Рішення

від 19.11.2019 по справі 925/180/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2019 року м. Черкаси справа № 925/180/18

Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Романенко Л.В., в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні розглянув справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сміла-2017» , м. Черкаси, вул. Небесної Сотні, 105, кім. 405

до товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Муза» ЛТД» (адреса для листування: м. Черкаси, вул. Героїв Майдану, 7, кв. 80 ОСОБА_1 )

про визнання права на входження до нежилого приміщення,

за участю повноважних представників сторін:

від позивача: Щербатюк Б.А. - адвокат - за ордером;

від відповідача: Мушкін Є.М. - директор - за посадою.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сміла-2017» звернулося в господарський суд Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Муза» ЛТД» , в якому просить суд визнати за товариством з обмеженою відповідальністю «Сміла-2017» право на фактичне входження до належного йому на праві власності нежилого приміщення, що знаходиться під номером 127 по вул. Свято-Макаріївська (колишня вул. Леніна) в м. Черкаси, загальною площею 92,3 м 2 , а саме: приміщення 1-го поверху з №40-1 по №40-9, №40-11, №40-12, позначене за планом літерою «А5» , та відшкодування судових витрат.

Відповідно до заяви про зміну предмета позову (том 1, а.с. 47) позивач змінив предмет позову, а саме просить суд зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Муза» ЛТД» (18015, м. Черкаси, вул. Небесної Сотні, 127, код ЄДРПОУ 14212332) усунути перешкоди у користуванні площею 92,3 м 2 , а саме: приміщення 1-гоповерху з № 40-1 по 40-9, № 40-11, № 40-12, позначене за планом літерою «А5» , що розташоване за адресою: м. Черкаси, вул. Свято - Макаріївська (колишня вул. Леніна), 127 та яке належить товариству з обмеженою відповідальністю «Сміла-2017» на підставі витягу за номером 107621069 від 14.12.2017 року з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, шляхом надання безперешкодного доступу до вказаного приміщення та передачі площі даного приміщення товариству з обмеженою відповідальністю «Сміла-2017» .

У відзиві на позов від 16.08.2019 відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив повністю. Заперечення відповідача мотивовані тим, що відповідач вважає, що ним не вчинялись дії, які перешкоджають позивачу користуватись спірним приміщенням, права та законні інтереси позивача не порушені, а відтак підстави для задоволення позовних вимог відсутні. Окрім того, відповідач вважає, що оскільки акт про недопуск у спірне приміщення складений лише представниками позивача, а інші докази на підтвердження обставин перешкоджання у доступі до спірного приміщення позивачем не надані, то жодних допустимих доказів позивачем на підтвердження обставин, на які він посилається у своїй позовній заяві та якими обґрунтовує свої позовні вимоги, суду не надано.

В судовому засіданні:

- представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві з урахуванням заяви про зміну предмета спору, та просив позов задовольнити. Вказав, що позивачем подано всі докази у справу на підтвердження своїх вимог. Наполягає на тому, що саме відповідач заперечує їх право на вільне користування спірним приміщенням;

- представники відповідача проти позову заперечили. Просять в позові відмовити повністю, оскільки спірне приміщення вибуло з їх володіння протиправно. Позивач має необмежений доступ до спірного приміщення. Подані позивачем документи складенні ним же в односторонньому порядку та не можуть розглядатись як об`єктивний доказ їх вимог.

Короткий опис руху справи :

Рішенням господарського суду Черкаської області від 31.05.2018 позов задоволено повністю (суддя Грачов В.М.).

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2019 рішення господарського суду Черкаської області від 31.05.2018 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 19.06.2019 рішення господарського суду Черкаської області від 31.05.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2019 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Черкаської області.

На підставі повторного автоматизованого розподілу справ між суддями справу господарського суду №925/180/18 передано до провадження судді Скибі Г.М.

Ухвалою господарського суду Черкаської області справу прийнято №925/180/18 до свого провадження. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 18 жовтня 2019 року підготовче провадження у справі закрите і призначено справу до судового розгляду по суті.

Відповідно до положень ст. 240 ГПК України Згідно у судовому засіданні 19.11.2019 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та зібрані докази в їх сукупності, судом з`ясовані такі взаємовідносини сторін та обставини .

На підставі рішення Черкаської міської ради №4-393 від 09.02.2006 між Черкаською міською радою та ТОВ «НВФ «Муза» ЛТД» в особі директора Мушкіна Євгена Михайловича 07.08.2008 було укладено договір купівлі-продажу об`єкту малої приватизації групи А міської комунальної власності - нежитлові приміщення 1-го поверху з №40-1 по №40-9, №40-11, №40-12, А-5 загальною площею 92, 3 м 2 , які розташовані на земельній ділянці Черкаської міської ради та розміщуються за адресою: 18015, м. Черкаси, вул. Леніна, 127.

21.08.2008 право власності на вказане нежиле приміщення було зареєстроване за ТОВ «НВФ «Муза» ЛТД» .

26.08.2008 між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №2356-ЧД від 26.08.2008, згідно якого банк надав позичальнику в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності кредитні кошти в розмірі 100 000 доларів США, що за курсом НБУ становить 484 350,00 грн. з оплатою по процентній ставці 14 процентів річних.

16.02.2009 між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №1 до Кредитного договору.

У забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором №2356-ЧД від 26.08.2008 між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір іпотеки №2356-ЧД від 26.08.2008, за яким в іпотеку банку передане наступне нерухоме майно: нежитлове приміщення, що знаходиться під номером 127 по вул. Леніна в м. Черкаси, загальною площею 92,3 м 2 , а саме: приміщення 1-го поверху з №40-1 по №40-9, №40-11, №40-12, позначене за планом літерою А-5.

22.10.2008 між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до Договору іпотеки №2356-ЧД від 26.08.2008.

20.06.2013 Соснівським районним судом м. Черкаси було прийнято рішення у справі №2-504/11 (провадження №2/712/41/13), яким, зокрема, присуджено до стягнення з ОСОБА_1 заборгованість по кредитному договору №2356-ЧД від 26.08.2008 в сумі 4 395 748,65 грн., яка складається з:

- заборгованості за кредитом 75 887,46 дол. США, що складає по курсу НБУ на 01 лютого 2013 року 606 568,47 грн.;

- заборгованості за простроченим кредитом 19 111,28 дол. США, що

складає по курсу НБУ на 01 лютого 2013 року 152 756,46 грн.;

- заборгованості за простроченими відсотками по кредиту 38 498,84 дол. США, що складає по курсу НБУ на 01 лютого 2013 року 307 721,23 грн.;

- заборгованості за простроченою комісійною винагородою по кредиту 31 393,69 грн.;

- заборгованості по пені 3 297 308,80 грн.

У подальшому за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронних торгів №UA-EA-2017-09-19-000139-а від 28.09.2017 Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» , як Банк з однієї сторони, та позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сміла-2017» , як Новий кредитор з другої сторони, 27.10.2017 уклали договір відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги , у відповідності до умов якого Банк відступив шляхом продажу Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набув у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги Банку до позичальника, іпотекодавця та поручителів, зазначених у додатку № 1 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників або які зобов`язані виконати обов`язки Боржника, за кредитним договором, договором іпотеки, договорами поруки, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них , згідно реєстру у Додатку № 1 до цього Договору. Новий кредитор сплачує Банку за Права вимоги грошові кошти в сумі та у порядку визначених цим Договором (пункт 2.1. Договору ).

Додатком №1 до цього договору є Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами.

Згідно з вказаним Реєстром по договору відбулось відступлення права вимоги по:

- кредитному договору №2356-ЧД від 26.08.2008 (з додатковою угодою № 1 від 16.02.2009), укладеного між АТ «Банк «Фінанси та кредит» і ОСОБА_1 ;

- договору іпотеки №2356-ЧД від 26.08.2008 (з додатковим договором від 22.10.2008), укладеного між АТ «Банк «Фінанси та кредит» і ТОВ «НВФ «Муза ЛТД» , реєстраційний № 10660, предметом іпотеки по якому було нежитлове приміщення №127 по вул. Леніна в м. Черкаси, загальною площею 92,3 м 2 , а саме: приміщення 1-го поверху з №40-1 по 40-9, №40-11, №40-12, позначене за планом літерою «А5» .

У листопаді 2017 року позивач на адресу відповідача направив вимогу від 30.10.2017 про усунення порушення (іпотечне повідомлення) в порядку статей 35-37 Закону України «Про іпотеку» , однак така вимога відповідачем задоволена не була.

Як наслідок, позивач на підставі статей 36, 37 Закону України «Про іпотеку» , статті 8 договору іпотеки №2356-ЧД від 26.08.2008 звернув стягнення на предмет іпотеки шляхом задоволення вимог іпотекодержателя в порядку пунктів 11.3.1., 11.3.2. договору іпотеки.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відсудження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №108732510 від 22.12.2017, нежитлове приміщення, загальною площею 92,3 м 2 , що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Небесної сотні (колишня вул. Леніна), 127 знаходиться у власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Сміла-2017» , державна реєстрація права власності проведена 08.12.2017 на підставі договору іпотеки від 26.08.2008, реєстраційний №10660.

За твердженням позивача, 28.02.2018, прибувши до належного йому на праві власності нежитлового приміщення по вул. Небесної Сотні, 127, позивач не зміг до нього потрапити у зв`язку з неможливістю відчинити вхідні двері наявним ключем від дверного замка та наявністю на дверях навісного замка. У зв`язку із зазначеним позивач звернувся до відповідача (директора ТОВ «НВФ «Муза» ЛТД» Мушкіна ОСОБА_2 ), як попереднього власника приміщення, щодо підстав блокування належної позивачу власності та вимагав від останнього надання доступу до приміщення.

На підтвердження вказаних обставин, позивачем надано Акт від 28.02.2018 про відсутність доступу до нежитлового приміщення (том 1, а.с. 29).

Відповідач заперечує вимоги та просить в позові відмовити, оскільки позивач по справі заявив дві взаємно виключні вимоги та не наводить доказів, що саме відповідач чинить перешкоди позивачеві в користуванні майном. Відповідач не передавав позивачеві майно і спірне приміщення вибуло з власності відповідача проти його волі.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення - з огляду на таке.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. №14 Про судове рішення у цивільній справі , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 Про судове рішення рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Згідно ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частина 2 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобов`язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Позивачем визначений предмет позову (з урахуванням заяви про зміну вимог, том 1 а.с. 47) як усунення перешкод у користуванні приміщенням шляхом надання безперешкодного доступу до вказаного приміщення та передачі площі даного приміщення товариству Сміла-2017 .

Скасовуючи раніше прийняті рішення Господарського суду Черкаської області від 31.05.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2019, Верховний Суд в своїй постанові від 19.06.2019 зазначив, що висновок судів попередніх інстанцій про задоволення даного позову, як негаторного, є передчасним, оскільки судами не встановлено з посиланням на відповідні підтверджуючі належні, допустимі, достовірні та достатні докази:

- чи взагалі вступав позивач після перереєстрації на себе права власності на спірне майно у фактичне володіння ним;

- станом на момент подачі позову та прийняття рішення фактично володів спірним приміщенням позивач чи відповідач (або взагалі ніхто з них);

- з урахуванням викладеного, чи станом на момент подачі позову та прийняття рішення у позивача були перешкоди від відповідача у здійсненні щодо спірного майна саме тільки прав користування та розпорядження, чи і права володіння також;

- чим фактично підтверджується наявність вищевказаних перешкод, крім складеного в односторонньому порядку пов`язаними з позивачем особами акта.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

На виконання приписів постанови Верховного суду Господарським судом Черкаської області перевірено:

В обгрунтування вимог позивач посилається на те, що після придбання з електронних торгів іпотечного майна - вбудованого приміщення по вул. Леніна (Небесної Сотні), 127 в м. Черкаси за договором про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 27.10.2017 (том 1 а.с. 24-26) та реєстрації цього приміщення в ЄДР речових прав (том 1 а.с. 27-28, том 1 а.с. 30-34, том 1 а.с. 49) позивач став власником вбудованого приміщення в м. Черкаси, вул. Небесної Сотні, 127, загальною площею 92,3 м 2 , а саме: приміщення 1-го поверху з №40-1 по №40-9, №40-11, №40-12, позначене за планом літерою «А5» .

Позивачем не надано доказів, хто, коли і на якій підставі передав позивачеві спірне приміщення після 27.10.2017.

Відповідач заперечує позовні вимоги та порушення прав позивача. Відповідач вказує на неналежний спосіб захисту права, обраний позивачем. Представники відповідача просять відмовити в задоволенні позову повністю.

Відповідно до положень ч.1 ст.317 Цивільного кодексу України (далі ЦК): «Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.»

Відповідно до ст. 387 ЦК: «Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.»

Згідно з ч.ч.1,3 ст.397 ЦК:

« 1. Володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе…

3. Фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.»

В свою чергу, відповідно до ст. 391 ЦК, якою обґрунтовує свої позовні вимоги позивач: «Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.»

У постанові Верховного Суду України від 17.02.2016 у справі №6-2407цс15 викладено наступний правовий висновок:

«Одночасне пред`явлення позову про витребування майна із чужого незаконного володіння (оскільки віндикація - це позов неволодіючого власника про витребування майна від володіючого невласника) і про визнання недійсним правочину із застосуванням реституції (оскільки негаторний позов - це позов про захист права власності від порушень, не пов`язаних із позбавленням володіння), тобто одночасне застосування статей 216 і 388 ЦК України є помилковим, адже віндикаційний і негаторний позови є взаємовиключними.»

Велика Палата Верховного Суду підтримала наведений висновок Верховного Суду України зокрема у постанові від 28.11.2018 у справі №504/2864/13-ц: "Віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України (висновок Верховного Суду України, сформульований у постанові від 17 лютого 2016 року у справі № 6-2407цс15)."

Як встановлено судом, предметом даного судового розгляду є вимога позивача зобов`язати відповідача усунути перешкоди у користуванні площею 92,3 м 2 шляхом надання безперешкодного доступу до вказаного приміщення та передачі площі даного приміщення позивачеві.

При цьому, в своїй позовній заяві позивач зазначав, що:

"Відповідачем категорично заперечується право Позивача на володіння, користування та розпорядження даним нерухомим майном. Відповідач протиправно перешкоджав в кінці грудня 2017 року Позивачу у вільному доступі до приміщення по вул. Небесної Сотні, 127, блокуючи протягом тижня доступ до спірного приміщення та згодом зібрав всі свої речі та майно і вивіз їх з приміщення Позивача на свій склад.

Тобто в даному нежитловому приміщенні відсутні будь-які речі та інше майно Відповідача. На сьогоднішній день Відповідач звертається в різні державні установи із відповідними заявами та скаргами, оспорюючи право власності Позивача на дане приміщення, проте жодного судового спору за позовом Відповідача до Позивача не має.

Позивач не зміг потрапити всередину спірного приміщення з мотивів чинення перешкод відповідачем - не передав ключі, не звільнив приміщення, заперечує права власності на спірне майно за позивачем.

Проте як встановлено судом, позивачем не надано належним та допустимих доказів передачі йому спірного приміщення організатором торгів (Фонд гарантування вкладів фізичних осіб), чи іпотекодавцем, чи іншим праводавцем.

Позивачем не надано також доказів на підтвердження права власності на спірне майно - технічний паспорт приміщення, інвентаризаційна справа тощо. Поданий позивачем у справу Витяг з реєстру речових прав про реєстрацію права власності на майно - не є належним чи правовстановлюючим документом на спірне приміщення.

Спірний Акт про відсутність доступу до нежитлового приміщення від 28.02.2018 (том 1 а.с. 29) про не допуски представників Позивача Відповідачем суд не враховує при прийнятті рішення, оскільки цей акт є одностороннім, за підписами лише представників Позивача, без належного повідомлення Відповідача про причини його укладання.

Суд при прийнятті рішення враховує правові позиції та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (приписи п. 4 ст. 11 ГПК України):

- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов`язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін: (рішення «Серявін проти України» nо. 4909/04 від 10.02.2010р., рішення «Трофімчук проти України» nо. 4241/03 від 28.10.2010р.);

- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення «Желтяков проти України» nо. 4994/04 від 09.09.2011р.).

Відповідно до ст.ст. 74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Відповідач спростував доводи позивача.

Оскільки позивач використав неналежний спосіб захисту, що не передбачений приписами ст.ст. 15-16 ЦК України, та одночасно заявив негаторні та віндикаційні вимоги до відповідача, що є взаємовиключними позовними вимогами, то в задоволенні позову належить відмовити позивачу за недоведеністю, необґрунтованістю та безпідставністю вимог.

Згідно ст. 129 ГПК України судові витрати належить покласти на позивача. Окремо належить стягнути з Позивача на користь Відповідача 6167 грн. (3524 грн. +2643 грн.) судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Сміла-2017» , м. Черкаси, вул. Небесної Сотні, 105, кім. 405, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 41363062, номер рахунку в банку невідомий

до товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Муза» ЛТД» м. Черкаси, вул. Небесної Сотні, 127 (адреса для листування: м. Черкаси, вул. Героїв Майдану, 7, кв. 80, ОСОБА_3 М.), ідентифікаційний код ЄДРПОУ 14212332, номер рахунку в банку невідомий

про визнання права на входження до нежилого приміщення - відмовити повністю.

Стягнути з позивача: товариства з обмеженою відповідальністю «Сміла-2017» , м. Черкаси, вул. Небесної Сотні, 105, кім. 405, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 41363062, номер рахунку в банку невідомий

на користь відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Муза» ЛТД» , м. Черкаси, вул. Небесної Сотні, 127 (адреса для листування: м. Черкаси, вул. Героїв Майдану, 7, кв. 80, ОСОБА_3 М.), ідентифікаційний код ЄДРПОУ 14212332, номер рахунку в банку невідомий

6167,00 грн судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг (сплачених по квитанціях №0.0.1218284880.1 від 20.12.2018 та №0.0.1329612894.1 від 18.04.2019).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного судового рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу через господарський суд Черкаської області або безпосередньо до суду апеляційної інстанції на вказане рішення.

Повне рішення складено 29.11.2019р.

Суддя Г.М. Скиба