Ухвала

від 21.11.2019 по справі 761/21807/14-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/21807/14-ц

Провадження № 4-с/761/185/2019

У Х В А Л А

Іменем України

21 листопада 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.

при секретарі: Савенко О.І.,

за участю заінтересованої особи: ОСОБА_1 ,

представника ОСОБА_1 : ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за скаргою ОСОБА_3 , заінтересовані особи: старший державний виконавець Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Салеомон Артем Андрійович, ОСОБА_1 про визнання неправомірною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

10 червня 2019 року до суду надійшла зазначена скарга у вимогах якої заявник просить: визнати неправомірною винесену та скасувати постанову державного виконавця Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Салеомон Артема Андрійовича Про відкриття виконавчого провадження від 29.07.2017 року по виконавчому провадженню №54222499, оскільки вказане виконавче провадження відкрито на виконання неіснуючого виконавчого документа.

Вимоги скарги обгрунтовані тим, що 29.05.2019 року скаржник отримав вимогу про необхідність сплати на користь ОСОБА_1 грошової суми у розмірі 1 558 569,89 грн. на підставі виконавчого документу №761/21807/14-ц виданого Деснянським районним судом м.Києва.

При ознайомленні із виконавчим провадженням дізнався що відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа, який виданий Деснянським районним судом м.Києва.

Заявник зазначає, що зазначена постанова не відповідає положенням п.7 Розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень , оскільки містить у реквізитах виконавчого документа посилання на неіснуючий виконавчий лист, оскільки виконавчий лист видано Шевченківським районним судом м.Києва.

В судове засідання заявник не з`явився, звернувся до суду із заявою про слухання скарги в його відсутність та просив її задовольнити.

ОСОБА_1 та її представник в судовому засіданні заперечували проти задоволення скарги на тій підставі, що у постанові про відкриття виконавчого провадження містилася описка, яка виправлена державним виконавцем. Крім того, як зазначила ОСОБА_1 наявність описки не є підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження. Також вона зауважила, що на даний час виконавче провадження завершене.

Державний виконавець в судове засідання не з`явився, відзив на скаргу до суду не направив, причини неявки в судове засідання суд не повідомив.

А тому на підставі положень ч.2 ст.450 ЦПК України суд продовжив слухання справи у відсутність сторін, які повідомлені належним чином та не з`явились в судове засідання.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази, вислухавши сторони, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні скарги за наступних підстав.

Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Згідно ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції на час відкриття виконавчого провадження) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно з ч.1 статті 3 Закону України Про виконавче провадження , відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення, зокрема на підставі, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

У виконавчому документі, згідно з вимогами ч.1 статті 4 Закону України Про виконавче провадження зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред`явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Виконавче провадження розпочинається винесенням державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження.

Інструкцією з організації примусового виконання рішень, яка затверджена Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5) в пункті 7 Розділу І зазначено, що постанова як окремий документ містить такі обов`язкові реквізити:

номер виконавчого провадження;

вступну частину із зазначенням:

назви постанови, дати видачі постанови та місця її винесення;

найменування органу державної виконавчої служби, прізвища, імені та по батькові державного виконавця, який виніс постанову або прізвища, імені та по батькові приватного виконавця, який виніс постанову, найменування виконавчого округу, в якому він здійснює діяльність;

назви виконавчого документа, коли та ким виданий, резолютивної частини документа (далі - реквізити виконавчого документа);

за зведеним виконавчим провадженням - прізвища, імені та по батькові боржника - фізичної особи, повного найменування боржника - юридичної особи та дати об`єднання виконавчих проваджень у зведене;

мотивувальну частину із зазначенням мотивів, з яких виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків), і посилання на норму закону, на підставі якого винесено постанову;

резолютивну частину із зазначенням:

прийнятого виконавцем рішення;

строку і порядку оскарження постанови.

До постанов можуть вноситись також інші відомості, визначені Законом, цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами.

Постанова підписується виконавцем та скріплюється печаткою. Постанова складається у необхідній кількості примірників, один з яких залишається у виконавчому провадженні, а інші надсилаються за належністю.

Як встановлено в судовому засіданні, 23.06.2017 року на виконання рішення Апеляційного суду м.Києва Шевченківським районним судом м.Києва видано виконавчий лист у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою приватною власністю за яким зобов`язано ОСОБА_3 сплатити ОСОБА_1 компенсацію вартості належної їй у спільному сумісному майні подружжя Ѕ частки квартири (майнових прав) АДРЕСА_1 у розмірі 1 507 336,30 грн., компенсацію різниці вартості автомобілів у розмірі 51 223,59 грн., а всього 1 558 569,89 грн.

На підставі зазначеного виконавчого листа, 29.07.2017 року старший державний виконавець Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Салеомон Артем Андрійович відкрив виконавче провадження №54222499.

Проте як вбачається в постанові зазначено, що виконавчий лист видав Деснянський районний суд м.Києва.

16.05.2019 року ОСОБА_3 державним виконавцем направлено вимогу про виконання рішення та необхідності сплатити зазначену у виконавчому листі суму.

Пунктом 14 Розділу ІІ Інструкціїз організації примусового виконання рішень, яка затверджена Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5) передбачено, що якщо під час проведення виконавчих дій встановлено дані, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, або виявлено технічну помилку, описку в реєстраційних даних вхідної та вихідної кореспонденції, виконавець своєю постановою змінює або доповнює реєстраційні дані в автоматизованій системі. Така постанова виконавця долучається до матеріалів виконавчого провадження.

На підставі вказаного положення 16.07.2019 року державним виконавцем внесено зміни до автоматизованої системи виконавчого провадження в частині суб`єкта видачі виконавчого листа та змінено з Деснянський районний суд м.Києва на Шевченківський районний суд м.Києва .

Діюче законодавство не передбачає скасування постанови про відкриття виконавчого провадження у випадку наявності технічної описки в частині суду, який видав виконавчий лист за відсутності інших порушень при вирішенні питання відкриття виконавчого провадження.

Крім того, постановою державного виконавця від 12.08.2019 року виконавче провадження закінчене.

Відповідно до вимог ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з ч.2 ст.451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Отже, даючи юридичну оцінку зібраним по справі доказам, враховуючи, що технічна помилка в частині зазначення суду, який видав виконавчий лист не є підставою для скасування постанови, враховуючи, що на даний час виконавче провадження закінчене, тому суд вважає, що в діях державного виконавця відсутнє порушення вимог Закону України Про виконавче провадження , а тому підстави для задоволення скарги відсутні.

На підставі вищевикладеного та керуючись Законом України Про виконавче провадження , ст.ст. 447-451 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_3 , заінтересовані особи: старший державний виконавець Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Салеомон Артем Андрійович, ОСОБА_1 про визнання неправомірною та скасування постанови - відхилити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня виготовлення повного тексту ухвали безпосередньо до Апеляційного суду м.Києва.

У відповідності до п.15.5 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Шевченківський районний суд міста Києва.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст ухвали виготовлено 22 листопада 2019 року

СУДДЯ: Н.Г.Притула