Постанова

від 19.11.2019 по справі 371/220/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2019 року м. Київ

Справа № 22-13602 Головуючий у1-й інстанції - Капшук Л. О.

Унікальний № 371/220/18 Доповідач - Пікуль А. А.

Київський апеляційний суд. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ у складі:

головуючого Пікуль А. А.

суддів Гаращенка Д. Р.

Невідомої Т. О.

за участю секретаря Пузикової В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Маслівське на рішення Миронівського районного суду Київської області від 02 серпня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Маслівське , третя особа - Миронівська районна державна адміністрація Київської області, про розірвання договору оренди землі, скасування державної реєстрації договору оренди землі, зобов`язання повернути земельну ділянку,-

у с т а н о в и л а:

У лютому 2018 року ОСОБА_2 пред`явила в суд позов до ТОВ Сільськогосподарське підприємство Маслівське , про розірвання договору оренди землі, зобов`язання повернути земельну ділянку, в якому просила розірвати договір оренди землі № 408, який укладений нею та ТОВ СП Маслівське 28 червня 2014 року, скасувати державну реєстрацію договору оренди землі № 408 від 28 червня 2014 року за номером запису 14104751 від 28 червня 2014 року, зобов`язати ТОВ СП Маслівське передати їй земельну ділянку площею 4,8541 га, кадастровий номер 3222984300:02:00:4:0011, в натурі.

Позов обґрунтовувала тим, що згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , індексний номер 23611595, яке видане реєстраційною службою Миронівського районного управління юстиції Київської області 28 червня 2014 року, вона є власником земельної ділянки площею 4,8541 га, кадастровий номер 3222984300:02:00:4:0011, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних межах Маслівської сільської ради Миронівського району Київської області.

28 червня 2014 року між нею та ТОВ СП Маслівське було укладено договір оренди землі № 408, згідно якого вказана земельна ділянка нею передана в оренду ТОВ СП Маслівське .

Договір укладено на строк до 28 червня 2020 року.

Умовами договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій, натуральній або відробітковій формі на суму, що становить не менше 4% від розміру нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки на момент укладання договору. Орендна плата станом на момент укладання даного договору складає 4787 грн 12 коп. за кожен рік оренди та вноситься в термін не пізніше 30 листопада, починаючи з 2014 року.

У зв`язку з тими обставинами, що відповідачем ТОВ СП Маслівське орендна плата за 2017 рік не була виплачена, вона змушена була звернутися письмово до товариства з вимогою про належне виконання умов укладеного договору, повідомила про намір вирішення спору в судовому порядку. Пізніше надіслала ще одну претензію з вимогою про припинення договору № 408 та повернення її в натурі.

Відповіді на звернення та орендної плати за використання вищевказаної земельної ділянки до цього часу не отримала.

Рішенням Миронівського районного суду Київської області від 02 серпня 2019 року позов ОСОБА_3 до ТОВ Сільськогосподарське підприємство Маслівське задоволено частково.

Суд розірвав договір оренди землі № 408, укладений між ТОВ Сільськогосподарське підприємство Маслівське та ОСОБА_4 28 червня 2014 року, за яким об`єктом оренди є земельна ділянка площею 4,8541 га, кадастровий номер 3222984300:02:00:4:0011, розташована на території Маслівської сільської ради Миронівського району Київської області, передана в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про скасування державної реєстрації договору оренди землі та зобов`язання повернути земельну ділянку суд відмовив.

Судові витрати ОСОБА_3 по сплаті судового збору у розмірі 704 грн 80 коп. віднесено за рахунок ТОВ Сільськогосподарське підприємство Маслівське .

Не погодившись з рішенням суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування державної реєстрації договору оренди землі , ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконного та необґрунтованого рішення, просить рішення районного суду скасувати в частині відмови у скасуванні державної реєстрації права оренди землі та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог (а.с.224-231).

Відзивів на апеляційну скаргу ОСОБА_3 ТОВ СП Маслівське та третя особа - Миронівська районна державна адміністрація Київської області, у визначений судом строк не надали.

Не погодившись з рішенням суду в частині задоволення позовних вимог про розірвання договору оренди землі , ТОВ СП Маслівське подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконного та необґрунтованого рішення, просить рішення районного суду в частині задоволених позовних вимог про розірвання договору оренди землі скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні цих вимог, в іншій частині залишити без змін (т. 2, а.с.4-11).

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ СП Маслівське позивач ОСОБА_2 вказала, що районний суд дійшов обґрунтованого висновку щодо задоволення позовних вимог в частині розірвання договору оренди землі, оскільки факт порушення Договору № 408 та його істотний характер нею було доведено під час розгляду справи у суді першої інстанції.

Рішення суду в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_3 про зобов`язання повернути земельну ділянку сторонами не оскаржується, а тому у апеляційному порядку в цій частині не перевіряється.

В суд апеляційної інстанції представник Миронівської районної державної адміністрації Київської області не з`явився, про місце та час апеляційного розгляду третя особа повідомлена належним чином, про що свідчать завірені штемпелем поштового відділення та підписом начальника відділення зв`язку зворотні повідомлення про отримання третьою особою судових повісток-повідомлень про судові засідання 08 жовтня 2019 року, 22 жовтня 2019 року та 19 листопада 2019 року (т. 2, а.с.16, 35, 54).

Суд ухвалив розглядати справу у відсутність представника Миронівської районної державної адміністрації Київської області, оскільки відповідно до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді Пікуль А. А., пояснення учасників справи: представника ОСОБА_3 , адвоката Мильнікової О. М., яка підтримала апеляційну скаргу позивача та заперечувала проти апеляційної скарги відповідача; представника ТОВ Сільськогосподарське підприємство Маслівське , адвоката Романюка А. В., який підтримав апеляційну скаргу відповідача та заперечував проти апеляційної скарги позивача, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи кожної апеляційної скарги, колегія доходить висновку про те, що апеляційна скарга ТОВ СП Маслівське підлягає задоволенню, а скарга ОСОБА_3 - залишенню без задоволення, з таких підстав.

При вирішенні справи районний суд вважав встановленими наступні обставини.

ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , індексний номер 23611595, яке видане реєстраційною службою Миронівського районного управління юстиції Київської області 28 червня 2014 року, належить земельна ділянка площею 4,8541 га, кадастровий номер 3222984300:02:00:4:0011, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних межах Маслівської сільської ради Миронівського району Київської області.

Ці обставини підтверджені даними свідоцтва про право власності на нерухоме майно та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 23611610 від 28 червня 2014 року (а.с.28,29).

28 червня 2014 року сторонами укладено договір оренди землі № 408, за яким позивач як орендодавець передала відповідачу як орендарю, а орендар прийняв у строкове платне користування вказану земельну ділянку.

У пунктах 1 та 2 договору визначено, що в оренду передається земельна ділянка площею 4,8541 га, кадастровий номер 3222984300:02:00:4:0011, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних межах Маслівської сільської ради Миронівського району Київської області.

28 червня 2014 року реєстраційною службою Миронівського районного управління юстиції Київської області здійснено державну реєстрацію права оренди.

За умовами пунктів 9, 11 розділу 3 укладеного сторонами договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій, натуральній або відробітковій формі на суму, що становить не менше 4% від розміру нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки на момент укладання договору. Орендна плата станом на момент укладання даного договору складає 4787 грн 12 коп. за кожен рік оренди. Орендна плата вноситься в термін не пізніше 30 листопада, починаючи з 2014 року.

У зв`язку з тим, що відповідачем ТОВ СП Маслівське орендна плата за 2017 рік не була виплачена, 28 грудня 2017 року та 03 березня 2018 року позивач зверталася до товариства з письмовими претензіями про припинення договору оренди землі та повернення земельної ділянки, в яких вимагала належного виконання умов укладеного договору, повідомила про намір вирішення спору в судовому порядку (а.с. 33, 35).

Під час перебування справи в провадженні суду позивач подала заяву про зміну підстав позову. У заяві наголосила на факті несплати орендної плати за 2018 рік та вказала, що має місце істотне порушення умов договору оренди у зв`язку з систематичною (два роки поспіль) несплатою орендної плати, що є підставою для розірвання договору оренди від 28 червня 2014 року (а.с.135-142).

06 травня 2019 року представником ТОВ СП Маслівське надано докази сплати позивачеві орендної плати за 2017-2018 роки грошовим переказом, оформленим фіскальним чеком на суму 11 725 грн. 28 коп. від 30 листопада 2018 року (а.с.164).

За встановлених обставин, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 про розірвання договору оренди землі, районний суд виходив з того, що факт порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є самостійною та достатньою підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена у подальшому заборгованість.

Факт перерахування позивачеві орендної плати за 2017-2018 роки грошовим переказом 30 листопада 2018 року не є належним доказом сплати орендної плати та належного виконання відповідачем обов`язків, встановлених договором. Судом встановлено, що грошового переказу позивач не отримала. Факт відмови від отримання коштів позивач категорично заперечила. Сума переказу в розмірі 11 552 гривні вказує на ті обставини, що кошти були перераховані за один рік оренди, незважаючи на ту обставину, що станом на час вчинення вказаних дій орендна плата мала бути сплачена за два роки. Вказані дії відповідач вчинив після звернення позивача до суду.

Відмовляючи у задоволенні вимог про скасування державної реєстрації договору оренди землі, районний суд вказав, що ч. 2 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень закріплено, що скасування на підставі рішення суду документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, є підставою для внесення до Державного реєстру прав запису про скасування державної реєстрації прав, вимог про скасування запису про проведену державну реєстрацію права позивач не заявляла.

При перевірці указаних висновків районного суду у контексті доводів апеляційних скарг ОСОБА_3 та ТОВ СП Маслівське , апеляційний суд виходить з наступного.

Приписами статті 1 ЗУ Про оренду землі встановлено, що оренда землі - засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до вимог частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Відповідно до статті 13 вищевказаного Закону договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно частини 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Приписами ст. 24 Закону України Про оренду землі встановлено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Положеннями ст. 32 Закону України Про оренду землі передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

У пункті д частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати .

Отже, розглядаючи спори про розірвання договору оренди з підстав заборгованості по орендній платі, слід мати на увазі, що згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону України Про оренду землі основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Відтак наведеними положеннями закону, які регулюють спірні відносини, передбачена систематична (два і більше випадки) несплата орендної плати, передбаченої договором, як підстава для розірвання договору оренди. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання , але ж повторне порушення вже може свідчити про систематичність. Враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України.

Згідно з ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до пункту 36 договору оренди землі, його дія припиняється шляхом розірвання: за взаємною згодою сторін; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також інших підстав, визначених законом.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що її земельну ділянку використовує інша особа (Постанова Верховного Суду від 14 листопада 2018 року по справі № 484/301/18).

У даній справі, звертаючись до суду із позовом про розірвання договору оренди землі, ОСОБА_2 як на підставу для задоволення позову посилалась на той факт, що відповідачем ТОВ СП Маслівське не була виплачена орендна плата за Договором № 408 за 2017 рік.

Під час перебування справи в провадженні суду позивач подала заяву про зміну підстав позову. У заяві наголосила на факті несплати орендної плати за 2018 рік та вказала, що має місце істотне порушення умов договору оренди у зв`язку з систематичною (два роки поспіль) несплатою орендної плати, що є підставою для розірвання договору оренди від 28 червня 2014 року (а.с.135-142).

Згідно ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У даній справі з наявних у розпорядженні суду письмових доказів убачається, що 30 листопада 2018 року, тобто за 2018 рік у строк, що визначений договором оренди землі - не пізніше 30 листопада, відповідачем на адресу ОСОБА_3 був вчинений грошовий переказ в рахунок сплати орендної плати за пай за 2017-2018 роки, однак позивач відмовилась отримувати вказані кошти, як орендну плату згідно Договору оренди землі № 408.

Указані обставини підтверджуються довідкою АТ "УКРПОШТА" ф. 122, згідно з відомостями якої причиною невручення ОСОБА_5 поштового переказу на суму 11 552 грн. з письмовим повідомленням: "ТОВ СП "Маслівське", орендна плата за пай за 2017-2018 р" зазначено: "Відмова від переказу" (а.с.164-165).

Розділом "Орендна плата" договору оренди землі № 408 від 28 червня 2014 року - п.9 Договору, передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій, натуральній або відробітковій формі на суму, що становить не менше 4% від розміру нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки на момент укладання договору. Орендна плата станом на момент укладання даного договору складає 4 787 грн. 12 коп. за кожен рік оренди. Згідно з п. 10 Договору розмір орендної плати підлягає індексації.

Доказів того, що розмір орендної плати за 2017 - 2018 роки повинен перевищувати суму надісланого грошового переказу - 11 552 грн., позивачем суду не надано.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За правилами ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Згідно з вимогами ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною четвертою статті 545 цього Кодексу.

Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Боржник не має права на відшкодування збитків, завданих простроченням кредитора, якщо кредитор доведе, що прострочення не є наслідком його вини або осіб, на яких за законом чи дорученням кредитора було покладено прийняття виконання.

Відповідно до положень ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Ураховуючи у контексті вищенаведених положень цивільного законодавства встановлені апеляційним судом обставини щодо відмови ОСОБА_3 від отримання орендної плати за 2018 рік, яка була виплачена (надіслана) орендарем у грошовій формі у визначений договором термін, апеляційний суд доходить висновку, що стосовно сплати орендної плати за 2018 рік має місце прострочення кредитора ОСОБА_3 , яка відмовилася прийняти належне виконання, запропоноване боржником - грошовий переказ на суму 11 552 грн. з письмовим повідомленням: "ТОВ СП "Маслівське", орендна плата за пай за 2017-2018 р".

Водночас одноразова несплата орендної плати за 2017 рік не є підставою для розірвання договору, оскільки разове порушення умов договору не вважається підставою, в розумінні пункту д частини 1 статті 141 ЗК України, для розірвання договору оренди земельної ділянки.

Відтак суд апеляційної інстанції доходить висновку про те, що висновки районного суду щодо доведеності факту систематичної несплати орендної плати та, як наслідок, наявності підстав для розірвання договору оренди землі у зв`язку з систематичною несплатою орендарем орендної платине відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону. Судом порушені встановлені ст.89 ЦПК України правила оцінки доказів та невірно застосовано до спірних правовідносин положення ст. 141 ЗК України.

Крім того, оскільки у розпорядженні суду відсутні докази на підтвердження зазначених ОСОБА_4 обставин щодо наявності у позивача боргових зобов`язань, пов`язаних зі смертю її чоловіка ОСОБА_6 у червні 2017 року (т.1, а.с.58), одноразова несплата орендної плати за 2017 рік не може бути визнана судом істотним порушенням відповідачем умов договору, яке б дало підстави для його розірвання за ст. 651 ЦК України.

За правилами ч.1 ст. 376 ЦПК України самостійними підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 376 ЦПК України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Ураховуючи наведене, колегія суддів доходить висновку про наявність правових підстав для скасування оскаржуваного рішення в частині задоволення позовних вимог про розірвання договору оренди землі та ухвалення в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні цих вимог за недоведеністю заявленого позову.

Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_3 щодо розірвання Договору оренди землі № 408, похідна вимога про скасування реєстрації права оренди землі також не підлягає задоволенню.

Тому апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 367-368, 374-376, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Маслівське задовольнити.

Рішення Миронівського районного суду Київської області від 02 серпня 2019 року в частині вирішення позовних вимог про розірвання договору оренди землі скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в позові.

Рішення суду в частині вирішення позовних вимог про скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 28 листопада 2019 року.

Головуючий А. А. Пікуль

Судді Д. Р. Гаращенко

Т. О. Невідома