Рішення

від 19.11.2019 по справі 910/705/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.11.2019Справа № 910/705/18

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді : Ломаки В.С. ,

за участю секретаря судового засідання: Вегера А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Державного підприємства ЗАВОД 410 ЦА

до Приватного акціонерного товариства Український науково-дослідний інститут радіоапаратури

про зобов`язання виконання договору,

Представники учасників справи:

від позивача: Федоренко Т.Ф. за довіреністю № 8-305 від 25.01.2019;

від відповідача: Кротюк В.А. за ордером серії КВ № 757335 від 27.03.2019.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство ЗАВОД 410 ЦА (далі за текстом: позивач ) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Український науково-дослідний інститут радіоапаратури (далі за текстом: відповідач ) про зобов`язання до належного виконання умов договору від 21.07.2010 № 151/10 в частині дотримання розміру встановлених специфікацією поставки продукції на 124 літаки АН-32 (додаток № 1 до Договору поставки зі змінами, внесеними додатковою угодою від 23.05.2012 № 8) цін, а саме:

- бортова інтегрована апаратура навігації та посадки Курс-93М у кількості 248 штук за ціною 20 000 доларів США (за штуку) на загальну суму 4 960 000 доларів США;

- система раннього сповіщення наближення землі СРППЗ-2000 у кількості 25 штук за ціною 25 000 доларів (за штуку) на загальну суму 625 000 доларів США;

- система раннього сповіщення наближення землі СРППЗ-2000 у кількості 99 штук за ціною 24 167,50 доларів (за штуку) на загальну суму 2 392 582, 50 доларів США;

- блок перетворення та контролю БПК-2В у кількості 124 штуки за ціною 10 000 доларів США (за штуку) на загальну суму 1 240 000 доларів США;

- система селективного виклику ССВ у кількості 124 штуки за ціною 5 000 доларів США (за штуку) на загальну суму 620 000 доларів СІІІА.

Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо поставки продукції відповідно до умов Договору поставки.

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.09.2018 у справі № 910/705/18 було відмовлено у задоволенні позову.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2019 рішення господарського суду міста Києва від 19.09.2018 у справі № 910/705/18 залишено без змін.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди виходили з того, що:

- пунктом 6.1 Договору поставки сторонами було погоджено, що після отримання від замовника заявки на поставку продукції постачальник повинен протягом 7-ми днів передати замовнику рахунок для оплати замовленої продукції;

- аналізуючи зазначені умови Договору поставки, специфікацій до нього, погодження сторонами складу комплекту продукції на один літак АН-32, графік та поставки продукції, умови додаткових угод до Договору поставки, можна дійти висновку, що позивач повинен був замовляти продукцію, а відповідач - поставляти продукцію, яка складається саме з літакокомплектів;

- необґрунтованими є посилання позивача про те, що відповідач не виконав його замовлення, надіслане у формі листа від 05.04.2017 № 16.2-881, оскільки як вбачається із змісту згаданого листа, замовлення не включало в себе літакокомплекти, а, отже, у відповідача були відсутні підстави для направлення рахунка на підставі пункту 6.1 Договору поставки;

- сторони, укладаючи Договір поставки, на власний розсуд погоджували його умови та у добровільному порядку погодили, що предметом поставки є саме літакокомплекти;

- враховуючи викладене, з боку відповідача не було допущено порушення умов Договору поставки в частині здійснення поставки та виставлення рахунків, відповідно до пункту 6.1 Договору поставки, оскільки замовлення позивача не складається з літакокомплектів, що не відповідає умовам укладеного сторонами Договору поставки.

Постановою Верховного Суду від 18.06.2019 рішення господарського суду міста Києва від 19.09.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2019 у справі № 910/705/18 скасовано, справу № 910/705/18 передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Скасовуючи судові рішення та направляючи справу на новий розгляд Верховний Суд зазначив, що вважає передчасними висновки судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки судами належним чином не перевірено всіх обставин даної справи, зокрема судами попередніх інстанцій встановлено, що в період дії Договору поставки відповідачем поставлена, а позивачем прийнята така кількість обладнання: КУРС-93М - 99 шт.; СРППЗ-2000 - 85 шт., БПК-2В - 79 шт., ССВ - 53 шт., проте не перевірено на підставі відповідних доказів:

- яка кількість кожного виду обладнання вже була поставлена за Договором поставки за період дії Договору поставки та як була здійснена така поставка, зокрема, окремими виробами чи літакокомплектами;

- чи були наявні заперечення відповідача протягом дії Договору поставки щодо форми замовлення продукції саме окремими виробами, а не літакокомплектами;

- чи можлива поставка продукції, яку не поставив Інститут за Договором поставки, саме літакокомплектами, а не окремими виробами виходячи з кількості продукції, яка лишилася недопоставленою.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу від 02.07.2019 справу № 910/705/18 передано на новий розгляд судді Ломаці В.С.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.07.2019 справу № 910/705/18 прийнято до свого провадження, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 06.08.2019.

02.08.2019 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи та письмові пояснення, в яких він зазначає про те, що відповідно до представлених видаткових накладних відповідачем поставлена, а позивачем прийнята наступна кількість обладнання: КУРС-93М - 99 шт.; СРППЗ-2000 - 85 шт.; БПК-2В - 79 шт.; ССВ - 53 шт., і такі документи підтверджують, що з 2011 року обладнання постачалось не літакокомплектами. Крім того, на думку позивача, лист відповідача № 209-16/440 від 18.07.2016 вказує на те, що визначена ним до поставки продукція не утворює комплектів. При цьому, зазначає, що домовленість сторін про поставки продукції не комплектами відображено в окремих специфікаціях. Домовленість та вільне волевиявлення сторін щодо поставки продукції не комплектами також, на думку позивача, засвідчують протоколи узгодження вартості виробів. Поряд з наведеним, позивач зазначає про безпідставність підвищення відповідачем цін на продукцію для позивача, відпускаючи іншим покупцям її за нижчими цінами.

05.08.2019 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи та відзив, в якому він наголошує на тому, що обов`язок з поставки продукції за Договором виникає лише у випадку замовлення літакокомплектів, проте як листи позивача таких вимог не містили. При цьому, зазначає, що він не змінював умови договору в односторонньому порядку в частині ціни продукції. Також, звертає увагу, що позивач у своїх вимогах заявляє ціну продукції без ПДВ, що є відмінним від вартості продукції згідно з специфікацією. Поряд з наведеним, відповідач зазначає, що між сторонами відсутній спір з приводу кількості непоставленої продукції, проте як договір зобов`язував замовляти та поставляти продукції саме літакокомплектами. Звертає увагу, що сторонами було узгоджено спільну позицію, що непоставленою залишилась продукція в кількості 39 літакокомплектів та залишок від літакокомплектів в кількості: КУРС-93М - 71 шт.; БПК-2В - 6 шт.; ССВ - 32 шт., й їх поставка буде здійснена саме літакокомплектами після узгодження істотних умов (строк, ціна тощо).

06.08.2019 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.08.2019 підготовче засідання відкладено на 04.09.2019.

14.08.2019 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи та відповідь на відзив, згідно з якою зазначає, що листи відповідача однозначно свідчать про односторонню зміну умов договору в частині ціни продукції, а його бездіяльність у відповідь на замовлення позивачем поставки продукції, в тому числі в літакокомплектах - про намір ухилитись від виконання взятих на себе зобов`язань. При цьому, наголошує на тому, що сторони так і не дійшли згоди щодо нових істотних умов поставки недопоставленої продукції, у зв`язку з чим в силі залишились умови Договору.

30.08.2019 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано заяву про зміну предмета позову, відповідно до змісту якої позивач просить суд зобов`язати відповідача поставити позивачу залишок продукції згідно Договору поставки від 01.07.2010 № 151/10 у кількості: КУРС-93М - 149 шт., СРППЗ-2000 - 39 штук, БПК-2В - 45 штук, ССВ - 71 шт. та за цінами, встановленими специфікацією (редакція 2) поставки продукції на 124 літаки АН-32 (Додаток № 1 до Договору поставки від 21.07.2010 № 151/10 зі змінами, внесеними додатковою угодою від 23.05.2012 № 8).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.09.2019 відповідно до частини 3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 10.09.2019.

10.09.2019 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника позивача надійшли письмові пояснення у справі, та від представника відповідача додаткові документи для долучення до матеріалів справи, а також заперечення на заяву про зміну предмету позову.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.09.2019 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 24.09.2019.

24.09.2019 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подані пояснення на заперечення на заяву про зміну предмета позову.

У підготовчому засіданні 24.09.2019 судом розглянуто заяву позивача про зміну предмета позову та вирішено відмовити у прийнятті її до розгляду, враховуючи наступне, оскільки позивачем не наведено жодних переконливих аргументів та не надано доказів щодо зміни фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, на підставі яких можливо було б дійти висновку про необхідність зміни предмету позову.

При цьому, під час підготовчого провадження судом проведено відповідні дії, які передбачені частиною 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України, з`ясовано питання щодо нерозглянутих судом заяв та клопотань і думку представників сторін щодо початку розгляду справи по суті.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.09.2019 було вирішено закрити підготовче провадження та призначити справу № 910/705/18 до судового розгляду по суті на 22.10.2019 року.

У судовому засіданні 22.10.2019 року судом оголошувалась перерва до 19.11.2019 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.11.2019 змінено найменування відповідача з Публічного акціонерного товариства Український науково-дослідний інститут радіоапаратури на Приватне акціонерне товариство Український науково-дослідний інститут радіоапаратури .

Представник позивача у судовому засіданні 19.11.2019 року позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 19.11.2019 року проти задоволення позову заперечив.

У судовому засіданні 19.11.2019 року судом у відповідності до ч. 6 ст. 233, ст. 240 ГПК Украі?ни було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.07.2010 між Державним підприємством ЗАВОД 410 ЦА , як замовником, та Закритим акціонерним товариством Український науково-дослідний інститут радіоапаратури , як постачальником, було укладено Договір поставки № 151/10 (далі по тексту: Договір ), за умовами якого (п. 1.1.) постачальник зобов`язався виготовити і поставити, а замовник прийняти і оплатити 124 комплекти авіаційного обладнання для літаків АН-32.

Сторони погодили, що номенклатура, кількість та ціна продукції вказані в специфікації (Додаток № 1), яка є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно з п. 1.2. Договору було передбачено, що один комплект - це кількість виробів, необхідних для комплектації одного літака АН-32. Склад комплекту продукції визначений Додатком № 2 до даного Договору, який є невід`ємною його частиною.

Відповідно до Додатку № 2 до Договору сторони передбачили, що один комплект продукції на один літак АН -32 складається з:

- Бортової інтегрованої апаратури навігації і посадки КУРС-93М в кількості 2 шт.;

- Системи раннього попередження приближения землі СРППЗ-2000 в кількості 1 шт.;

- Блоку перетворення і контролю БПК-2В в кількості 1 шт.;

- Системи селективного виклику ССВ в кількості 1 шт.

В силу приписів п. 2.1. Договору в редакції Додаткової угоди № 8 від 23.05.2012 сторони визначили, що ціна продукції у валютному еквіваленті (в доларах США) вказана в специфікації.

Згідно з Специфікацією (Додаток № 1 до Договору) в редакції Додаткової угоди № 8 від 23.05.2012 було визначено, що поставці підлягає продукція у кількості та за наступними цінами:

- Бортова інтегрована апаратура навігації та посадки КУРС-93М у кількості 248 штук за ціною 20 000,00 доларів США (за штуку) на загальну суму 4 960 000,00 доларів США;

- Система раннього сповіщення приближения землі СРППЗ-2000 у кількості 25 штук за ціною 25 000,00 доларів (за штуку) на загальну суму 625 000,00 доларів США;

- Система раннього сповіщення приближения землі СРППЗ-2000 у кількості 99 штук за ціною 24 167,50 доларів (за штуку) на загальну суму 2 392 582,50 доларів США;

- Блок перетворення та контролю БПК-2В у кількості 124 штуки за ціною 10 000,00 доларів США (за штуку) на загальну суму 1 240 000,00 доларів США;

- Система селективного виклику ССВ у кількості 124 штуки за ціною 5 000,00 доларів США (за штуку) на загальну суму 620 000,00 доларів США,

всього на загальну суму 11 805 099,00 доларів США, в тому числі ПДВ 20 % 1 967 516,50 доларів США.

При цьому, пунктом 2.2. Договору в редакції Додаткової угоди № 10 від 03.03.2014 було погоджено, що ціна на продукцію, яка постачатиметься, і сума, яка підлягає оплаті, визначається згідно з офіційним курсом гривни до долара США Національного банку України на день платежу. Рахунок на оплату виставляється в грошовому еквіваленті - доларах США. По факту оплачених рахунків сторони підписують протокол погодження договірної ціни в гривнах, як додаток до даного Договору, який після підписання є невід`ємною частиною Договору.

Згідно з п. 2.3. Договору в редакції Додаткової угоди № 8 від 23.05.2012 сторони визначили, що сума договору в доларовому еквіваленті складає 11 805 099,00 доларів США, в тому числі ПДВ 20 % 1 967 516,50 доларів США.

Відповідно до п. 3.1. Договору в редакції Додаткової угоди № 8 від 23.05.2012 сторони передбачили, що строк поставки продукції з моменту отримання постачальником авансу в розмірі 30 % повинен складати не більше 60 (шестидесяти) календарних днів на партії продукції до 5 (п`яти) літакокомплектів. Строки поставки на партію продукції більше 5 (п`яти) літакокомплектів Сторони визначають в додатковій угоді до даного Договору, після отримання Постачальником письмової заявки.

Пунктом 4.2. Договору сторони передбачили, що кількість продукції, яка постачається в кожній партії, визначається відомістю поставки.

Згідно з п. 6.1. Договору в редакції Додаткової угоди № 10 від 03.03.2014 сторони погодили, що після отримання від замовника заявки на поставку продукції, постачальник повинен протягом 7-ми днів передати замовнику рахунок для оплати замовленої продукції.

Відповідно до п. 6.2. Договору в редакції Додаткової угоди № 10 від 03.03.2014 було передбачено, що розрахунки виконуються в гривнях за курсом НБУ гривні до долара США на день платежу в наступному порядку: а) попередня оплата в розмірі 30 % від вартості продукції; б) за 7 календарних днів до строку поставки продукції постачальник зобов`язаний повідомити замовника в письмовій формі про готовність продукції до відвантаження, а замовник зобов`язаний здійснити протягом 10-ти банківських днів остаточний платіж в розмірі 70 % від вартості продукції, яка постачатиметься; в) постачальник протягом 7-ми днів здійснює відвантаження продукції після проведення замовником остаточного розрахунку відповідно до підпункту б).

Звертаючись з даним позовом до суду про зобов`язання до належного виконання умов Договору в частині дотримання розміру встановлених специфікацією цін на продукцію, позивач посилається на те, що листом від 05.04.2017 № 16.2-881 він повідомив відповідача про необхідність здійснення поставки Продукції: обладнання КУРС-93М у кількості 40 шт. та ССВ у кількості 20 шт.

Крім того, листом від 20.04.2017 № 16.2-1054 позивач звернувся до відповідача з проханням направити рахунок для оплати обладнання КУРС-93М у кількості 10 шт.

Водночас, відповідач листами від 18.06.2016 № 209-16/440 та від 03.10.2017 № 209-17/492 повідомив позивача про те, що у відповідача є підстави для перегляду відпускних цін на продукцію, оскільки первинний графік поставки продукції мав бути вже давно виконаний, однак змінювався на прохання позивача, проте як за такий час відбувся значний ріст цін на енергоносії, заробітної плати, було запроваджено використання комплектуючих дальнього зарубіжжя, зросла собівартість виробів.

Враховуючи зазначене, а також те, що відповідач не надав позивачу рахунок для оплати замовленої продукції, позивач стверджує, що відповідачем було неправомірно в односторонньому порядку змінено умови договору в частині розміру цін.

У свою чергу, під час провадження у даній справі, заперечуючи проти позову, відповідач посилається на те, що позивачем не надано належних доказів зміни відповідачем в односторонньому порядку цін за Договором, а також стверджує, що виставлення рахунку можливо виключно у випадку замовлення літакокомплектів, проте як замовлення позивача стосувалось окремого обладнання.

Перевіряючи вказані обставини, та на виконання вказівок Верховного Суду, господарський суд міста Києва на підставі наявних в матеріалах справи видаткових накладних (№ РН-0000002 від 02.02.2011, № РН-0000010 від 16.06.2011, № РН-0000012 від 20.06.2011, РН-0000013 від 06.07.2011, № РН-0000024 від 12.10.2011, № РН-00000026 від 20.10.2011, № РН-0000010 від 13.06.2013, № РН-0000013 від 08.07.2013, № РН-0000015 від 05.08.2013, № РН-0000019 від 23.09.2013, № РН-0000020 від 09.10.2013, № РН-0000022 від 18.10.2013, № РН-00025 від 31.10.2013, № РН-0000026 від 06.11.2013, № РН-00027 від 12.11.2013, № РН-000011 від 15.05.2014, № РН-0000013 від 27.07.2014) та відомостей поставки (№ № 12, 14) встановив, що поставки за Договором здійснювались не лише літакокомплектами, оскільки за відповідними партіями передавалась продукція за видами та кількістю, що в межах однієї поставки не утворювали визначеного Додатком № 2 до Договору співвідношення - КУРС-93М, СРППЗ-2000, БПК-2В та ССВ, як 2:1:1:1.

Обидві сторони визнають, що за період дії Договору відповідачем поставлено, а позивачем отримано наступну кількість обладнання: КУРС-93М - 99 шт.; СРППЗ - 2000 - 85 шт.; БПК-2В - 79 шт.; ССВ - 53 шт., у зв`язку з чим непоставленими залишились: КУРС-93М - 149 шт.; СРППЗ-2000 - 39 шт.; БПК-2В - 45 шт.; ССВ - 71 шт.

Суд встановив, що матеріали справи не містять доказів того, що зі сторони відповідача протягом дії Договору поставки були заперечення щодо форми замовлення продукції саме окремими виробами, а не літакокомплектами.

Також, суд, виходячи з кількості обладнання та його видів, що залишилось непоставленим, робить висновок, що поставка такої продукції неможлива виключно літакокомплектами.

Разом з цим, суд врахував, що предметом спору у даній справі є вимоги позивача про зобов`язання відповідача до належного виконання умов Договору в частині дотримання розміру встановлених специфікацією цін на продукцію.

У зв`язку з цим, суд враховує, що в контексті предмету спору важливе значення має дослідження питання саме вчинення відповідачем дій, які б свідчили про недотримання у відносинах з позивачем розміру вказаних цін.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

За змістом положень ч. 2 ст. 4 ГПК України правом на пред`явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, з метою захисту своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Розпорядження своїм правом на захист є засадничим принципом цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Положеннями статті 20 Господарського кодексу України та статті 16 ЦК України визначені способи захисту прав і законних інтересів суб`єктів господарювання.

У свою чергу, згідно зі змістом ч. 2 ст. 19 ЦК України встановлено, що способи самозахисту мають відповідати змісту права, що порушене, характеру дій, якими воно порушене, а також наслідкам, що спричинені цим порушенням.

Таким чином, звертаючись з позовом до суду за захистом порушеного права, позивач має обрати спосіб захисту, який узгоджується з двома критеріями: (1) має відповідати змісту права, що порушене й здатний таке право відновити, а також (2) має бути передбачений приписами ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, або ж визначений іншим Законом чи укладеним між сторонами Договором.

В даному випадку, слід відзначити, що положеннями ст. 16 ЦК України передбачено такі способи захисту, як примусове виконання обов`язку в натурі, приписами ст. 20 ГК України передбачено можливість присудження до виконання обов`язку в натурі.

В той же час, слід враховувати, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб, а також те, чи може відповідний спосіб захисту бути реалізованим у спірних правовідносинах між сторонами.

Так, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В силу ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як зазначалось вище, судом встановлено, що згідно з п. 2.3. Договору в редакції Додаткової угоди № 8 від 23.05.2012 сторони визначили, що сума договору в доларовому еквіваленті складає 11 805 099,00 доларів США, в тому числі ПДВ 20 % 1 967 516,50 доларів США.

Також, Специфікацією (Додаток № 1 до Договору) в редакції Додаткової угоди № 8 від 23.05.2012 було визначено, кількість та ціни продукції за видами.

Відповідно до п. 13.2. Договору всі зміни до Договору дійсні лише в тому випадку, якщо вони вчинені в письмовій формі, підписані уповноваженими представниками обох сторін і завірені печатками.

Суд відзначає, що листи відповідача, в яких він посилається на необхідність перегляду цін на продукцію, не є зміною умов Договору в розумінні п. 13.2.

Також, відповідні листи не можна розцінювати, як недотримання умов Договору щодо розміру відпускних цін на продукцію.

Суд вважає, що порушення умов договору в частині розміру цін зі сторони постачальника можливе лише шляхом виставлення рахунку на більшу суму, ніж визначено Специфікацією та Договором та/або відмови у поставці продукції не зважаючи на надходження від замовника передоплати в розмірі, визначеному саме умовами Договору.

Відповідач у відповідь на замовлення позивачем поставки продукції не виставив рахунку, як і позивач не здійснював попередньої оплати замовленої та непоставленої продукції.

Суд враховує, що за змістом п. 3.1. Договору в чинній редакції строк поставки відповідної партії до 5-ти літакокомплектів опосередкований надходженням від замовника попередньої оплати, а більше 5-ти літакокомплектів - укладенням сторонами додаткової угоди.

При цьому, враховуючи положення п. 2.2. та п. 6.2. Договору в чинній редакції, які передбачають, що рахунок виставляється в доларах США, а розрахунки виконуються в гривнях за курсом НБУ гривні до долара США на день платежу, а також зміст Специфікації (Додаток № 1), якою визначено ціни на продукцію за видами в доларах США, слід дійти висновку, що передбачений умовами Договору рахунок, який має бути виставлений відповідачем позивачу, є лише документом, який містить платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти й ненадання рахунку не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України.

У випадку, якщо після здійснення позивачем, як замовником, попередньої оплати - відповідач, як постачальник не здійснить поставки замовленої продукції, позивач вправі заявити вимогу про присудження до виконання такого обов`язку в натурі, а в разі наявності переддоговірного спору з приводу укладення додаткової угоди щодо поставки продукції в кількості більш ніж 5 літакокомплектів - також передати такий спір на вирішення суду.

Разом з тим, підстави вважати, що на даному етапі відповідач не дотримався умов договору в частині розміру цін на продукцію, на переконання суду - відсутні, у зв`язку з чим вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими.

При цьому, суд звертає увагу на те, що заявлена позивачем вимога фактично по своїй суті є вимогою про встановлення обставин та надання їм правової оцінки як неналежного виконання зобов`язання учасником господарської діяльності, оскільки позивач фактично просить встановити певні обставини, які, за його твердженнями, мали місце у минулому, та надання їм правової оцінки.

Однак, задоволення відповідної вимоги не здатне призвести до захисту прав, а лише може бути використане для захисту інших прав або інтересів.

Також, суд звертає увагу на те, що захист майнового чи немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов`язання утриматись від їх вчинення.

Заявлена позивачем у цій справі вимога не приводить до поновлення порушеного права позивача та, у разі її задоволення, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.

Оскільки наведені в обґрунтування заявлених позовних вимог обставини не знайшли свого підтвердження, суд відмовляє в їх задоволенні.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-80, 86, 232, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Державного підприємства ЗАВОД 410 ЦА до Приватного акціонерного товариства Український науково-дослідний інститут радіоапаратури про зобов`язання виконання договору відмовити повністю.

2. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

3. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4. Відповідно до підпункту 17.5. пункту 17 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 02.12.2019 року.

Суддя В.С. Ломака