-18 позивач внесений до Списку, доданого до Державного акту на право колективної власності на землю серії ЛГ №3100000001 від 13.06.1994 року по КСП Айдар за №43. Проте, сертифікат на право на земельну ділянку (пай) по КСП Айдар Новопсковського району Луганської області, позивач ОСОБА_1 не отримував.
19.02.2019 року позивач звернувся до Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області щодо видачі на своє ім`я сертифікату на право на земельну ділянку (пай) по КСП Айдар Новопсковського району Луганської області, однак позивачу було відмовлено з посиланням на те, що бланки сертифікатів на земельну частку (пай) знаходяться на території, яка тимчасово не підконтрольна українській владі (м. Луганськ).
Позивач вважає, що про порушення свого права на отримання сертифікату на право на земельну ділянку (пай) дізнався лише 26.02.2019 року, тобто у день отримання відповіді Новопсковської райдержадміністрації про відмову у видачі зазначеного сертифікату.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд визнати за ним право на земельну частку (пай) розміром 4,78 в умовних кадастрових гектарах рівному для всіх колишніх членів Колективного сільськогосподарського підприємства Айдар Новопсковського району Луганської області.
Ухвалою суду від 13.06.2019 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання на 11.07.2019 року. Залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Держгеокадастру у Луганській області.
08.07.2019 року від представника Головного управління Держгеокадастру у Луганській області на адресу суду надійшло пояснення на позов, в якому зазначено, що позивач не заперечує той факт, що він своєчасно не скористався своїм правом на звернення до суду з позовом щодо зобов`язання включення його до списків членів КСП Айдар та видачі йому сертифікату на право на земельну частку (пай). Лише 19.02.2019 року позивач звернувся з запитом до Новопсковської РДА щодо видачі йому сертифікату на право на земельну частку (пай), що підтверджує той факт, що не маючи ніяких перешкод для отримання сертифікату він не виявив бажання своєчасно отримати документ, що посвідчує право на земельну частку (пай) - сертифікат на право на земельну ділянку частку (пай) та не надав суду належних доказів на підтвердження перешкоди для реалізації свого права на отримання сертифікату. Представник третьої особи вважає, що з часу передачі КСП земель у колективну власність, тобто з 13.06.1994 року, позивач мав можливість дізнатись про порушення свого права на отримання земельного паю, і фактично знав про те, що довгий час проходив процес паювання землі: проводилися загальні збори та інші організаційні заходи з паювання землі зазначеного підприємства, про те, що підприємству виданий державний акт на право колективної власності на землю, що відбувається паювання землі, робітниками КСП подавалися заяви про видачу сертифікату на право на земельну частку (пай) та отримання ними зазначеного сертифікату. У зв`язку з викладеним, представник Головного управління Держгеокадастру у Луганській області просив суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 , оскільки позов заявлений безпідставно та з пропуском строку позовної давності.
У відзиві на позов представник відповідача зазначив, що Новопсковська районна державна адміністрація Луганської області не згодна з позовними вимогами ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що райдержадміністрація не має повноважень щодо розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення, а також вважає, що позивачем пропущений строк для звернення до суду. Про порушення свого права ОСОБА_1 повинен був дізнатися у 1994-1997 роках, оскільки у разі врахування його інтересів під час паювання він до теперішнього часу вже мав використати своє право і отримати сертифікат на право на земельну частку (пай) та державний акт на право власності на земельну ділянку або звернутися до суду з позовом про поновлення порушеного права. Доказів щодо наявності поважності причин пропуску строку позовної давності та доказів звернення до райдержадміністрації з заявою про видачу (витребування) сертифікату на право на земельну частку (пай) у 1994-1997 роках позивачем не надано. Враховуючи зазначене представник Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області просив суд розглянути справу без його участі та за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 11.07.2019 року оголошена перерва в підготовчому судовому засіданні до 12.09.2019 року, у зв`язку з задоволенням клопотання представника позивача про витребування доказів судом. Продовжено строк проведення підготовчого провадження у даній цивільній справі на тридцять днів.
12.09.2019 року ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області закрито підготовче провадження та призначеного справу до судового розгляду на 11.10.2019 року.
11.10.2019 року розгляд справи відкладено до 11.11.2019 року, у зв`язку з неявкою представника позивача.
Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, представником подана заява про розгляд справи без його участі, заявлені вимоги просить задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача, Закотненської сільської ради Новопсковського району Луганської області , в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення засідання повідомлений належним чином, до суду надав заяву про розгляд справи без його участі, з позовними вимогами згоден.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Головного управління Держгеокадастру у Луганській області в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення засідання повідомлений належним чином.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи на підставі наявних у справі доказів та без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 у період з 27.07.1989 року по 26.10.1989 року, з 20.02.1993 року по 02.10.1996 року та з 27.05.1998 року по 10.02.2000 року був членом КСП Айдар Новопсковського району Луганської області, що підтверджується трудовою книжкою колгоспника серії НОМЕР_1 від 28.09.1989 року.
Згідно рішення Новопсковської районної Ради народних депутатів від 18.02.1994 року у колективну власність КСП Айдар с. Закотне передано 4364,9 гектарів землі для ведення сільськогосподарського підприємства.
З Додатку №1 до Державного акту на право колективної власності на землю від 13.06.1994 року серії ЛГ №3100000001 вбачається, що ОСОБА_1 доданий до Списку громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства за №43.
Згідно інформації, наданою Відділом у Новопсковському районі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 26.12.2018 року за №104/169-18, ОСОБА_1 у книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по КСП Айдар відсутній. Згідно Технічного звіту по передачі земельних часток (паїв) у приватну власність в натурі власникам 596-ти сертифікатів КСП Айдар в межах Закотненської сільської ради Новопсковського району Луганської області , затвердженого рішенням Закотненської сільської ради від 30.11.2001 року за №20/4, розпорядження Новопсковської РДА від 05.12.2001 року за №583 Про затвердження перерахунку вартості земельної частки (паю) та її вартості в умовних кадастрових гектарах по КСП Айдар та додатку до нього, площа земельної частки (паю) складає 4,78 умовних кадастрових гектари, їх вартість станом на 01.01.2018 року становить 100591,88 грн.
З відповіді Новопсковської райдержадміністрації Луганської області від 26.02.2019 року №9-7/8-640 вбачається, що ОСОБА_1 внесений в списки, що додані до Державного акту на право колективної власності на землю серії ЛГ №3100000001, виданого 13.06.1994 року Новопсковською районною радою народних депутатів по КСП Айдар . У книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по КСП Айдар Крищенко С.В. відсутній, Державний акт на право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 не отримував. Сертифікат на право на земельну частку (пай) Державний акт на право власності на земельну ділянку на ОСОБА_1 не виготовлялись. Новопсковська райдержадміністрація не має можливості надати ОСОБА_1 сертифікат на право на земельну частку (пай), оскільки бланки сертифікатів знаходяться на території, яка тимчасово непідконтрольна українській владі (м. Луганськ).
Частиною дев`ятою статті 5 Земельного кодексу України (у ред. від 22 червня 1993 року) передбачено, що кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу.
Згідно з вимогами частини першої ст. 22 ЗК України право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і документа, що посвідчує це право.
Пунктом 1 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.
Відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям право на частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишилися членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Згідно з вимогами ст.ст. 22, 23 ЗК України та зазначеного Указу особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: 1) перебування в числі членів колективного сільськогосподарського підприємства на час паювання; 2) включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; 3) одержання колективним сільськогосподарським підприємством цього акта.
Відповідно до роз`яснень, що містяться в п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта.
Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).
Таким чином, ОСОБА_1 , як члену КСП Айдар Новопсковського району Луганської області, належало право на земельну частку (пай) за положеннями Указу Президента України від 08 серпня 1995 року Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям .
Проте, відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України).
При цьому відповідно до частини першої ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Частиною третьої ст. 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).
Порівняльний аналіз термінів довідався та міг довідатися , що містяться в ст. 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.
Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого ст. 81 ЦПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 6-2469цс16.
Таким чином, пропущення строку позовної давності за відсутності доказів про поважність причин пропуску якого, є підставою для відмови в позові, якщо особа не доведе, що про порушення права вона довідалася або могла довідатися в межах строку позовної давності.
Звертаючись з вказаним позовом до суду у червні 2019 року, позивач, всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України не довів той факт, що з 13.06.1994 року (з дня видачі Державного акту на право колективної власності на землю) він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права. З матеріалів справи вбачається, що з заявою про видачу сертифікату на право на земельну частку (пай) ОСОБА_1 до 19.02.2019 року не звертався, наявність обставин, які б перешкоджали позивачу звернутися до суду в межах позовної давності, не встановлено.
Таким чином, дослідивши обставини справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 , у зв`язку з пропуском строків позовної давності.
Керуючись ст.ст. 4-13, 76, 81, 141, 265, 268, 273, 293, 352 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Закотненської сільської ради Новопсковського району Луганської області, Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області про визнання права на земельну частку (пай) відмовити в повному обсязі.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий 27.11.1996 року Новопсковським РВ УМВС в Луганській області, РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Представник позивача: Войтенко ОСОБА_2 , свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №001465 від 30.10.2017 року, адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Закотненська сільська рада Новопсковського району Луганської області, код ЄДРПОУ 04336553, адреса: вул. Айдарська, 8, с. Закотне, Новопсковський район, Луганська область.
Відповідач: Новопсковська районна державна адміністрація Луганської області, код ЄДРПОУ 04051589, адреса: пров. Історичний, 1, смт Новопсков, Луганська область.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру у Луганській області, код ЄДРПОУ 39771244, адреса: пр. Центральний, буд. 17, корп. 2, м. Сєвєродонецьк, Луганська область.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Луганського апеляційного суду через Новопсковський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя А.В. Чалий
Суд | Новопсковський районний суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 11.11.2019 |
Оприлюднено | 01.12.2019 |
Номер документу | 85988712 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Новопсковський районний суд Луганської області
Чалий А. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні