Постанова

від 03.03.2020 по справі 178/1397/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2987/20 Справа № 178/1397/18 Суддя у 1-й інстанції - Цаберябий Б. М. Доповідач - Макаров М. О.

Категорія 34

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2020 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді Макарова М.О.

суддів - Демченко Е.Л., Куценко Т.Р.

при секретарі - Керімовій-Бандюковій Л.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , селянського (фермерського) господарства Мінотавр на рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 27 листопада 2019 року по справі за позовом ОСОБА_1 до селянського (фермерського) господарства Мінотавр , третя особа: ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, -

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до селянського (фермерського) господарства Мінотавр , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП.

Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовані тим, що 25 липня 2017 року ОСОБА_2 керуючи належним Селянському фермерському господарству "Мінотавр" трактором Білорус, д/н НОМЕР_1 , при перестроюванні не надав перевагу водію ОСОБА_1 , який в цей час рухався на автомобілі HONDA д/н НОМЕР_2 , в результаті чого сталося зіткнення вказаних транспортних засобів, які отримали механічні пошкодження. Позивач зазначає, що отримати відшкодування матеріальної шкоди він не зміг, оскільки трактор Білорус, д/н НОМЕР_1 на момент скоєння ДТП не був застрахований, про що його було повідомлено листом МТСБУ від 10 квітня 2018 року. Висновком № 4910 експертного дослідження автотоварознавця по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ від 12 вересня 2017 року встановлено вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля HONDA Civic, д/н НОМЕР_2 , сума якого складає 262 103,89 грн.. Оскільки вказана сума на даний час відповідачем не відшкодована, - позивач просив стягнути з відповідача 262 103,89 грн. матеріального збитку та 1500 грн. понесених витрат за проведення оцінки визначення вартості матеріальних збитків, оскільки вважає, що відповідати за завдану в ДТП шкоду має саме відповідач, який безпідставно передав трактор ОСОБА_2 , не маючому права керувати трактором.

Рішенням Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 27 листопада 2019 року задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_1 та стягнуто з відповідача в рахунок відшкодування матеріальних збитків 131052 грн. та 750 грн. на відшкодування витрат понесених за проведення оцінки визначення вартості матеріальних збитків.

Рішення суду мотивоване тим, що заявлена позивачем сума збитку має бути відшкодована частково - в розмірі половини суми позову, оскільки вказана дорожньо-транспортна пригода сталась з спільної вини як відповідача так і позивача, які обидва порушили по одному пункту Правил дорожнього руху України, які знаходяться в причинному зв`язку з настанням ДТП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив змінити рішення суду ухваливши нове судове рішення, яким стягнути з відповідача на його користь 196577,92 грн. в рахунок відшкодування матеріальних збитків, 1125 витрат понесених за проведення оцінки визначення вартості матеріальних збитків.

Апеляційна скарга ОСОБА_1 обґрунтована тим, що ступінь вини відповідача є більшою у порівнянні з його порушеннями, оскільки саме через недбалість товариства транспортний засіб був переданий у не передбачений чинним законодавством спосіб особі, яка не мала права керування ним.

В апеляційній скарзі селянське (фермерське) господарство Мінотавр посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просило рішення скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга Товариства обґрунтована тим, що висновок експертного дослідження є неналежним доказом, так як при його складанні був відсутній представник товариства, тоді як його явка є обов`язковою. Крім того, апелянт вважає, що він не є належним відповідачем, так як відповідно до ст. 1166 ЦК України шкода відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що заявлена позивачем сума збитку має бути відшкодована частково - в розмірі половини суми позову, оскільки вказана дорожньо-транспортна пригода сталась зі спільної вини як відповідача так і позивача, які обидва порушили Правила дорожнього руху України, які знаходяться в причинному зв`язку з настанням ДТП.

Колегія судді погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, матеріалами справи та судом першої інстанції встановлено, що 25 липня 2017 року ОСОБА_2 керуючи належним Селянському фермерському господарству "Мінотавр" трактором Білорус, д/н НОМЕР_1 , не будучи працівником вказаного господарства і не маючи правових підстав для керування належним відповідачу трактором, при перестроюванні не надав перевагу водію ОСОБА_1 , який в цей час рухався на автомобілі HONDA д/н НОМЕР_2 , в результаті чого сталося зіткнення вказаних транспортних засобів, які отримали механічні пошкодження.

Постановами Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 22 січня 2018 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 визнано винними у скоєнні ДТП, яка сталась 25 липня 2017 року.

Висновком № 4910 експертного дослідження автотоварознавця по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ від 12 вересня 2017 року встановлено вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля HONDA Civic, д/н НОМЕР_2 , сума якого складає 262 103,89 грн..

Висновком судової автотехнічної експертизи № 4298-17 від 23 листопада 2017 року встановлено, що ОСОБА_2 перед зміною напрямку руху керованого ним трактора не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, що є порушенням п.10.1 Правил дорожнього руху України. Також вбачається, що в даній дорожній обстановці ОСОБА_1 заборонялось здійснювати обгін на перехресті та він мав технічну можливість запобігти ДТП шляхом виконання ним вимог п. 14.6 а Правил дорожнього руху України. В даній дорожній обстановці дії як ОСОБА_2 , так і ОСОБА_1 , що не відповідали вимогам п. 10.1 та п. 14.6 а Правил дорожнього руху України, знаходились у причинному зв`язку з настанням ДТП.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно вимог ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.

Встановлено, що шкода, яку просить позивач відшкодувати, завдана внаслідок взаємодії джерела підвищеної небезпеки, а тому підлягає відшкодуванню за правилами ст.ст.1187, 1188 ЦК України.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії АС НОМЕР_3 , власником трактора колісного Беларус-922-3, д/н НОМЕР_4 є - СФГ Мінотавр .

ОСОБА_2 керував цим трактором без достатніх правових підстав, оскільки голова фермерського господарства передав ОСОБА_2 трактор без будь-якого правового оформлення, не пересвідчившись в наявності у ОСОБА_2 посвідчення на право управління трактором.

Встановивши вказані обставини справи, суд дійшов вірного висновку, що цивільну відповідальність за завдані в ДТП збитки в даному разі має нести саме відповідач, як власник джерела підвищеної небезпеки, оскільки ОСОБА_2 на час ДТП не мав ніяких правових підстав для володіння належним відповідачу трактором, як того вимагає ст. 1187 ЦК України.

Доводи ОСОБА_1 в скарзі про те, що ступінь вини відповідача є більшою у порівнянні з його порушеннями, оскільки саме через недбалість Товариства транспортний засіб був переданий у не передбачений чинним законодавством спосіб особі, яка не мала права керування ним, - колегія судді вважає безпідставними та такими, що не впливають на рівень відповідальності відповідача, так як вказана дорожньо-транспортна пригода сталась зі спільної вини як відповідача так і позивача.

Твердження селянського (фермерського) господарства Мінотавр про те, що висновок експертного дослідження є неналежним доказом, так як при його складанні був відсутній представник товариства, тоді як його явка є обов`язковою, - колегія суддів вважає необґрунтованими, так як на спростування позовних вимог, відповідачем ні в суді першої інстанції, ні в апеляційній інстанції не було надано жодного належного та допустимого доказу.

Доводи апелянта про те, що він не є належним відповідачем, так як відповідно до ст. 1166 ЦК України шкода відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, - колегія суддів також вважає безпідставними, оскільки доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 на передбаченій законом підставі використовував транспортний засіб, належний на праві власності відповідачеві, в розумінні ст. 1187 ЦК України, та був на час ДТП володільцем джерела підвищеної небезпеки, матеріали справи не містять.

Інші твердження апелянтів колегією суддів перевірені та визнані такими, що не впливають на законність оскаржуваного рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що вирішуючи даний спір, суд першої інстанції повно, всебічно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи, оцінивши надані сторонами докази, дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Оскаржуване рішення як таке, що відповідає нормам матеріального та процесуального права повинне бути залишене без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

В зв`язку із залишенням апеляційних скарг без задоволення, відповідно до ст. 141 ЦПК України, сплачені апелянтами суми судового збору за подання апеляційних скарг поверненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційні скарги ОСОБА_1 , селянського (фермерського) господарства Мінотавр - залишити без задоволення.

Рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 27 листопада 2019 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді Е.Л. Демченко

Т.Р. Куценко