Постанова

від 20.11.2019 по справі 520/2760/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2019 р.Справа № 520/2760/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Мінаєвої О.М. , Бегунца А.О. ,

за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.06.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Зоркіна Ю.В., м. Харків, повний текст складено 01.07.19 року по справі № 520/2760/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІСКВІТ і КО"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БІСКВІТ і КО" (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (надалі по тексту відповідач), в якому просив суд:

-скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.12.2018 року № 0012185805 на суму 94445,41 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.06.2019 року адміністративний позов задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення рішення від 29.12.2018 року № 0012185805 на суму 93945.41 грн.

В іншій частині вимог позов залишено без задоволення.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.06.2019 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що позивачем реєстрацію спірних податкових накладних здійснено з порушенням встановленого терміну, оскільки єдиним доказом реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних є квитанція про прийняття податкової накладної, а скриншот з програми М.Е.ДОК не є належним доказом дотримання позивачем строків реєстрації податкових накладних.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що фахівцями відповідача проведено камеральну перевірку ТОВ «БІСКВІТ і КО» з питань дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, про що складено акт від 06.12.2018 року № 63/20-40-58-05/35856465, яким встановлено порушення абз. 11.п.201.10 ст.201 ПК України.

Порушення, встановлені актом перевірки стали підставою для винесення податкового повідомлення-рішення від 29.12.2018 року № 0012185805, яким підприємству нараховано штраф у розмірі 10% на суму ПДВ 944454,10 грн. - 94445,41 грн.

Не погодившись з винесеним рішенням, позивач скористався правом адміністративного оскарження, визначеного ст.56 ПК України, за результатами якого податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга позивача без задоволення.

Задовольняючи частково позов та скасовуючи податкове повідомлення рішення від 29.12.2018 року № 0012185805 на суму 93945.41 грн., суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваного рішення у вказаній частині.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VI.

Пунктом 75.1 ст.75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові, виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального (пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України).

Відповідно до п. 200.10 ст. 200 ПК України, у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова (п. 76.1 ст.76 ПК України).

Відповідно до п. 76.3 ст.76 ПК України, камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу (абз. 2 п. 76.3 ст.76 ПК України).

В абз. 2 пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України зазначено, що предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

У відповідності до положень статті 120-1 ПК України (в редакції, чинній на час проведення перевірки) порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

-10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

-20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

-30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

-40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата, час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок).

Пунктом 2 Порядку наведено значення термінів, у якому вони вживаються в Порядку № 1246. Зокрема, податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації; операційний день - частина дня, протягом якого здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.

Згідно п. 12 Порядку після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки питань, перелік яких наведено у даному пункті.

Відповідно до п. 13, п. 14 Порядку за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку формується квитанція про прийняття або неприйняття, зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

З матеріалів справи слідує, що позивачем протягом операційного дня 13.04.2018 направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 17.03.2018 року № 867, від 21.03.2018 року №1090, від 22.03.2018 року №1144, від 24.03.2018 року №1189, від 28.03.2018 року №1368, від 31.03.2018 року №1472, що підтверджується скриншотом з програми М.Е.ДОК (а.с.13-24 т.1).

Направлення вказаних накладних на реєстрацію також підтверджується висновком експертного дослідження за результатами проведення комп`ютерно-технічної експертизи № 9242 від 03.05.2019 року (а.с.227-230, т.1) та листом ТОВ « Інформаційно-технічний центр «Професіонал» від 12.06.2019 № 21

Отже, позивач виконав покладений на нього обов`язок, як на платника податків, щодо направлення податкових накладних до ЄРПН для реєстрації у строки, встановлені законодавством, про що свідчать наведені вище обставини.

Водночас, до кінця операційного дня 13.04.2018 року позивачу не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття вказаних податкових накладних.

Зазначені квитанції надіслано лише 16.04.2018 року після проведення повторного направлення накладних до реєстру.

Відповідно до абз.10 п.201.10 ст.201 ПК України якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем своєчасно вчинено дії щодо реєстрації податкових накладних від 17.03.2018 року № 867, від 21.03.2018 року №1090, від 22.03.2018 року №1144, від 24.03.2018 року №1189, від 28.03.2018 року №1368, від 31.03.2018 року №1472.

Таким чином, відсутні підстави для застосування до позивача штрафних санкцій оспорюваним податковим повідомленням-рішенням.

Доводи відповідача наведені в апеляційній скарзі про те, що єдиним доказом реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних є квитанція про прийняття податкової накладної, а тому позивачем пропущено строки реєстрації податкових накладних, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки з наявного в матеріалах справи скриншоту з програми М ОСОБА_1 .ДОК слідує, що спірні податкові накладні позивачем відправлені на реєстрацію 13.04.2018 року, тобто своєчасно.

Отже, позивач податкові накладні відправив на реєстрацію у термін, визначений п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 109.1 ст. 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Таким чином, податкове правопорушення, як і правопорушення будь-яке, має суб`єктивну сторону, тобто це повинно бути умисне порушення норм закону, або умисне його невиконання, коли повинен його виконати.

Встановлені судом обставини свідчать про відсутність у позивача складу податкового правопорушення.

Обов`язком позивача було своєчасне направлення податкових накладних до ЄРПН.

Позивач свій обов`язок виконав своєчасно.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем було вчинено дії для своєчасної реєстрації спірних податкових накладних, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 29.12.2018 року № 0012185805 на суму 93945.41 грн. підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення-без змін.

Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, рішення або ухвалу-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.06.2019 року по справі № 520/2760/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду .

Головуючий суддя (підпис)Я.М. Макаренко Судді (підпис) (підпис) О.М. Мінаєва А.О. Бегунц Повний текст постанови складено 29.11.2019 року