Рішення

від 27.11.2019 по справі 178/1397/18

КРИНИЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 178/1397/18

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

27 листопада 2019 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого Цаберябого Б.М.

при секретарі Янченко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.Кринички справу за позовом ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства Мінотавр Криничанського району Дніпропетровської області, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з цим позовом і представник позивача вказав, що 25 липня 2017 року ОСОБА_2 керуючи належним Селянському фермерському господарству "Мінотавр" трактором Білорус, д/н 30042 АК, на 129 км автошляху Знамянка-Луганськ, при перестроюванні не надав перевагу водію ОСОБА_1 , який в цей час рухався на автомобілі HONDA д/н НОМЕР_1 , в результаті чого сталося зіткнення вказаних транспортних засобів, які отримали механічні пошкодження.

Також позивач зазначає, що отримати відшкодування матеріальної шкоди він не зміг, оскільки транспортний засіб, який належить Селянському фермерському господарству "Мінотавр" трактор Білорус, д/н НОМЕР_2 на момент скоєння ДТП не був застрахований, про що його було повідомлено листом МТСБУ від 10 квітня 2018 року.

Висновком № 4910 експертного дослідження автотоварознавця по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ від 12 вересня 2017 року встановлено вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля HONDA Civic, д/н НОМЕР_1 , сума якого складає 262 103,89 грн. Оскільки вказана сума на даний час відповідачем не відшкодована, тому позивач звернувся до суду з цим позовом з проханням стягнути з відповідача 262 103,89 грн. матеріального збитку та 1500 гривень понесених витрат за проведення оцінки визначення вартості матеріальних збитків, оскільки вважає, що відповідати за завдану в ДТП шкоду має саме відповідач, який безпідставно передав трактор ОСОБА_2 , не маючому права керувати трактором. Крім того позивач просить стягнути з відповідача 2621,03 грн. судового збору.

Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував та просив у задоволенні позову відмовити, оскільки відповідач не був присутній при огляді належного позивачу автомобіля експертом і висновок експерта зроблений з порушенням вимог щодо порядку проведення експертизи. В скоєнні ДТП винен як ОСОБА_2 так і позивач, за кермом належного відповідачу трактора на час ДТП перебував ОСОБА_2 , і саме ОСОБА_2 , а не відповідач має нести цивільну відповідальність перед позивачем.

ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про день слухання справи повідомлений належним чином.

У відповідності до ст. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Тому з урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю сторін, що не з`явились.

Вислухавши думки сторін, дослідивши матеріали справи суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного - відповідно до положень статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Судом встановлено, що 25 липня 2017 року ОСОБА_2 керуючи належним Селянському фермерському господарству "Мінотавр" трактором Білорус, д/н НОМЕР_3 АК, не будучи працівником вказаного господарства і не маючи правових підстав для керування належним відповідачу трактором, на 129 км автошляху Знамянка-Луганськ, при перестроюванні не надав перевагу водію ОСОБА_1 , який в цей час рухався на автомобілі HONDA д/н НОМЕР_1 , в результаті чого сталося зіткнення вказаних транспортних засобів, які отримали механічні пошкодження.

Висновком № 4910 експертного дослідження автотоварознавця по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ від 12 вересня 2017 року встановлено вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля HONDA Civic, д/н НОМЕР_1 , сума якого складає 262 103,89 грн. Автотоварознавче дослідження проводилось за відсутності представника відповідача, який для огляду пошкодженого автомобіля не з`явився, про що експерт вказує в тексті дослідження, тому суд вважає вказаний висновок експертного дослідження допустимим доказом, який має враховуватись судом при ухваленні рішення.

Відповідно до частини 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено належний ОСОБА_1 автомобіль HONDA Civic, д/н НОМЕР_1 та спричинено майновий збиток.

Відповідно до роз`яснень, які викладені в Постанові Пленуму Вищого спеціалізованою суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01 березня 2013 року за № 4 Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки , розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати па увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, піддягає відшкодуванню з повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п`ята статті 1187 ЦК, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

Згідно вимог ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.

Як встановлено судом під час розгляду справи, шкода, яку просить позивач відшкодувати, завдана внаслідок взаємодії джерела підвищеної небезпеки, а тому підлягає відшкодуванню за правилами ст.ст. 1187, 1188 ЦК України.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , власником трактора колісного Беларус-922-3, д/н НОМЕР_5 є відповідач - СФГ Мінотавр . ОСОБА_2 керував цим трактором без достатніх правових підстав, оскільки голова фермерського передав ОСОБА_2 трактор, що не є його особистою власністю, а власністю фермерського господарства без будь-якого правового оформлення і не пересвідчившись в наявності у ОСОБА_2 посвідчення на право управління трактором. Тому суд вважає, що цивільну відповідальність за завдані в ДТП збитки в даному разі має нести саме відповідач, як власник джерела підвищеної небезпеки, оскільки ОСОБА_2 на час ДТП не мав ніяких правових підстав для володіння належним відповідачу трактором, як того вимагає ст. 1187 ЦК України.

Постановами Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 22 січня 2018 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 визнано винними у скоєнні ДТП, яка сталась 25 липня 2017 року о 19 годині на автошляху Знамянка-Луганськ. Крім того, згідно наявного в матеріалах справи висновку судової автотехнічної експертизи № 4298-17 від 23 листопада 2017 року, згідно якого вбачається, що ОСОБА_2 перед зміною напрямку руху керованого ним трактора не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, що є порушенням п.10.1 Правил дорожнього руху України. Також вбачається, що в даній дорожній обстановці ОСОБА_1 заборонялось здійснювати обгін на перехресті та він мав технічну можливість запобігти ДТП шляхом виконання ним вимог п. 14.6 а Правил дорожнього руху України. В даній дорожній обстановці дії як ОСОБА_2 , так і ОСОБА_1 , що не відповідали вимогам п. 10.1 та п. 14.6 а Правил дорожнього руху України, знаходились у причинному зв`язку з настанням ДТП.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч.2 ст.1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

З урахуванням викладеного, з врахуванням вимог ст. 1193 ЦК України, суд вважає, що заявлена позивачем сума збитку має бути відшкодована частково - в розмірі половини суми позову, оскільки вказана дорожньо-транспортна пригода сталась з спільної вини як відповідача так і позивача, які обидва порушили по одному пункту Правил дорожнього руху України, які знаходяться в причинному зв`язку з настанням ДТП.

А часткове задоволення позову суд покладає на відповідача стягнення на користь позивача судових витрат.

Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 280, 282 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства Мінотавр Криничанського району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 20281455, на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , 131052 гривні матеріальних збитків, завданих внаслідок ДТП, 750 гривень витрат, понесених за проведення оцінки визначення вартості матеріальних збитків, крім того 1310,50 грн. судового збору, всього 133112 грн. 50 коп. (сто тридцять три тисячі сто дванадцять гривень, п`ятдесят копійок).

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 02 грудня 2019 року.

Суддя: Б. М. Цаберябий

р