Постанова

від 28.11.2019 по справі 160/5436/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 листопада 2019 року м. Дніпросправа № 160/5436/19 (суддя Єфанова О.В., м. Дніпро)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Панченко О.М.,

за участю секретаря судового засідання Чорнова Є.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Мета ОІЛ на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2019 року у справі №160/5436/19 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Мета ОІЛ до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Мета ОІЛ 12 червня 2019 року звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, згідно з яким просить визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 11.06.2019 року №3447-п про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Мета ОІЛ .

Позов обґрунтовано тим, що відповідачем у запитах №8403/10/04-36-14-12 від 25 січня 2019 року та №17650/10/04-36-14-12-12 від 18 лютого 2019 року не зазначено в чому саме полягає порушення формування податкового зобов`язання (завищення чи заниження податкового зобов`язання) при здійсненні господарських операцій з контрагентами, не наведено жодних фактів, які свідчать про порушення податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на відповідача, а також не пояснено у чому полягає недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих позивачем.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2019 року, у справі розглянутої з правилами спрощеного позовного провадження, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення суду мотивовано тим, що запит, направлений податковим органом на адресу товариства, містив вказівку на фактичну і правову підстави його направлення також запит містив опис інформації, що запитується, та орієнтовний перелік документів, що її підтверджують. Наявність у податкового органу податкової інформації, що вказує про ймовірні порушення позивачем вимог податкового законодавства, не свідчить беззаперечно про те, що такі порушення мають місце. Задля можливості спростувати таку інформацію і направляється запит податкового органу. Посилання позивача на окремі дефекти запиту про надання інформації не впливають на обов`язок позивача надати всю необхідну інформацію за запитом, оскільки відсутність або неповнота посилань на конкретні джерела отримання податкової інформації не повинні розглядатися як підстава для визнання запиту таким, що не відповідає вимогам пункту 73.3 Податкового кодексу України, та, як наслідок, бути підставою для визнання наказу про проведення податкової перевірки протиправним. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28.02.2019 року № 820/4437/18.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржив його до апеляційного суду. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що висновки суду першої інстанції викладені в оскаржуваному рішення не відповідають правовій позиції з аналогічних питань викладеній в постановах Верховного Суду від 31.05.2019 року № 813/1041/18, від 26.02.2019 року справа №820/768/18.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, який підтримав доводи апеляційної скарги, пояснення представника відповідача який заперечував щодо її задоволення, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що 11 червня 2019 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області видано наказ №3447-п про проведення документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю Мета ОІЛ (а.с.8).

Підставами для постановлення наказу відповідач зазначив п.19-1.1 ст.19-1, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України.

Винесенню наказу передували запити відповідача №8403/10/04- 36-14-12 від 25 січня 2019 року та №17650/10/04-36-14-12-12 від 18 лютого 2019 року (а.с.9-12; 13-16).

Метою даних запитів було отримання інформації щодо взаємовідносин позивача з ТОВ АЛЮМІКС КОНСТРАКШН ЮКРЕЙН (ЄДРПОУ: 40846705), ТОВ ВІВАТ САНРАЙЗ (ЄДРПОУ: 41317613) та ТОВ ГАЛТАУН (ЄДРПОУ: 41202280).

Відповіді на вказані запити позивач не надав.

Законність та обґрунтованість наказу №3447-п від 11.06.2019 року є предметом спору переданого на вирішення суду.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженого рішення, виходить з наступного.

Право контролюючого органу на проведення камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок визначено пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Пунктами 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, коли отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Відповідно до підпункту 20.1.14 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючим органам надано право у разі виявлення порушення вимог податкового чи іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, надсилати платникам податків письмові запити щодо надання засвідчених належним чином копій документів.

Згідно з пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин, зокрема, якщо за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Положеннями абзацу вісімнадцятого пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п`ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Як вбачається з матеріалів справи, запит, направлений податковим органом на адресу товариства, містив вказівку на фактичну і правову підстави направлення запиту. Запит містив опис інформації, що запитується, та орієнтовний перелік документів, що її підтверджують.

За таких обставин на позивача покладався обов`язок щодо надання відповідної інформації. При цьому, позивач відповідних документів на запит податкового органу не надав. Відтак, у податкового органу виникло право на призначення перевірки з підстав, передбачених пунктами 78.1.1 та 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Запит контролюючого органу про надання платниками податків податкової інформації надсилається у випадку обґрунтованого сумніву (підтвердженого отриманою у встановленому законом порядку інформацією) податкового органу щодо дотримання платником податку вимог законодавства та з метою надання можливості платникам податків усунути такі сумніви поясненнями та документами, які підтверджують такі пояснення, для спростування висновків податкового органу про ймовірні порушення. У випадку ненадання відповіді та запитуваної інформації на запит контролюючого органу, що оформлений у відповідності до норм Податкового кодексу України, у податкового органу відсутня можливість перевірити отриману інформацію про можливі порушення платниками податків податкового законодавства, наслідком чого є призначення перевірки у встановленому Податковим кодексом України порядку.

Таким чином, наявність у податкового органу податкової інформації, що вказує про ймовірні порушення позивачем вимог податкового законодавства, не свідчить беззаперечно про те, що такі порушення мають місце. Задля можливості спростувати таку інформацію і направляється запит податкового органу.

Посилання позивача на окремі дефекти запиту про надання інформації не впливають на обов`язок позивача надати всю необхідну інформацію за запитом, оскільки відсутність або неповнота посилань на конкретні джерела отримання податкової інформації не повинні розглядатися як підстава для визнання запиту таким, що не відповідає вимогам пункту 73.3 Податкового кодексу України, та, як наслідок, бути підставою для визнання наказу про проведення податкової перевірки протиправним.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28.02.2019 року №820/4437/18.

Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову.

При цьому, суд апеляційної інстанції вважає помилковими доводи позивача в апеляційній скарзі про необхідність застосування до спірних відносин як підстави для задоволення позову правового висновку викладеного у постанові Верховного Суду від 26.02.2019 року № 820/768/18, оскільки надіслані на адресу позивача запити відповідають вимогам п. 73.3 ст. 73 ПК України, оскільки містять усі необхідні реквізити, підстави для їх направлення із зазначенням інформації, яка це підтверджує, а також перелік інформації, яка запитується та перелік документів, які пропонується надати.

Також суд апеляційної інстанції вважає недоречними і посилання позивача в доводах апеляційної скарги на необхідність застосування до спірних відносин як підстави для задоволення позову правового висновку викладеного у постанові Верховного Суду від 31.05.2019 року №813/1041/18, оскільки у відносинах, які розглядалися судом у справі №813/1041/18 позивачем було надано відповідь та первинні документи на запит відповідача, проте відповідачем не здійснено аналіз наданих документів та не конкретизовано яких саме документів не вистачає.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Мета ОІЛ - залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2019 року у справі №160/5436/19 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 28 листопада 2019 року.

Повне судове рішення складено 29 листопада 2019 року.

Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко

суддя С.М. Іванов

суддя О.М. Панченко