Рішення

від 07.11.2019 по справі 480/2183/19

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2019 р. Справа № 480/2183/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко І.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Мельник О.П.,

представника позивача - Псарьова М.В.,

представника відповідача - Сича Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Гарпун" до Сумської митниці ДФС Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство Гарпун (далі - позивач, ТОВ НВП Гарпун ) звернулося до суду з позовною заявою (а.с.49-54) до Сумської митниці ДФС (далі - відповідач, Сумська митниця ДФС), в якому просило:

1) визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА805180/2019/000161/2 від 13.06.2019;

2) визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА805180/2019/00381, виписану Сумською митницею ДФС 13.06.2019.

Свої вимоги мотивував тим, що 13.06.2019 позивачем за допомогою митного брокера було підготовлено та подано до Сумської митниці ДФС митну декларацію №UA805180/2019/016850 із зазначенням ціни товару 3051,00 дол.США та обрано основний метод визначення митної вартості товарів. При цьому, до митного оформлення були надані всі визначені Митним кодексом України документи. Крім того, додатково Сумській митниці ДФС було надано прайс-лист Оптимпласт - торгівельна марка ООО Технопластик , лист ООО Технопластик від 12.06.2019 з поясненням продавця-виробника товару щодо відповідності цін в прайс-листі від 01.03.2019 та інвойсі від 06.06.2019.

Проте, 13.06.2019 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості, згідно з яким митну вартість придбаного товару скориговано та підвищено його розмір з 3051,00дол.США до 4422,85 дол.США, що потягло за собою підвищення розміру митних платежів. Також відповідачем було прийнято картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, згідно з якою позивача зобов'язано заповнити нову митну декларацію з урахуванням рішення.

Однак, позивач не погоджується з прийнятими рішеннями відповідача та вважає їх протиправними, оскільки вважає, що позивачем у повній мірі виконані вимоги частини 1 та 2 ст. 53 Митного кодексу України - подано заповнену декларацію та додані документи, з яких можливо визначити митну вартість товару і які передбачені Митним кодексом України, та з поданих позивачем документів не вбачається наявність розбіжностей або відсутність в них відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар. За всіма документами зазначена одна ціна - 3051,00дол.США.

Стверджує, що відповідач у своєму рішенні не визначив конкретних обставин, які викликали у нього сумніви щодо заявленої митної вартості, зокрема, не визначив причин неможливості перевірки розрахунку на підставі наданих позивачем документів. Посилання ж на митну декларацію №UA805180/2019/014311 від 20.05.2019 як на підставу для визначення митної вартості товару за другорядним методом з використанням ЄАІС ДФС України вважає необґрунтованим, оскільки Положення про Єдину автоматизовану інформаційну систему Державної митної служби України, затверджене наказом Державної митної служби України від 04.11.2010 №1341, може носити лише рекомендаційний, а не обов'язковий характер.

Ухвалою суду від 02.07.2019 вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено попереднє судове засідання на 16.07.2019 (2).

За клопотанням представника відповідача (а.с.60-61) ухвалою суду від 16.07.2019 підготовче засідання було відкладено на 08.08.2019 (а.с.64).

Представник відповідача, заперечуючи проти позову, подав до суду відзив на позовну заяву (а.с.67-75), в якому, з урахуванням поданих доказів, просив відмовити у задоволенні позову, у зв'язку з його безпідставністю та необґрунтованістю. Так, вказав, що в результаті здійснення контролю визначення митної вартості придбаного позивачем товару відбулось спрацювання системи управління ризиками за кодами 103-1 Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС Держмитслужби , 105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів , 106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів .

З посиланням на пункт 4 та 5 частини 2 статті 53 Митного кодексу України відмічає, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, та інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Однак, поданий скрін-шот платежу від 07.06.2019 на підтвердження оплати за поставлений товар, не є банківським платіжним документом (платіжним дорученням), а є лише роздрукованим текстом без підписів та печаток. Також, в Контракті №42 від 27.12.2012 року, і в специфікації № 6 від 06.06.2019, і в інвойсі №6 від 06.06.2019 зазначені зовсім інші банківські реквізити продавця, аніж ті, що вказані у скрін-шоті щодо здійснення платежу від 07.06.2019 №10JBKLJ0.

Крім того, в графі призначення платежу в платежі від 07.06.2019 зазначено оплата згідно контракту №42 від 27.12.2018. Однак, Сумська митниця ДФС наголосила, що в договорі №42 від 27.12.2018 вартість поставленої партії товару згідно специфікації №6 від 06.06.2019 та інвойсу № 6 від 06.06.2019 не зазначено. Пунктом 2.4. Договору зазначена лише орієнтовна сума всього Договору (49 900 дол. США), а виходячи з умов Договору, поставка товару має здійснюватись окремими партіями, ціна за яку має зазначатись в інвойсі на кожну партію. З наданого скрін-шоту платежу від 07.06.2019 року не зазначено якої саме партії стосується дана оплата.

Тому, скрін-шот платежу від 07.06.2019 не містить реквізитів, за допомогою яких можна ідентифікувати саме ввезений товар позивача, адже, не міститься даних стосовно поставки товару, щодо якої здійснено даний платіж, а тому, відсутні підстави стверджувати, що даний платіж стосується саме ввезеного товару за інвойсом та специфікацією № 6 від 06.06.2019.

Тому, діючи на підставі пункту 1 частини 5 статті 54 та частини 3 статті 53 Митного кодексу України, на виконання згенерованого автоматизованого системою аналізу та управліннями ризиками, критеріїв ризику, які передбачають можливе заниження митної вартості товару та у зв'язку з вищевказаними розбіжностями виникла необхідність у витребуванні документів, що підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, на що декларантом додаткових документів не було надано.

Враховуючи не подання декларантом необхідних документів для підтвердження числових значень складових митної вартості товару, вважає, що відповідачем законно та обґрунтовано прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UА805180/2019/000161/2.

У зв'язку із неявкою представника позивача в підготовче засідання та встановленням строків сторонам для подання заяв по суті підготовче засідання 08.08.2019 було відкладено на 15.10.2019 (а.с.87).

В підготовчому засіданні 15.10.2019 представником позивача до суду було надано суду відповідь на відзив (а.с.95-97), в якій він підтримав доводи, викладені у позові та доповнив, що ні в оскаржуваному рішенні Сумської митниці ДФС, а ні в картці відмови, а ні в будь-якому іншому документі, відповідач чітко не зазначив - в якому із наданих ТОВ НВП Гарпун містяться неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначену митну вартість товарів. В рішенні Сумської митниці ДФС не зазначено, які саме складові митної вартості є непідтвердженими, в чому полягає невідповідність даних або розбіжності, які подані декларантом документи мають ознаки підробки тощо. Окремо, 15.10.2019 представником позивача суду було надано пояснення щодо проведення платежів з ТОВ Технопластик в іноземній валюті (а.с.108).

Ухвалою суду, занесеної до протоколу судового засідання від 15.10.2019, було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 07.11.2019 (а.с.98-99).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові та у відповіді на відзив, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позовних вимог та просив суд у їх задоволенні відмовити з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні було встановлено, що ТОВ НВП Гарпун зареєстроване як юридична особа, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.41,44).

27.12.2018 року між позивачем та ТОВ Технопластик (м.Мінськ Республіка Білорусь) був укладений контракт на поставку №42 пластмасових виробів (а.с.13, далі - Контракт від 27.12.2018), згідно умов якого ТОВ Технопластик зобов'язалось передати, а ТОВ НВП Гарпун прийняти та оплатити пластмасові вироби (далі за текстом - Товар) у кількості, асортименті та за цінами, які визначені в Додатках (специфікаціях, інвойсах) до Контракту. Загальна орієнтовна вартість Контракту складає 49900,00доларів США.

13.06.2019 позивачем через митного брокера з метою митного оформлення товару, призначеного для монтажу світильного обладнання на стелях, зокрема, частин освітлювального обладнання з пластмас, на виконання умов Контракту від 27.12.2018, було подано електронну митну декларацію №UA805180/2019/016850, згідно якої митну вартість визначено у розмірі 3051,00дол. США, визначеної за основним методом (а.с.25).

Разом з митною декларацією уповноваженою особою позивача були надані, зокрема: скрін-шот платежу від 07.06.2019 №10JBKLJ0 на суму 3051,00дол. США (а.с.20), платіжний ордер №15658 від 07.06.2019 на суму 3051,00дол. США (а.с.21-22), міжнародну товарну-транспортну накладну CMR 12/06-1 (а.с.23-24); калькуляцію транспортних витрат №10/2019-к від 13.06.2019 (а.с.40), прайс-лист Оптимпласт - торгівельна марка ТОВ Технопластик від 01.03.2019 (а.с.35-38), специфікацію №6 від 06.06.2019 на суму 3051,00дол. США (а.с.14), контракт №42 від 27.12.2018 (а.с.13), сертифікат про походження товару №ВYUА9102259901 від 10.06.2019, виданий Унітарним підприємством з надання послуг Мінське відділення Білоруської торгово-промислової палати (а.с.18), акт експертизи походження товару №2/562-1 від 15.02.2019 (а.с.30-34), акт завантаження від 12.06.2019, в якому ТОВ Технопластик зазначає відстань доставки товару, марку та модель транспортного засобу перевізника, кількість та вагу товару, вміст ящиків (а.с.19), лист ТОВ Технопластик від 12.06.2019 №8-50 з поясненням продавця-виробника товару (а.с.39), інвойс №6 від 06.06.2019 на суму 3051,00дол. США (а.с.15), пакувальний лист №6 від 06.06.2019 (а.с.17), товарну накладну №0778279 від 12.06.2019 (вартість товару 3051,00дол.США) (а.с.16). Вказані документи, подані позивачем разом з митною декларацією документи містять однакові відомості про найменування товару, кількість, вагу та вартість партії імпортованого товару.

Подання вказаних документів підтверджується копією оскаржуваної картки відмови (а.с.12), а також скрін-шотом екрана, наданого представником відповідача (а.с.79).

За результатами здійснення митного контролю щодо правильності визначення митної вартості, у зв'язку з повідомленням системи управління ризиками автоматизованої системи митного оформлення Інспектор щодо можливого заниження митної вартості ідентичних товарів та можливого заявлення недостовірної інформації про товар, що впливає на його базу оподаткування, 13.06.2019 інспектором митниці направлено декларантові електронне повідомлення, в якому вказувалось, що для визначення митної вартості товару необхідно надати документи згідно ст.53 Митного кодексу України (а.с.29зворот, а.с.78), у відповідь на що додаткових документів надано не було.

Враховуючи ненадання жодного документа, Сумською митницею ДФС 13.06.2019 прийнято рішення №UА805180/2019/000161/2 про коригування митної вартості товарів (а.с.11), згідно з яким митна вартість товару, а саме: частин освітлювального обладнання з пластмас, призначені для монтажу світильного обладнання на стелях, визначена в сумі 4422,85дол.США. Підставою для визначення такої митної вартості митний орган зазначив, що основний метод визначення митної вартості товарів не застосовувався тому, що використані позивачем відомості не є об'єктивними та достатньо підтвердженими документально, та визначено митну вартість товару за другорядним методом: за ціною договору щодо ідентичних товарів (МД №UA 805180/2019/014311 від 20.05.2019).

13.06.2019, у зв'язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів, Сумською митницею ДФС була видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА805180/2019/00381 (а.с.12).

Надаючи правову оцінку відносинам, що в даному випадку склалися між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 8 ст. 257 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (тут і далі - в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Митний кодекс України), митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості щодо митної вартості товарів та методу її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 Митного кодексу України).

На виконання статті 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 Митного кодексу України. До таких документів належать: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За приписами частини 3 вказаної статті, у разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, орган доходів і зборів має право, зокрема, у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені форми митного контролю (ч.5 ст.54 Митного кодексу України).

Відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, орган доходів і зборів може виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (ч.6 ст. 54 Митного кодексу України).

Згідно ст.55 Митного кодексу України, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, він має право прийняти у письмовій формі рішення про коригування заявленої митної вартості товарів.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту встановлюються статтею 57 Митного кодексу України. До таких методів належать: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); та другорядні - за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що митною вартістю товарів є ціна, яку декларант дійсно сплатив за придбаний товар, щодо якого здійснюється митне оформлення. Така ціна має бути підтверджена належними та достовірними документами, зокрема, зовнішньоекономічним договором (контрактом) або рахунком-фактурою (інвойсом). При цьому, якщо рахунок сплачено, декларант в обов'язковому порядку зобов'язаний надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, наявності у них розбіжностей, ознак підробки, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

За приписами статті 337 Митного кодексу України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом. При цьому, контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи (ч.ч.1,4 ст.337 Митного кодексу України).

В свою чергу, єдиний підхід до здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками встановлено Порядком здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 21.08.2015 №1021/27466, відповідно до пункту 1 розділу VII якого за результатами оцінки ризику у конкретному випадку здійснення митного контролю товарів та транспортних засобів, в тому числі за результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками (далі - СУР), що здійснюється відповідно до статті 337 Митного кодексу України, митні органи обирають форми та обсяги митного контролю. При цьому формується перелік митних формальностей.

Вказані норми узгоджуються з ч.1 ст. 320 Митного кодексу України, відповідно до якої форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками.

Аналізуючи наведені норми, слід дійти висновку, що дані системи управління ризиками є підставою лише для обрання форм і методів митного контролю, однак, самі по собі не є підставою для коригування митної вартості.

В судовому засіданні встановлено, що під час митного контролю при обробці документів, наданих декларантом, спрацювала система управління ризиками та системою управління ризиками автоматизованої системи митного оформлення Інспектор за митною декларацією від 13.06.2019 №UA805180/2019/016850 було сформовано митні формальності за кодами 103-1, 105-2 та 106-2 (а.с.80), у зв'язку з чим і направлено уповноваженій особі позивача повідомлення про надання додаткових документів.

Разом з тим, враховуючи вищезазначені норми, сам лише факт спрацювання систему управління ризиками не є підставою для проведення коригування заявленої декларантом митної вартості товарів.

Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. При цьому, митний орган зобов'язаний довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

В той же час, як вбачається з оскаржуваного рішення, причиною для невизнання заявленої декларантом митної вартості та її коригування слугувала неможливість застосування основного методу визначення митної вартості, з огляду на необ'єктивність та недостатнє підтвердження відомостей, використаних декларантом (а.с.11). Тобто, відповідачем не зазначено у чому саме полягає не об'єктивність та недостатнє підтвердження документально заявленої декларантом позивача митної вартості товару.

У відзиві та в судовому засіданні представник відповідача посилається на те, що підставою для витребування додаткових документів, стало фактично не надання уповноваженою особою позивача платіжного документа, який мав би реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

При цьому в обґрунтування своєї позиції, представник відповідача зазначає, що для митного оформлення був наданий скрін-шот платежу від 07.06.2019, який не міг бути банківським платіжним документом (платіжним дорученням), оскільки не містив ні підписів та печаток, а також призначення платежу, в ньому не зазначено якої саме партії стосується дана оплата. Крім іншого в Контракті №42 від 27.12.2012 року, в специфікації № 6 від 06.06.2019, та інвойсі №6 від 06.06.2019 зазначені зовсім інші банківські реквізити продавця, аніж ті, що вказані у скрін-шоті щодо здійснення платежу від 07.06.2019 №10JBKLJ0. Таким чином, митний орган робить висновок, що вказаний скрін-шот платежу від 07.06.2019 не містить реквізитів, за допомогою яких можна ідентифікувати саме ввезений товар позивача.

Однак, на переконання суду, у митного органу не було підстав у не прийнятті вказаного скрін-шоту платежу, оскільки вказаний доказ підтверджує той факт, що ТОВ НВП Гарпун 07.06.2029 здійснив Міжнародний переказ грошей у розмірі 3051,00 дол. США в мережі SWIFT (Товариство всесвітніх міжбанківських фінансових телекомунікацій), через банк-посередник: JP Morgan Chase Bank, New York, USE (The Bank of New York Mellon, New York, USE), на рахунок банка-посередника продавця, ТОВ Технопластик , Республіка Білорусь, Мінськ: Deutsche Bank Trust Company Amerikas, New York, USE (Citibank N.A., New York, USE), що спростовує твердження представника відповідача щодо інших банківських реквізитів продавця. Крім того, додатково, поряд з іншими документами до митної декларації були надані, зокрема, платіжний ордер №15658 від 07.06.2019 (а.с.21-22), прайс-лист Оптимпласт - торгівельна марка ТОВ Технопластик від 01.03.2019 (а.с.35-38), специфікацію №6 від 06.06.2019 (а.с.14), контракт №42 від 27.12.2018 (а.с.13), інвойс №6 від 06.06.2019 на суму 3051,00дол. США (а.с.15), а також лист ТОВ Технопластик №8-50 від 12.06.2019 з поясненням продавця-виробника товару (а.с.39). У вказаних документах, зокрема, специфікації №6 від 06.06.2019 (а.с.14) та інвойсі №6 від 06.06.2019 (а.с.15) зазначено вартість поставленого товару - 3051,00дол. США, що спростовує твердження представника відповідача про відсутність такої в них інформації (а.с.71). Крім іншого, як вбачається з вказаних доказів, зокрема, листа ТОВ Технопластик №8-50 від 12.06.2019 (а.с.39), ТОВ Технопластик підтверджує, що ціни на товар, указані в інвойсі №6 від 06.06.2019 (а.с.15) діють на момент оплати товару (платіжний ордер №15658 від 07.06.2019 (а.с.21-22) та зафіксовані в прайс-листі від 01.03.2019. Вказані докази в їх сукупності, в повній мірі давали змогу підтвердити митну вартість імпортованого товару.

Крім того, у рішенні про коригування митної вартості даних обставин, на які посилається представник відповідача, не наведено, та у запиті про надання саме даних додаткових документів не вимагалось. Так, у рішенні про коригування митної вартості відповідачем не зазначено у яких саме документах ним виявлено розбіжності, чи містяться неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, ознаки підробки або відсутність відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості. Зі змісту рішення про коригування митної вартості та вимоги про надання додаткових документів не вбачається, що у відповідача виникли сумніви у достовірності значень саме цієї складової митної вартості, та до поданого скрін-шоту платежу або ж платіжного ордеру, оскільки у позивача не вимагались надання платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, тим паче, такі документи були надані (а.с.20,21-22,39). Тобто, відповідач, обмежившись у спірному рішенні лише загальним висновком про те, що використані декларантом відомості не є об'єктивними та достатньо підтвердженими документально, не зазначив при цьому, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, в чому полягає невідповідність даних або які розбіжності, наявні в поданих декларантом документах. За таких обставин, суд вважає, що відповідач не може обґрунтовувати законність прийнятих ним рішень посилаючись на обставини, що не були підставою для винесення рішень, які оскаржуються. Більш того, на обґрунтування своєї позиції позивачем додатково надано, в тому числі платіжне доручення від 07.06.2019 №10JBKLJ0 (а.с.105), що свідчить про його наявність під час митного оформлення, однак, саме такого документа митний орган не витребовував.

Відтак, досліджуючи докази в їх сукупності, суд визнає, що під час митного оформлення було надано всі необхідні документи, в тому числі і на підтвердження сплати товару, зокрема, платіжний ордер, з відміткою банку про проведення платежу 07.06.2019. При цьому доводи про те, що в ордері відсутні дані щодо ідентифікації товару, оскільки не зазначено номера та дату специфікації та інвойсу є необґрунтованими, оскільки, як вже зазначено вище, ТОВ Технопластик у листі №8-50 від 12.06.2019, який також наданий до митної декларації (а.с.39), підтверджує, що ціни на товар, указані в інвойсі №6 від 06.06.2019 (а.с.15) діють на момент оплати товару (платіжний ордер №15658 від 07.06.2019 (а.с.21-22) та зафіксовані в прайс-листі від 01.03.2019.

Враховуючи, що позивач надав Сумській митниці ДФС для митного оформлення імпортованого товару всі документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, відповідач не мав законних підстав для витребовування додаткових документів та, як наслідок, для відмови в митному оформленні товару за заявленою позивачем митною вартістю, оскільки не довів, що подані декларантом документи були недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликали сумнів у достовірності наданої інформації та не доведено наявності визначених законом обставин не застосовувати основний метод визначення митної вартості та витребовувати у позивача додаткові документи.

Крім того, суд зазначає, що рішення про коригування митної вартості не містить вичерпного переліку вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів та хоч із посиланням на митну декларацію №UA805180/2019/014311 від 20.05.2019, однак, без обґрунтувань числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, передбачених, зокрема, п.п.3, 4 ч.2 ст. 55 Митного кодексу України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини у справі та досліджені докази, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару №UА805180/2019/000161/2 від 13.06.2019 прийняте необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, воно за змістом не відповідає приписам ч.2 ст.55 Митного кодексу України, а відтак, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню та як наслідок, є протиправною та підлягає скасуванню і оскаржувана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА805180/2019/00381 від 13.06.2019, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню .

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань в рахунок повернення суму судового збору в розмірі 3842,00, сплачених позивачем за подання позовної заяви згідно квитанції від 14.06.2019 (а.с.3).

Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Гарпун" (40035, м.Суми, вул.Заливна, буд.13/62, код ЄДРПОУ 36550123) до Сумської митниці ДФС Державної митної служби України (40020, м.Суми, вул.Юрія Вєтрова, буд.24, код ЄДРПОУ 39420037) про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення, прийняте Сумською митницею ДФС Державної митної служби України, про коригування митної вартості товарів №UА805180/2019/000161/2 від 13.06.2019.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, складену Сумською митницею ДФС Державної митної служби України, №UА805180/2019/00381 від 13.06.2019.

Стягнути з Сумської митниці ДФС Державної митної служби України (40020, м.Суми, вул.Юрія Вєтрова, буд.24, код ЄДРПОУ 39420037) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Гарпун" (40035, м.Суми, вул.Заливна, буд.13/62, код ЄДРПОУ 36550123) в рахунок повернення сплачений при подачі позову судовий збір в розмірі 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн. 00коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 18.11.2019.

Суддя І.Г. Шевченко