Рішення
від 27.11.2019 по справі 580/3213/19
ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2019 року справа № 580/3213/19

11 годин 55 хвилин м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді - Трофімової Л.В., за участі секретаря - Безпалого А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження адміністративну справу № 580/3213/19

за позовом Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (вул. Прикордонника Лазаренка, 1, м. Черкаси, 18029, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 38646021) [представники позивача Мотрійчук Р.Б. - за довіреністю]

до Черкаського обласного дитячого багатопрофільного санаторію Сосновий Бір (вул. Мечникова, 25, м. Черкаси, 18009, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 03077865) [представник відповідача, адвокат Ситник Т.А. - за договором, ордером]

про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, прийняв рішення.

10.10.2019 Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області, звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Черкаського обласного дитячого багатопрофільного санаторію Сосновий Бір , просить:

- застосувати заходи реагування до Черкаського обласного дитячого багатопрофільного санаторію Сосновий Бір , код ЄДРПОУ 03077865, розташованого за адресою: 18009, м. Черкаси, вул. Мечнікова, 25, у вигляді заборони експлуатації приміщень, шляхом знеструмлення електроживлення, закриття всіх входів (із накладенням печаток) до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Ухвалою від 10.10.2019 відкрито загальне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання 29.10.2019. Ухвалою від 29.10.2019 оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні. Ухвалою від 18.11.2019 задоволено клопотання представника відповідача про виклик та допит свідків: головного інспектора ЧМРВ УДСНС ОСОБА_3, провідного інспектора ЧМРВ УДСНС ОСОБА_4, завідувача господарства Черкаського обласного дитячого багатопрофільного санаторію Сосновий Бір ОСОБА_1, заступника з медичної частини (на час перевірки в.о. головного лікаря) ОСОБА_7, закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 27.11.2019.

У обґрунтування позовних вимог зазначено, що у період з 24 до 25.09.2019 головним інспектором Черкаського міськрайонного відділу управління ДСНС України у Черкаській області ОСОБА_3 проведено позапланову перевірку Черкаського обласного дитячого багатопрофільного санаторію Сосновий Бір , (ЄДРПОУ 03077865, розташованого за адресою: 18009, м. Черкаси, вул. Мечнікова, 25), з метою перевірки додержання та виконання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, який з урахуванням критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки Державною службою з надзвичайних ситуацій, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 № 715 віднесено до суб`єктів господарювання з високим ступенем ризику. Актом позапланової перевірки щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки від 25.05.2019 № 575 (далі - Акт), встановлено порушення: Кодексу цивільного захисту України № 5403- VI (далі - Кодекс 5403), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417 (далі - Правила № 1417) (зі змінами внесеними наказом МВС України від 31.07.2017 № 657, наказом МВС № 25 від 15.01.2018 Правила експлуатації та типові норми належності вогнегасників (далі - наказ МВС № 25), постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 № 1200 Про затвердження Порядку забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами індивідуального захисту, приладами радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю (далі - постанова КМУ № 1200) на території та в будівлях Черкаського обласного дитячого багатопрофільного санаторію Сосновий Бір , що створюють пряму та/або опосередковану загрозу життю та/або здоров`ю людей. 25.09.2019 для відповідача оформлено і видано припис № 550 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, вказаних у Акті від 25.09.2019 № 575. Відомості про оскарження припису від 25.09.2019 № 550 відсутні.

Позицію для вжиття заходів реагування позивач формулює, посилаючись на частину 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України щодо забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання, позаяк пожежна і техногенна безпека в цілому є прямо пропорційним та тотожним поняттям до життя та здоров`я людини тому, що відсутність заходів передбачених нормативними та нормативно-правовими актами у даній сфері призводить до загибелі та травмування громадян. У зв`язку із зазначеним позивач просив задовольнити позов.

Відповідач позов не визнав. 31.10.2019 подав до суду відзив на позов, де зазначив, що позивачем порушено строки проведення перевірки, що передбачені частиною 3 статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877). Згідно наказу управління ДСНС України в Черкаській області від 22.08.2019 №160 у період з 24.09.2019 до 25.09.2019 було заплановано проведення позапланової перевірки відповідача, проте згідно камер спостережень, що наявні в Установі відповідача, сторонніх осіб на території санаторію не було, як не було і самої перевірки. Згідно з камерами спостереження, особа яка імовірно є інспектором була присутня на території відповідача 26.09.2019. Завідувач господарством Черкаського обласного дитячого багатопрофільного санаторію Сосновий Бір ОСОБА_1. пояснив, що 26.09.2019 на прохання інспектора з пожежної безпеки ОСОБА_3 підписав документи щодо перевірки із зазначенням дати 25.09.2019, однак лише першу та останню сторінку. Акт з повним текстом щодо виявлених порушень під час перевірки та на момент підписання документів ОСОБА_1 був відсутній. Відповідач вважає, що інспектором, який проводив перевірку допущено порушення строків проведення перевірки, що встановлені наказом від 28.08.2019 № 160 та посвідченням на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 04.10.2019 № 7817. Інспектор не повідомив керівництво відповідача про присутність та здійснював перевірку без участі відповідача, що підтверджується поясненнями інженера з охорони праці ОСОБА_2 (на час прийняття рішення звільнений), згідно яких останній участь у перевірці не брав і був ознайомлений з актом перевірки 17.10.2019. Інспектор (з позиції відповідача) діяв всупереч вимогам частини 11 статті 4 Закону № 877. Інспектором перед початком перевірки не було пред`явлено відповідачу: копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю) на проведення такої перевірки, посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю). Зазначені документи були пред`явлені завідуючому господарством ОСОБА_1., але згідно пояснень якого від 17.10.2019 він не є уповноваженою особою на проведення таких заходів, і не має вільного доступу до приміщень санаторію та документів, що призвело до невірної оцінки інспектором стану дотримання техногенної та пожежної безпеки. Згідно пояснень ОСОБА_1 . Акт вручено 28.10.2019. Інспектор не ознайомив відповідача з результатами перевірки та надав на підпис Акт особі, яка не є уповноваженою відповідачем. Про Акт та саму перевірку відповідач дізнався з матеріалів справи №580/3213/19 17.10.2019. За результатами перевірки управлінням ДСНС України в Черкаській області - про що свідчить протокол оперативної наради від 18.10.2019 (а.с.76) та від 25.10.2019 (а.с.77) розпочаті заходи, спрямовані на усунення виявлених порушень. Відповідач зазначає, що листом від 14.11.2019 № 604 з переліком усунутих порушень позивача було поінформовано про усунуті порушення, що виключає можливість застосування крайнього заходу реагування. У зв`язку з викладеним відповідач (керівник Ситник А.П.) і представник відповідача - адвокат Ситник Т.А. просили відмовити у задоволенні позовних вимог. У відзиві зазначено, що станом на 25.10.2019 відповідачем усунуто більшу частину порушень.

12.11.2019 позивачем подано відповідь на відзив (а.с.82-88), де зазначено, що посвідчення на проведення перевірки від 04.09.2019 № 7817 та службове посвідчення пред`явлено ОСОБА_1 24.09.2019, про що зроблено запис у журналі відвідувань об`єкта перевірки за попередньо наданим наказом про призначення завідуючого господарством. Щодо повноважень особи відповідача, присутньої під час перевірки, позивачем зазначено, що ОСОБА_1 було надано наказ від 05.10.2017 № 64 Про призначення відповідальних осіб з питань охорони праці, протипожежного захисту та техногенної безпеки, безпеки руху, ремонту та експлуатації автотранспортних засобів та відповідального за електрогосподарство згідно якого відповідальність за протипожежну та техногенну безпеку санаторію покладено на завідувача господарства ОСОБА_1 . Перевірка відповідача проводилась у визначені терміни у присутності уповноваженої особи, який неодноразово раніше підписував акти таких перевірок. Щодо порушення під час перевірки вимог статті 6 Закону № 877 позивачем зазначено, що підставою проведення перевірки було доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання від 17.08.2019 № 27938/0/1-19 у зв`язку з чим відсутня необхідність у погодженні заходу з центральним органом виконавчої влади.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем та їх представниками аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити повністю з огляду на таке.

Судом встановлено, позивачем і відповідачем визнано, що за адресою: м. Черкаси, вул. Мечникова, 25 здійснює діяльність Черкаський обласний дитячий багатопрофільний санаторій Сосновий Бір (код ЄДРПОУ 03077865).

Дитячий оздоровчий заклад - позашкільний заклад, що надає оздоровчі послуги дітям. Незалежно від форми власності дитячі оздоровчі заклади можуть бути таких типів: заміський, санаторний, профільний, з денним перебуванням, праці та відпочинку тощо абзац четвертий розділу визначення понять Державної програма відпочинку та оздоровлення дітей на період до 2008 року, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 33.

До платних послуг дітям згідно з Перелік платних послуг, що надаються в державних закладах охорони здоров`я та вищих медичних закладах освіти, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.1996 № 1138 відносяться: перебування у стаціонарі батьків у зв`язку з доглядом за дітьми віком понад 6 років, якщо це не зумовлено станом хворої дитини , а також перебування батьків разом з дітьми в дитячих санаторіях та надання їм послуг лікувального, профілактичного та реабілітаційного характеру.

Пункт а статті 10 Закону України Основи законодавства України про охорону здоров`я встановлює, що громадяни України зобов`язані піклуватись про своє здоров`я та здоров`я дітей. Згідно зі статтею 6 Закону України Основи законодавства України про охорону здоров`я кожний громадянин України має право на охорону здоров`я, що зокрема передбачає кваліфіковану медико-санітарну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря, вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій і закладу охорони здоров`я. Згідно з пунктом 4 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 423 Мінсоцполітики відповідно до покладених на нього завдань: 44) визначає правові, економічні та організаційні механізми, що стимулюють ефективну діяльність закладів соціального обслуговування, реабілітаційних установ, санаторіїв для дітей з інвалідністю.

Згідно пункту 1.3 статуту Черкаського обласного дитячого багатопрофільного санаторію Сосновий Бір , затвердженого розпорядженням голови Черкаської обласної ради від 29.03.2016 № 82-р (загальновідома інформація - oblradack.gov.ua › Rozp › Rozp_29032016_82-p) засновником відповідача є Черкаська обласна рада. Відповідно до пункту 5.1 статуту 5.1. санаторій має свою структуру та штатний розпис. Згідно з пунктом 5.2 статуту управління санаторієм здійснює головний лікар, який призначається на посаду та звільняється з посади рішенням сесії Черкаської обласної ради. Відповідно до пункту 5.3 статуту головний лікар санаторію: розподіляє функціональні обов`язки між своїми заступниками та керівниками структурних підрозділів санаторію; видає накази, обов`язкові для виконання підрозділами і працівниками санаторію, організовує та контролює їх виконання; несе персональну відповідальність за недотримання вимог чинного законодавства в роботі санаторію (зокрема, в галузі охорони праці, пожежної безпеки, дотримання санітарно-епідеміологічного законодавства, трудового законодавства тощо).

Відповідно до статті 123 Конституції України обласні та районні ради затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку відповідних областей і районів та контролюють їх виконання; затверджують районні і обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм, та контролюють їх виконання; вирішують інші питання, віднесені законом до їхньої компетенції. Згідно статті 140 Конституції України органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради. Згідно статті 4 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах: народовладдя; законності; гласності; колегіальності; поєднання місцевих і державних інтересів; виборності; правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюють Конституція України, зокрема стаття 3 - людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; стаття 116 - Кабінет Міністрів України забезпечує проведення охорони природи, екологічної безпеки і природокористування; Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій; Господарський кодекс України - стаття 6: серед загальних принципів господарювання - свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом; обмеження державного регулювання економічних процесів у зв`язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави; стаття 19 - державний контроль та нагляд за господарською діяльністю суб`єктів господарювання у таких сферах: виробництва і праці - за безпекою виробництва і праці, додержанням законодавства про працю; за пожежною, екологічною, санітарно-гігієнічною безпекою; за дотриманням норм і правил, якими встановлено обов`язкові вимоги щодо умов здійснення господарської діяльності; Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон № 877). Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, повноваження органів державної влади, права та обов`язки громадян України, підприємств незалежно від форми власності регулює та визначає Кодекс цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI (далі - Кодекс № 5403), Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417 (далі - Правила №1417).

Судом встановлено, що відповідно до наказу управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області від 22.08.2019 №160 (а.с.12), виданого на виконання доручення Прем`єр-міністра України від 17.08.2019 № 27938/0/1-19 (а.с.87), та посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 04.09.2019 (а.с.19) з 24.09.2019 до 25.09.2019 уповноваженій особі позивача доручено ( ОСОБА_3 , ОСОБА_4.) проведення позапланової перевірки додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, результати якої одним із перевіряючих ОСОБА_3 оформлено актом від 25.09.2019 № 575, де зафіксовано порушення вимог законодавства:

- пункту 1.2 розділу 5 Правил № 1417 - не всі приміщення будівель обладнано системою протипожежного захисту;

- пункту 3.11 розділу 5 Правил № 1417 - наявні пожежні щити (стенди) не укомплектовані згідно норм, а саме: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 піт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт.;

- пункту 2.7 розділу 3 Правил № 1417 - облицювання стін допускається з вищою пожежною небезпекою, ніж: Г2, В2, Д2, Т2 (адмінкорпус);

- пункту 2.23 розділу 3, пункту 1.4 розділу 6 Правил № 1417 - з другого поверху будівлі відсутній другий евакуаційний вихід (корпуси № 5, № 4, № 3 та № 2) в порушення пункту 7.2.4 ДБН В.1.1-7:2016;

- пункту 2.23, 2.37 розділу 3 Правил № 1417 - другий евакуаційний вихід з першого поверху проходить через приміщення, яке зачиняється на замок (корпуси № 5, № 4, № 3 та № 2) в порушення пункту 7.3.1 ДБН В.1.-7:2016;

- пункту 1.6 розділу 4 Правил № 1417 - з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів здійснюється методом скрутки (приміщення коридору корпусу № 5);

- пункту 1.17 розділу 4 Правил № 1417 - електророзетки встановлені на горючі основи (конструкції) (адмінкорпус);

- пункту 3.6 розділу 5 Правил № 1417 - приміщення будівлі не забезпечені первинними засобами пожежогасіння згідно норм (корпус №3);

- пункту 3.15 розділу 5 Правил № 1417 - вогнегасники не встановлені у легкодоступних та видних місцях, а також у пожежонебезпечних місцях, де найбільш вірогідна поява осередків пожежі;

- пункту 3.17 розділу 5 Правил № 1417 - на вогнегасниках відсутні раструби (корпус № 3);

- пункту 1.5 розділу 3 Правил № 1417 - на в`їздах (виїздах) відсутні схеми території, в яких повинно бути вказано розміщення будівель, водойм, гідрантів, під`їздів пожежних автомобілів до них;

- пункту 2.2 розділу 5 Правил № 1417 - не проведено технічне обслуговування і перевірку на працездатність пожежних кранів шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування;

- пункту 3.10 розділу 5 Правил № 1417 - переносні вогнегасники не розміщені шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника;

- пункту 5 розділу 2 Правил № 1417 - на доповнення до схематичних планів евакуації відсутні інструкції, що визначають дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей у денний та нічний час;

- пункту 2.15 розділу 3 Правил № 1417 - стаціонарні зовнішні пожежні сходи не пофарбовані;

- пункту 1.3 розділу 6 Правил № 1417 - черговий персонал не забезпечений засобами індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі з розрахунку на максимальну кількість дітей та окремо для обслуговуючого персоналу;

- пункту 2.28 розділу 3 Правил № 1417 - килимові доріжки на коридорах не закріплені до підлоги і не є помірно небезпечними щодо токсичності продуктів горіння, не мають помірну димоутворювальну здатність та не відповідають групам поширення полум`я РП1, РП2;

- пункту 5.1 розділу 6 Правил № 1417 - у кімнатах (палатах) не вивішені на видимих місцях: план евакуації з відповідного поверху із зазначенням даної кімнати (палати), евакуаційних виходів та шляхів руху до них, місць розміщення первинних засобів пожежогасіння та ручних пожежних сповіщувачів, а також необхідний пояснювальний текст і пам`ятка про дії на випадок виникнення пожежі;

- пункту 2.37 розділу 3 Правил № 1417 - двері виходів із поверхів безпосередньо на сходові клітки не в повному обсязі обладнані пристроями самозачинення та ущільнення в притулах; двері на шляхах евакуації та евакуаційних виходах зачинені навісними замками (корпус № 7);

- пункту 16 розділу 2 Правил № 1417 - посадові особи та працівники не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки (не надано підтверджуючі документи);

- пункту 2 частини 1 статті 20 Кодексу № 5403 - не забезпечено всіх працівників засобами індивідуального захисту, органів дихання у разі застосування ядерної зброї та інших видів зброї масового знищення проти України в умовах воєнного стану з розрахунку 1 фільтрувальний протигаз та 1 респіратор на одну особу та додатково два відсотки загальної кількості працюючого персоналу відповідно до пункту 2 Постанови № 1200;

- пункту 2 частини 1 статті 20 Кодексу № 5403 - не забезпечено всіх працівників засобами індивідуального захисту, а саме промисловими засобами захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин у разі виникнення надзвичайних ситуацій в умовах мирного стану на хімічно небезпечних об`єктах (з розрахунку 1 протигаз (засіб індивідуального захисту) на одну особу та додатково два відсотки загальної кількості працюючого персоналу) відповідно до пункту 3 Постанови № 1200.

25.09.2019 позивачем видано припис № 550 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки (а.с.92-94), що не оскаржено у встановленому порядку.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон № 877. Статтею 1 Закону № 877 визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади у межах повноважень щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Частиною 4 статті 4 Закону № 877 передбачено вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності встановлюється виключно законами. Згідно з абзацом 1 частини 5 статті 4 Закону № 877 виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково за рішенням суду. Частиною 7 статті 7 Закону № 877 передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу під час якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1052 (далі - Положення № 1052) Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності .

Згідно статті 66 Кодексу № 5403 центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону. Згідно статті 67 Кодексу № 5403 до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Надаючи оцінку доказам і перевіряючи правомірність дій позивача у проведенні перевірки та фіксації порушень за критеріями частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема за Актом, де зафіксовано порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки та оцінкою листа відповідача від 14.11.2019 про усунення порушень у контексті втілення принципів судочинства та реалізації повноважень з огляду на засади превалювання змісту над формою, суд зазначає про таке.

Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області, як територіальний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, уповноважений здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки. Частинами 1 та 2 статті 68 Кодексу № 5403 передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом. Згідно статті 70 Кодексу № 5403 підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів є: недотримання вимог пожежної безпеки , визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій ; відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій ; відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання.

Конституцією України (стаття 51) проголошено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Конвенцією ООН про права дитини від 20.11.1989 закріплено (стаття 3): Держави-учасниці забезпечують, щоб установи, служби й органи, відповідальні за піклування про дітей або їх захист, відповідали встановленим компетентними органами нормам, зокрема, щодо безпеки й охорони здоров`я та стосовно кількості й придатності їхнього персоналу, а також компетентного нагляду. В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюють їх державні чи приватні установи, що займаються питаннями соціального забезпечення, суди, адміністративні чи законодавчі органи, увага насамперед приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини . Найкращі інтереси дитини є одним із головних принципів розбудови системи соціальних послуг. У постанові Верховного Суду України (від 29.11.2017 справа № 6-1945цс17) викладено мотиви з огляду на які у рішеннях стосовно дітей їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення.

Відповідно до частини 6 статті 7 Закону №877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, що повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає у акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Судом встановлено, що Акт (а.с.20-37) підписано ОСОБА_1 . 25.09.2019 без зауважень.

Згідно статті 2 Закону України Про центральні органи виконавчої влади від 17.03.2011 № 3166-VI (далі - Закон № 3166) діяльність центральних органів виконавчої влади ґрунтується на принципах верховенства права, забезпечення дотримання прав і свобод людини і громадянина, безперервності, законності, забезпечення єдності державної політики, відкритості та прозорості, відповідальності. Центральні органи виконавчої влади діють за принципом єдиноначальності, якщо інше не передбачено законом. Відповідно до частини 1 статті 23 Закону № 3166 центральний орган виконавчої влади у межах повноважень, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України та наказів міністерств видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання. Відповідно до пункту 2 параграфу 9 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою КМУ від 18.07.2007 № 950 доручення прем`єр-міністра є обов`язковими для виконання. 17.08.2019 Прем`єр-міністром України надано доручення № 27938/0/1-19 (а.с.87) негайно провести у 2019 році позапланові заходи державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки у місцях відпочинку людей, передусім у готелях та закладах відпочинку і оздоровлення. Про результати поінформувати Кабінет Міністрів України. Строк - до 16.12.2019.

Судом встановлено, що наказ управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області від 22.08.2019 № 160 про проведення позапланових перевірок (а.с.12) прийнято на підставі вищезазначеного доручення від 17.08.2019 № 27938/0/1-19.

Посвідчення на проведення перевірки від 04.09.2019 № 7817 вручено ОСОБА_1 24.09.2019 (а.с.108), як уповноваженій особі відповідача, що підтверджується наказом Черкаського обласного дитячого багатопрофільного санаторій Сосновий Бір від 05.10.2017 № 64 Про призначення відповідальних осіб з питань охорони праці, протипожежного захисту та техногенної безпеки, безпеки руху, ремонту та експлуатації автотранспортних засобів та відповідального за електрогосподарство та посадової інструкції завідувача господарства Черкаського обласного дитячого багатопрофільного санаторію Сосновий Бір , згідно яких відповідальність за протипожежний захист та техногенну безпеку санаторію покладено на завідувача господарства ОСОБА_1 , а в акті перевірки від 25.09.2019 № 575 зазначено, що примірник Акта на 18 сторінках отримано ОСОБА_1 25.09.2019. Акт від 25.09.2019 № 575 підписано 25.09.2019 уповноваженою особою відповідача, яка є відповідальною за протипожежний захист та техногенну безпеку без зауважень.

Оцінюючи твердження представника відповідача - адвоката Ситника Т.А. про порушення процедури, строків перевірки та мотиви, що ОСОБА_1 не є уповноваженою особою, суд зазначає про таке. Відповідно до пункту 1.1 посадової інструкції завідувача господарства Черкаського обласного дитячого багатопрофільного санаторію Сосновий Бір завідувач господарства належить до професійної групи Керівники . Пунктом 2.21 цієї інструкції встановлено, що завідувач господарства забезпечує протипожежний стан на території та в приміщеннях установи. Згідно розділу ІІІ зазначеної інструкції завідувач господарства має право підписувати і візувати документи у межах своєї компетенції (а.с.73-74).

Суд критично оцінює як непереконливі пояснення ОСОБА_1 про те, що позивачем перевірку проведено 26.09.2019, позаяк у акті зазначено, що перевірку проведено 25.09.2019, а у посвідченні від 04.09.2019 № 7817 зазначено, що копію посвідчення отримано ОСОБА_1 . 24.09.2019. Під час допиту свідок ОСОБА_1 зазначив неодноразово, що перевірка проведена 26.10.2019, що не є переконливим. Адвокат пояснив, що таку дату жовтня місяця 2019 року не варто брати до уваги як помилкову.

Щодо посилання відповідача на недоліки у оформленні акта перевірки, суд зазначає, що варто застосувати принцип превалювання сутності над формою (не лише, виходячи з юридичної форми). Матеріалами справи, показами свідків, листом відповідача від 14.11.2019 № 604 без додатків на адресу позивача підтверджено триваючі порушення у сфері пожежної безпеки з огляду на рішення у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адмінправопорушення передбаченого частиною 1 статті 188-16 КУпАП № 712/8484/19 (набрало законної сили 23.07.2019, ЄДРСР 82909174), позаяк поясненнями свідків підтверджується факт проведення перевірки у травні 2019 року та наявність порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки .

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Тягар доказування у даній адміністративній справі щодо наявності правових підстав до застосування судом до Черкаського обласного дитячого багатопрофільного санаторію Сосновий Бір відповідних заходів реагування, згідно норм процесуального закону, покладено на позивача.

Оцінюючи твердження відповідача про усунення виявлених під час перевірки 24-25.09.2019 порушень, що створюють ризики небезпеки для людини, суспільства, держави, зазначених у акті від 25.09.2019 № 575, суд зазначає про таке.

У відзиві (а.с.63-65) зазначено, що станом на 25.10.2019 відповідачем усунуто такі порушення:

- всі приміщення з постійним перебуванням людей обладнано системою протипожежного захисту (виключення становить адмінприміщення харчоблок, корпус № 5, що будуть обладнані системою протипожежного захисту згідно бюджетного запиту на I- ІІ-ІІІ кв. 2020 року), тобто самим відповідачем підтверджено, що не усі приміщення обладнано системою протипожежного захисту і зазначене порушення на час розгляду справи не усунуто;

- відповідно до пункту 2.17 розділу III ППБУ, у приміщеннях громадського призначення (крім приміщень, розташованих у будинках V ступеня вогнестійкості), у яких можливе перебування 50 та більше осіб, опорядження (облицювання) стін та стель забороняється з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж: Г2, В2, Д2, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування до 1500 осіб. Зазначена вимога стосується приміщень, у яких можливе перебування 50 та більше осіб та до 1500 осіб (Г2. В2, Д2, Т2). Разом з тим, адмінкорпус (приміщення, де встановлено облицювання стін вагонкою) не розраховане для перебування там одночасно 50 та більше осіб. Згідно штатного розпису в адмінкорпусі знаходиться 15 осіб, вимоги пункту 2.17 розділу III ППБУ не належать застосуванню до опорядження (облицювання) адмінкорпусу; відсутність другого евакуаційного виходу (корпуси №5, №4, №3, №2) не може вважатися порушенням вимог пункту 2.23 розділу III ППБУ, оскільки зазначений пункт передбачає заборону зменшувати кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень. При цьому, керівництвом Установи не здійснювалось жодних заходів, спрямованих на зменшення кількості або розмірів евакуаційних виходів. Існуюча кількість виходів була наявна з 1926 року, при цьому жодних зауважень щодо даного факту під час проведення попередніх контрольних заходів від працівників ДСНС не надходило; - при виході із поверхів безпосередньо на сходові клітки в окремих корпусах відсутні двері, тому обладнати їх пристроями самозачинення та ущільнення в притулах не вбачається за можливе. У корпусах, де двері в наявності, обладнувати їх пристроями самозачинення не є можливим, у зв`язку з тим, що у разі їх зачинення існує небезпека виникнення ситуацій, що можуть загрожувати життю або здоров`ю дітей, які в цей час перебувають на лікуванні, оскільки пост медичної сестри, яка може надати первинну медичну допомогу, буде знаходитись на відстані, а зачинені двері можуть ускладнити та затримати доступ до дитини, а також унеможливлять виконання медичним працівником її посадових обов`язків, у т.ч. в частині здійснення нагляду за хворими, що може призвести до летальних наслідків. На двері установлено пристрої самозачинення згідно припису. Суд зазначає, що ці порушення відображено і у приписі від 25.09.2019, що не поставлений під сумнів відповідачем.

- облаштування другого евакуаційного виходу (корпуси № 5, № 4, № 3, № 2) буде проведено після надходження відповідних бюджетних асигнувань; забезпечення (доукомплектування) працівників засобами індивідуального захисту буде проведено по мірі надходження відповідних бюджетних призначень у ІІ-ІІІ кварталі 2020 року. Тобто порушення мають місце і на час розгляду справи не усунуті.

- наявні пожежні щити (стенди) укомплектовані згідно установлених норм; другий евакуаційний вихід з першого поверху проходить через приміщення, яке раніше зачинялося на замок, на денний час замок знято, а приміщення повністю вивільнене (4 корпус), в інших корпусах звільнений прохід від сторонніх речей, які б могли завадити вільній евакуації; з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів здійснюється за допомогою затискачів, які крім того заізольовані; електророзетка, що була встановлена на горючу основу, була демонтована. Вказана електророзетка виконувала функцію подовжувача та була встановлена тимчасово; приміщення будівлі (корпус № 3) забезпечено первинними засобами пожежогасіння згідно норм належності у повному обсязі; вогнегасники встановлені у легкодоступних та видних місцях, а також у пожежонебезпечних місцях, де найбільш вірогідна поява осередків пожежі; на вогнегасники встановлені раструби (корпус № 3); на обох в`їздах (виїздах) встановлені схеми території, в яких вказано розміщення будівель, водойм, гідрантів, під`їздів пожежних автомобілів до них, що були зняті на реставрацію 25.09.2019; пожежні кран-комплекти не менше одного разу на півріччя проходили технічне обслуговування і перевірку на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування. За результатами перевірки, на пожежний рукав встановлені бірки з відміткою про дату перевірки. Разом з тим, на час проведення контрольного заходу, вказаний журнал не було надано до перевірки у зв`язку із знаходженням його у відповідальної особи з охорони праці, яка на час перевірки знаходилась у відпустці та відсутністю доступу до приміщення, де зберігався журнал; переносні вогнегасники розміщені шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника; на доповнення до схематичного плану евакуації, затверджена керівником інструкція, що визначає дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей у денний та нічний час довстановлена у місцях планів евакуаці; стаціонарні зовнішні пожежні сходи було пофарбовано; черговий персонал повністю забезпечений засобами індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі з розрахунку на максимальну кількість дітей та окремо для обслуговуючого персоналу; відповідно до пункту 2.28 розділу III ППБУ, килими, килимові доріжки й інше покриття підлоги у приміщеннях корпусу № 7 знято; у кімнатах (палатах) вивішені на видимих місцях: план евакуації з відповідного поверху із зазначенням даної кімнати (палати), евакуаційних виходів та шляхів руху до них, місць розміщення первинних засобів пожежогасіння та ручних пожежних сповіщувачів. а також необхідний пояснювальний текст і пам`ятка про дії на випадок виникнення пожежі до встановлено; навісний замок на решітці на шляху евакуації та евакуаційному виході знятий; посадові особи та працівники відповідача пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки в ЧНКК (протокол від 16.09.2019 № 28 К) згідно графіку. Проте, до матеріалів справи не надано доказів подання відповідачем до позивача письмової заяви про здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо усунення зафіксованих у Акті порушень.

Про усунення порушень позивач повідомлявся листом від 24.10.2019 № 546, проте ні позивачем ні відповідачем копії зазначеного листа до матеріалів справи не надано.

Суд зазначає, що відповідно до статті 6 Закону № 877 підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням.

Закони, інші нормативно-правові акти, зокрема Правила №1417 є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах. Згідно з пункту 4 Розділу І Правил №1417 пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Поняття загроза життю та/або здоров`ю людини є оціночним, що розуміється у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері. Настання реальної загрози життю та/або здоров`ю людей від пожежі або надзвичайної ситуації з обставинами, що можуть призвести до займання, розповсюдження вогню та вплив небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу, підвищених температур тощо) створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людини. Суд враховує, що життя та здоров`я людини є найвищою цінністю.

У випадку наявних підстав для застосування одного із заходів реагування, такого як повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг, орган контролю звертається до суду із адміністративним позовом.

Відповідно до частини 2 статті 68 цього Кодексу № 5403 у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом. Згідно пункту 1 частини першої статті 70 Кодексу підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами. Системний аналіз викладених норм свідчить на користь висновку, що достатньою підставою для застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів судом є встановлення факту порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, та у подальшому може призвести до тяжких наслідків.

Відповідно до пункту 1.2 розділу 5 Правил № 1417 будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту . Про порушення даного пункту зазначено у пункті 1 опису виявлених порушень акта перевірки від 25.09.2019 № 575 (а.с.32) та пункті 1 припису від 25.09.2019 № 550 (а.с.92). Суд зазначає, що за відсутності систем протипожежного захисту відсутня можливість виявлення осередку пожежі в його початкових стадіях для передачі сигналу на пульти центрального спостереження служби порятунку, що є ризиком - наявною загрозою життю і здоров`ю людей, може привести до знищення матеріальних цінностей, неможливості врятувати людське життя та ускладнить ліквідацію можливої пожежі.

Згідно пункту 3.11 розділу 5 Правил №1417 для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих, складських, допоміжних приміщеннях, будинках, спорудах, а також на території підприємств повинні встановлюватися спеціальні пожежні щити (стенди). Пожежні щити (стенди) повинні встановлюватись на території об`єкта площею більше 200 м -2 з розрахунку один щит (стенд) на 5000 м 2 захищуваної площі. До комплекту засобів пожежогасіння, що розміщуються на пожежному щиті, входять: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт. Про порушення даного пункту зазначено у пункті 2 опису виявлених порушень акта перевірки від 25.09.2019 № 575 (а.с.33) та пункті 2 припису від 25.09.2019 № 550 (а.с.92). Немеханізований ручний інструмент, що знаходиться на пожежних щитах є складовою частиною успішного пожежогасіння, особливо на його ранніх стадіях. У разі його відсутності ліквідація пожежі на ранній стадії стає неможливою.

Згідно пункту 2.17 розділу 3 Правил №1417 у приміщеннях громадського призначення (крім приміщень, розташованих у будинках V ступеня вогнестійкості), в яких можливе перебування 50 та більше осіб, опорядження (облицювання) стін та стель забороняється з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж: Г2, В2, Д2, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування до 1500 осіб; Г1, В1, Д1, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування 1500 та більше осіб. Про порушення даного пункту зазначено у пункті 3 опису виявлених порушень акта перевірки від 25.09.2019 № 575 (а.с.33) та пункті 3 припису від 25.09.2019 № 550 (а.с.92). Застосування на шляхах евакуації горючих матеріалів для облицювання стін може пришвидшити розвиток пожежі, сприяти великій концентрації їдкого диму під час горіння та унеможливлює рух людей до евакуаційних виходів.

Пунктом 2.23 розділу 3 Правил №1417 забороняється зменшувати кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, класи вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій, застосовувати будівельні матеріали з вищими показниками пожежної небезпеки, змінювати інженерні та планувальні рішення й умови освітлення згідно з нормованою вимогою. Відповідно до пункту 1.4 розділу 6 Правил №1417 у будинках, приміщеннях навчальних закладів забороняються розміщення людей у приміщеннях, а також на поверхах (у будинках), не забезпечених двома евакуаційними виходами. Про порушення даного пункту зазначено у пункті 4 опису виявлених порушень акта перевірки від 25.09.2019 № 575 (а.с.33) та пункті 4 припису від 25.09.2019 № 550 (а.с.92). Відсутність другого евакуаційного виходу з другого поверху будівель корпусу № 5, № 4, № 3 та № 2 унеможливлює евакуацію в разі наявності небезпечних чинників (вогню, диму) на основному шляху евакуації, що може призвести до загибелі або травмуванню людей, дітей, батьків, обслуговуючого персоналу.

Відповідно до пункту 2.37 розділу 3 Правил № 1417 заборонено знімати пристрої для самозачинення дверей сходових кліток, коридорів, холів, тамбурів, а також фіксувати самозакривні двері у відчиненому положенні. Про порушення даного пункту зазначено у пункті 5 опису виявлених порушень акта перевірки від 25.09.2019 № 575 (а.с.33) та пункті 5 припису від 25.09.2019 № 550 (а.с.92). Влаштування другого евакуаційного виходу через приміщення, що замикається на замок унеможливить використання зазначеного приміщення у випадку виникнення пожежі, що збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, не свідчить про забезпечення найкращих інтересів дитини.

Згідно пункту 1.6 розділу 4 Правил № 1417 з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів. Місця з`єднання жил проводів і кабелів, а також з`єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків. Втрати опору ізоляції на стиках повинні бути не більше втрат опору ізоляції на цілих жилах цих проводів і кабелів. Про порушення даного пункту зазначено у пункті 6 опису виявлених порушень акта перевірки від 25.09.2019 № 575 (а.с.33) та пункті 6 припису від 25.09.2019 № 550 (а.с.93). Під час з`єднання жил проводів скрутками утворюються великі перехідні опори, що є причиною сильного нагрівання ізоляції дротів та навколишніх предметів та може стати причиною загорання.

Відповідно до пункту 1.17 розділу 4 Правил № 1417 електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати повинні встановлюватися на не горючі основи (конструкції) або з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра. Про порушення даного пункту зазначено у пункті 7 опису виявлених порушень акта перевірки від 25.09.2019 № 575 (а.с.33) та пункті 7 припису від 25.09.2019 № 550 (а.с.93). Встановлення електричних розеток на поверхню з горючих матеріалів створює загрозу виникнення пожежі у результаті можливого перегріву корпусу самої розетки.

Пунктом 3.6 розділу 5 Правил № 1417 встановлено, що територія підприємств, будинки, споруди, приміщення, технологічні установки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку. Ця вимога стосується також будівель, споруд та приміщень, обладнаних будь-якими типами систем пожежогасіння, пожежної сигналізації або внутрішніми пожежними кран-комплектами. До початку експлуатації об`єкти (будинки, споруди, приміщення, технологічні установки) повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння згідно з Типовими нормами належності вогнегасників, затвердженими наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02.04.2004 № 151, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 29.04.2004 за № 554/9153. Відповідно до пункту 3.15 розділу 5 Правил № 1417 вогнегасники встановлюють у легкодоступних та видних місцях, а також у пожежонебезпечних місцях, де найбільш вірогідна поява осередків пожежі, тому необхідно забезпечити їх захист від потрапляння прямих сонячних променів та дії опалювальних та нагрівальних приладів. Відстань між місцями розташування вогнегасників не повинна перевищувати: 15 м - для приміщень категорій А, Б, В (горючі гази та рідини); 20 м - для приміщень категорій В, Г, а також для громадських будівель та споруд. Пожежні щити (стенди), інвентар, інструмент, вогнегасники в місцях установлення не повинні створювати перешкоди під час евакуації. Згідно з пунктом 3.17 розділу 5 Правил № 1417 Технічне обслуговування вогнегасників повинно здійснюватися відповідно до Правил експлуатації вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02.04.2004 № 152, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29.04.2004 № 555/9154, а також ДСТУ 4297-2004 Технічне обслуговування вогнегасників. Загальні технічні вимоги . Про порушення даних пунктів зазначено у пункті 8, 9, 10 опису виявлених порушень акта перевірки від 25.09.2019 № 575 (а.с.33) та пункті 8, 9, 10 припису від 25.09.2019 № 550 (а.с.93). Відсутність первинних засобів пожежогасіння у легкодоступних та видних місцях, а також у пожежонебезпечних місцях, де найбільш вірогідна поява осередків пожежі унеможливить її гасіння на ранній стадії розвитку, сприяє беззахисності дитини перед факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження вогню будівельними конструкціями, їх руйнації, що в свою чергу створює загрозу життю та/або здоров`ю людей. Відсутність раструбів на вогнегасниках унеможливлює можливість повноцінно їх використати під час ліквідації пожежі на початковій стадії, що призведе до швидкого розповсюдження загорання та може спричинити значних матеріальних збитків, загибель або травмування дітей, персоналу.

Згідно пункту 1.15 розділу 3 Правил № 1417 на території об`єкта площею понад 3 га на в`їздах (виїздах) повинні бути встановлені схеми території, в яких варто вказувати розміщення будівель, водойм, гідрантів, пірсів та градирень, під`їздів пожежних автомобілів до них. Про порушення даного пункту зазначено у пункті 11 опису виявлених порушень акта перевірки від 25.09.2019 № 575 (а.с.33) та пункті 11 припису від 25.09.2019 № 550 (а.с.93). У випадку виникнення пожежі, однією з основних складових рятування людей є швидке прибуття та встановлення на вододжерело аварійно-рятувальної техніки. Відсутність на об`єкті на в`їздах (виїздах) схеми території, на яких повинна міститися інформація про розміщення будівель, водойм, гідрантів та під`їздів пожежних автомобілів до них, значно збільшується час на ліквідацію пожежі та рятування людей.

Згідно підпункту 9 пункту 2.2 розділу 5 Правил № 1417 пожежні кран-комплекти не менше одного разу на рік належать технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування. Пожежні кран-комплекти повинні постійно бути справними і доступними для використання. Про порушення даного пункту зазначено у пункті 12 опису виявлених порушень акта перевірки від 25.09.2019 № 575 (а.с.33) та пункті 11 припису від 25.09.2019 № 550 (а.с.93). Не проведення технічного обслуговування і перевірку на працездатність пожежних кранів шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування створює загрозу виникнення технічної несправності внутрішнього водопостачання та використання його за призначенням.

Відповідно до пункту 3.10 розділу 5 Правил № 1417 для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння слід установлювати вказівні знаки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір , ГОСТ 12.4.026-76. Знаки повинні бути розміщені на видимих місцях на висоті 2-2,5 м від рівня підлоги як усередині, так і поза приміщеннями (за потреби). Розміщення та експлуатація вогнегасників повинні здійснюватись згідно з вимогами Типових норм належності вогнегасників, Правил експлуатації вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02.04.2004 № 152, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29.04.2004 за № 555/9154. Переносні вогнегасники повинні розміщуватися шляхом: навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення; установлювання в шафи пожежних кран-комплектів, у спеціальні тумби, на підставки, що надійно закріплені, на підлозі (якщо дозволяє конструкційне виконання), у пожежні щити (стенди). Про порушення даного пункту зазначено у пункті 13 опису виявлених порушень акта перевірки від 25.09.2019 № 575 (а.с.34) та пункті 13 припису від 25.09.2019 № 550 (а.с.93). Встановлення переносних вогнегасників на підлозі, а не шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 метра від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника створює загрозу перешкоджання вільній евакуації людей у разі виникнення пожежі.

Згідно пункту 5 розділу 2 Правил № 1417 на об`єктах з постійним або тимчасовим перебуванням на них 100 і більше осіб або таких, що мають хоча б одне окреме приміщення із одночасним перебуванням 50 і більше осіб, у будинках та спорудах (крім житлових будинків), котрі мають два поверхи і більше, у разі одночасного перебування на поверсі більше 25 осіб, а для одноповерхових - більше 50 осіб, мають бути розроблені і вивішені на видимих місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі. На об`єктах з постійним або тимчасовим перебуванням на них 100 і більше осіб або таких, що мають хоча б одне окреме приміщення з одночасним перебуванням 50 і більше осіб, які є навчальними (у тому числі дошкільними) закладами, закладами охорони здоров`я із стаціонаром, будинками для людей похилого віку та інвалідів, санаторіями і закладами відпочинку, розважальними, культурно-освітніми та видовищними закладами, критими спортивними будинками і спорудами, готелями, мотелями, кемпінгами, торговими підприємствами та іншими аналогічними за призначенням об`єктами з масовим перебуванням людей, на доповнення до схематичного плану евакуації повинна бути розроблена та затверджена керівником інструкція, що визначає дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей, за якою не рідше одного разу на півроку мають проводитися практичні тренування всіх задіяних працівників. Для об`єктів, у яких передбачається перебування людей уночі, інструкції повинні передбачати також дії у нічний час. Про порушення даного пункту зазначено у пункті 14 опису виявлених порушень акта перевірки від 25.09.2019 № 575 (а.с.34) та пункті 14 припису від 25.09.2019 № 550 (а.с.93). Відсутність інструкцій на доповнення до схематичних планів евакуації, що визначають дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей у денний та нічний час збільшує ймовірність паніки, тим самим зменшує ймовірність швидко зорієнтуватись і знайти безпечний вихід назовні, що може призвести до тяжких наслідків.

Згідно пункту 2.15 розділу 3 Правил № 1417 стаціонарні зовнішні пожежні сходи, сходи на перепадах висот і огорожі на покриттях будівель та споруд необхідно утримувати справними, пофарбованими. Про порушення даного пункту зазначено у пункті 15 опису виявлених порушень акта перевірки від 25.09.2019 № 575 (а.с.34) та пункті 15 припису від 25.09.2019 № 550 (а.с.93). Невчасне обслуговування та фарбування зовнішніх пожежних сходів збільшує ймовірність корозії їх елементів, що може призвести до несправності та неможливості використання їх під час евакуації людей, що свідчить про реальну загрозу життю дітей, персоналу.

Відповідно до пункту 1.3 розділу 6 Правил № 1417 черговий повинен бути забезпечений засобами індивідуального захисту органів дихання для самопорятунку людей під час пожежі з розрахунку на максимальну кількість дітей та окремо для обслуговуючого персоналу, комплектом ключів від дверей евакуаційних виходів, ручним електричним ліхтарем, знати кількість дітей, які залишаються на ніч, місця їх розміщення й повідомляти ці відомості телефоном у найближчий пожежно-рятувальний підрозділ. Про порушення даного пункту зазначено у пункті 16 опису виявлених порушень акта перевірки від 25.09.2019 № 575 (а.с.34) та пункті 16 припису від 25.09.2019 № 550 (а.с.93). Відсутність засобів індивідуального захисту органів дихання загрожує здоров`ю та житло працівників об`єкта та дітей з метою самопорятунку під час пожежі.

Пунктом 2.28 розділу 3 Правил № 1417 килими, килимові доріжки й інше покриття підлоги у приміщеннях з одночасним перебуванням 50 та більше осіб, коридорах, на сходових клітках повинні кріпитися до підлоги і бути помірно небезпечними щодо токсичності продуктів горіння, мати помірну димоутворювальну здатність та відповідати групам поширення полум`я РП1, РП2. Про порушення даного пункту зазначено у пункті 17 опису виявлених порушень акта перевірки від 25.09.2019 № 575 (а.с.34) та пункті 17 припису від 25.09.2019 № 550 (а.с.93). Відсутність засобів індивідуального захисту органів дихання загрожує здоров`ю та життю працівників об`єкта та дітей для самопорятунку під час пожежі.

Згідно пункту 5.1 розділу 6 Правил № 1417 усі громадяни, які прибувають до будинків для тимчасового проживання людей (готелі, гуртожитки, мотелі, кемпінги, санаторії, будинки та бази відпочинку, профілакторії), повинні бути ознайомлені адміністрацією з основними вимогами пожежної безпеки (під розпис), зокрема батьками дітей. У житлових номерах, кімнатах будинків для тимчасового проживання людей мають бути вивішені на видимих місцях: план евакуації з відповідного поверху із зазначенням даного номера, кімнати, евакуаційних виходів та шляхів руху до них, місць розміщення первинних засобів пожежогасіння та ручних пожежних сповіщувачів, а також необхідний пояснювальний текст і пам`ятка про дії на випадок виникнення пожежі; стисла пам`ятка для мешканців про правила пожежної безпеки. Про порушення даного пункту зазначено у пункті 18 опису виявлених порушень акта перевірки від 25.09.2019 № 575 (а.с.34) та пункті 18 припису від 25.09.2019 № 550 (а.с.93). Не закріплені килимові доріжки на коридорах створюють перешкоду для швидкої евакуації людей та сприяють швидкому розповсюдженню пожежі, що може призвести до тяжких наслідків під час хвилювання і паніки.

Відповідно до пункту 2.37 розділу 3 Правил № 1417 не допускається: забивати, заварювати, замикати на замки, болтові з`єднання та інші запори, що важко відчиняються зсередини, двері на шляхах евакуації та евакуаційних виходах; знімати пристрої для самозачинення дверей сходових кліток, коридорів, холів, тамбурів, а також фіксувати самозакривні двері у відчиненому положенні. Про порушення даного пункту зазначено у пункті 19, 20 опису виявлених порушень акта перевірки від 25.09.2019 № 575 (а.с.34) та пункті 19, 20 припису від 25.09.2019 № 550 (а.с.93). Замкнені пожежні виходи не датуть можливість безпечно залишити приміщення. Відсутність пристроїв для самозачинення існуючих дверей сходових кліток, призводить до задимлення шляхів евакуації (загальних сходових кліток, коридорів поверхів) під час пожежі та унеможливлює безпечну евакуацію людей з приміщень, що може мати шкідливі наслідки.

Згідно пункту 16 розділу 2 Правил № 1417 Посадові особи та працівники проходять навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях . Про порушення даного пункту зазначено у пункті 21 опису виявлених порушень акта перевірки від 25.09.2019 № 575 (а.с.35) та пункті 21 припису від 25.09.2019 № 550 (а.с.93). У випадку не проходження посадовими особами, навчання з пожежної безпеки, працівники не будуть знати як діяти та як користуватись первинними засобами пожежогасіння під час можливої пожежі, а також не буде змоги проводити інструктажі з питань пожежної безпеки з працівниками, що може мати тяжкі наслідки для життя дітей.

Пунктом 2 частини 1 статті 20 Кодексу № 5403 встановлено, що до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту. Про порушення даного пункту зазначено у пункті 22, 23 опису виявлених порушень акта перевірки від 25.09.2019 № 575 (а.с.35) та пункті 22, 23 припису від 25.09.2019 № 550 (а.с.93). Відсутність засобів індивідуального захисту загрожує здоров`ю та життю працівників об`єкта під час можливої надзвичайної ситуації пов`язаної з викидом небезпечних хімічних речовин, а також може призвести до тяжких наслідків для дітей.

Відповідно до пункту 4 розділу І Правил № 1417 зазначено, що пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Цивільний захист - це функція держави, спрямована на захист населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідації їх наслідків і надання допомоги постраждалим у мирний час та в особливий період (стаття 4 Кодексу № 5403). Основними принципами цивільного захисту, відповідно до статті 7 Кодексу № 5403, зокрема є: гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності; пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров`я громадян. Запобігання надзвичайним ситуаціям включає в себе забезпечення пожежної та техногенної безпеки. Відповідно до частин другої, третьої статті 52, частин другої, третьої статті 55 Кодексу № 5403 діяльність із забезпечення пожежної та техногенної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Забезпечення такої безпеки суб`єкта господарювання покладається на їх власників та керівників.

Згідно із частинами 1-3 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, що є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно.

Відповідно до частини 1 статті 91 Кодексу адміністративного судочинства України показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, що мають значення для справи.

У судовому засіданні у якості свідків було допитано головного інспектора ЧМРВ УДСНС ОСОБА_3, провідного інспектора ЧМРВ УДСНС ОСОБА_4, завідувача господарства Черкаського обласного дитячого багатопрофільного санаторію Сосновий Бір ОСОБА_1, заступника з медичної частини (на час перевірки згідно наказу від 22.08.2019 № 160 у період з 24.09.2019 до 25.09.2019 в.о. головного лікаря) ОСОБА_7.

Свідок ОСОБА_3 пояснив, що ОСОБА_4 , який зазначений у посвідченні на перевірку від 04.09.2019 на цей об`єкт з перевіркою не приходив, так як мав інші об`єкти і акт не підписував, а сам на об`єкті перевірки був 24, 25 вересня 2019 року, точну дату не пам`ятає, у першій половині дня. Посвідчення на перевірку вручено завідувачу господарства Черкаського обласного дитячого багатопрофільного санаторію Сосновий Бір ОСОБА_1 , позаяк саме ОСОБА_1 брав участь у попередніх перевірках, надавши наказ з метою підтвердження того, що є відповідальним за пожежну безпеку. На питання представника відповідача, чи була можливість вручити копію посвідчення на перевірку іншій особі, свідок повідомив, що зі слів ОСОБА_1 був повідомлений про відпустку головного лікаря. Свідок пояснив, що ОСОБА_1 повідомив, що перевірка відповідача буде проводитись за його участі як уповноваженої особи. Копій наказів щодо повноважень ОСОБА_1 декілька, що були отримані і раніше, зокрема у травні 2019 року. На питання представника відповідача чому саме зупинення діяльності відповідача, а не інший захід реагування свідок пояснив, що раніше відповідачу видавались приписи на усунення порушень і порушення не було усунуто. Свідок зазначив, що за результатами перевірки складено акт від 25.09.2019 та оформлено припис від 25.09.2019, заяв про здійснення позапланових заходів з метою перевірки усунення недоліків до позивача не надходило, у т.ч. після відкриття провадження у справі чи надання часу для примирення.

Свідок ОСОБА_4 повідомив, що не був на перевірці відповідача, позаяк ОСОБА_4 і ОСОБА_3 є взаємозамінні у реалізації повноважень, у пріоритеті є перевірки за переліком. Посвідчення на перевірку надає право зазначеним у ньому особам проводити перевірку, а не зобов`язує їх до проведення перевірки з огляду на інші завдання, відрядження. У дні проведення перевірки відповідача ОСОБА_4 проводив перевірку іншого об`єкта, а 25.09.2019 був відповідальним (черговим) з питань пожежної безпеки у м. Черкаси та Черкаському районі.

Свідок ОСОБА_1 повідомив, що за чотири дні до початку перевірки засобами телефонного зв`язку ОСОБА_3 повідомив про проведення перевірки 24, 25.09.2019, а прийшов 26.10.2019. Копія посвідчення на перевірку та першу і останню сторінку акта перевірки від 25.09.2019 вручено і підписано ОСОБА_1 26.10.2019. Акт вручено через три дні. ОСОБА_1 пояснив, що підписував документи у кабінеті інженера з охорони праці в адмінбудівлі у присутності інженера з охорони праці, де перевіряючого і ОСОБА_1 ніхто не бачив. Також повідомив, що журнал перевірок надав 26.10.2019, а відмітка про перевірку зазначена інспектором ОСОБА_3. 25.10.2019.

Суд критично оцінює такі покази, позаяк представник відповідача - адвокат уточнив, що це плутанина і йдеться не про жовтень, а про вересень місяць.

Виявлені порушення, що відображено у акті усунуто, крім тих, що виконуються роботи з будівництва сходів і пожежної сигналізації у третьому корпусі і харчоблоці. Свідок ОСОБА_1 пояснив, що його призначено відповідальним з пожежної безпеки згідно наказу головного лікаря з 2015 року, а також, що додатково проходив курси з охорони праці і пожежної безпеки. Такі курси також проходить інженер з охорони праці. З 2015 року перевірки відбуваються таким чином: пред`являються посвідчення на проведення перевірки. Про перевірку ОСОБА_1 повідомляв головного лікаря, проте не повідомляв коли саме буде перевірка.

Свідок ОСОБА_7 пояснила, що з 18.09.2019 до 03.10.2019 виконувала обов`язки головного лікаря у зв`язку з перебуванням головного лікаря у відпустці. Ніхто її не повідомляв про перевірку, проте під час відпустки головний лікар був на об`єкті з метою узгодження виробничих питань, 17.10.2019 за ухвалою суду стало відомо про те, що була проведена перевірка. Відповідно до наказу ОСОБА_1 призначений відповідальним за протипожежну безпеку. На питання у чому різниця у посадових обов`язках інженера з охорони праці та завідувача господарства свідок пояснила, що інженер з охорони праці теж відповідав за протипожежну безпеку. Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій не вперше приходить на перевірку, попередня була у травні 2019 року, тоді був головний лікар, за наслідками попередньої перевірки такого, щоб відповідача було зобов`язано щось робити не було: у приписі зазначено, що не у кожній палаті у відповідача є схема евакуації. За результатами перевірок (свідок працює у відповідача з 2013 року) усі порушення було усунуто власними силами, без матеріальних затрат, про що повідомлявся позивач листами. За останньою перевіркою більшість порушень було усунуто, зокрема знято навісний замок, приведено у відповідність самозакривні двері, щодо сигналізації - одразу було замовлено і оплачено документацію на встановлення і на даний час вона встановлюється. Щодо зауважень до сигналізації у травні місяці 2019 року свідку невідомо, позаяк ніхто про це їй не доповідав. Свідок ОСОБА_7 зазначила, що завідувач господарства не має права підписувати акти, а хто підписував акт перевірки у травні свідку невідомо. На питання з якого періоду у відповідача працює інженер з охорони праці свідок повідомила, що той, який працював на час перевірки - звільнився, а коли саме - свідок не пам`ятає.

Оцінюючи повідомлені свідками обставини, за яких проводилась перевірка, суд зазначає, що пояснення перевіряючого - свідка ОСОБА_3 та завідувача господарства Черкаського обласного дитячого багатопрофільного санаторію Сосновий Бір ОСОБА_1 щодо дати проведення перевірки відрізняються, зокрема свідок ОСОБА_3 стверджує, що перевірка проведена 24-25.09.2019, а свідок ОСОБА_1 зазначає, що перевірку було проведено 26 жовтня. З огляду на різницю у показах свідка ОСОБА_1 щодо проведення перевірки 26.10.2019 та обґрунтувань відзиву на позовну заяву (у відзиві зазначено (а.с.62), що перевірку фактично проведено 26.09.2019, а інженер з охорони праці був у відпустці, натомість згідно пояснень свідка ОСОБА_1 - інженер з охорони праці був присутній під час перевірки, у журналі про перевірку інспектор розписувався у кабінеті інженера з охорони праці) первинними документами, підписом уповноваженої особи відповідача ОСОБА_1. про отримання 24.09.2019 копії посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 04.09.2019 № 7817; підписом ОСОБА_1 як уповноваженої особи відповідача та перевіряючого ОСОБА_3 у акті від 25.09.2019 із зазначенням, що примірник акта від 25.09.2019 № 575 на 18 аркушах отримано ОСОБА_1 25.09.2019 (а.с.37).

Надаючи оцінку твердженню відповідача про відсутність інспектора 24-25.09.2019 та присутності особи, яка імовірно є інспектором на території у відповідача 26.09.2019, що підтверджується камерами спостереження, суд зазначає, що відповідачем не надано доказів, що перебувають у розпорядженні відповідача на підтвердження зазначених аргументів (зокрема відеозаписів з камер спостереження), не заявлено клопотань про витребування у випадку неможливості самостійно надати такі докази. Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінивши сукупно обставини справи, дослідивши письмові докази, надані сторонами, зокрема докази на перевірку змісту і форми Акта позапланової перевірки від 25.09.2019 № 575 та відзиву на позовну заяву з додатками відповідача, провівши аналіз норм права, суд дійшов висновку, що встановлені у Акті обставини свідчать про настання реальної загрози життю та здоров`ю людей, що може призвести до тяжких наслідків у разі продовження використання будівлі за адресою: м. Черкаси, вул. Мечникова, 25, для надання оздоровчих послуг дітям, у зв`язку з чим позовні вимоги управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області належать задоволенню повністю.

Суд зазначає, що застосування крайнього заходу реагування (заборони експлуатації приміщень) відповідача є виправданим з огляду на небезпеку життю і здоров`я дітей, обслуговуючого персоналу, а також батьків, відвідувачів, що створюють як окремо так і сукупно виявлені позивачем порушення, а неналежне реагування на порушення виявлені попередньою перевіркою у травні 2019 року (працівників санаторію не забезпечено засобами індивідуального захисту органів дихання) із застосуванням адміністративної відповідальності до завідуючого господарством (ЄДРСР 82909174), що є загальновідомою інформацією, є додатковим підтвердженням реальності загрози.

Рішенням ЄСПЛ від 19.04.1993 у справі Краска проти Швейцарії (Kraska v. Switzerland) № 254-B зазначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, що вони вважають важливими для справи. Такі аргументи мають бути почуті , тобто ретельно розглянуті судом. Суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

Відповідно до частини 3 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

У правовій позиції Верховного Суду у постанові від 26.06.2018 у справі № 823/589/16 зазначено, що застосування заходів реагування є способом спонукання до усунення виявлених порушень, а не санкцією за виявлені порушення і якщо за результатами усунення порушень залишається хоча б одне порушення, що загрожує життю і здоров`ю людей - заходи реагування належать застосуванню.

Відповідно до частини 5 статті 4 Закону № 877 виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.

Застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень, є заходом, направленим на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Лист відповідача від 14.11.2019 № 604 про усунення виявлених порушень не містить додатків у якості підтвердження вжитих заходів та/або заяви про проведення позапланової перевірки з цією метою за бажанням відповідача (а.с.124).

Договори від 15.11.2019 № 11/05-19 та від 15.11.2019 № 11/04-19 щодо замовлення робіт монтажу системи протипожежного захисту, договори від 08.11.2019 та від 15.11.2019 про замовлення проекту реконструкції та виконання будівельних робіт не є належними доказами усунення виявлених порушень, оскільки відповідачем не надано доказів фактичного виконання зазначених договорів (актів виконаних робіт) та здійснення повноважень з боку позивача згідно статті 6 Закону № 877, а суд не може підміняти орган виконавчої влади.

Відповідно до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді під дискреційним повноваженням належить розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

ЄСПЛ неодноразово аналізував межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. У рішенні ЄСПЛ у справі Педерсен і Бадсгард проти Данії (Pedersen and Baadsgaard v Denmak) від 17.12.2004, № 49017/99 зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї.

Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, що визнається протиправним, інше рішення, що би відповідало закону, та давати вказівки, що би свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

Твердження відповідача про вжиття окремих заходів для усунення порушень, що не зафіксовано у окремих актах (без конкретизації їх дати) за результатами перевірок не є підставою для відмови у задоволенні заявлених позовних вимог, позаяк відновлення виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював зупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених порушень (частина 5 статті 4 Закону № 877).

Мета застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) полягає в убезпеченні людей від можливої небезпеки. Форма такого захисту повинна бути розумною, не порушувати прав відповідача і не повинна перешкоджати власнику (користувачу) вживати заходів до усунення виявлених порушень.

Застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень, є тимчасовим заходом, що направлено на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Суд зазначає, що перевірка факту усунення виявлених порушень, що створюють небезпеку для життя і здоров`я людей, зокрема дітей у контексті їх найкращих інтересів належить до повноважень позивача.

Позивачем як суб`єктом владних повноважень відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України у обґрунтування позовних вимог про застосування заходів реагування до Черкаського обласного дитячого багатопрофільного санаторію Сосновий Бір надано докази на підтвердження виявлених та наявних порушень відповідачем вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, що підтверджується вищезазначеним актом, приписом від 25.09.2019 № 550, показами свідка щодо вжиття заходів для їх усунення, наявними матеріалами справи.

Згідно з практикою ЄСПЛ навіть у разі, коли судовий орган, що виносить рішення у спорах щодо прав та обов`язків цивільного характеру , у певному відношенні не відповідає пункту 1 статті 6 Конвенції, порушення Конвенції не констатується за умови, якщо провадження у вищезазначеному органі згодом є предметом контролю, здійснюваного судовим органом, що має повну юрисдикцію та насправді забезпечує гарантії пункту 1 статті 6 Конвенції .

Згідно пункту 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У постанові Соснівського районного суду м. Черкаси від 09.07.2019 у справі №712/8484/19 (ЄДРСР 82909174) зазначено, що 14.05.2019 о 14 год 00 хв, провідним інспектором Черкаського міськрайонного відділу Управління ДСНС України у Черкаській області ОСОБА_3., під час проведення позапланової перевірки в приміщеннях, будівлях та на території Черкаського обласного дитячого багатопрофільного санаторію Сосновий Бір , розташованого за адресою: м.Черкаси, вул. Мечникова, 25 щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки згідно наказу Управління ДСНС України у Черкаській області від 07.05.2019 №93 було встановлено, що працівників даного об`єкту не забезпечено засобами індивідуального захисту органів дихання, завідувачем господарством Черкаського обласного дитячого багатопрофільного санаторію Сосновий Бір , на якого покладено обов`язки із забезпечення техногенної безпеки, допущено невиконання вимог пункту 2.2.1 статті 20 Кодексу № 5403 та пункту 5 припису від 31.05.2018 №242. Зазначену особу визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 188-16 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 170 (сто сімдесят) гривень.

Судом враховано, що міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (Руїз Торія проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, 18390/91, п.29).

Статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи у наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, у межах позовних вимог.

Згідно статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Відповідно до частини 6 статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України у разі необхідності у резолютивній частині рішення вказується, зокрема порядок і строк виконання рішення.

Суд зазначає, що відповідно до абзацу 2 частини 5 статті 4 Закону № 877 відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Враховуючи, що на час розгляду справи відповідачем не надано суду доказів усунення усіх порушень, зафіксованих у акті перевірки від 25.09.2019 № 575, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на те, що існування хоча би одного із порушень, встановлених позивачем, що загрожує життю та здоров`ю людей є самостійною, достатньою правовою підставою для застосування заходів реагування до відповідача з огляду на найкращі інтереси дитини.

Аналізуючи наведені норми матеріального права, оцінюючи надані сторонами письмові докази, суд дійшов висновку, що позивач під час призначення, проведення та оформлення результатів позапланової перевірки відповідача, що оформлено актом від 25.09.2019 № 575, діяв на підставі, у межах повноважень, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), що визначені як Кодексом № 5403 так і Положенням №1052, у спосіб, що визначений Законом № 877, а встановлені порушення створюють реальну небезпеку життю і здоров`ю людей, зокрема дітей, обслуговуючого персоналу, батьків, а тому є підставою для задоволення позовної вимоги із застосуванням заходу реагування у вигляді заборони експлуатації приміщень, шляхом знеструмлення електроживлення, закриття всіх входів (із накладенням печаток) до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Згідно частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку задоволення позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Позаяк матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, пов`язаних із залученням свідків, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 73-78, 90, 118, 139, 242-245, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Застосувати заходи реагування до Черкаського обласного дитячого багатопрофільного санаторію Сосновий Бір , код ЄДРПОУ 03077865, розташованого за адресою: 18009, м. Черкаси, вул. Мечнікова, 25, у вигляді заборони експлуатації приміщень, шляхом знеструмлення електроживлення, закриття всіх входів (із накладенням печаток) до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

позивач: Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області [вул. Прикордонника Лазаренка, 1, м. Черкаси, 18029, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 38646021];

відповідач: Черкаський обласний дитячий багатопрофільний санаторій Сосновий Бір [вул. Мечникова, 25, м. Черкаси, 18009, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 03077865].

Повне судове рішення складено 29.11.2019.

Суддя Л.В. Трофімова

Дата ухвалення рішення27.11.2019
Оприлюднено01.12.2019
Номер документу85997673
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —580/3213/19

Постанова від 31.03.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Загороднюк А.Г.

Ухвала від 30.03.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Загороднюк А.Г.

Ухвала від 28.08.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Загороднюк А.Г.

Ухвала від 13.03.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Загороднюк А.Г.

Постанова від 13.02.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Беспалов Олександр Олександрович

Постанова від 13.02.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Беспалов Олександр Олександрович

Ухвала від 20.01.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Беспалов Олександр Олександрович

Ухвала від 20.01.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Беспалов Олександр Олександрович

Рішення від 27.11.2019

Адміністративне

Черкаський окружний адміністративний суд

Л.В. Трофімова

Ухвала від 10.10.2019

Адміністративне

Черкаський окружний адміністративний суд

Л.В. Трофімова

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні