Ухвала

від 26.11.2019 по справі 554/10111/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/10111/19 Номер провадження 11-сс/814/826/19Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2019 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

слідчого ОСОБА_7

представників апелянта ОСОБА_8 , ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві матеріали клопотання старшого слідчого Полтавського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_7 , за апеляційною скаргою представника ДП «Виробниче об`єднання «Знамя» адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 14 листопада 2019 року ,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 14 листопада 2019 року задоволено клопотання старшого слідчого Полтавського відділу поліції ГУНП в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_7 про арешт майна.

Накладено арешт на речовину невідомого походження світло зеленого кольору в скляній колбі об`ємом близько 1 л., з надписом на колбі «Ураніл» (азотно кислотний), що перебуває у власності ДП «ВО «Знамя» за адресою вул. Автобазівка 2/9, м. Полтави з позбавленням права на його відчуження, розпорядження та користування яка після проведення експертного дослідження буде зберігатися в інституті ядерних досліджень НАН України, за адресою пр-т Науки 47, м. Київ.

Контроль за виконанням покладено на старшого слідчого ПВ ГУНП в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_7 .

Рішення слідчого судді мотивовано, тим що вилучене майно є об`єктом кримінально протиправних дій та може зберігати на собі сліди злочину, що підтверджується зокрема протоколами слідчих дій та матеріалами кримінального провадження.

Не погодившись із вказаним рішення суду, адвокатом ОСОБА_8 який представляє інтереси ДП «ВО «Знамя» подано апеляційну скаргу, в якій просить зазначену ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання.

З рішенням районного суду не погоджується, так як останнє є незаконним, оскільки під час її постановлення судом допущено істотні порушення вимог кримінально процесуального закону, а саме ст. ст. 170 -173 КПК України. Відзначив про неповноту судового розгляду та про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Речовий доказ вилучено з порушенням вимог КПК України, оскільки проникнення до приміщення підприємства, в ході якого повторно було вилучено «Уралін» здійснено без відсутності відповідної ухвали слідчого судді або дозволу уповноваженої службової особи підприємства.

Заслухавши доповідача, сторін по справі, дослідивши матеріали додані до клопотання та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно дост.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатись в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

На думку колегії суддів, слідчий поліції, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, надав достатні і належні докази тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя, в свою чергу, у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення.

Відповідно дост.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч.3 зазначеної статті, в цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.98КПК України вбачається, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 10ст. 170 КПК Україниарешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Частиною 2ст. 173 КПК Українипередбачено перелік обставин, які підлягають врахуванню при вирішенні питання про арешт майна, в тому числі, якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу, врахуванню підлягає: 1) правова підстава для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; 3) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 4) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з нормами Глав 10 та 17КПК України, правові підстави, з яких слідчим вноситься клопотання про накладення арешту та, відповідно, накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситися з обставинами кримінального провадження.

У рішеннях ЄСПЛ у справах «ОСОБА_5 проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенціїз правлюдиниполягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.

Як вбачається з матеріалів клопотання про накладення арешту на майно, Управлінням Служби безпеки України в Полтавській області в ході вирішення завдань покладених на орган СБ України в межах визначеної компетенції, отримана інформація щодо незаконного зберігання радіоактивних матеріалів в лабораторії ДП «Виробниче об`єднання «Знамя» (ЄРДПОУ 14310997, м. Полтава, вул. Автобазівська 2/5), а саме «Ураніл азотнокислий» вагою 0.75 кг (радіоактивна та високотоксична речовина, неорганічне сполучення азотнокислий окис), який було включено до списків небезпечних речовин підприємства, про що листом від 25 жовтня 2019 року Управління повідомило Начальника ГУ НП в Полтавській області полковнику поліції ОСОБА_10 (а.с. -7).

30 жовтня 2019 року під час проведення огляду слідчим СВ Полтавського відділу ГУНП в Полтавській області ДП «ВП Знамя», що за адресою м. Полтава, вул. Автобазівська, 2/9 в металевій шафі лабораторії вказаного підприємства було виявлено та вилучено речовину невідомого походження світло зеленого кольору в скляній колбі об`ємом близько 1 літра, з надписом на колбі «Ураніл» (азотно кислотний). В ході проведення огляду спеціалістами Міністерства охорони здоров`я проводилося дозиметричне дослідження. У відповідності до протоколу: рівень потужності поглиненої дози зовнішнього гама випромінювання від речовини перевищують фонові показники гамма фону, речовина є джерелом альфа випромінювання (а.с. 8-10).

По даному факту слідчим Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області 31 жовтня 2019 року розпочато кримінальне провадження № 12019170040003143, за ознаками злочину передбаченого ч. 1 ст. 265 КК України (а.с. - 4).

Під час проведення огляду 08 листопада 2019 року виконуючий обов`язки головного інженера ДП «ВП Знамя», що за адресою м. Полтава, вул. Автобазівська, 2/9 дав добровільну згоду на проведення огляду приміщення за вказаною адресою. В ході проведення огляду в металевій шафі лабораторії вказаного підприємства було виявлено та вилучено речовину невідомого походження світло зеленого кольору в скляній колбі об`ємом близько 1 літра, з надписом на колбі «Ураніл» (азотно кислотний), яку було вилучено в присутності понятих, спеціаліста та інших присутніх під час проведення слідчої дії, опечатано та скеровано до Інституту ядерних досліджень м. Київ, пр.-т Науки, 47 (а. с. 11-12)

Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду міста Полтави від 13 листопада 2019 року надано дозвіл на проведення огляду виробничих приміщень за вказаною адресою.

В ході слідства встановлено, що вилучена речовина невідомого походження світло зеленого кольору в скляній колбі об`ємом близько 1 літра, з надписом на колбі «Ураніл» перебуває у власності ДП «ВП Знамя, м. Полтава, вул. Автобазівська, 2/9.

Відповідно до постанови про визнання речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 08 листопада 2019 року визнано речовим доказом та приєднано до матеріалів кримінального провадження № 12019170040003143 від 31 жовтня 2019 року вилучену речовину невідомого походження світло-зеленого кольору в скляній колбі об`ємом близько 1 л., з надписом на колбі «Ураніл» (а.с. 14).

Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя прийшов до правильного висновку, що вищевказаний «Ураніл», з огляду на положення, ч. 2 ст. 167, ч.1-2 ст. 170 КПК України має ознаки речового доказу та повинно вилучитися та арештовуватися незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання протиправного впливу на певне майно, що як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Доводи апелянта про те, що огляд місця події здійснено за відсутності відповідної ухвали слідчого судді або дозволу уповноваженої службової особи підприємства, судом взято до уваги, але ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду від 13 листопада 2019 року, яку прокурор долучив в судовому засіданні, було надано дозвіл на огляд зазначених виробничих приміщень.

Отже, висновки слідчого судді щодо наявності достатніх правових підстав для арешту майна відповідають як матеріалам доданих до клопотання так і вимогамКПК України, тому посилання адвоката ОСОБА_8 в апеляційній скарзі про відсутність підстав для накладення арешту на майно є безпідставними.

Більше того, належних доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження апеляційному суду не надано.

Враховуючи встановлене, колегія суддів вважає, що доводи апелянта є необґрунтованими.

Істотних порушень нормКПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст.405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ДП «Виробниче об`єднання «Знамя» адвоката ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду Полтавської області від 19 листопада 2019 року про задоволення клопотання слідчого у кримінальному провадженні №12019170040003143 від 31 жовтня 2019 року передбаченого ч. 1 ст. 265 КК України про накладення арешту на майно - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту оголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_2

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_4