Рішення

від 02.12.2019 по справі 520/8161/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2019 р. справа № 520/8161/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горшкової О.О., розглянувши в порядку пиьсмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Інтел-2004 Н" (вул. Ахсарова, б.20 кв. 98,Харків,61202, код ЄДРПОУ33119324) до Державної фіскальної служби України (Львівська площа, буд. 8,м. Київ,04053, код ЄДРПОУ39292197), 2) Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії ,

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Приватне підприємство "Інтел-2004 Н", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України від 15 липня 2019 року № 1222176/33119324 про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 20 червня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої Приватним підприємством «Інтел-2004 Н» (код ЄДРПОУ 33119324);

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 3 від 20 червня 2019 року, подану Приватним підприємством «Інтел-2004 Н» (код ЄДРПОУ 33119324).

В обґрунтування позову позивач зазначив, що дії суб`єкта владних повноважень щодо відмови у реєстрації податкової накладної є протиправними, а рішення є неправомірним, необґрунтованими, безпідставними через відсутність доказів порушення підприємством податкового законодавства. У зв`язку із чим просив позов задовольнити

Також, через канцелярію суду 18.11.2019 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідачі, належним повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання 02.12.2019 року не прибули, своїм правом на надання відзиву не скористались.

Суд, на підставі ст. 205 КАС України, вважає можливим розглянути справу у письмовому провадженні.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що між Приватним підприємством "Інтел-2004 Н" та ДП Національна Енергетична компанія Укренерго укладено договір поставки № 70-1/1001-19 від 08.05.2019 року, предметом якого є поставка ТМЦ-частини універсальних машин.

Так, відповідно до п. 1.1 Договору № 70-1/1001-19 від 08.05.0219 року постачальник (позивач) зобов`язується поставити товар в асортименті, кількості і за цінами, визначеними в додатку 1 до договору, а покупець ДП Національна Енергетична компанія Укренерго зобов`язується прийняти належним чином поставлений товар та оплатити його на умовах Договору.

Згідно з п. 2.1. договору ціна договору складається із загальної вартості товару поставленого на умовах Договору.

Відповідно до п. 2.2. договору, ціна договору становить 99 000.00 грн. (ПДВ 19800.00 грн., тому разом з ПДВ ціна становить 118 800,00 грн.).

Згідно п. 3.8.3. договору, сторони домовилися, що післяоплата за даним договором здійснюється покупцем лише за умови реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог статті 201 Податкового кодексу України, а податкова накладна надсилається покупцю засобами телекомунікаційного зв`язку в електронній формі у форматі ХМІ, за допомогою М.Е.DОС, вказуючи код ЄДРПОУ (юридичної особи) 00100227. ІПН 001002226654 та код філії 030. В податковій накладній необхідно вказувати назву покупця, у форматі: ДП НЕК Укренерго , Південно-Західна ЕС.

Факт реальності виконання умов вказаного договору підтверджується специфікацією, рахунком № 395 від 20.06.2019 року, довіреністю № 329 від 20.06.209 року, видатковою накладною № 319 від 20.06.2019 року, ТТН № 0176 від 20.06.2019 року, актом приймання - передачі від 20.06.2019 року.

Суд зазначає, що Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно підпунктів "а", "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів;

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

На виконання вищенаведених норм податкового законодавства ПП "Інтел-2004 Н" при здійсненні поставки товару ДП Національна Енергетична компанія Укренерго було складено податкову накладну № 3 від 20.06.2019, та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

01.07.2019 року ДФС України сформовано квитанцію, якою зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК № 3 від 20.06.2019 зупинена. ПН/РК відповідають вимогам п.п. 1.6 п. 6 Критеріїв ризиковості платника податків (а.с. 33).

05.07.2019 року позивачем скеровано на адресу ДФС повідомлення про надання пояснень з документами № 17 (а.с. 34).

За приписами пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" № 1246 від 29.12.2010, податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи містить підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яких реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У відповідності до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Таким чином, суд приходить до висновку, що квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування повинно містити чітку підставу для зупинення реєстрації податкової накладної.

Проте, контролюючим органом взагалі не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Отже, суд приходить до висновку, що квитанція про зупинення реєстрації податкових накладних не містить чіткого визначення підстав для прийняття Комісією рішення про зупинення реєстрації податкових накладних.

В подальшому, комісією при ГУ ДФС України у Харківській області 15.07.2019 року прийнято рішення № 1222176/33119324 про відмову у реєстрації податкової накладної № 3 від 20.06.2019 року у Єдиному реєстрі Податкових накладних.

Суд зазначає, що абзацом 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" № 190 від 29.03.2017 встановлено, що комісія Державної фіскальної служби приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Абзацом 2 Постанови № 190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.

Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, у даному випадку, "ненадання платником податку копій документів" не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування".

Проте, в рішенні відповідачем 2 зазначено, що ПП Інтел-2004Н не надано первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи.

Поряд із тим, суд зазначає, що позивачем направлялись до контролюючого органу письмові пояснення з відповідними документальними підтвердженнями щодо господарських операцій із ДП Національна Енергетична компанія Укренерго , що підтверджується повідомленням від 05.07.2019 року № 17, яке, разом з додатковими документами було прийнято на рівні контролюючого органу 05.07.2019 року (а.с. 34-35).

Також, як вбачається з матеріалів справи, ТМЦ, як були реалізовані ПП Інтел-2004Н на адресу ДП Національна Енергетична компанія Укренерго , були попередньо придбані позивачем у ТОВ ВПТК Діоніс (договір купівлі продажу №184/19 від 14.06.2019р. з ТОВ ВПТК Діоніс , реальність виконання якого підтверджується банківською випискою про часткову оплату товару; видатковими накладними №180601 від 18.06.2019р., №200602 від20.06.2019р.; ТТН №0185 від 18.06.19р., №0186 від 20.06.19р.; податковими накладними №3 від 18.06.19, №5 від 20.06.19р.), ПАТ Сантехкомплект (придбано кран кульовий, підтвердженням чого є видаткова накладна № Хар- 0003926 від 14.06.19р., рахунок №81304 від 19.06.19р., податкова накладна №5041 від 22.05.19р.; видаткова накладна № Хар-0004127 від 24.06.19р.. рахунок №66068 від 21.06.19р., податкова накладна №5331 від 19.06.2019р.), ТОВ Кабельні Технології (придбано автоматичні вимикачі, підтвердженням чого є рахунок № 15525 від 13.05.19р., видаткова накладна № РН-0011065 від 20.05.19р., податкова накладна №976 від 14.05.19р.), ТОВ Електрорадіокомплект ( придбано регулятор, підтвердженням чого є рахунок № ЕРК00802 від 21.05.19р., видаткова накладна №639 від 30.05.19р., податкова накладна №93 від 22.05.2019р.).

У підтвердження наявності ресурсів для зберігання, матеріальної бази для проведення господарської діяльності та необхідних трудових ресурсів ПП Інтел-2004Н надано до суду договір оренди приміщення №07 від 05.01.2019 року для ведення господарської діяльності, акт прийому-передачі орендного приміщення від 05.01.2019 року, договір оренди вантажного автомобіля № 7 від 05.01.2019 року, акт прийому виконаних робіт з оренди за 1 півріччя 2019 року та штатний розпис ПП Інтел-2004Н .

Суд також зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна / розрахунок коригування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зважаючи на наявність виникнення першої події (отримання передплати) та на те, що такі документи у підтвердження настання першої події були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної № 3 від 20.06.2019 року.

Відтак, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення від 15.07.2019 року № 1222176/33119324 є необґрунтованим, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковою накладною, у реєстрації якої було відмовлено, а тому є таким, що підлягають скасуванню.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 3 від 20.06.2019 року, яка подана ПП Інтел-2004Н , то суд зазначає наступне.

Реалізація суб`єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень частини другої статті 19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції.

Під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб`єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Також ця особа може вибирати рішення у передбачених для конкретних ситуацій нормативно-правових актах або схожих документах.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Ради Європи N R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Ради 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до абзацу 3 пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 N 7, суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень відповідно до закону приймає рішення на власний розсуд.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, виконуючи цілі, встановлені адміністративним судочинством щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається і не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Так, відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

За приписами пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти постанову про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Аналізуючи дані положення кодексу, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Окрім того, суд звертає увагу на приписи п.п.19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМ України № 1246 від 29.12.2010, (зі змінами), яким передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією ДФС.

У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної, при цьому датою реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України та Порядку чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної та можливості зазначення дати її реєстрації.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України N 475/97-ВР від 17.07.97; Конвенція набула чинності для України 11.09.97.

За приписами статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

В даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 3 від 20.06.2019 року, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, не доведено правомірності вчинених дій та прийняття спірного рішення, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат проводиться у відповідності до вимог ст. 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6-9, 14, 243-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Інтел-2004 Н" до 1) Державної фіскальної служби України, 2) Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України від 15 липня 2019 року № 1222176/33119324 про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 20 червня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої Приватним підприємством «Інтел-2004 Н» (код ЄДРПОУ 33119324).

Зобов`язати Державну фіскальну службу України (код ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 3 від 20 червня 2019 року, подану Приватним підприємством «Інтел-2004 Н» (код ЄДРПОУ 33119324).

Стягнути на користь Приватного підприємства "Інтел-2004 Н" (просп. Московський, буд. 273, оф. 8, м. Харків, 61099, вул. Ахсарова, буд. 20, кв. 98, 61202, код ЄДРПОУ 33119327) судові витрати в розмірі 2007 (дві тисячі сім) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (Львівська площа, буд. 8,м. Київ, 04053, код 39292197).

Стягнути на користь Приватного підприємства "Інтел-2004 Н" (просп. Московський, буд. 273, оф. 8, м. Харків, 61099, вул. Ахсарова, буд. 20, кв. 98, 61202, код ЄДРПОУ 33119327) судові витрати в розмірі 2007 (дві тисячі сім) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код 39599198).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Горшкова О.О.