Постанова

від 27.11.2019 по справі 2-636/10

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

27 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 381/1493/18 (2-636/10)

провадження № 61-6816св19

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Усика Г.І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Акціонерний комерційний інноваційний банк УкрСиббанк , Публічне акціонерне товариство Дельта Банк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства Дельта Банк Кадирова Владислава Володимировича,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Дельта Банк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства Дельта Банк Кадирова Владислава Володимировича на ухвалу Київського апеляційного суду від 12 березня 2019 року у складі судді Борисової О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного комерційного інноваційного банку УкрСиббанк (далі - АКІБ УкрСиббанк ) про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсними.

На обґрунтування позовних вимог зазначала, що 16 жовтня 2006 року між нею та АКІБ УкрСиббанк був укладений кредитний договір № 11057815000, у забезпечення якого укладено договір іпотеки предметом якого є квартира АДРЕСА_1 .

Посилаючись на те, що АКІБ УкрСиббанк у порушення вимог чинного законодавства здійснює розрахунки по кредитуванню в іноземній валюті, не маючи індивідуальної ліцензії Національного банку України на вчинення таких операцій. Оспорювані правочини укладені унаслідок обману, а договір іпотеки не містить усіх істотних умов, ОСОБА_2 просила визнати кредитний договір та договір іпотеки недійсними.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 22 квітня 2010 року позов задоволено частково. Визнано недійсним, укладений 16 жовтня 2010 року між АКІБ УкрСиббанк та ОСОБА_1 , договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 . Зобов`язано органи нотаріату виключити з Державного реєстру іпотек запис про обтяження нерухомого майна та зняти заборону на відчуження об`єкту нерухомості, а саме квартири АДРЕСА_1 .

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 19 вересня 2018 року за заявою Публічного акціонерного товариства Дельта Банк (далі - ПАТ Дельта Банк ) відновлено втрачене судове провадження у цивільній справі № 2-636/10 в частині рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 22 квітня 2010 року та договору іпотеки квартири АДРЕСА_1 , укладеного 16 жовтня 2006 року між ОСОБА_1 та АКІБ УкрСиббанк .

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 30 жовтня 2018 року у цивільній справі № 2-636/10 за позовом ОСОБА_1 до АКІБ УкрСиббанк про визнання кредитного договору та іпотеки недійсними, замінено відповідача його правонаступником ПАТ Дельта Банк .

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Не погоджуючись з рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 22 квітня 2010 року, ПАТ Дельта Банк 11 січня 2019 року подало апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 січня 2019 року апеляційну скаргу ПАТ Дельта Банк на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 22 квітня 2010 року залишено без руху з наданням заявнику десятиденного строку з дня отримання вказаної ухвали для подання заяви про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин його пропуску, зокрема за період з 08 січня 2019 року по 11 січня 2019 року, із зазначенням доказів на підтвердження поважності причин пропуску вказаного строку.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 березня 2019 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПАТ Дельта Банк на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 22 квітня 2010 року відмовлено.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що ПАТ Дельта Банк у наданий строк не виконало вимоги ухвали від 18 січня 2019 року, недоліки апеляційної скарги шляхом надання заяви із зазначенням поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не надало, а тому у відкритті апеляційного провадження відмовлено з підстав, визначених статями 357, 358 ЦПК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

У квітні 2019 року ПАТ Дельта Банк подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просило скасувати ухвалу апеляційного суду, справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження з підстав невиконання заявником вимог ухвали суду від 18 січня 2019 про усунення недоліків апеляційної скарги, оскільки вказану ухвалу суду отримано 04 березня 2019 року й в установлений судом строк, а саме 12 березня 2019 року представником банку подано апеляційному суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Проте апеляційний суд, не дочекавшись закінчення строку на усунення недоліків апеляційної скарги, постановив ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Ухвалою Верховного Суду від 24 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

Станом на час розгляду справи Верховним Судом відзив на касаційну скаргу не надходив.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 22 квітня 2010 року визнано недійсним, укладений 16 жовтня 2010 року між АКІБ УкрСиббанк та ОСОБА_1 договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 . Зобов`язано органи нотаріату виключити з Державного реєстру іпотек запис про обтяження нерухомого майна та зняти заборону на відчуження об`єкту нерухомості, а саме квартири АДРЕСА_1 .

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 19 вересня 2018 року за заявою Публічного акціонерного товариства Дельта Банк (далі - ПАТ Дельта Банк ) відновлено втрачене судове провадження у цивільній справі № 2-636/10 в частині рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 22 квітня 2010 року та договору іпотеки квартири АДРЕСА_1 , укладеного 16 жовтня 2006 року між ОСОБА_1 та АКІБ УкрСиббанк .

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 30 жовтня 2018 року у цивільній справі № 2-636/10 за позовом ОСОБА_1 до АКІБ УкрСиббанк про визнання кредитного договору та іпотеки недійсними, замінено відповідача його правонаступником ПАТ Дельта Банк .

ПАТ Дельта Банк 11 січня 2019 року подало апеляційну скаргу на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 22 квітня 2010 року, яка ухвалою Київського апеляційного суду від 18 січня 2019 року залишена без руху з наданням заявнику десятиденного строку з дня отримання вказаної ухвали для подання заяви про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин його пропуску, зокрема за період з 08 січня 2019 року по 11 січня 2019 року, із зазначенням доказів на підтвердження поважності причин пропуску вказаного строку.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 18 січня 2019 року згідно повідомлення про вручення поштового відправлення ПАТ Дельта Банк отримало 23 січня 2019 року (а. с. 231).

Проте заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 22 квітня 2010 року, ПАТ Дельта Банк подало до апеляційного суду лише 12 березня 2019 року.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини третьої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

За правилами частини четвертої статті 357 ЦПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий суд.

Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.

Поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.

Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження остаточного судового рішення є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського Суду з прав людини.

Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі.

Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Рішення ЄСПЛ у справі Пономарьов проти України ( Ponomaryov v. Ukraine ) від 03 квітня 2008 року, пункт 41).

Аналогічні висновки викладені у рішеннях ЄСПЛ у справі Науменко проти України ( Naumenko v. Ukraine ) від 09 листопада 2004 року та у справі Полтораченко проти України ( Poltorachenko v. Ukraine ) від 18 січня 2005 року.

Апеляційний суд обґрунтовано зазначив, що копію ухвали суду від 18 січня 2019 року, якою ПАТ Дельта Банк надано десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги, банк отримав 23 січня 2019 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, однак недоліків касаційної скарги у десятиденний строк з дня отримання відповідної ухвали суду не усунув.

За таких обставин апеляційний суд правильно застосував положення статей 357, 358 ЦПК України та дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПАТ Дельта Банк на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 22 квітня 2010 року у зв`язку з неподанням заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження у визначений судом строк.

Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають, а фактично зводяться до переоцінки доказів, що на стадії перегляду справи у касаційному порядку нормами чинного ЦПК України не передбачено.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржені судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції без змін.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства Дельта Банк Кадирова Владислава Володимировича залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 12 березня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. О. Кузнєцов В. С. Жданова В. М. Ігнатенко