Постанова

від 27.11.2019 по справі 760/28971/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 760/28971/17-ц головуючий у суді І інстанції Шереметьєва Л.А.

провадження № 22-ц/824/12563/2019 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

27 листопада 2019 року м. Київ

Київський апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Фінагеєва В.О.,

суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,

за участю секретаря Гасюк В.В.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Українська дистрибуційна компанія на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 02 липня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Українська дистрибуційна компанія до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - Українське інформаційне агентство Укрінформ , про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації, заборону вчиняти дії та відшкодування моральної шкоди , -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2017 року ТОВ Українська дистрибуційна компанія звернулася до суду з позовом та просила:

1. Визнати недостовірною та такою, що порочить ділову репутацію ТОВ Українська дистрибуційна компанія наступну негативну інформацію, поширену спільно відповідачами на прес-конференції ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка була проведена Українським національним інформаційним агентством Укрінформ ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме:

- ТОВ УДК виробляє горілчану продукцію ТМ Хортиця і поставляє її на тимчасово окуповані території Криму, Донецької та Луганської областей;

- ТОВ УДК сплачує до бюджетів ОРДЛО податки (акциз), чим фактично фінансує терористів і сепаратистські організації;

- ТОВ УДК та пов`язані з ним особи мають у власності лікеро-горілчані заводи на території Російської Федерації.

2. Зобов`язати відповідачів протягом одного місяця з дня набрання законної сили рішенням суду спростувати зазначену негативну і недостовірну інформацію шляхом посилання на рішення суду та дату його ухвалення. Спростування має бути виконано у формі участі у прес-конференції на базі прес-центру Українського національного інформаційного агентства Укрінформ або іншого рівнозначного інформаційного агентства за погодженням з ТОВ УДК з вибаченням за розповсюдження ними негативної і недостовірної інформації відносно ТОВ УДК і горілчаної продукції ТМ Хортиця . Спростування не повинно містити зауважень, заперечень, коментарів, тлумачень, думок відповідачів.

3. Заборонити відповідачам розповсюджувати будь-яким чином (по телебаченню, в пресі, по радіо, в мережі Інтернет, у зовнішній рекламі, в місцях публічного розповсюдження інформації, в інтерв`ю, в розмовах з будь-якими особами, тощо) негативну, недостовірну та таку, що принижує ділову репутацію ТОВ УДК та/чи горілчаних виробів ТМ Хортиця наступну інформацію:

- ТОВ УДК виробляє горілчану продукцію ТМ Хортиця і поставляє її на тимчасово окуповані території Криму, Донецької та Луганської областей;

- ТОВ УДК сплачує до бюджетів ОРДЛО податки (акциз), чим фактично фінансує терористів і сепаратистські організації;

- ТОВ УДК та пов`язані з ним особи мають у власності лікеро-горілчані заводи на території Російської Федерації.

4. Стягнути з відповідачів на користь позивача 200 000 грн. в рахунок відшкодування спричиненої моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 о 13 год. 15 хв. на прес-конференції ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка була проведена Українським національним інформаційним агентством Укрінформ , відповідачами були порушені особисті немайнові права товариства, розповсюджена негативна та недостовірна інформація про підприємство і продукцію ТОВ Українська дистрибуційна компанія , що виготовлена під торговельною маркою Хортиця , чим було завдано шкоди його діловій репутації, а саме:

02:01 хвилина - ОСОБА_1: В той час, коли у нас іде війна, наші хлопці гинуть кожен день, і в цей же самий час наші виробники, це такі як Козацька Рада, Хортиця, Меддофф і інші, поставляють свою продукцію на тимчасово окуповані території. І вони там за наш рахунок фінансують сепаратистські підрозділи, які воюють проти нас, на сьогоднішній день .

02:40 хвилина - ОСОБА_1: Тому ми перейдемо безпосередньо до нашого сьогоднішнього брифінгу. На сьогоднішній день у нас є підтверджені факти, які ми можемо зараз предоставити українському народові. Те, що виробник горілчаних виробів Хортиця співпрацює з ЛНР, з ДНР, і поставляє свою продукцію на полуостров Крим. І ці кошти замість того, щоб вони наповнювали наш бюджет, вони фінансують сепаратистські угрупування. Так от, по-перше, на сьогоднішній день, значить… Шоб не казали, тут шось інше робимо. Оце бутилка Хортиця (показує закупорену пляшку горілки Хортиця Класична ), яка виробляється на Україні. Ось вона. В місті Запоріжжя. А оце бутилка Хортиця (показує іншу закупорену пляшку горілки Хортиця), яка була куплена тиждень тому назад. Ось етикетка Російської Федерації. В місті Сімферополь .

03:50 хвилина - ОСОБА_1: На сьогоднішній день, ми просто ще не встигли отримати, але вони вже зараз на підході. У нас є підтверджені факти того, що продукція корпорації Хортиця продається в ДНР. І от є чеки, це підтверджуючі .

04:24 хвилина - ОСОБА_1: На сьогоднішній день всі дуже добре пам`ятають, коли в 14, 15 році в кожному торговельному закладі на ту продукцію, яка була з Російської Федерації, разом з ціною була така невелика бірочка Не купувайте російські товари, тому що вони спонсують сепаратистів . П`ятнадцятий рік пройшов, все закінчилося. У нас, у мене особисто єсть пропозиція точно таке саме зробити на всіх наших виробниках, які фінансують і підтримують сепаратистські угрупування на тимчасово окупованих територіях .

08:15 хвилина - ОСОБА_2: Знаючи бізнесменів, які кажуть, що гроші не пахнуть, і їм легко можна робити бізнес і на тимчасово окупованих територіях, то я скажу, що оці гроші які (тут він показує на фотозображення пляшки горілки Хортиця) вони отримують отам, вони пахнуть кров`ю українських патріотів, які загинули, захищаючи свою державу .

08:45 хвилина - ОСОБА_2 : Я б хотів, щоб ви це сфотографували ( тут він показує на фотозображення пляшки горілки Хортиця), акцизну марку. Тут є фотографії пляшки, де написано конкретно. У них є завод і в Росії. Але тут написано конкретно, що ця продукція вироблена в Запоріжжі .

29:10 хвилина - ОСОБА_2 : репліка представнику ТОВ`УДК А чому ви не думаєте, що з цієї пляшки заплачений акциз. Ось є акцизні марки ЛНР і ДНР. І там це прилічні кошти, це не цукерки я Вам скажу. Чому Ви не говорите? Чому ви не подасте в суди міжнародні, що Ваш бренд підставляють. Зараз нам розказуєте про постанови Кабміну. А це (тут він показує на фотозображення пляшки горілки Хортиця) вироблено у місті Запоріжжя. І там же усі логотипи ваші… Кожна продана пляшка - це зарплата якомусь бойовику, це куплені якісь боєприпаси, форма .

Відповідачами за організаційного сприяння третьої особи необмеженому колу осіб шляхом публічного сповіщення на базі прес-центру Укрінформ повідомлено негативну і недостовірну інформацію відносно ТОВ Українська дистрибуційна компанія та продукції, яку він виробляє.

Ніяких фактичних доказів поширеної інформації, окрім емоцій, використання слів кров , захисники держави , сепаратистські угрупування , патріотичний дух , тощо, відповідачі не вказують. Позивач є одним з небагатьох вітчизняних підприємств, що постійно і стабільно сплачує податки і збори до бюджетів усіх рівнів та здійснює ексклюзивне виробництво і дистрибуцію на території України горілчаних виробів ТОВ Хортиця , а вироблену продукцію експортує до різних країн світу. Проте, жодних поставок своєї продукції ні до Російської Федерації, ні на території тимчасово окупованих Автономної Республіки Крим, Луганської і Донецької областей ТОВ Українська дистрибуційна компанія не здійснює з 2014 року. З території України горілчана продукція ТМ Хортиця не вивозиться на вказані території через проведення на них антитерористичної операції і обмеження ведення на ній господарської діяльності. Відносно продукції виробництва ТОВ Українська дистрибуційна компанія діє персональне ембарго, і ввіз цієї продукції до тимчасово окупованих територій неможливий, незалежно від особи, що ввозить, оскільки контроль іде за виробником. ТМ Хортиця в Україні належить компанії ГХС Трейдмаркс Лімітед, яка використовується ТОВ Українська дистрибуційна компанія при виробництві горілок, в Україні ТМ Хортиця не передана у користування жодній іншій особі. Не існує жодних документів, дій чи висновків уповноважених державних органів чи недержавних спеціалізованих об`єднань і організацій, які б свідчили про сплату ТОВ Українська дистрибуційна компанія будь-яких податків, чи інших платежів, що носили б характер податків, до бюджетів чи кас самопроголошених республік ДНР і ЛНР. Ні позивач, ні пов`язані з ним особи не мають у власності жодних лікеро-горілчаних заводів на території Російської Федерації. Крім того, підприємство має високий рівень ділової репутації і довіри як серед професійної спільноти, так і серед споживачів горілчаної продукції. За допомогою постійної наполегливої та клопіткої праці підприємство та його продукція здобули численні нагороди на різноманітних конкурсах і дегустаціях. Товариство має ділову репутацію як високотехнологічного підприємства, продукція якого має бездоганну репутацію, безпечна та користується попитом у споживачів. Дії відповідачів щодо зв`язку підприємства з терористичними та сепаратистськими організаціями зводять нанівець багатомільйонну роботу з просування і популяризації ТМ Хортиця серед споживачів України.

Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 02 липня 2019 року у задоволенні позову ТОВ Українська дистрибуційна компанія відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ Українська дистрибуційна компанія просить скасувати рішення суду першої інстанції через невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що суд першої інстанції неправильно визначив характер поширеної інформації та не правильно відніс її до оціночних суджень. Позивач неодноразово заявляв про те, що він не здійснював торгівлю горілкою ТМ Хортиця на окупованих територіях, не сплачував до бюджетів ОРДЛО податків, не має заводів в Російській Федерації. Суд не дослідив надані суду докази та не дав їм оцінку. Будь-які докази, які підтверджують поширену інформацію, відсутні. Суд повинен був визнати обставину не вчинення відповідних дій позивачем або відсутності подій встановленими. Існує судове рішення, яким встановлено факт недостовірності інформації про наявність у беніфіциарного власника позивача у власності лікеро-горілчаних заводів у Російській Федерації. Суду надано висновок про те, що висловлювання ОСОБА_2 , наявні в тексті прес-конференції, є фактичними твердженнями. Проте, суд не дав зазначеним обставинам жодної оцінки. Під час конференції неодноразово демонструвалася продукція ТОВ Українська дистрибуційна компанія , а саме пляшки горілки з ТМ Хортиця . Якби на прес-конференції звучало замість слів виробник ТМ Хортиця слова ТОВ Українська дистрибуційна компанія , громадськість не зрозуміла б про кого йде мова. На конференції був присутній представник позивача, який вимовляв повну назву виробника ТМ Хортиця . Ця інформація сприймалася відповідачами і ніхто не заперечував, що мова йде про позивача. Відповідачі не заперечували проти того, що мова йшла про виробника продукції ТМ Хортиця , а вони лише наполягали на тому, що не називали повної назви позивача. Позивач був ідентифікований під час прес-конференції. Суд безпідставно зробив висновок про відсутність ідентифікації позивача на конференції. При визначенні розміру моральної шкоди позивач виходив з глибини порушення відповідачами морально-етичних норм при проведенні прес-конференції, на якій повідомлено недостовірну компрометуючу інформацію щодо виробника алкогольних напоїв ТМ Хортиця . Суд не дав оцінку обставинам проведення прес-конференції за технологією чорного піару , який замовило ДП Укрспирт . Ніхто з учасників прес-конференції не надав жодного документу, що підтверджує свій статус колишнього військового, волонтера або іншої особи, яка дійсно перебувала в районі ДНР/ЛНР з метою надання допомоги військовослужбовцям, місцевому населенню та виявлення правопорушень з боку українських виробників алкогольних напоїв.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 вказує на те, що назва позивача як виробника товару Хортиця відповідачами не вживалася. Прес-конференція мала формат демонстрації продукції, виступів її учасників, у тому числі, відповідачів та представника позивача. Інформація, наведена відповідачами, не містить відомостей, виражених у формі тверджень щодо позивача. Висловлені відповідачами відомості за ознакою відсутності у них фактичних даних є відтворенням власного суб`єктивного уявлення про ведення господарської діяльності окремими господарюючими суб`єктами в умовах військової агресії щодо України. Висловлювання відповідачів на прес-конференції без ідентифікації позивача, як виробника товару, є оціночним судженням, а не розповсюдженням щодо нього недостовірних та дискредитуючих відомостей у формі твердження про поставку та торгівлю продукцією на тимчасово окупованих територіях України. ТМ Хортиця належить компанії Трейдмаркс Лімітед, а тому виступи чи висловлювання відповідачів на прес-конференції можуть зачіпати права тільки цього власника і ніяк не прав позивача.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в приміщенні Українського національного інформаційного агентства Укрінформ була проведена прес-конференція: ІНФОРМАЦІЯ_3 за участі відповідачів та представника позивача.

На прес-конференції відповідачами були наведені наступні висловлювання:

02:01 хвилина - ОСОБА_1: В той час, коли у нас іде війна, наші хлопці гинуть кожен день, і в цей же самий час наші виробники , це такі як Козацька Рада, Хортиця, Меддофф і інші, поставляють свою продукцію на тимчасово окуповані території. І вони там за наш рахунок фінансують сепаратистські підрозділи, які воюють проти нас, на сьогоднішній день .

02:40 хвилина - ОСОБА_1: Тому ми перейдемо безпосередньо до нашого сьогоднішнього брифінгу. На сьогоднішній день у нас є підтверджені факти, які ми можемо зараз предоставити українському народові. Те, що виробник горілчаних виробів Хортиця співпрацює з ЛНР, з ДНР, і поставляє свою продукцію на полуостров Крим. І ці кошти замість того, щоб вони наповнювали наш бюджет, вони фінансують сепаратистські угрупування. Так от, по-перше, на сьогоднішній день, значить… Шоб не казали, тут шось інше робимо. Оце бутила Хортиця (показує закупорену пляшку горілки Хортиця Класична ), яка виробляється на Україні. Ось вона. В місті Запоріжжя. А оце бутила Хортиця (показує іншу закупорену пляшку горілки Хортиця), яка була куплена тиждень тому назад. Ось етикетка Російської Федерації. В місті Сімферополь .

03:50 хвилина - ОСОБА_1: На сьогоднішній день, ми просто ще не встигли отримати, але вони вже зараз на підході. У нас є підтверджені факти того, що продукція корпорації Хортиця продається в ДНР. І от є чеки, це підтверджуючі .

04:24 хвилина - ОСОБА_1: На сьогоднішній день всі дуже добре пам`ятають, коли в 14, 15 році в кожному торговельному закладі на ту продукцію, яка була з Російської Федерації, разом з ціною була така невелика бірочка Не купувайте російські товари, тому що вони спонсують сепаратистів . П`ятнадцятий рік пройшов, все закінчилося. У нас, у мене особисто єсть пропозиція точно таке саме зробити на всіх наших виробниках, які фінансують і підтримують сепаратистські угрупування на тимчасово окупованих територіях .

08:15 хвилина - ОСОБА_2: Знаючи бізнесменів, які кажуть, що гроші не пахнуть, і їм легко можна робити бізнес і на тимчасово окупованих територіях, то я скажу, що оці гроші які (тут він показує на фотозображення пляшки горілки Хортиця) вони отримують отам, вони пахнуть кров`ю українських патріотів, які загинули, захищаючи свою державу .

08:45 хвилина - ОСОБА_2 : Я б хотів, щоб ви це сфотографували ( тут він показує на фотозображення пляшки горілки Хортиця), акцизну марку. Тут є фотографії пляшки, де написано конкретно. У них є завод і в Росії. Але тут написано конкретно, що ця продукція вироблена в Запоріжжі .

29:10 хвилина - ОСОБА_2 : /репліка представнику ТОВ`УДК /А чому ви не думаєте, що з цієї пляшки заплачений акциз. Ось є акцизні марки ЛНР і ДНР. І там це прилічні кошти, це не цукерки я Вам скажу. Чому Ви не говорите? Чому ви не подасте в суди міжнародні, що Ваш бренд підставляють. Зараз нам розказуєте про постанови Кабміну. А це (тут він показує на фотозображення пляшки горілки Хортиця) вироблено у місті Запоріжжя. І там же усі логотипи ваші… Кожна продана пляшка - це зарплата якомусь бойовику, це куплені якісь боєприпаси, форма (а.с.12, Т.1).

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом економічної діяльності ТОВ Українська дистрибуційна компанія є дистиляція, ректифікація та змішування спиртних напоїв (а.с.14, Т.1).

Вказана обставина підтверджується також ліцензією на виробництво алкогольних напоїв № 077187 та ліцензією на право оптової торгівлі безалкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додавання спирту) № 297391 (а.с.27, Т.1).

16 червня 2014 року між ТОВ Українська дистрибуційна компанія та ГХС Трейдмарк Лімітед був укладений ліцензійний договір № 160614-01, за яким ТОВ Українська дистрибуційна компанія отримала невиключний дозвіл (невиключну ліцензію) на використання знаків для товарів та послуг, перелік яких наведено у Додатку № 1 до цього договору, зокрема, на торгову марку Хортиця (а.с.32, Т.1).

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що під час прес-конференції відповідачами не було здійснено жодного посилання на назву ТОВ Українська дистрибуційна компанія , як виробника та постачальника продукції на окуповані території України та торгівлю ними. Тема прес-конференції входить у предмет суспільного інтересу, а стилістика такої інформації, зміст висловів та мовні обороти не мають стверджувального характеру з посиланням на конкретні факти щодо особи позивача. Баланс між приватним інтересом щодо захисту репутації позивача та публічним інтересом знати суспільно необхідну інформацію відповідачами на прес-конференції порушено не було. Вислови, які відповідачі використовували під час проведення прес-конференції, не можуть відноситися до стверджувальної інформації, яка наділена будь-якими фактичними даними. Оспорювана інформація, висловлена відповідачами в порядку реалізації конституційного права на свободу думки і слова, не містить необхідності втручання суду в процес реалізації особою цього права.

Однак, апеляційний суд не може погодитися з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Разом із тим, відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Таким чином, праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Главою 22 ЦК України визначено перелік особистих немайнових прав фізичної особи, серед яких і право на повагу до гідності та честі (стаття 297 ЦК України) та право на недоторканність ділової репутації (стаття 299 ЦК України).

Відповідно до статті 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, ім`я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством (частина перша статті 201 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб-підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

У пунктах 15, 19 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи № 1 від 27 лютого 2009 року роз`яснено судам, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділову репутацію фізичної та юридичної особи.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права. Обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідно до частини другої статті 30 Закону України Про інформацію оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та їх правдивість не доводиться.

У свою чергу, фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об`єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Враховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об`єктивною, незалежною від думок та поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом.

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції вона стосується не тільки інформації чи ідей , які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти.

Повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку.

Отже, коли робляться твердження про поведінку третьої особи, деколи може бути важко віднайти різницю між оцінкою фактів та оціночними судженнями. Проте, навіть оціночне судження може бути надмірним, якщо воно не має під собою фактичних підстав (Jerusalem v. Austria, no. 26958/95, n. 43, ECHR 2001-11).

Звертаючись до суду з позовом, ТОВ Українська дистрибуційна компанія вказує на те, що відповідачами були порушені особисті немайнові права товариства, розповсюджена негативна та недостовірна інформація про підприємство і продукцію ТОВ Українська дистрибуційна компанія , що виготовлена під торговельною маркою Хортиця , чим було завдано шкоди його діловій репутації. Предметом спору є визнання недостовірною та спростування наступної інформації: - ТОВ УДК виробляє горілчану продукцію ТМ Хортиця і поставляє її на тимчасово окуповані території Криму, Донецької та Луганської областей; - ТОВ УДК сплачує до бюджетів ОРДЛО податки (акциз), чим фактично фінансує терористів і сепаратистські організації; - ТОВ УДК та пов`язані з ним особи мають у власності лікеро-горілчані заводи на території Російської Федерації.

З матеріалів справи вбачається та відповідачами не заперечується, що на прес-конференції: Фінансування ворога. Які горілчані компанії помічено у співпраці з окупантами ? , яка була проведена ІНФОРМАЦІЯ_2 в приміщенні Українського національного інформаційного агентства Укрінформ було поширено інформацію, що виробник ТМ Хортиця постачає її тимчасово окуповані території Криму, Донецької та Луганської областей, фінансує сепаратистські підрозділи, які воюють проти нас, на сьогоднішній день, сплачує до їх бюджетів податки (акцизи) та має на території Російської Федерації лікеро-горілчані заводи.

Отже, інформація, яку позивач просить визнати недостовірною та такою що порочить ділову репутацію ТОВ Українська дистрибуційна компанія фактично відповідає змісту інформації, поширеної відповідачами на прес-конференції.

За таких обставин, факт поширення зазначеної інформації, а також поширення її саме відповідачами, є встановленим та сторонами не заперечується.

Під час розгляду справи з наданих суду доказів вбачається, що ТОВ Українська дистрибуційна компанія є єдиним виробником в Україні ТМ Хортиця та діє на підставі ліцензійного договору, укладеного з компанією ГХС Трейдмаркс Лімітед, а, відтак, виробник ТМ Хортиця та ТОВ Українська дистрибуційна компанія є однією і тією ж особою.

Інформація, яка була поширена відповідачами відносно виробника горілки Хортиця , а, відтак, і щодо позивача на думку апеляційного суду є фактичними твердженнями і не можуть бути віднесені до оціночних суджень, як помилково вважав суд першої інстанції.

Так, ствердження відповідачів на пресконференції ... наші виробники , це такі як Козацька Рада, Хортиця, Меддофф і інші, поставляють свою продукцію на тимчасово окуповані території. І вони там за наш рахунок фінансують сепаратистські підрозділи , які воюють проти нас, на сьогоднішній день. ... виробник горілчаних виробів Хортиця співпрацює з ЛНР , з ДНР, і поставляє свою продукцію на полуостров Крим. І ці кошти замість того, щоб вони наповнювали наш бюджет, вони фінансують сепаратистські угрупування. ... продукція корпорації Хортиця продається в ДНР. У них є завод і в Росії. , на відміну від оціночних суджень, можуть бути перевірені та встановлені судом.

Так, поставки продукції на тимчасово окуповані території, сплата податків, а саме акцизів на тимчасово окупованих територіях, фінансування сепаратиських підрозділів, співпраця з ДНР та ЛНР, поставки продукції на півострів Крим, наявність у виробника заводів в Росії є фактичними твердженнями, які у разі їх відповідності дійсності залишають певні сліди в об`єктивній реальності, а, відтак, наявність зазначених фактів можна як перевірити, так і побачити, тобто, довести їх існування.

Заперечуючи достовірність поширеної відповідачами інформації та вказуючи що зазначені ними факти є неправдивими, оскільки не існували і не існують в реальності, позивач вказував суду першої інстанції, що відповідачі не надали суду жодного доказу на підтвердження достовірності поширеної ними інформації.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 81 ЦПК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачами не надано суду першої інстанції належних та допустимих доказів, що поширена ними інформація відповідає дійсності, а відтак, в силу вимог ч. 4 ст. 81 ЦПК України поширена відповідачами інформації в частині фактичних тверджень, які просить спростувати позивач, є недостовірною.

Надані суду копії чеків, згідно з якими в м. Луганськ та м. Донецьк в 2017 році була придбана горілка Хортиця ніяким чином не доводить достовірність поширеної відповідачами інформації в частині поставки продукції ТМ Хортиця її виробником на тимчасово окуповані території (а.с.185, Т.1).

На зазначене суд першої інстанції уваги не звернув, дійшов помилкового висновку, що поширена відповідачами інформація, яку просить спростувати позивач, є оціночними судженнями, а, відтак, і безпідставно не надав поширеній інформації оцінки з точки зору її достовірності.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідачі вказують на те, що на прес-конференції назва позивача, як виробника товару Хортиця , відповідачами не вживалася.

У той же час, згідно наявного у матеріалах справи відеозапису прес-конференції від ІНФОРМАЦІЯ_2 на ній була присутня особа, яка представилася як представник ТОВ Українська дистрибуційна компанія . Відповідачі не заперечували, що мова йде про виробника ТМ Хортиця ТОВ Українська дистрибуційна компанія .

Крім того, в даному випадку, навіть у випадку відсутності ідентифікації відповідачами імені позивача у здійснених ними висловлюваннях на згаданій прес-конференції, останній є єдиним виробником в Україні горілки ТМ Хортиця , а, відтак, поширення недостовірної інформації про виробника горілки Хортиця є поширенням інформації про позивача, яке фактично формує негативне ставлення необмеженого кола осіб до продукції ТМ Хортиця , яку виробляє позивач.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що поширення недостовірної інформації, що формує негативне ставлення необмеженого кола осіб до продукції певного виробника, в даному випадку ТОВ Українська дистрибуційна компанія , повідомлення фактів про виробника такої продукції як такого, що співпрацює з сепаратистами, сплачує податки на тимчасово окупованих територіях, поставляє туди свою продукцію..., формує негативний імідж не тільки продукції ТМ Хортиця , а й її виробника, негативне ставлення потенційних покупців до зазначеної продукції та її виробника навіть без зазначення імені останнього в висловлюваннях відповідачів.

Відтак, апеляційний суд відхиляє як необґрунтовані заперечення представника відповідача ОСОБА_2 в частині, що відповідачами не називалось ім`я позивача в ході їх виступу на прес-конференції.

Поширення відповідачами відносно позивача вищезазначеної недостовірної інформації впливає на ділову репутацію юридичної особи, тобто позивача, зокрема, і виходячи з наступного.

18 січня 2018 року був прийнятий Закон України Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях , згідно з частиною 1 якого тимчасово окупованими територіями у Донецькій та Луганській областях на день ухвалення цього Закону визнаються частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль.

Відповідно до ст. 1 Законом України Про санкції з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи. Санкції можуть застосовуватися з боку України по відношенню до іноземної держави, іноземної юридичної особи, юридичної особи, яка знаходиться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб`єктів, які здійснюють терористичну діяльність. Застосування санкцій не виключає застосування інших заходів захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, її економічної самостійності, прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави.

Відповідно до вимог ст. 4 Закону України Про санкції видами секторальних та персональних санкцій є, зокрема, обмеження торгівельних операцій (пункт 2); запобігання виведення капіталів за межі України (пункт 4); зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань (пункт 5); припинення видачі дозволів, ліцензій на вивезення з України валютних цінностей (пункт 14); припинення дії торговельних угод, спільних проектів та промислових програм у певних сферах, зокрема у сферах безпеки та оборони (пункт 18).

16 грудня 2015 року була прийнята постанова Кабінету Міністрів України № 1035 Про обмеження поставок окремих товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію , згідно з якою заборонено на період тимчасової окупації поставки товарів під всіма митними режимами з іншої території України на тимчасово окуповану територію, за винятком певних видів товарів, до переліку яких горілчані вироби не входять.

Отже, поширена відповідачами інформація відносно позивача фактично вказує на порушення останнім вищезазначених норм закону, виставляє позивача, як виробника горілки ТМ Хортиця , як злісного порушника закону, такого, який в обхід санкцій, запроваджених державою Україна поставляє свою продукції на тимчасово окуповані території.

Відповідно до ч. 7 ст. 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

У пунктах 24, 25 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи № 1 від 27 лютого 2009 року роз`яснено судам, що у разі якщо суд ухвалює рішення про спростування поширеної недостовірної інформації, то у судовому рішенні за необхідності суд може викласти текст спростування інформації або зазначити, що спростування має здійснюватися шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту. За загальним правилом, інформація, що порочить особу, має бути спростована у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення (шляхом публікації у пресі, повідомлення по радіо, телебаченню, оголошення на зібранні громадян, зборах трудового колективу, відкликання документа тощо). У судовому рішенні також має бути зазначено строк, у межах якого відповідь чи спростування повинно бути оприлюднено. Спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація.

За таких обставин, позовні вимоги про визнання інформації недостовірною та такою, що порочить ділову репутацію юридичної особи та зобов`язання відповідачів спростувати її є обґрунтованими та підтверджуються наявними у справі доказами.

У той же час, не підлягають задоволенню позовні вимоги про заборону відповідачам розповсюджувати будь-яким чином (по телебаченню, в пресі, по радіо, в мережі Інтернет, у зовнішній рекламі, в місцях публічного розповсюдження інформації, в інтерв`ю, в розмовах з будь-якими особами, тощо) негативну, недостовірну та таку, що принижує ділову репутацію ТОВ УДК та/чи горілчаних виробів ТМ Хортиця .

Відповідно до ч. ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Чинним законодавством не передбачено захист права чи законного інтересу на майбутнє на підставі припущення позивача щодо можливості вчинення відповідачами протиправних дій в майбутньому.

Що стосується вимог про відшкодування моральної шкоди, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до вимог ст. 23 ЦК особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються тяжкість вимушених змін у виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації відповідачем. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

У пункті 27 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи № 1 від 27 лютого 2009 року роз`яснено судам, що вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, судам необхідно враховувати роз`яснення, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди .

Крім того, при визначенні розміру моральної шкоди судам слід виходити із засад справедливості, добросовісності та розумності. При цьому, визначений розмір грошового відшкодування має бути співмірним із заподіяною шкодою і не повинен призводити до припинення діяльності засобів масової інформації чи іншого обмеження свободи їх діяльності.

У пунктах 3, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди роз`яснено судам, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема, у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації. Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв`язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача та вина останнього в її заподіянні. Зокрема, підлягають з`ясуванню наступні обставини: чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіянні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

У своєму позові ТОВ Українська дистрибуційна компанія просила суд стягнути з відповідачів відшкодування за спричинену їх діями моральну шкоду у розмірі 200 000 грн. Однак, на думку апеляційного суду, заявлена до стягнення сума є недоведеною позивачем, оскільки останній не надав доказів, які вказують на те, що поширена інформація завдало істотної шкоди діловій репутації, істотно вплинула на господарську діяльність, істотно знизила престиж чи підірвала довіру до діяльності.

У той же час, поширена відповідачами відносно позивача та його продукції інформація є недостовірною, такою що принижує його ділову репутацію, підриваючи довіру споживачів до продукту та діяльності позивача як виробника. У результаті таких дій позивач змушений звертатися до суду за захистом своїх порушених прав, довгий час здійснюючи діяльність, направлену на їх поновлення.

За таких обставин , апеляційний суд приходить до висновку, що в даному випадку позивачу спричинена моральна шкода. Відтак, визначаючи у відповідності до вимог ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір відшкодування за спричинену позивачу моральну шкоду, з урахуванням принципів розумності та справедливості, конкретних обставин справи апеляційний суд вважає, що співмірним із заподіяною позивачу шкодою та достатнім буде розмір грошового відшкодування у розмірі 10 000 грн.

Розглядаючи справу по суті, суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, не ґрунтуються на наявних у справі доказах, що у відповідності до ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового судового рішення по суті позовних вимог.

Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Отже, з відповідачів на користь ТОВ Українська дистрибуційна компанія підлягає стягненню судовий збір, сплачений за подачу позовної заяви та апеляційної скарги пропорційно до задоволених вимог у сумі 1 712 грн. 50 коп. з кожного.

На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Українська дистрибуційна компанія задовольнити частково.

Рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 02 липня 2019 року скасувати та прийняти постанову.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Українська дистрибуційна компанія до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - Українське інформаційне агентство Укрінформ , про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації, заборону вчиняти дії та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати недостовірною та такою, що порочить ділову репутацію Товариства з обмеженою відповідальністю Українська дистрибуційна компанія (місце знаходження - вул. В`ячеслава Чорновола, 12, м. Київ, ідентифікаційний код 37310549) наступну негативну інформацію, поширену спільно ОСОБА_1 (місце проживання - АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (місце проживання - АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на прес-конференції ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка була проведена Українським національним інформаційним агентством Укрінформ ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме:

- ТОВ УДК виробляє горілчану продукцію ТМ Хортиця і поставляє її на тимчасово окуповані території Криму, Донецької та Луганської областей;

- ТОВ УДК сплачує до бюджетів ОРДЛО податки (акциз), чим фактично фінансує терористів і сепаратистські організації;

- ТОВ УДК та пов`язані з ним особи мають у власності лікеро-горілчані заводи на території Російської Федерації.

Зобов`язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 протягом одного місяця з дня набрання законної сили судовим рішенням спростувати у спосіб, в який вона була поширена, наступну негативну і недостовірну інформацію, поширену ними на прес-конференції ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка була проведена Українським національним інформаційним агентством Укрінформ ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме:

- ТОВ УДК виробляє горілчану продукцію ТМ Хортиця і поставляє її на тимчасово окуповані території Криму, Донецької та Луганської областей;

- ТОВ УДК сплачує до бюджетів ОРДЛО податки (акциз), чим фактично фінансує терористів і сепаратистські організації;

- ТОВ УДК та пов`язані з ним особи мають у власності лікеро-горілчані заводи на території Російської Федерації.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Українська дистрибуційна компанія по 5 000 (п`ять тисяч) гривень з кожного в якості відшкодування за спричинену моральну шкоду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Українська дистрибуційна компанія судовий збір у розмірі 1 712 (одна тисяча сімсот дванадцять) гривень, 50 копійок з кожного.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повне судове рішення складено 28 листопада 2019 року.

Головуючий Фінагеєв В.О.

Судді Кашперська Т.Ц.

Яворський М.А.