Постанова

від 27.11.2019 по справі 1.380.2019.002700

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2019 рокуЛьвів№ 857/10804/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Іщук Л. П.,

суддів - Обрізка І. М., Онишкевича Т. В.,

за участю секретаря судового засідання - Кітраль Х. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2019 року (ухвалене головуючим суддею Гавдиком З. В. у м. Львові) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

29 травня 2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 28 лютого 2019 року № 683/7 Про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 від 24.01.2019 без розгляду її по суті .

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем протиправно відмовлено в задоволенні поданої ним скарги на рішення державного реєстратора без розгляду її по суті з підстави незасвідчення доданих до скарги документів, оскільки до скарги ним долучено належним чином засвідчені документи, крім тих, які є у загальному доступі та не потребують засвідчення.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2019 року позов задоволено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Міністерство юстиції України подало апеляційну скаргу, в якій, з покликанням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обгрунтовує тим, що судом першої інстанції не враховано тієї обставини, що відповідачем в межах своїх повноважень було здійснено перевірку скарги позивача щодо відповідності вимогам закону щодо її оформлення та оформлення документів, що долучаються до скарги. Виявивши порушення щодо оформлення доданих до скарги документів, відповідачем правомірно відмовлено у її задоволенні без розгляду її по суті.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримала вимоги апеляційної скарги та просила її задовольнити, покликаючись на викладені в ній доводи.

Позивач в судовому засіданні заперечив проти вимог апеляційної скарги, покликаючись на те, що оскаржуване рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просив відмовити в її задоволенні.

Заслухавши доповідь головуючого судді, позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 24 січня 2019 року ОСОБА_1 подав до Міністерства юстиції України скаргу на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, в якій просив провести перевірку правомірності прийнятого рішення державного реєстратора КП Реєстрація майна та бізнесу Бойко Х. Р. та скасувати рішення про державну реєстрацію від 16 листопада 2018 року № 44081230, прийняте державним реєстратором КП Реєстрація майна та бізнесу Бойко Х. Р.

До поданої скарги позивачем додано наступні документи: копію ухвали Галицького районного суду м. Львова від 11 вересня 2014 року у справі №461/10920/14-ц; копію постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у ВП № 44836181 від 23 вересня 2014 року Личаківського ВДВС; копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження №27165859 від 23 вересня 2014 року; інформацію про виконавче провадження ВП № 44836181 від 11 лютого 2017 року; відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка № 152691321 від 15 січня 2019 року; інформаційну довідку з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку № 4610160300:07:004:0086 за адресою: АДРЕСА_1 , від 28 грудня 2018 року.

28 лютого 2019 року наказом Міністерства юстиції України № 683/7 Про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 від 24 січня 2019 року без розгляду її по суті відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 від 24 січня 2019 року без розгляду її по суті у зв`язку з тим, що скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою статті 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , а саме: не всі додані до скарги копії документів засвідчені належним чином.

Підставою прийняття вказаного рішення був висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 21 лютого 2019 року.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що вимога про долучення до скарги засвідчених в установленому порядку копій документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника, не є абсолютною, оскільки законодавством встановлено, що такі документи подаються за наявності їх у скаржника і за його бажанням.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, визнання та захисту державою таких прав, врегульовані Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01 липня 2004 року № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV).

Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав врегульований статтею 37 Закону № 1952-ІV, відповідно до частини першої якої, рішення, дії чи бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України (частина друга статті 37 Закону № 1952-ІV).

Положеннями частини восьмої статті 37 Закону № 1952-ІV визначений вичерпний перелік підстав для відмови Міністерством юстиції України та його територіальними органами у задоволенні скарги, якими є: 1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою цієї статті; 2) на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується; 3) наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін; 4) наявна інформація про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав; 5) є рішення цього органу з того самого питання; 6) в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника; 7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень; 8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги; 9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу; 10) державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства.

Отже, однією з підстав для відмови у задоволенні скарги є її оформлення без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою цієї статті.

Так, частиною п`ятою статті 37 Закону № 1952-ІV встановлено, що скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити: 1) повне найменування (ім`я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім`я) представника скаржника, якщо скарга подається представником; 2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується; 3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника; 4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; 5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав; 6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.

Частиною п`ятою статті 37 Закону № 1952-ІV також передбачено, що до скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

Процедура розгляду відповідно до Законів України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Про державну реєстрацію юридичних осіб-підприємців та громадських формувань скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мінюсту, що здійснюється Міністерством юстиції України та його територіальними органами, визначена Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128 (далі - Порядок № 1128).

Пунктом 5 Порядку № 1128 передбачено, що перед розглядом скарги по суті комісія вивчає скаргу для встановлення: 1) чи віднесено розгляд скарги відповідно до Законів до повноважень суб`єкта розгляду скарги (належний суб`єкт розгляду скарги); 2) чи дотримано вимоги Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги; 3) чи наявні (відсутні) інші скарги у суб`єкта розгляду скарги.

Згідно з пунктом 7 Порядку № 1128, у разі, коли встановлено порушення вимог Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги, суб`єкт розгляду скарги на підставі висновку комісії приймає мотивоване рішення про відмову у задоволенні скарги без розгляду її по суті у формі наказу.

Аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку, що питання про відповідність поданої скарги вимогам щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги, вирішуються комісією з розгляду скарг на етапі підготовки скарги до розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, приймаючи спірний наказ та відмовляючи позивачу у задоволенні скарги без розгляду її по суті, відповідач вважав, що скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою статті 37 Закону № 1952-ІV, а саме: не всі додані до скарги копії документів засвідчені.

Так, положеннями частини п`ятої статті 37 Закону № 1952-ІV передбачено, що до скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності).

З наведеного вбачається, що подання засвідчених копій документів, які підтверджують, на думку скаржника, порушення його прав, здійснюється за їх наявності, відтак, не є обов`язковим при поданні скарги, що узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленій, зокрема, в постанові від 25 січня 2019 року в справі № 826/2376/18.

З огляду на викладене, незасвідчення позивачем належним чином доданих до скарги матеріалів, не може мати наслідком прийняття рішення про відмову у задоволенні скарги без розгляду її по суті.

При цьому, як зазначив суд першої інстанції, відповідач, вказавши на невідповідність оформлення доданих до скарги копій документів вимогам закону, дійшов помилкового висновку про те, що саме скарга позивача оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою статті 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Враховуючи викладене, суд погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність відмови Міністерства юстиції України у задоволенні скарги ОСОБА_1 , оформленої наказом від 28 лютого 2019 року № 683/7, з підстав її оформлення без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою статті 37 Закону № 1952-ІV, що свідчить про обгрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

За наведених обставин, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись статтями 310, 315, 316, 321, 322, 328 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2019 року у справі № 1.380.2019.002700 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та не може бути оскаржена, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Л. П. Іщук судді І. М. Обрізко Т. В. Онишкевич Повне судове рішення складено 29 листопада 2019 року.