Ухвала

від 27.11.2019 по справі 638/15619/18

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/15619/18

Провадження № 1-кп/638/704/19

У Х В А Л А

іменем України

27 листопада 2019 року Дзержинський районний суд міста Харкова в складі колегії суддів

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

судді - ОСОБА_2 ,

судді - ОСОБА_3 ,

за участі секретаря ОСОБА_4 ,

за участю прокурора- ОСОБА_5 ,

обвинувачених- ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Харків обвинувальний акт, що надійшов від прокурора Харківської місцевої прокуратури №2 Харківської області, у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 1201721080000398 від 14.11.2017 відносно :

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Харкова, громадянин України, з вищою освітою, одружений, ФОП, керівник та співзасновник TOB «Мідас Оіл ЛТД», TOB «Меркурій Ойл», керівник TOB «Шелдер Лімітед», TOB «Східна нафтова компанія-СД», TOB «Нафтопродукти Слобожанщини», TOB «Етерніті ЛТД», зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , звільнений від кримінальної відповідальності вироком Дзержинського районного суду м. Харкова за ч.1 ст.212 КК України на підставі ст.44, ч.4 ст.212 КК України, раніше не судимий, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5ст. 191 КК України,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Сімферополь, громадянин України, з вищою освітою, одружений, співзасновник TOB «Мідас Оіл ЛТД», TOB «Меркурій Ойл», кінцевий бенефіціар TOB «Східна Нафтова Компанія СД», зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5ст. 27 ч.5 ст. 191 КК України, -

встановила:

В провадженні Дзержинського районного суду міста Харкова знаходиться вищевказане кримінальне провадження.

29жовтня 2018року захисник ОСОБА_10 звернулась досуду танадала клопотанняпро поверненняобвинувального актупрокурору. Дане клопотання захисник мотивує тим, що обвинувальний акт за даним кримінальним провадженням - не містить посилання на мотив вчинення кримінального правопорушення, що є обов`язковим. Разом із тим, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувальний акт, - не відповідає вимогам ст.291 КПК України, оскільки не містить формування висунутого йому обвинувачення, а викладені лише обставини, які слідчий вважає за доцільне викласти за результатами досудового розслідування та правова кваліфікація з посиланням на положення закону України про кримінальну відповідальність.

У судовому засіданні 27 листопада 2019 року від захисника ОСОБА_9 надійшло клопотання про повернення обвинувального акта прокурору у зв`язку з його невідповідністю вимогам КПК України, яке через канцелярію ним було подане 22 січня 2019 року.

Дане клопотання захисник мотивує тим, що обвинувальний акт відносно його підзахисного - не містить посилання на час конкретних епізодів вчинення кримінального правопорушення, що є обов`язковим, чітко не вказано час, місце, спосіб та інші обставини кримінального правопорушення. Не зазначені які заявки- доручення протиправно були видані ОСОБА_6 , які протиправні доручення ОСОБА_11 були виконані ОСОБА_6 , не розкрито в якій послідовності і хто отримував кошти, не роз`яснено обвинувачення.

Захисник всудовому засіданнізазначив,що яквбачається зматеріалів кримінальногопровадження,обвинувальний акт,-не відповідаєвимогам ст.291КПК України, оскількине міститьформування висунутогойому обвинувачення, авикладені лишеобставини,які слідчийвважає задоцільне викластиза результатамидосудового розслідуваннята правовакваліфікація зпосиланням наположення законуУкраїни прокримінальну відповідальність.В суперечп.5ч.2,ст.291КПК України вобвинувальному актіне повністювикладені фактичніобставини кримінальногоправопорушення, які прокурор та слідчий вважають встановленими, а також в обвинувальному акті відсутній такий важливий елемент, як формулювання обвинувачення. Правова кваліфікація дій особи в обвинувальному акті повинна містити не тільки посилання на окрему статтю і частину цієї статті кримінального закону, а й точне формулювання у тому числі і об`єктивної сторони та кваліфікуючих ознак конкретного кримінального правопорушення.

Відсутність в обвинувальному акті формулювання обвинувачення та правової кваліфікації дій особи унеможливлює якісно і в повній мірі здійснювати захист від пред`явленого обвинувачення, що безперечно, порушує право особи на захист, як наслідок слугує беззаперечною підставою для скасування вироку суду.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник просили залишити без розгляду клопотання надане адвокатом ОСОБА_10 про повернення обвинувального акту прокурору.

З приводу вказаного клопотання та правової позиції обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника, інші учасники судового розгляду висловились, вказавши, що висловлена вказана позиція є правом сторони, тому покладались на розсуд суду при вирішені вказаного клопотання.

Захисник ОСОБА_9 наполягав на задоволенні клопотання, з яким звернувся він та зазначив, що обвинувальний акт необхідно повернути. Вказавши на суттєві недоліки вказаного обвинувального акту.

Прокурор заперечувала проти вказаного клопотання та зазначила, що обвинувальний акт відповідає вимогам КПК, тому підстав для його повернення у суду не має.

Представник потерпілого вказав, що розділяє думку прокурора та вважає відсутніми підстави для повернення обвинувального акту.

Обвинувачений ОСОБА_6 просив задовольнити клопотання, пославшись на замовний характер кримінального провадження та його переслідування, погодився з наведеними його захисником доводами.

Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник покладались при вирішенні вказаного клопотання на розсуд суду.

Вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів вважає за необхідне клопотання захисника ОСОБА_10 та клопотання захисника ОСОБА_9 залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. Зокрема, дане процесуальне рішення повинно містити опис передбачених ст. 91 КПК України обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог п.1, 2 ч.1 ст.91 КПК України до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні належить подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Суду не доведено, що обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України.

У відповідності до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини, закріпленої у п. 34 рішення ЄСПЛ у справі «Абрамян проти Росії» від 09.10.2008, у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення (див. рішення ЄСПЛ від 19.12.1989 у справі «Камасінскі проти Австрії», п. 79).

Крім того, ЄСПЛ нагадує, що положення підпункту «а» п. 3 ст.6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення ЄСПЛ від 25.03.1999 у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п. 52; рішення ЄСПЛ від 25.07.2000 у справі «Матточіа проти Італії», п. 58; рішення ЄСПЛ від 20.04.2006 у справі «І.Н. та інші проти Австрії», п. 34).

Колегія суддів зазначає, що питання про те, чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений; чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення та чи підлягає обвинувачений покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення під час судового розгляду кримінального провадження вирішуються судом тільки при ухваленні вироку, відповідно до ст. 368 КПК України.

Доводи сторони захисту суд не приймає до уваги на підставі ч. 6 ст. 22 КПК України, згідно якої суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Стороною захисту не спростовано позиції, що обвинувальний акт містить ряд недоліків, які унеможливлюють якісно і в повній мірі здійснювати захист від пред`явленого обвинувачення.

Керуючись ст.ст. 314, 369 372 КПК України колегія суддів,-

постановила:

Клопотання про повернення обвинувального акту прокурора, заявлене адвокатом ОСОБА_10 від 29 жовтня 2018 року залишити без задоволення.

Клопотання про повернення обвинувального акту прокурора, заявлене адвокатом ОСОБА_9 22 січня 2019 року залишити без задоволення.

Повний текст ухвали складений 29.11.2019 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3