Постанова

від 27.11.2019 по справі 806/3320/17

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 806/3320/17

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Єфіменко О.В.

Суддя-доповідач - Сапальова Т.В.

27 листопада 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Смілянця Е. С. Мацького Є.М. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Колісниченко Ю.В.,

представника позивача: Слободяника П.В.,

представниці відповідача: Домарацької В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сіма" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2019 року (ухвалене 20 серпня 2019 року, повний текст рішення складено 03 вересня 2019 року) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сіма" до Головного управління ДФС у Житомирській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

в грудні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіма" звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Житомирській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0024454002 від 29.11.2017.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2019 року позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив про те, що позивач самостійно зазначив про внесення до додатку до ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (далі -ЕККА) моделі Dateкс МР-50. При цьому позивач не подавав до контролюючого органу заяв про виправлення помилково вказаного ЕККА, хоча мав таку можливість, тому оскаржуване податкове повідомлення -рішення є правомірним.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти її доводів і зазначив, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, у зв`язку з чим просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами ГУ ДФС у Житомирській області на виконання наказу від 26.10.2017 №1791 проведено фактичну перевірку кафетерію, який належить суб`єкту господарювання ТОВ Сіма та розташований за адресою: м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 6.

За результатами перевірки складено акт від 09.11.2017 №681/40/13558318 (т.1, а.с. 8-9) відповідно до якого контролюючим органом встановлено факт порушення ТОВ Сіма Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту того, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів №195-ВР від 19.12.1995 (із змінами та доповненнями) в частині реалізації алкогольних напоїв через електронний контрольно-касовий апарат, не зазначений у ліцензії за період з 04.08.2016 до 04.08.2017.

29.11.2017 на підставі акта перевірки від 09.11.2017 №681/40/13558318 винесено податкове повідомлення-рішення №0024454002, відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та пункту 116.1 статті 116 Податкового кодексу України та згідно зі ст.17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів №481/95-ВР від 19.12.1995, на ТОВ Сіма накладено штрафну санкцію у розмірі 194 027,68 грн за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну (т.1, а.с. 10).

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач безпідставно зазначив у додатку до ліцензії ЕККА моделі Datekc НОМЕР_1 -50 , не перевіривши ці відомості по інформаційній системі ДФС України. Крім того, контролюючий орган необґрунтовано визначив розмір штрафу, застосованого до позивача.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначено Законом України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ст.15 Закону № 481/95-ВР роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Згідно з абз.6 ч.2 ст.17 Закону № 481/95-ВР до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) не зазначений у ліцензії - 200 відсотків вартості реалізованої через такий контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) продукції, але не менше 10000 гривен.

Ч.1 ст.16 Закону № 481/95-ВР передбачено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

З матеріалів справи встановлено, що ТОВ Сіма у період з 14.04.2011 використовувало ЕККА моделі Datekc МР-50 заводський номер № НОМЕР_2 02029471, фіскальний №06250101186, який належним чином був зареєстрований у відповідному органі ДФС та щорічно до 04.08.2016 належним чином вносився у додаток до ліцензії підприємства на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (Том №1 а.с. 18-22).

У зв`язку з внесенням змін до статей 2, 3, 5, 12 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 01.07.2015, 28.01.2016 ТОВ Сіма подало заяву про зміну попереднього ЕККА моделі Datekc МР-50 (заводський номер № НОМЕР_2 02029471, фіскальний № НОМЕР_3 ) на новий - моделі Екселліо DР-25, (заводський № НОМЕР_4 , фіскальний №3000204219).

На підставі вказаної заяви Головне управління ДФС в Житомирській області виключило з обліку ЕККА Datekc МР-50 з 02.02.2016, про що свідчить відмітка податкового органу на додатку до ліцензії №АЕ662455 (Том №1 а.с. 20) та відмітка у Книзі обліку рахункових операцій №0625010186/8 за період з 01.09.2015 до 01.02.2016.

Видано новий додаток до ліцензії №506252702103 від 02.02.2016 про використання ЕККА моделі Екселліо DР-25 (Том №1 а.с. 21).

При цьому попередній ЕККА моделі Datekc МР-50 у фінансово-господарській діяльності ТОВ Сіма не використовувався.

При видачі ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями на період з 04.08.2016 до 04.08.2017 ГУ ДФС в Житомирській області на підставі заяви позивача у додатку до ліцензії №606252702166 зазначило ЕККА моделі Datekc МР-50.

Надаючи оцінку вказаним вище обставинам, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно зі ст.12 Закону № 481/95-ВР ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб`єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов`язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб`єкта господарювання.

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах державної фіскальної служби.

У заяві на видачу ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами зазначається адреса місця торгівлі.

У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями суб`єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.

У разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб`єкту господарювання ліцензії (за винятком змін, пов`язаних з реорганізацією суб`єкта господарювання), орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб`єкта господарювання протягом трьох робочих днів видає суб`єкту господарювання ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.

Діяльність, пов`язана з оформленням та видачею ліцензій на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами регулюється Тимчасовим порядком видачі ліцензій на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 травня 1996 р. №493 (далі - Порядок №493).

Відповідно до п.28 Порядку №493 для одержання ліцензії суб`єкт підприємницької діяльності подає до органів, визначених у пункті 26 цього Порядку, такі документи:

а) заяву на одержання ліцензії за зразком згідно з додатком №1. У разі прийняття заяви від фізичних осіб перевіряється відповідність зазначених у заяві даних паспорту, поданому особисто;

в) довідку державної податкової інспекції про взяття на облік юридичної особи;

г) дозвіл на продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів у певних місцях торгівлі (якщо це передбачено законодавством), адреси цих місць;

д) копію документа про реєстрацію електронних контрольно-касових апаратів, засвідчену підписом керівника і печаткою підприємства, у разі використання товарно-касових книг - довідку відповідного фінансового органу про реєстрацію товарно-касової книги (крім підприємств і організацій споживчої кооперації, які ведуть облік руху товарів і готівки згідно з Правилами складання, обробки і затвердження товарно-грошових звітів торговельних підприємств споживчої кооперації, що приймаються Мінфіном). Фізичними особами, які провадять підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, пред`являється книга обліку доходів і витрат.

Згідно з п.30 Порядку №493 у разі подання документів на одержання ліцензії з порушенням вимог щодо їх оформлення вони повертаються заявнику з обов`язковою письмовою відміткою про зміст порушення. Термін розгляду документів при цьому переривається до подання заявником переоформлених документів. З поверненням заявнику документів на переоформлення та їх наступним поданням ставляться відмітки на заяві та в журналі обліку вхідних документів органу, який видає ліцензії.

Враховуючи, що разом із заявою на одержання ліцензії суб`єкт підприємницької діяльності подає документ про реєстрацію електронних контрольно-касових апаратів, оскільки модель та номер НОМЕР_5 зазначаються в додатку до ліцензії, податковий орган був зобов`язаний перевірити відповідність номера і моделі ЕККА, зазначеного в заяві, та номера і моделі ЕККА, вказаних в поданих документах про реєстрацію ЕККА.

Згідно з ч.1 ст.13 України Про ліцензування видів господарської діяльності від 02.03.2015 №222-VIII (далі - Закон №222-VIII) орган ліцензування після встановлення відсутності підстав для залишення заяви про отримання ліцензії без розгляду розглядає її та підтвердні документи з метою встановлення відсутності або наявності підстав для відмови у видачі ліцензії шляхом аналізу підтвердних документів та одержання інформації з державних паперових та електронних інформаційних ресурсів.

Ч.3 ст.13 Закону №222-VIII передбачено, що підставою для прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії за результатом розгляду заяви про отримання ліцензії є:

1) встановлення невідповідності здобувача ліцензії ліцензійним умовам, встановленим для провадження виду господарської діяльності, зазначеного в заяві про отримання ліцензії;

2) виявлення недостовірності даних у підтвердних документах, поданих здобувачем ліцензії. Виявленням недостовірності даних у підтвердних документах, поданих суб`єктом господарювання до органу ліцензування, є встановлення на момент подання документів здобувачем ліцензії чи ліцензіатом наявності розбіжності між даними, наведеними у них, та фактичним станом цього суб`єкта господарювання. Не вважаються недостовірними дані, підстава наведення яких суб`єктом господарювання не могла бути для нього завідомо неналежною.

Таким чином, при прийнятті рішення про видачу або відмову у видачі ліцензії відповідач зобов`язаний перевірити подані документи та достовірність даних у підтвердних документах, поданих позивачем.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Констатуючи порушення ст.1 Першого Протоколу до Конвенції Європейський Суд з прав людини (далі - Суд) у справі Рисовський проти України (заява № 29979/04, рішення від 20 жовтня 2011 р.) зазначив про те, що на державні органи покладено обов`язок запровадитивнутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізуютьризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах Онер`їлдіз проти Туреччини (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та Беєлер проти Італії (Beyeler v. Italy), п. 119).

Розкриваючи принцип належного урядування Суд зазначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі Ґаші проти Хорватії (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі Трґо проти Хорватії (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).

З урахуванням практики Суду, зважаючи на встановлені у справі обставини, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскільки податковим органом не виконано встановленого чинним законодавством обов`язку перевірки поданих документів, помилки у зазначенні ЕККА не повинні спричиняти негативні наслідки, як у вигляді порушення законодавства, так і необґрунтованого застосування штрафних санкцій.

При цьому доводи апеляційної скарги про те, що позивач мав можливість звернутися до податкового органу із заявою про виправлення помилки в додатку до ліцензії не спростовують факту порушення відповідачем ст.13 Закону №222-VIII щодо обов`язку перевірити документи, що подаються контролюючому органу для одержання ліцензії.

Оцінюючи висновок суду першої інстанції в частині визначення розміру штрафу, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.108 КАС України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.

Ст. 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до висновку судової експертизи №79 від 31.01.2019 (Том №1 а.с. 243-275) ТОВ Сіма у період дії ліцензії з 04.08.2015 до 04.08.2016 реалізувало також і продукцію, що не підпадає під ліцензійну діяльність. Зокрема, експертом встановлено, що ТОВ Сіма здійснило роздрібну торгівлю, продаж кока-коли, спрайту, мінеральної води, столового вина, кави з 04.08.2016 по 03.08.2017 на суму 17108 (Сімнадцять тисяч сто вісім) гривень, що підтверджується документально роздрукованими та збереженими (наклеєними) касовими стрічками, службовими чеками та Z-звітами в книгах обліку розрахункових операцій №№3000204219р/2, 3000204219р/3, 3000204219р/4. У зв`язку з цим висновки акту про результати фактичної перевірки №681140113558318 від 09.11.2017, що викладені в п.11 акта на суму 97013,84 грн не підтверджуються документально.

При цьому відповідач не заперечує того факту, що при визначенні розміру штрафних санкцій було враховано продукцію, що не підпадає під ліцензійну діяльність.

З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку про те, що висновок судової експертизи №79 від 31.01.2019 є належним, допустимим та достатнім доказом обставин, що мають значення для вирішення справи.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, порушення відповідачем порядку розгляду документів для отримання ліцензії призвело до необґрунтованого притягнення ТОВ Сіма до відповідальності та визначення розміру штрафу без урахування положень ч.2 ст.17 Закону № 481/95-ВР.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що Головне управління ДФС у Житомирській області необґрунтовано визначило розмір штрафу, який застосовано до позивача відповідно до повідомлення-рішення №0024454002 від 29.11.2017.

Отже, доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2019 року слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сіма" залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2019 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття відповідно до ч.1 ст.325 КАС України.

Згідно з ч.1 ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Постанова суду складена в повному обсязі 29 листопада 2019 року.

Головуючий Сапальова Т.В. Судді Смілянець Е. С. Мацький Є.М.