Рішення

від 22.11.2019 по справі 468/483/19-ц

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 468/483/19-ц

2/468/277/19

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

РІШЕННЯ

іменем УКРАЇНИ

22.11.2019 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Янчук С.В., за участі секретаря Цегельник Н.В., представників сторін, відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Баштанка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки, повернення земельної ділянки, стягнення заборгованості по орендній платі, пені та моральної шкоди, а також зобов`язання повернути правовстановлюючі документи,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, вказуючи в позовній заяві, що 05.01.2012 року між її братом ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки, згідно умов якого її брат ОСОБА_3 передав останньому на правах оренди належну йому земельну ділянку загальною площею 10.24 га строком на 49 років. ІНФОРМАЦІЯ_1 Брат позивача ОСОБА_3 помер. Спадкоємцем спадкового майна стала позивач згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.03.2014 року. 19.03.2014 року позивачу було видано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №19240450 на вказану земельну ділянку. Всупереч наявним договірним правовідносинам, орендарем (відповідачем) порушуються умови договору, а саме останнім не здійснюється сплата орендної плати починаючи з 2013 року, яка становить 2487,61 грн. на рік. На думку позивача в зв`язку порушенням умов договору щодо невнесення орендної плати відповідач має сплатити пеню, яка передбачена п.14 договору в розмірі 0,3% несплаченої суми за кожний день прострочення, при цьому позивач просить стягнути пеню за шість місяців, розмір якої становить 1342 грн. 80 коп. Крім того, позивач зазначає, що внаслідок невиплати їй орендної плати на протязі шести років та самовільного утримання в себе оригіналів свідоцтва про право на спадщину, а також витягу з Державного реєстру речових прав на вказану земельну ділянку, відповідач завдав їй моральної шкоди, яку вона оцінила в 30000 грн. На підставі викладеного позивач просила розірвати договір оренди землі, зобов`язати відповідача повернути земельну ділянку, стягнути заборгованість по орендній платі за 3 роки в розмірі 7462 грн. 83 коп., пеню в розмірі 1342 грн. 80 коп., моральну шкоду в розмірі 30 000 грн., а також зобов`язати відповідача повернути оригінал свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.03.2014 року і витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме вказану земельну ділянку від 19.03.2014 року.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю та просили суд задовольнити їх.

В судовому засіданні відповідач та його представник заперечували проти задоволення позову посилаючись на те, що в 2012 році ОСОБА_3 позичив у відповідача 65 000 грн. на лікування. Після смерті в 2013 році ОСОБА_3 відповідач звернуся до позивача, як до спадкоємця, по питанню повернення суми позики, при цьому з позивачем було досягнуто усної домовленості щодо відповідач буде в подальшому користуватися даною земельною ділянкою в рахунок погашення вказаної суми позики. Виходячи з цього відповідач вважає, що заборгованості по орендній платі в нього не виникло, при цьому не заперечував той факт, що з 2013 року він не сплачував щорічну орендну плату позивачу (вважаючи, що орендна плата погається за рахунок суми позики, отриманої за життя ОСОБА_3 ), а тому вважають, що відсутні підстави для розірвання договору оренди землі, стягнення орендної плати та пені. Вимоги щодо стягнення моральної шкоди вважають безпідставними та недоведеними. Також вважали недоведеними вимоги позивача щодо зобов`язання повернути оригінал свідоцтва про право на спадщину за законом і витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно посилаючись на те, що всі документи, що були в нього, він повернув позивачу, жодних оригіналів правовстановлюючих документів на земельну ділянку в нього не знаходяться.

Заслухавши сторін, дослідивши наявні у справі матеріали (копію договору оренди землі від 05.01.2012 року; копію адвокатського запиту від 14.03.2019 року; копію акту про передачу та прийому земельної ділянки від 05.01.2012 року; копію Державного акту на право власності на земельну ділянку; копію свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.03.2014 року; копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 19.03.2014 року; копію виписок із медичної картки; копію комп`ютерної томографії; копію результатів лабораторних досліджень; копію рахунку від 23.12.2014 року; копію акту про надані медичні послуги; копію направлення; копію розписки від 21.11.2012 року), суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог і можливість часткового задоволення позову.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії МК №073714 належала земельна ділянка площею 10.24 га, що розташована в межах території Ленінської сільської ради Баштанського району Миколаївської області (а.с. 12). 05 січня 2012 року між ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір оренди вищевказаної земельної ділянки (кадастровий номер земельної ділянки 4820682600:01:000:0094), який був зареєстрований у відділі Держкомзему в Баштанському районі Миколаївської області, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 28.12.2012 року за №482060001006971 (а.с.8-9). Договір укладено строком на 49 років (п.8 договору). З пунктів 9,10,11 та 13 даного договору вбачається, що орендна плата вноситься орендарем у розмірі 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з урахуванням коефіцієнта індексації грошової оцінки земель, що на день укладання договору становить 2487,61 грн. Форма розрахунку грошова або за узгодженням сторін. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється без врахування індексів інфляції. Орендна плата вноситься до 20 грудня кожного року оренди. Розмір орендної плати переглядається щорічно у разі: зміни розмірів земельного податку, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, в інших випадках передбачених законом. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Спадкоємцем спадкового майна, яке складалось з вказаної земельної ділянки, стала позивач згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.03.2014 року (а.с.15).

Згідно вимог статті 651 ЦК України (в редакції на час укладання договору) зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

В силу ст. 13 Закону України Про ренду землі (в редакції на час укладання договору) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ст. 24 Закону України Про оренду землі , орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Із змісту ст. 31 Закону України Про оренду землі слід, що договір оренди землі припиняється також в випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Згідно з положеннями ст. 32 Закону України Про оренду землі договір оренди землі на вимогу однієї строни може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків предбачених статтями 24, 25 вказаного Закону та умовами договору.

В силу вимог ст. 141 ЗК України (в редакції на час укладання договору) підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Відповідно до вимог ст. 34 Закону України Про оренду землі , у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов`язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Крім того, із змісту Правового висновку, викладеного у постанові від 28.09.2016 року Верховного суду України у справі № 6-977цс16 слід, що "за змістом ст. 21 Закону України Про оренду землі розмір та умови орендної плати, що зазначені в договорі оренди, не можуть суперечити нормативному акту, чинному на час укладення договору оренди. Відповідно до ч. 1 ст. 32 зазначеного Закону на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених ст.ст. 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України. Згідно із п. д ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної несплати орендної плати як підстави для розірвання як договору оренди, так і договору суборенди земельної ділянки, в той час як разове порушення умов договору у цій частині не є підставою для його розірвання."

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до вимог ст. 32 Закону України Про ренду землі (в редакції на час укладання договору) перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Встановлені в ході розгляду справи обставини підтверджують, що відповідач порушив умови вищевказаних нормативний актів та умови Договору оренди землі від 05 січня 2012 року, а саме своєчасно та належним чином не здійснює сплату орендної плати в повному обсязі, що має систематичний характер.

Сума заборгованості по орендній платі за 3 роки, заявлена позивачем у сумі 7462 грн. 83 коп. є обґрунтованою та доведеною.

Доводи відповідача з приводу того, що сплата орендної плати з 2013 року не здійснювалась в зв`язку з домовленістю з позивачем щодо погашення суми позики, отриманої ОСОБА_3 за життя, за рахунок орендної плати, суд відхиляє та не бере їх до уваги, оскільки вони не доведенні належними та допустимими доказами, зважаючи при цьому на заперечення цих обставин стороною позивача.

З наявної в матеріалах справи копії розписки (зворотня сторінка а.с.65) лише вбачається, що ОСОБА_3 були позичені кошти у ОСОБА_2 в сумі 65 000. Письмових доказів з приводу наявності між сторонами додаткових домовленостей щодо оплати орендної плати в іншому порядку, а ніж наведеному в договорі оренди землі від 05.01.2012 року, стороною відповідача не надано.

Із змісту п. 14 Договору оренди землі вбачається, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,3% несплаченої суми за кожний день прострочення.

Зважаючи на підтвердження в ході розгляду справи обставин щодо систематичної несплати відповідачем орендної плати, суд вважає доведеною та обґрунтованою вимогу позивача щодо стягнення пені, нарахованої за 6 місяців, в сумі 1342 грн. 80 коп.

За таких умов суд вважає, що наявні достатні підстави для задоволення позову в частині розірвання договору оренди землі, стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 7462 грн. 83 коп., пені в сумі 1342 грн. 80 коп. та зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку.

Разом з тим, в задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79, 80, 81 КПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом не вбачається підстав для задоволення позову в частині стягнення моральної шкоди, оскільки спори про відшкодування фізичній особі моральної шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов`язань, які підпадають під дію Закону України Про захист прав споживачів чи інших законів, що регулюють такі зобов`язання і передбачають відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;

Стаття 1167 ЦК України на спірні відносини не поширюється, оскільки регулює позадоговірні (деліктні) відносини. Правовідносини сторін випливають з договірних відносин щодо оренди земельної ділянки.

Згідно зі статтею 611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відносини з приводу оренди земельної ділянки регулюються положеннями ЦК України, Закону України Про оренду землі , ЗК України. Ці норми не передбачають відшкодування моральної шкоди в разі порушення зобов`язання щодо оплати орендної плати.

Крім того, не підлягає задоволенню позов в частині зобов`язання відповідача повернути оригінал свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.03.2014 року і витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно через їх недоведеність належними і допустимими доказами, зважаючи при цьому на те, що вони відповідачем заперечуються.

На підставі ст. 141 ЦПК України, виходячи з принципу пропорційності покладення судових витрат при частковому задовленню позову, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати по оплаті судового збору в сумі 942 грн. 83 коп., а саме 768 грн. 40 коп. за вимогу про розірвання договору та 174 грн. 43 коп. за вимогу майнового характеру щодо стягнення коштів (враховуючи, що судом задоволено 22.70 % заявлених позовних вимог майнового характеру).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (місцепроживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки, повернення земельної ділянки, стягнення заборгованості по орендній платі, пені та моральної шкоди, а також зобов`язання повернути правовстановлюючі документи- задовольнити частково.

Договір оренди землі, укладений 05 січня 2012 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 овичем, згідно умов якого було передано в оренду земельну ділянку загальною площею 10,2400 гектарів (кадастровий номер земельної ділянки 4820682600:01:000:0094), зареєстрований у відділі Держкомзему в Баштанському районі Миколаївської області, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 28.12.2012 року за №482060001006971 - розірвати.

Зобов`язати ОСОБА_2 повернути земельну ділянку загальною площею 10,2400 гектарів (кадастровий номер земельної ділянки 4820682600:01:000:0094) у розпорядження ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі в сумі 7462 (сім тисяч чотириста шістдесят дві) гривні 83 копійки та пеню в сумі 1342 (одна тисяча триста сорок дві) гривні 80 копійок, а всього 8805 (вісім тисяч вісімсот п`ять) гривень 63 копійки.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 942 (дев`ятсот сорок дві) гривні 83 копійки в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 02 грудня 2019 року.

СУДДЯ: