Рішення

від 20.11.2019 по справі 914/1489/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2019 справа №914/1489/19

Суддя Господарського суду Львівської області Король М.Р., за участі секретаря судового засідання Муравець О.М., розглянувши справу

за позовом: Корпорації будівельних підприємств Галичартбуд

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Клондайк партнер

про: стягнення 53336,23грн., розірвання договору та усунення перешкод в користуванні майном,

Представники

позивача: Сухоцький М.П. (довіреність б/н від 22.07.2019р.);

відповідача: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

26.07.2019р. до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Корпорації будівельних підприємств Галичартбуд до Товариства з обмеженою відповідальністю Клондайк партнер про стягнення 53336,23грн., розірвання договору та зобов`язання повернути майно.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 31.07.2019 року позовну заяву Корпорації будівельних підприємств Галичартбуд до Товариства з обмеженою відповідальністю Клондайк партнер про стягнення 53336,23грн., розірвання договору та зобов`язання повернути майно залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків поданої позовної заяви.

19.08.2019р. позивачем подано до суду заяву, яка зареєстрована відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації суду за вх.№34404/19.

21.08.2019р. Господарський суд Львівської області постановив ухвалу, якою, зокрема, ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 18.09.2019р.

Протокольною ухвалою від 18.09.2019р. розгляд справи відкладено на 30.09.2019р.

Крім того, ухвалою від 19.09.2019р. Господарський суд Львівської області, в порядку ст.ст. 120-121 ГПК України, викликав відповідача у цій справі та повідомив про дату, час та місце проведення підготовчого засідання.

30.09.2019р. позивачем подано до суду заяву про зміну позовних вимог, яку зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації суду за вх.№2639/19.

30.09.2019р. Господарський суд Львівської області постановив ухвалу, якою, зокрема, ухвалив: прийняти заяву Корпорації будівельних підприємств Галичартбуд (вх.№2639/19 від 30.09.2019р.) про зміну предмета позову; відкласти підготовче засідання на 21.10.2019р.; явку представників сторін у підготовче засідання визнати обов`язковою.

21.10.2019р. Господарський суд Львівської області постановив ухвалу, якою, зокрема, ухвалив: закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті; призначити судове засідання з розгляду спору по суті на 11.11.2019р.; явку представників учасників справи у судове засідання визнати обов`язковою.

Протокольною ухвалою від 11.11.2019р. розгляд справи відкладено на 20.11.2019р.

Крім того, ухвалою від 12.11.2019р. Господарський суд Львівської області, в порядку ст.ст. 120-121 ГПК України, викликав відповідача у цій справі та повідомив про дату, час та місце проведення судового засідання з розгляду спору по суті.

У судове засідання 20.11.2019р. з розгляду спору по суті представник позивача з`явився. Відповідач участь повноважного представника у судовому засіданні 20.11.2019р. з розгляду спору по суті не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Суд звертає увагу на те, що надіслані на зазначену у позовній заяві та в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу місцезнаходження відповідача:

- ухвалу про відкриття провадження у справі від 31.07.2019р., ухвалу про виклик відповідача в підготовче засідання від 19.09.2019р. та ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті від 21.10.2019р. повернуто поштою у зв`язку з посиланням на закінчення строку зберігання поштового відправлення;

- ухвалу про відкладення підготовчого засідання від 30.09.2019р. повернуто поштою з причин, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення.

При цьому, судом враховано позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладену в постановах від 21.03.2019р. у справі №916/2349/17 та від 11.12.2018р. у справі №921/6/18, відповідно до якої, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії; водночас, за змістом ст.2 Закону України Про доступ до судових рішень кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом; усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі, при цьому, в рішенні від 26.04.2007р. у справі Пономарьов проти України Європейський суд з прав людини вказав, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (п. 27).

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Згідно ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог ГПК України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Враховуючи те, що норми ст.81 ГПК України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом учасників справи подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. З огляду на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, передбачених статтями 202, 216 та 252 ГПК України, надання відповідачу можливості для подання відзиву на позов, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Позиція позивача:

позивач з підстав неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо оплати орендної плати, які виникли відповідно до укладеного між сторонами договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна №9/10 від 09.10.2017р., з врахуванням прийнятої судом заяви про зміну предмету позову, просить суд розірвати вищевказаний договір, усунути позивачу перешкоди в користуванні об`єктом оренди шляхом повернення майна з незаконного володіння відповідача, стягнути з відповідача 53336,23грн., з яких 47170,99грн. сума основного боргу, 3251,40 грн. пеня, 812,61грн. три проценти річних та 2101,23грн. інфляційні втрати.

За результатами дослідження наданих позивачем доказів та матеріалів справи, пояснень представника позивача, суд встановив наступне:

09.10.2017р. між Корпорацією будівельних підприємств Галичартбуд (надалі по тексту - Орендодавець , позивач ) та Товариством з обмеженою відповідальністю Клондайк партнер (надалі по тексту - Орендар , відповідач ) укладено Договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна №9/10 (надалі по тексту - Договір ), відповідно до п.1.1 якого, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене нерухоме майно - нежитлове приміщення № 251, загальна площа якого становить 33,3 кв.м., яке знаходиться на цокольному поверсі за адресою: м. Львів, вул. Перфецького 2а (надалі по тексту - Майно ).

Відповідно до п.1.2. Договору, Майно передається в оренду для забезпечення статутної діяльності Орендаря. Орендар вступає у строкове платне користування Майном в строк, вказаний у акті приймання-передачі Майна (п.2.1. Договору).

Так, 09.10.2017р., на виконання умов Договору, позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування Майно, що підтверджується актом приймання-передачі орендованого Майна до Договору

За умовами п.5.2. Договору, Орендар зобов`язаний своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату та здійснювати інші платежі, що передбачені цим Договором.

Положеннями п.3.1. Договору встановлено, що Базова місячна орендна плата за користування Майном на дату укладення цього Договору становить 3330,00грн. з ПДВ. Орендна плата за відповідний місяць користування Майном перераховується Орендарем Орендодавцю протягом 10 днів після закінчення цього місяця (п.3.3. Договору).

Згідно з п.3.2. Договору, експлуатаційні витрати, рахунки за опалення й комунальні послати оплачуються Орендарем окремо за кожен місяць від дати підписання акту приймання-передачі приміщення впродовж 10 робочих днів з моменту виставлення Орендодавцем рахунку. Орендодавець виставляє рахунок Орендарю не пізніше, ніж на 5 календарний день місяця, наступного за звітним.

Як зазначає позивач, відповідач передбачені умовами Договору зобов`язання щодо сплати орендної плати та відшкодування вартості комунальних послуг не виконував, починаючи з 2018 року, внаслідок чого утворився борг у розмірі 47170,99грн.

Пунктом 3.4. Договору сторонами погоджено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується Орендодавцем з урахуванням пені в розмірі облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Враховуючи наведені положення Договору та норми чинного законодавства України, позивачем нараховано 3251,40 грн. пені, 812,61грн. три проценти річних та 2101,23грн. інфляційних втрат.

Крім того, згідно з п.10.4. Договору, за ініціативою однієї із сторін цей Договір може бути розірвано рішенням господарського суду у разі невиконання або неналежного виконання сторонами його умов та в інших випадках, передбачених чинним законодавством. При цьому, відповідно до положень п.10.7. Договору, у випадку розірвання Договору в односторонньому порядку, сторона, що ініціює розірвання договору направляє іншій стороні листа про це за два місяці до бажаної дати його розірвання; такий лист є достатньою правовою підставою для припинення дії цього Договору та в інших випадках, прямо передбачених чинним законодавством України.

Оскільки, як зазначає позивач, відповідач не виконував умови Договору щодо оплати орендної плати, 21.06.2019р. позивачем надіслано на адресу відповідача претензію, відповідно до якої позивач вимагав розірвання Договору, повернення Майна у встановленому в п.2.3. порядку та сплати існуючої на момент повернення Майна заборгованості за Договором.

Беручи до уваги наведене, позивач, з врахування прийнятої судом заяви про зміну предмета позову, також просить суд розірвати вищевказаний договір, усунути позивачу перешкоди в користуванні об`єктом оренди шляхом повернення Майна з незаконного володіння відповідача.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного:

Згідно зі статтею 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до приписів ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст.174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, 09.10.2017р. між сторонами укладено Договір, на виконання умов якого, Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування Майно, що підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна від 09.10.2017р.

Вказаний Договір підписано повноважними представниками, їх підписи завірено відтисками печаток юридичних осіб - Сторін Договору.

Згідно з п.п.10.1., 10.2. Договору, цей Договір укладено терміном на 1 рік та починається з дати передачі Майна Орендарю за актом приймання-передачі Майна, умови цього Договору зберігають силу до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Відповідно до п.10.5 Договору, у разі відсутності заяви одній в сторін про припинення або зміну цього Договору впродовж одного місяця до закінчення строку його чинності, Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим, які були передбачені Договором, за виключенням п.3.1. Договору.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази звернення однієї із сторін із заявою про припинення або зміну Договору, передбачені п.10.5. Договору, а тому, відсутні підстави вважати, що такий було припинено чи змінено.

Беручи до уваги викладене, на підставі Договору у сторін виникли відповідні права та обов`язки.

Так, за умовами п.5.2. Договору, Орендар зобов`язаний своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату та здійснювати інші платежі, що передбачені цим Договором.

Відповідно до п.1 ст.762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Положеннями п.3.1. Договору встановлено, що Базова місячна орендна плата за користування Майном на дату укладення цього Договору становить 3330,00грн. з ПДВ. Орендна плата за відповідний місяць користування Майном перераховується Орендарем Орендодавцю протягом 10 днів після закінчення цього місяця (п.3.3. Договору).

Враховуючи наведене, відповідач був зобов`язаний здійснювати оплату орендної плати за поточний місяць користування Майном не пізніше 10 числа наступного за поточним місяцем оренди.

Згідно з ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно наданого позивачем розрахунку основного боргу, відповідачем не здійснено оплати за наступний період користування Майном, а саме, з травня 2018 року по червень 2019 року.

Враховуючи викладене, розмір боргу відповідача перед позивачем зі сплати орендної плати становить 46620,00грн. (3330 * 14 = 46620).

Доказів сплати відповідачем позивачу вищевказаного боргу станом на момент прийняття рішення сторонами не подано та в матеріалах справи відсутні.

Відтак, позовні вимоги щодо стягнення 46620,00грн. суми основного боргу зі сплати орендної плати є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, згідно наданого позивачем розрахунку основного боргу, до суми такого позивачем також включено 550,99грн. вартості комунальних послуг, яка, на його думку, підлягала відшкодуванню відповідачем.

Згідно з п.3.2. Договору, експлуатаційні витрати, рахунки за опалення й комунальні послуги оплачуються Орендарем окремо за кожен місяць від дати підписання акту приймання-передачі приміщення впродовж 10 робочих днів з моменту виставлення Орендодавцем рахунку. Орендодавець виставляє рахунок Орендарю не пізніше, ніж на 5 календарний день місяця, наступного за звітним.

Суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи наявні копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), в яких містяться зазначення щодо вартості комунальних послуг, які підлягають відшкодуванню відповідачем позивачу, однак, вищевказані акти не підписані відповідачем, докази надання (надіслання) таких відповідачу в матеріалах справи відсутні.

При цьому, відповідно до положень п.3.2. Договору, відповідач зобов`язаний здійснити оплату експлуатаційних витрат, рахунків за опалення й комунальні послуги впродовж 10 робочих днів з моменту виставлення позивачем рахунку, водночас, такий рахунок позивач був зобов`язаний виставляти не пізніше ніж на 5 календарний день місяця, наступного за звітним.

В той же час, в матеріалах справи відсутні, як докази виставлення вищевказаних рахунків так і докази отримання таких відповідачем, а тому, заявлені до стягнення 550,99грн. основного боргу з відшкодування вартості комунальних послуг є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача на його користь 3251,40грн. пені за прострочення сплати орендної плати.

Згідно з ч.1 ст.546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 611 ЦК України зазначено, що одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

У відповідності до ч.1 ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.

Згідно норми ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 1 ст.549 ЦК України визначено, що неустойка - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що пеня - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов`язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання.

Приписами ч.1 ст.612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 3.4. Договору сторонами погоджено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується Орендодавцем з урахуванням пені в розмірі облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Перевіривши правильність розрахунку пені суд зазначає, що такий здійснено позивачем невірно з огляду на наступне:

як зазначено вище, останнім днем строку, встановленого Договором для здійснення відповідачем оплати орендної плати, є 10 число наступного за звітним місяцем оренди.

У ч.1 ст.255 ЦК України вказано, якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.

Згідно з ч.5 ст.254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Отже, останній день строку, наданого відповідачу для сплати орендної плати за травень 2018р. був 11.06.2018р. (оскільки 10.06.2018р. - вихідний день), за жовтень 2018р. - 12.11.2018р. (оскільки 10.11.2018р. та 11.11.2018р. - вихідні дні).

Відповідно до п.2.3. Постанови Пленуму ВГСУ № 14 від 17.12.2013р. Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань , перебіг період часу, за який нараховується пеня починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане.

Тому, позивач вправі здійснити нарахування пені за невиконання зобов`язань зі сплати орендної плати за травень 2018р., починаючи з 12.06.2018р., за жовтень 2018р. - з 13.11.2018р.

Крім того, згідно з ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Водночас, умовами Договору не встановлено більшого ніж шестимісячний строк нарахування пені.

Враховуючи наведене, судом здійснено перерахунок пені.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 3330,00 12.06.2018 - 12.07.2018 31 17,0000 % 0,0465 % 48,08 3330,00 13.07.2018 - 06.09.2018 56 17,5000 % 0,0480 % 89,41 3330,00 07.09.2018 - 25.10.2018 49 18,0000 % 0,0495 % 80,47 3330,00 26.10.2018 - 12.12.2018 48 18,0000 % 0,0495 % 78,83 3330,00 11.07.2018 - 12.07.2018 2 17,0000 % 0,0465 % 3,10 3330,00 13.07.2018 - 06.09.2018 56 17,5000 % 0,0480 % 89,41 3330,00 07.09.2018 - 25.10.2018 49 18,0000 % 0,0495 % 80,47 3330,00 26.10.2018 - 13.12.2018 49 18,0000 % 0,0495 % 80,47 3330,00 14.12.2018 - 11.01.2019 29 18,0000 % 0,0495 % 47,63 3330,00 11.08.2018 - 06.09.2018 27 17,5000 % 0,0480 % 43,11 3330,00 07.09.2018 - 25.10.2018 49 18,0000 % 0,0495 % 80,47 3330,00 26.10.2018 - 13.12.2018 49 18,0000 % 0,0495 % 80,47 3330,00 14.12.2018 - 31.01.2019 49 18,0000 % 0,0495 % 80,47 3330,00 01.02.2019 - 11.02.2019 11 18,0000 % 0,0495 % 18,07 3330,00 11.09.2018 - 25.10.2018 45 18,0000 % 0,0495 % 73,90 3330,00 26.10.2018 - 13.12.2018 49 18,0000 % 0,0495 % 80,47 3330,00 14.12.2018 - 31.01.2019 49 18,0000 % 0,0495 % 80,47 3330,00 01.02.2019 - 11.03.2019 39 18,0000 % 0,0495 % 64,05 3330,00 11.10.2018 - 25.10.2018 15 18,0000 % 0,0495 % 24,64 3330,00 26.10.2018 - 13.12.2018 49 18,0000 % 0,0495 % 80,47 3330,00 14.12.2018 - 31.01.2019 49 18,0000 % 0,0495 % 80,47 3330,00 01.02.2019 - 14.03.2019 42 18,0000 % 0,0495 % 68,97 3330,00 15.03.2019 - 11.04.2019 28 18,0000 % 0,0495 % 45,98 3330,00 13.11.2018 - 13.12.2018 31 18,0000 % 0,0495 % 50,91 3330,00 14.12.2018 - 31.01.2019 49 18,0000 % 0,0495 % 80,47 3330,00 01.02.2019 - 14.03.2019 42 18,0000 % 0,0495 % 68,97 3330,00 15.03.2019 - 25.04.2019 42 18,0000 % 0,0495 % 68,97 3330,00 26.04.2019 - 13.05.2019 18 17,5000 % 0,0480 % 28,74 3330,00 11.12.2018 - 13.12.2018 3 18,0000 % 0,0495 % 4,93 3330,00 14.12.2018 - 31.01.2019 49 18,0000 % 0,0495 % 80,47 3330,00 01.02.2019 - 14.03.2019 42 18,0000 % 0,0495 % 68,97 3330,00 15.03.2019 - 25.04.2019 42 18,0000 % 0,0495 % 68,97 3330,00 26.04.2019 - 06.06.2019 42 17,5000 % 0,0480 % 67,06 3330,00 07.06.2019 - 11.06.2019 5 17,5000 % 0,0480 % 7,99 3330,00 11.01.2019 - 31.01.2019 21 18,0000 % 0,0495 % 34,49 3330,00 01.02.2019 - 14.03.2019 42 18,0000 % 0,0495 % 68,97 3330,00 15.03.2019 - 25.04.2019 42 18,0000 % 0,0495 % 68,97 3330,00 26.04.2019 - 06.06.2019 42 17,5000 % 0,0480 % 67,06 3330,00 07.06.2019 - 11.07.2019 35 17,5000 % 0,0480 % 55,88 3330,00 11.02.2019 - 14.03.2019 32 18,0000 % 0,0495 % 52,55 3330,00 15.03.2019 - 25.04.2019 42 18,0000 % 0,0495 % 68,97 3330,00 26.04.2019 - 06.06.2019 42 17,5000 % 0,0480 % 67,06 3330,00 07.06.2019 - 18.07.2019 42 17,5000 % 0,0480 % 67,06 3330,00 19.07.2019 - 25.07.2019 7 17,0000 % 0,0465 % 10,86 3330,00 11.03.2019 - 14.03.2019 4 18,0000 % 0,0495 % 6,57 3330,00 15.03.2019 - 25.04.2019 42 18,0000 % 0,0495 % 68,97 3330,00 26.04.2019 - 06.06.2019 42 17,5000 % 0,0480 % 67,06 3330,00 07.06.2019 - 18.07.2019 42 17,5000 % 0,0480 % 67,06 3330,00 19.07.2019 - 25.07.2019 7 17,0000 % 0,0465 % 10,86 3330,00 11.04.2019 - 25.04.2019 15 18,0000 % 0,0495 % 24,64 3330,00 26.04.2019 - 06.06.2019 42 17,5000 % 0,0480 % 67,06 3330,00 07.06.2019 - 18.07.2019 42 17,5000 % 0,0480 % 67,06 3330,00 19.07.2019 - 25.07.2019 7 17,0000 % 0,0465 % 10,86 3330,00 11.05.2019 - 06.06.2019 27 17,5000 % 0,0480 % 43,11 3330,00 07.06.2019 - 18.07.2019 42 17,5000 % 0,0480 % 67,06 3330,00 19.07.2019 - 25.07.2019 7 17,0000 % 0,0465 % 10,86 3330,00 11.06.2019 - 18.07.2019 38 17,5000 % 0,0480 % 60,67 3330,00 19.07.2019 - 25.07.2019 7 17,0000 % 0,0465 % 10,86 3330,00 11.07.2019 - 18.07.2019 8 17,5000 % 0,0480 % 12,78 3330,00 19.07.2019 - 25.07.2019 7 17,0000 % 0,0465 % 10,86 Таким чином, загальна сума пені за прострочення сплати орендної плати, нарахована в межах заявленого позивачем періоду, становить 3264,54грн.

Згідно з ч.2 ст.237 ГПК України, при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

З підстав наведеного позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3251,40грн. пені підлягають до задоволення повністю.

Також, позивач просив стягнути з відповідача на його користь 812,61грн. трьох процентів річних та 2101,23грн. інфляційних втрат за прострочення відповідачем виконання зобов`язання зі сплати орендної плати.

Згідно ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність розрахунку інфляційних втрат та трьох процентів річних за заявлені періоди суд встановив, що такі здійснено невірно, оскільки позивач, як зазначено вище, невірно визначив початки періодів, за які вправі здійснювати відповідні нарахування .

Судом, в межах заявленого позивачем періоду, а саме, з 11.06.2018р. по 25.07.2019р., здійснено перерахунок трьох процентів річних:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 3330,00 12.06.2018 - 25.07.2019 410 3 % 111,94 3330,00 11.07.2018 - 25.07.2019 380 3 % 104,01 3330,00 11.08.2018 - 25.07.2019 347 3 % 95,53 3330,00 11.09.2018 - 25.07.2019 318 3 % 87,04 3330,00 11.10.2018 - 25.07.2019 288 3 % 78,83 3330,00 13.11.2018 - 25.07.2019 256 3 % 69,79 3330,00 11.12.2018 - 25.07.2019 227 3 % 62,13 3330,00 11.01.2019 - 25.07.2019 196 3 % 53,64 3330,00 11.02.2019 - 25.07.2019 165 3 % 45,16 3330,00 11.03.2019 - 25.07.2019 137 3 % 37,5 3330,00 11.04.2019 - 25.07.2019 106 3 % 29,01 3330,00 11.05.2019 - 25.07.2019 76 3 % 20,8 3330,00 11.06.2019 - 25.07.2019 45 3 % 12,32 3330,00 11.07.2019 - 25.07.2019 15 3 % 4,11 Таким чином, загальна сума трьох процентів річних становить 811,81грн.

Крім того, судом здійснено перерахунок інфляційних втрат:

Період заборгованостіСума боргу (грн,)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу 12.06.2018 - 30.06.2019 3330,00 1,090 300,28 11.07.2018 - 30.06.2019 3330,00 1,090 300,28 11.08.2018 - 30.06.2019 3330,00 1,098 325,87 11.09.2018 - 30.06.2019 3330,00 1,098 325,87 11.10.2018 - 30.06.2019 3330,00 1,077 257,70 13.11.2018 - 30.06.2019 3330,00 1,059 197,73 11.12.2018 - 30.06.2019 3330,00 1,045 149,02 11.01.2019 - 30.06.2019 3330,00 1,036 121,41 11.02.2019 - 30.06.2019 3330,00 1,026 87,24 11.03.2019 - 30.06.2019 3330,00 1,021 70,24 11.04.2019 - 30.06.2019 3330,00 1,012 39,91 11.05.2019 - 30.06.2019 3330,00 1,002 6,54 11.06.2019 - 30.06.2019 3330,00 0,995 -16,65 Відтак, загальна сума інфляційних втрат становить 2165,44грн.

Окрім наведеного, позивач, з врахування прийнятої судом заяви про зміну предмету позову, просив суд розірвати вищевказаний договір, усунути позивачу перешкоди в користуванні Майном шляхом повернення такого майна з незаконного володіння відповідача.

Позивач зазначає про те, що внаслідок невиконання відповідачем умов Договору щодо оплати орендної плати, 21.06.2019р. ним надіслано на адресу відповідача претензію вих.№34 від 19.06.2019р., відповідно до якої позивач вимагав, зокрема, розірвання Договору, повернути Майно у встановленому в п.2.3. Договору порядку.

Суд звертає увагу на те, що як доказ надіслання вищевказаної претензії відповідачу, позивачем до позовної заяви долучено копію фіскального чеку №7902401002820 від 21.06.2019р.

В силу приписів Правил надання послуг поштового зв`язку, затв. постановою КМУ від 05.03.2009р. №270, доказом надіслання претензії є оригінал поштової квитанції (фіскального чеку) про направлення цінного листа та оригінал опису вкладання у цінний лист.

Водночас, опису вкладення у цінний лист №7902401002820 позивачем не надано та в матеріалах справи відсутній такий, а отже, можливість встановити чи у поштовому відправленні №7902401002820 від 21.06.2019р. позивачем на адресу відповідача надіслано саме претензію вих.№34 від 19.06.2019р. відсутня.

Крім того, суд звертає увагу на те, що у претензії вих.№34 від 19.06.2019р. міститься вимога про розірвання Договору та повернення Майна, яка не може бути розцінена судом як передбачена ст.782 ЦК України відмова наймодавця від договору, оскільки такі не є тотожними.

При цьому, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з п.10.4. Договору, за ініціативою однієї із сторін цей Договір може бути розірвано рішенням господарського суду у разі невиконання або неналежного виконання сторонами його умов та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

З огляду на викладені положення законодавства, умови Договору, враховуючи факт порушення відповідачем передбачених Договором зобов`язань щодо оплати орендної плати, позовна вимога про розірвання Договору є такою, що підлягає до задоволення.

Також, суд звертає увагу на те, що відповідно до п.5 ст.188 ГК України, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду (аналогічні положення містяться в ч.3 ст.653 ЦК України).

Згідно з ст.785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу або у стані який було обумовлено договором.

У відповідності до ч.2 ст.795 ЦК України, повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору; з цього моменту договір найму припиняється.

Пунктом 2.3. Договору сторонами погоджено, що у разі припинення цього договору, Майно повертається Орендарем Орендодавцю в тижневий термін; Орендар повертає Майно Орендодавцю аналогічно порядку, встановленому при передачі майна Орендарю цим Договором; Майно вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі. Обов`язок по складанню акту приймання-передачі покладається на сторону, яка передає Майно іншій стороні Договору.

Оскільки суд дійшов висновку, що укладений між позивачем та відповідачем Договір слід розірвати, відповідач зобов`язаний повернути Майно позивачу.

Згідно з ч.1 ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що внаслідок розірвання Договору у відповідача відсутні правові підстави для користуватися Майном, то позовна вимога про усунення перешкод позивачу в користуванні зазначеним майном шляхом повернення Майна з незаконного володіння підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.ст.73, 74 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Згідно з ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст.77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст.78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст.79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст.13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.5 ст.236 ГПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, хоч йому було створено усі можливості для надання заперечень, від жодного учасника справи не надходило клопотання про витребування доказів, судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі факт підписання повноважними представниками та скріплення печатками юридичних осіб обох сторін Договору та акту приймання-передачі Майна, відсутність заперечень відповідача як проти самого факту користування Майном у відповідності до умов Договору, так і щодо факту порушення встановлених Договором порядку і строку оплати орендної плати, перевіривши правильність проведених розрахунків, при цьому, враховуючи те, що в Договорі сторонами передбачено можливість розірвання такого у випадку невиконання або неналежного виконання сторонами його умов, заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення частково, шляхом розірвання Договору; усунення позивачу перешкод в користуванні Майном шляхом повернення майна з незаконного володіння відповідача; стягнення з відповідача на користь позивача 52784,44грн., з яких 46620,00грн. сума основного боргу, 3251,40грн. пеня, 811,81грн. 3% річних та 2101,23грн. інфляційні втрати.

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Приписами частини другої вказаної статті встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Як доказ сплати судових витрат позивач подав платіжне доручення №933 від 25.07.2019р. про сплату судового збору в розмірі 3842,00грн. та платіжне доручення №952 від 12.08.2019р. про сплату судового збору в розмірі 1921,00грн.

Доказів понесення інших судових витрат, окрім сплаченого за подання позовної заяви до господарського суду судового збору станом на момент прийняття рішення позивачем суду не заявлено та не подано, в матеріалах справи такі докази відсутні.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З підстав наведеного, а також недоведення позивачем в порядку, визначеному главою 8 розділу 1 ГПК України розміру судових витрат, окрім суми сплаченого за подання позовної заяви до господарського суду судового збору, судові витрати у справі, а саме сплачений позивачем судовий збір в загальному розмірі 5763,00грн. слід покласти на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, стягнути з відповідача на користь позивача 5725,13грн. ( 1921 + 1921 =3842 (сума судового збору, сплаченого за подання позову в частині вимог, які підлягають задоволенню повністю); 52784,44 / 53336,23 * 1921 = 1901,126293 ? 1901,13 (сума судового збору, пропорційна вимозі, яка підлягає задоволенню частково); 3842+1901,13=5743,13 (сума судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача) ) судового збору, в решті судові витрати залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 13, 73-74, 76-79, 86, 129, 236, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати договір №9/10 оренди індивідуально визначеного нерухомого майна від 09 жовтня 2017 року.

3. Усунути Корпорації будівельних підприємств Галичартбуд (місцезнаходження: 79056, Львівська обл., місто Львів, вулиця Бескидська, будинок 44; ідентифікаційний код: 32894492) перешкоди в користуванні нежитловим приміщенням №251, загальна площа якого становить 33,3 кв.м., яке знаходиться на цокольному поверсі за адресою, м. Львів, вул. Перфецького, 2а, шляхом повернення майна з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю Клондайк партнер (місцезнаходження: 04050, м. Київ, вулиця Білоруська, будинок 10/18; ідентифікаційний код: 40464664) .

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Клондайк партнер (місцезнаходження: 04050, м. Київ, вулиця Білоруська, будинок 10/18; ідентифікаційний код: 40464664) на користь Корпорації будівельних підприємств Галичартбуд (місцезнаходження: 79056, Львівська обл., місто Львів, вулиця Бескидська, будинок 44; ідентифікаційний код: 32894492) 52784,44грн., з яких 46620,00грн. сума основного боргу, 3251,40грн. пеня, 811,81грн. 3% річних та 2101,23грн. інфляційні втрати; а також 5725,13грн. судового збору.

5. В решті позову відмовити.

6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015 .

Повний текст рішення складено та підписано 02.12.2019р.

Суддя Король М.Р.