Рішення

від 02.12.2019 по справі 160/9439/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2019 року Справа № 160/9439/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турової О.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю МОНІКС до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

27.09.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю МОНІКС (далі - ТОВ МОНІКС , позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області, відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про внесення ТОВ МОНІКС до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області виключити ТОВ МОНІКС (код ЄДРПОУ 42544924) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

В обґрунтування позовної заяви зазначається, що ТОВ МОНІКС були виписані та направлені на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) податкова накладна № 16 від 28 серпня 2019 року та податкова накладна № 17 від 30 серпня 2019 року. Через систему електронного документообігу на електрону адресу позивача надійшла квитанція, якою останнього повідомлено про те, що на підставі п.201.16. ст.201 ПК України реєстрація вищезазначених податкових накладних зупинена через те, що вони відповідають вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Таким чином, ТОВ МОНІКС дізналося про те, що його включено до переліку ризикових згідно з Протоколом засідання Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, як такого, що відповідає п.1.6 Критеріїв ризиковості платника податку. Поивач наголошує, що зазначене рішення порушує його права та інтереси з огляду на той факт, що внесення до переліку ризикових надає контролюючому органу беззаперечну підставу для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних. При цьому ТОВ МОНІКС не відповідає жодному з Критеріїв ризиковості платника податків, визначених в п.1.6 листа ДФС України № 1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019р. Також позивачем зауважено, що Критерії ризиковості платників податків існували виключно у вигляді листа ДФС України 07.08.2019р. №1962/99-99-29-01-01 та не затверджені нормативним актом Державної фіскальної служби України, який має бути погоджений в Міністерстві фінансів України, та не зареєстрований в Міністерстві юстиції України, а, таким чином, має лише інформаційний характер і не може бути застосований для прийняття рішення щодо внесення суб`єкта господарювання до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості. Оскільки, норми податкового законодавства України не передбачають можливості суб`єкта господарювання надати пояснення (заперечення) або скаргу в адміністративному порядку, щоб спростувати доводи, наведені у рішенні, яким підприємство внесено до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, то єдиним ефективним засобом, який дозволить платнику податків відносити своє порушене право є звернення до суду. Водночас, позовна вимога щодо зобов`язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області виключити ТОВ МОНІКС з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, не є втручанням у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень, а є гарантією того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2019 року позовна заява ТОВ МОНІКС прийнята до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/9439/19 за цією позовною заявою, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

11.10.2019 року від представника позивача до суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копій постанов Третього апеляційного адміністративного суду від 26.06.2019 у справі № 804/4435/18, від 02.07.2019 у справі № 160/922/19, від 12.08.2019 у справі № 160/2106/19, від 22.08.2019 у справі № 160/2207/19, від 11.09.2019 у справі № 160/4868/19, як судової практики з аналогічних питань.

23.10.2019 року до суду надійшов відзив Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області на позовну заяву ТОВ МОНІКС , в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на те, що на момент прийняття рішення щодо ризиковості платника податків ТОВ МОНІКС діяли критерії ризиковості платника податку, визначені листом ДФС України № 1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019р. Рішенням Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, ТОВ МОНІКС включено до переліку ризикових платників податку, як такого, що відповідає критеріям ризиковості, а саме: п.1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, визначених листом ДФС України №1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019р. (Протокол від 04.09.2019 №5). Підставою для внесення ТОВ МОНІКС до переліку ризикових платників податків слугувала інформація, отримана в межах Алгоритму дій, відповідного структурного підрозділу у вигляді довідки. За таких обставин, відповідач вважає спірне рішення обґрунтованим. Щодо позовних вимог ТОВ МОНІКС про виключення з переліку ризикових платників податків відповідач зазначав, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і така інформація не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Висновки, наведені в протоколі, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такий протокол не порушує прав останнього. Внесення суб`єктом владних повноважень ТОВ МОНІКС до переліку ризикових не створює жодних перешкод для діяльності платника податку. За таких обставин, дії контролюючого органу щодо внесення до переліку ризикових ТОВ МОНІКС є лише службовою діяльністю працівників ДПС з виконання своїх професійних обов`язків зі збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків. Таким чином, відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та недоведеними.

28.10.2019 року представником позивача до канцелярії суду надано відповідь на відзив, в якій викладена позиція аналогічна викладеній в позовній заяві та додатково зазначено, що, на думку позивача, спірне рішення перешкоджає здійсненню нормальної господарської діяльності ТОВ МОНІКС , з огляду на те, що всі податкові накладні, що реєструє позивач в ЄРПН, автоматично зупиняються і це створює додаткові перешкоди в здійсненні господарських операцій, а саме: необхідність постійно витрачати додатковий час, трудові та матеріальні ресурси на підготовку пояснень та копій документів з метою розблокування податкових накладних; віднесення суб`єкта господарювання до переліку ризикових підприємств та неможливість вчасно зареєструвати податкові накладні викликає недовіру з боку контрагентів та руйнує ділову репутацію позивача.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ч.1 ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Частиною 4 статті 243 КАС України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст. ст. 243, 250, 257, 258, 262 КАС України справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з огляду на таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю МОНІКС (код ЄДРПОУ 42544924) є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи 10.10.2018 року, номер запису - 1 224 102 0000 087360, взято на облік контролюючим органом ДФС 10 жовтня 2018 року та є платником податку на додану вартість з 01.11.2018 року.

На виконання ст. 187 та ст. 201 Податкового кодексу України позивачем виписано та направлено на реєстрацію до ЄРПН податкові накладні № 16 від 28 серпня 2019 року та № 17 від 30 серпня 2019 року, виписані на підставі договору поставки непродовольчих товарів (одягу та взуття вживаного I, II, III категорії SECOND HAND), укладеного між ТОВ МОНІКС та ТОВ ЛІБРА СЕНС .

На адресу позивача надіслано квитанції, відповідно до яких на підставі п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація вказаних податкових накладних зупинена та зазначено наступні підстави для зупинення: ПН/РК відповідає пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

З наведеного позивач дізнався про те, що його включено до переліку ризикових

Судом також встановлено, що рішенням Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформленим протоколом № 5 від 04.09.2019р., ТОВ МОНІКС віднесено до відповідного переліку (бази даних ІС Податковий блок ), як такого, що відповідає критеріям ризиковості.

При цьому у вказаному протокольному рішенні відсутні мотиві, з яких позивача віднесено до платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України змінена на підставі Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII (далі - Закон № 2245-VIII).

Пунктом сьомим розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2245-VIII Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

21 лютого 2018 року на виконання вимог Закону № 2245-VIII Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №117), Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Порядок роботи комісій).

Відповідно до п. 1 Порядку роботи комісій цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а також права та обов`язки її членів.

Згідно з п. 2 Порядку роботи комісій комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Пунктом 3 Порядку роботи комісій визначено, що комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 2 Порядку №117 надано визначення таких термінів:

моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства;

критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, визначений показник моніторингу, що характеризує ризик;

ризик порушення норм податкового законодавства ймовірність складання та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту а / б п. 185.1 ст.185, підпункту а / б п. 187.1 ст. 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 ст.201 ІІК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

За положеннями пункту 5 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Як встановлено пунктом 6 Порядку №117, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

За приписами пункту 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб - сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Комісія Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, створена та діє на підставі Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Постанова КМУ № 117) та наказу ДФС України від 3 серпня 2018 року №523 Про затвердження Порядку взаємодії Комісії Державної податкової служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, структурних підрозділів ДПС та головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС (далі - наказ ДФС №523).

Порядок взаємодії Комісії Державної податкової служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, структурних підрозділів ДПС та головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - Порядок взаємодії) є розпорядчим документом, який визначає організаційні та процедурні засади діяльності Комісії Держаної податкової служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія ДПС) та порядок її взаємодії зі структурними підрозділами ДПС та комісіями головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісії регіонального рівня).

Комісіями регіонального рівня здійснюється: розгляд питань щодо внесення/виключення платників податків до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі -Критерії); розгляд наданої Комісією ДПС інформації по платниках з ознаками ризиковості в день її надходження, внесення таких платників податку до переліку ризикових платників податків, а в разі прийняття відповідного рішення - виключення платників податків з переліку ризикових платників податків.

Засідання комісій регіонального рівня щодо розгляду питань про внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків проводиться згідно з Порядком роботи комісій, затверджених Постановою КМУ № 117.

Рішення, які приймаються комісіями регіонального рівня, затверджені Постановою №117 (додаток 2 до Постанови №117) та наказом ДФС №523 (додатки 1 та 2 до наказу №523), а саме: рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних, рішення про врахування/неврахування Таблиці даних платника податків, рішення про неврахування Таблиці даних платника податків.

Відповідно до п. 8 наказу ДФС №523 до протоколу засідання Комісій обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п.1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією.

Відповідно до п. 9 наказу ДФС №523 інформація щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв вноситься секретарями комісій регіонального рівня до АІС Податковий блок . Інформація щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктами 1.1 - 1.5 Критеріїв вноситься відповідальними особами, яких включено до складу комісій регіонального рівня. Відповідно до алгоритму дій співробітників оперативних підрозділів при формуванні облікової картки та внесенні інформації до переліку ризикових платників податків (додаток 3), відповідальна особа (член комісії регіонального рівня) формує облікову картку в електронному вигляді у формі згідно з додатком 4 до Порядку.

З наведеного слідує, що окремими положеннями Порядку №117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість на підставі пункту 10 цього Порядку зобов`язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.

На час виникнення спірних правовідносин критерії ризиковості платника податків визначались листом Державної фіскальної служби України №1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019р.

При цьому Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567, втратили чинність 25.05.2018 р.

Отже, на час виникнення спірних правовідносин та прийняття оспореного рішення хоча й набула чинності змінена редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, на виконання вимог якої прийнято Порядок №117, проте реалізація механізму зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних поставлена у залежність від наявності критеріїв ризиковості господарських операцій та критеріїв ризиковості платника податку.

Як зазначалося вище, відповідні критерії у періоді, в якому виникли спірні правовідносини, визначалися листом Державної фіскальної служби України №1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019р.

За змістом пп. 1.6 п. 1 листа ДФС №1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019р. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

- в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній / розрахунку коригування.

Крім того, лист ДФС №1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019р. містить наступні положення.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Відповідність платника податку Критеріям ризиковості платників податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

З рішення Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформленого протоколом № 5 від 04.09.2019р., яким ТОВ МОНІКС віднесено до відповідного переліку (бази даних ІС Податковий блок ), як такого, що відповідає критеріям ризиковості, слідує, що воно не містить належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пп.1.6 п.1 листа Державної фіскальної служби України №1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019р.

При цьому, як зазначалося вище, пп.1.6 п.1 листа Державної фіскальної служби України №1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019р. визначено різні критерії ризиковості платника податків, водночас зі спірного рішення про віднесення ТОВ МОНІКС до відповідного переліку (бази даних ІС Податковий блок ), як такого, що відповідає критеріям ризиковості, не можливо встановити що саме стало підставою для такого висновку та унеможливлює з боку позивача самостійно визначити обсяг та перелік документів, необхідних для спростування вказаного висновку, а тому дане рішення не відповідає критерію правової визначеності.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії як акта правозастосування є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення контролюючим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій, мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Вживання контролюючим органом загального посилання на пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості, як в цьому випадку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про причини прийняття відповідного рішення, подати пояснення та первинні документи на його спростування за вичерпним переліком, відповідно до певного критерію, визначеного п.1.6 листа Державної фіскальної служби України №1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019р., а не будь-яких на власний розсуд.

Невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Як слідує з матеріалів справи, Комісією при прийнятті оскаржуваного рішення враховано виключно інформацію відповідного структурного підрозділу, отриману в межах Алгоритму дій, яка не дає можливість беззаперечно встановити наявність ознак здійснення ризикових операцій позивачем. Вказана інформація ґрунтується, в більшій мірі, на тому, що позивачем здійснювалась реалізація товару на підприємства, у яких наявний пересорт товарних позицій, однак, при цьому жодним чином необґрунтовано в чому полягає ризиковість діяльності саме позивача, з огляду на те, що пересорт товарних позицій допущено не ТОВ МОНІКС , а його контрагентами.

Крім того, з матеріалів справи встановлено, що ТОВ МОНІКС не відповідає жодному з Критеріїв ризиковості платника податків, передбачених п.1.6, оскільки ця юридична особа не знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", а місцезнаходженням ТОВ МОНІКС є: 49108, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ ЯНТАРНА, будинок 75 В, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; керівником ТОВ МОНІКС за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприсмців та громадських формувань є ОСОБА_1 , доказів того, що зазначена особа була засновником чи директором суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років податковим органом суду не надано; ТОВ МОНІКС має відкриті банківські рахунки, відповідно до Довідки вих. № 5417-295 від 10.05.2019р.; ТОВ МОНІКС подано податкові декларації з ПДВ, з податку на прибуток за 2018 рік та фінансовий звіт за 2018 рік, що підтверджується деклараціями та квитанціями; у серпні 2019 року на підприємстві працювало 3 працівника за трудовим договором, що підтверджується відомостями Таблиці 6 Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам за серпень 2019 року . Інформація, яка б світчила про проведення ризикових операцій ТОВ МОНІКС , в матеріалах справи відсутня.

При цьому суд вказує на те, що віднесення платника податків до переліку ризикових платників податків на підставі критеріїв ризиковості, визначених виключно листом ДФС №1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019р. є безпідставним.

З цього приводу суд зазначає, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом в постанові від 02.04.2019 р. у справі № 822/1878/18.

Разом з цим, відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд доходить висновку про протиправність рішення Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформленого протоколом № 5 від 04.09.2019р., яким ТОВ МОНІКС віднесено до відповідного переліку (бази даних ІС Податковий блок ), як такого, що відповідає критеріям ризиковості, через його невмотивованість та необґрунтованість, та, відповідно, про його скасування.

Доводи відповідача відносно того, що висновки, наведені у спірному рішенні (протоколі), є відображенням дій працівників контролюючих органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, таке рішення (протокол) не порушує прав позивача, а віднесення позивача до переліку ризикових платників не створює жодних перешкод для діяльності платника податків та інших юридичних наслідків, суд вважає безпідставними, оскільки віднесення платника податків до переліку ризикових надає контролюючому органу підставу для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних такого платника податків, а, отже, таке рішення створює негативні наслідки для позивачау вигляді додаткових перешкод в здійсненні господарських операцій (а саме: необхідність постійно витрачати додатковий час, трудові та матеріальні ресурси на підготовку пояснень та копій документів з метою розблокування податкових накладних), а також руйнує ділову репутацію позивача перед контрагентами.

Також підлягають задоволенню похідні позовні вимоги позивача про зобов`язання Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області виключити ТОВ МОНІКС з переліку ризикових платників податків, з урахуванням того, що судом встановлено протиправність оспорюваного рішення про віднесення позивача до цього переліку та належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, направлені на усунення порушеного права позивача, виходячи із наданих повноважень адміністративного суду, встановлених ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до частини 3 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Окрім того, приписами ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та відповідати наявним обставинам.

Також слід зазначити, що за приписами ч.2 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" №3477-IV від 23.02.2006р. передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: " 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Таким чином, позовні вимоги позивача щодо зобов`язання виключити його з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений і вказане рішення не можливо визнати втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки ним такі повноваження були самостійно реалізовані шляхом прийняття оскарженого рішення, яке було предметом судового контролю у межах цієї справи.

Судом відхиляються доводи відповідача про те, що позовні вимоги про зобов`язання відповідача щодо виключення позивача із переліку ризикових платників податків не створюють жодних правових наслідків, так як не відповідають вимогам ч. 2 ст. 55 Конституції України та рішенню Конституційного Суду України від 14.12.2011 року №19-рп/2011, з огляду на те, що такі доводи є безпідставними, необґрунтованими, так як спростовуються змістом ч. 2 ст. 55 Конституції України, якою кожному гарантовано право самостійно визначати, які рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади підлягають оскарженню в суді і кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень та протиправних дій, що узгоджується із вищенаведеним рішенням Конституційного Суду України, зміст якого не забороняє звернення до суду з позовами про оскарження актів індивідуальної дії, що, у даному випадку, і є предметом цього спору.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що при прийнятті рішення про внесення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, відповідач діяв всупереч Конституції України та чинному законодавству України, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З поданої позовної заяви слідує, що позивачем заявлено дві пов`язані позовні вимоги немайнового характеру, друга з яких є похідною від першої, отже, позивачем подано позов немайнового характеру. При цьому позивачем сплачено судовий збір у сумі 3842,00грн.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до положень статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік встановлено з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 1921,00 грн.

За змістом приписів ч. 1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру судовий збір справляється: якщо подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1921,00грн.).

З урахуванням наведеного та зважаючи на те, що позивачем подано позов немайнового характеру, останнім при зверненні до суду з цим позовом має бути сплачено судовий збір у сумі 1921,00грн.

Отже, безпосередньо ця сума судових витрат у вигляді сплати судового збору і має бути відшкодована позивачу шляхом стягнення її з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань останнього.

Відносно розподілу іншої частини судових витрат, понесених позивачем у вигляді надмірно сплаченої суми судового збору, суд зазначає, що питання про повернення цих судових витрат вирішується відповідно до ст.7 Закону України Про судовий збір на підставі відповідного клопотання особи, яка надмірно сплатила судовий збір, проте станом на час розгляду справи таке клопотання від позивача не надходило, тому на теперішній час повернення таких витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 241-246, 250, 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю МОНІКС (код ЄДРПОУ 42544924, місцезнаходження: вул. Янтарна, буд. 75 В, м. Дніпро, 49108) до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 17 А, м. Дніпро, 49005) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформлене протоколом №5 від 04.09.2019р., яким Товариство з обмеженою відповідальністю МОНІКС (код ЄДРПОУ 42544924, місцезнаходження: вул. Янтарна, буд. 75 В, м. Дніпро, 49108) віднесено до відповідного переліку (бази даних ІС Податковий блок ), як такого, що відповідає критеріям ризиковості.

Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 17 А, м.Дніпро, 49005) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю МОНІКС (код ЄДРПОУ 42544924, місцезнаходження: вул. Янтарна, буд. 75 В, м. Дніпро, 49108) з переліку (бази даних ІС Податковий блок ) платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 17 А, м.Дніпро, 49005) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю МОНІКС (код ЄДРПОУ 42544924, місцезнаходження: вул. Янтарна, буд. 75 В, м. Дніпро, 49108) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 коп.)

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 02 грудня 2019 року.

Суддя О.М. Турова