ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.11.2019Справа № 910/14135/18
Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Філон І.М., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК"
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство ФРЕЙЯ",
2) ОСОБА_1
про стягнення 493 962, 98 грн.
Представники:
від позивача: Хитрова Л.В.
від відповідача-1: не з`явився;
від відповідача-2: не з`явився.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (далі -позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство ФРЕЙЯ" (далі -відповідач) та ОСОБА_1 про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості у розмірі 493 962, 98 грн., з яких: 298 107, 25 грн. - заборгованість за кредитом, 87 429, 72 грн. - заборгованість за відсотками, заборгованості по комісії - 30 000, 00 грн. та 78 426, 01 грн. - заборгованість по пені.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем-1 своїх зобов`язань за договором банківського обслуговування б/н від 19.04.2016 року та враховуючи, що зобов`яння відповідача-1 були забезпечені порукою, позивач вважає, що наявні підстави для солідарного стягнення з відповідачів заборгованості.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 22.11.2018.
22.11.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" про:
- визнання недійсним договору поруки № РОR1489675294635 від 16.03.2018 укладеного між Акціонерним товаристом Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" та ОСОБА_1 ;
- визнання недостовірною та такою, що принижує честь та гідність ОСОБА_1 та зобов`язати Акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" спростувати таку інформацію.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2018 зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" про визнання недійсним договору - залишено без руху. Встановлено ОСОБА_1 строк протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення зустрічної позовної заяви без руху для усунення недоліків зустрічної позовної заяви, а саме надати суду: письмові обгрунтовані пояснення з наведенння обставин, які б свідчили про взаємну пов`язаність вимог за зустрічним позовом в частині визнання недостовірною та такою, що принижує честь та гідність ОСОБА_1 та зобов`язання Акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" спростувати таку інформацію (із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини, правові підстави зустрічного позову) з вимогою за первісним позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" про стягнення солідарно з відповідачів (за первісним позовом) заборгованості у розмірі 493 962, 98 грн., з яких: 298 107, 25 грн. - заборгованість за кредитом, 87 429, 72 грн. - заборгованість за відсотками та 78 426, 01 грн. - заборгованість по пені; докази сплати судового збору у розмірі 5 286, 00 грн. - оригіналу платіжного доручення про перерахування судового збору; докази направлення на юридичну адресу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" копії зустрічної позовної заяви; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви, на підтвердження викладених у зустрічній позовній заяві обставин; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. При цьому, попереджено ОСОБА_1 , що в разі неусунення недоліків зустрічної позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із зустрічної позовною заявою.
12.12.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство ФРЕЙЯ" до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" про визнання недійсним договору укладеного між Акціонерним товаристом Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство ФРЕЙЯ" від 19.04.2018.
13.12.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання, в якому відповідач-2 просить суд відкласти розгляд даної справи на іншу дату.
У судовому засіданні 13.12.2018 суд на місці ухвалив відкласти судове засідання на 24.01.2018
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2018 повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство ФРЕЙЯ" зустрічну позовну заяву до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" про визнання недійсним договору у справі № 910/14135/18.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2018 за ініціативою суду внесено виправлення до ухвали Господарського суду міста Києва від 13.12.2018 про виклик сторін у судове засідання у справі № 910/14135/18.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2019 повернуто ОСОБА_1 зустрічну позовну заяву до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" про визнання недійсним договору; визнання недостовірною та спростування інформацію у справі № 910/14135/18.
23.01.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство ФРЕЙЯ" надійшла апеляційна скарга б/н, б/д на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.12.2018 у справі № 910/14135/18 про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство ФРЕЙЯ" зустрічної позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2019 зупинено провадження у справі № 910/14135/18 до повернення матеріалів справи № 910/14135/18 до Господарського суду міста Києва. Матеріали справи № 910/14135/18 направлено до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2019 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство „ФРЕЙЯ" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.12.2018 року у справі № 910/14135/18 - залишено без руху.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство „ФРЕЙЯ" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.12.2018 року у справі № 910/14135/18 з доданими документами повернуто заявнику без розгляду.
04.04.2019 матеріали справи № 910/14135/18 надійшли до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2019 поновлено провадження у справі № 910/14135/18. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 16.05.2019.
03.05.2019 через відділ автоматизованого документообігу Господарського суду міста Києва ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.01.2019 про повернення зустрічної позовної заяви.
Також, 03.05.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, в якому відповідач-2 просить суд зупинити провадження у даній справі до перегляду в апеляційному порядку ухвали Господарського суду міста Києва від 21.01.2019.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2019 зупинено провадження у справі № 910/14135/18 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство ФРЕЙЯ" та ОСОБА_1 про стягнення 493 962, 98 грн. до повернення матеріалів справи № 910/14135/18 до Господарського суду міста Києва. Матеріали справи № 910/14135/18 направлено до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2019 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.01.2019 у справі №910/14135/18. Повернуто ОСОБА_1 апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.01.2019 у справі №910/14135/18 разом з доданими до неї матеріалами.
31.10.2019 матеріали справи № 910/14135/18 надійшли до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2019 поновлено провадження у справі № 910/14135/18. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 28.11.2019.
У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.
Представники відповідача-1 та відповідача-2 у судове засідання не з`явилися, причин неявки суду не повідомили.
Суд відзначає, що відповідач-1 та відповідач-2 повідомлялися ухвалами суду про дату, час та місце розгляду даної судової справи, проте відзиву на позовну заяву відповідачами не подано, у судове засідання представників не направлено.
При цьому, суд відзначає, що з матеріалів справи вбачається, що до суду повернуто рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення з відмітками про вручення представнику відповідача-1 - 01.11.2018 ухвали Господарського суду міста Києва від 29.10.2018 про відкриття провадження у справі у справі № 910/14135/18, про вручення відповідачу-2 - 06.12.2018 ухвали Господарського суду міста Києва від 22.11.2018 про виклик у судове засідання призначене на 13.12.2018 та про вручення відповідачу-2 ухвали Господарського суду міста Києва від 13.12.2018 про виклик у судове засідання призначене на 24.01.2019.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (стаття 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ).
Суд зазначає, що ухвала суду від 06.11.2019 про поновлення провадження у справі та призначення судового засідання на 28.11.2019 також була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача-1, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01054, м. Київ, вул. Тургенєвська, буд. 38, офіс 102, проте до суду повернувся конверт з ухвалою суду від 06.11.2019 з відміткою вибули .
Крім того, зазначена ухвала була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача-2, а саме: 13245, Житомирська обл., район Чуднівський, с. Рачки, вул. Демчинська, буд. 37, проте до суду повернувся конверт з ухвалою суду від 06.11.2019 з відміткою інші причини .
Згідно зі ст. 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови; судові накази. Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
Пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.
Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Частинами 1, 2 ст.3 Закону України Про доступ до судових рішень визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України Про доступ до судових рішень ).
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 та від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17).
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідачі мали право та дійсну можливість ознайомитися з ухвалою суду від 06.11.2019 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що представники відповідача-1 та відповідача-2 були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача-1 та відповідача-2 не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 28.11.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
16.03.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма Аксам (код ЄДРПОУ - 22858321), найменування якого змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство ФРЕЙЯ" (код ЄДРПОУ - 22858321) в особі ОСОБА_1 було підписано анкету-заявку про приєднання до умов та правил надання послуг КУБ .
Згідно зазначеної вище заяви, Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма Аксам приєдналося до Умов та правил надання банківських послуг по послузі Кредит Куб (далі -Умови) від 19.04.2017, тарифів банку, що розміщені в мережі інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із анкетою-заявкою складають договір банківського обслуговування № б/н від 19.04.2017 та взяло на себе зобов`язання виконувати умови договору.
Відповідно до п. 1.3 анкети-заяви, строк кредиту: 12 місяців з моменту видачі коштів.
Проценти (комісія) за користування кредитом: 2 % в місяць від початкового розміру кредиту (п. 1.4 анкети-заяви).
Пунктом 1.5. анкети-заяви передбачений порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця, починаючи з 7-го місяця користування кредитом, рівними частинами до календарного числа місяця, в який було здійснено видачу коштів.
У випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений в п. 1.5. цієї заяви, проценти за користування кредитом становлять розмір 4 % на місяць від суми заборгованості. При цьому сплачується неустойка в розмірі і згідно розділу 3.2.8. умов та правил надання банківських послуг (п. 1.6. анкети-заяви).
Відповідно до договору, відповідачу-1 було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок № НОМЕР_1 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших), що визначено і врегульовано Умовами та правилами надання банківських послуг (Умови).
Згідно договору банківського обслуговування № б/н від 19.04.2017, на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Аксам № НОМЕР_1 було встановлено кредитний ліміт у розмірі 500 000, 00 грн., що підтверджується банківськими виписками з 19.04.2017 по 18.10.2018.
Згідно ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідно до п. 3.2.8.3.1. Умов, повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення Клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених в Заяві. Для позичальників, які працюють в сегменті агро-бізнесу, може бути встановлений окремий порядок погашення, що передбачає погашення основного боргу тільки 6 останніх місяців користування кредитом. Банк здійснює договірне списання грошей з поточного рахунку Клієнта в терміни і розмірах передбачених умовами кредитного договору. Остаточний термін погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту. Згідно ст. 212, 651 ЦКУ при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань передбачених цим Договором, Банк на свій розсуд, починаючи з дев`яносто першого дня порушення будь-якого із зобов`язань, вправі змінити умови договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому Банк направляє Клієнту повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту (Банк здійснює інформування Клієнта на свій вибір або письмово, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (система клієнт-банк, інтернет клієнт банк , sms повідомлення чи інших). При непогашенні заборгованості за цим Договором в термін, зазначений в повідомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня з дати, зазначеної в повідомленні, вважається простроченою. У разі погашення заборгованості в період до закінчення 90 днів (Включно) моменту порушення будь-якого із зобов`язань, терміном повернення кредиту є дата останнього повідомлення.
Згідно п. 3.2.8.3.2. Умов, за користування послугою Клієнт платить щомісяця відсотки за користування кредитом в розмірі, зазначеним в Заяві та Тарифах. Датами сплати відсотків є дати сплати платежів, зазначені в заяві. При несплаті відсотків в зазначений термін вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання Договору відповідно до п. 3.2.8.6.2.).
Пунктом 3.2.8.3.3. Умов передбачено, що при порушенні Клієнтом будь-якого грошового зобов`язання Позичальник сплачує Банку відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому в Заяві. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права Банку, передбаченого п.3.2.8.3.1, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяли в період, за який сплачується пеня за кожний календарний день прострочення.
Клієнт доручає Банку щомісячно в терміни, зазначені в заяві, здійснювати договірне списання з його рахунків, відкритих в ПриватБанку, на погашення заборгованості за Послуги в кількості і розмірі, зазначеному в кредитному договорі.
Якість послуг має відповідати законодавству України, нормативними актам Національного банку України (далі - НБУ), що регулюють кредитні відносини.
Відповідно до п.п. 3.2.8.5.1, 3.2.8.5.2, 3.2.8.5.3, 3.2.8.5.5. Умов, клієнт зобов`язаний, використовувати кредит на цілі, зазначені в п. 3.2.8.1. Оплатити щомісячні відсотки за користування кредитом відповідно до п.3.2.8.3.2. Повернути кредит в терміни в сумах, як встановлено в п. 3.2.8.3.1., 3.2.8.5.14, 3.2.8.6.2, а також вказані в заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку. Сплатити Банку комісію згідно п.п. 3.2.8.6.5., 3.2.8.5.7.
Згідно п. 3.2.8.6.2. Умов, при настанні будь-якої з наступних подій: неотримання від Клієнта згоди комісії користування кредитом, зміна періодичності порядку сплати платежів по кредиту; порушення Клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених умовами видачі та погашення кредиту, в т.ч. у разі порушення цільового використання кредиту; порушення господарським судом справи про банкрутство Клієнта або про визнання недійсними установчих документів Клієнта, або про скасування державної реєстрації Клієнта; ухвалення власником або компетентним органом рішення про ліквідацію Клієнта; смерть Клієнта; встановлення такими, що не відповідають дійсності відомостей, що містяться в п.3.2.8.5.11. цієї угоди; відсутність у Банку вільних грошових коштів, про що Банк письмово повідомляє Клієнта; наявність судових рішень, що вступили в силу, про стягнення грошових коштів з поточного рахунку Клієнта, наявність арешту на поточних рахунках , що належать Клієнту, наявність платіжних вимог про примусове списання і інших обставин, які явно свідчать про те, що наданий Клієнту кредит не буде повернутий вчасно,
Банк на свій розсуд, має право:
а) змінити умови видачі та надання кредиту - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за користування, виконання інших зобов`язань за кредитом в повному обсязі шляхом направлення повідомлення. При цьому згідно ст. 212, 611, 651 ЦКУ за зобов`язаннями, терміни виконання яких не настали, строки вважаються такими, що настали в зазначену в повідомленні дату. В цю дату Клієнт зобов`язується повернути Банку суму кредиту в повному обсязі, відсотки за фактичній термін користування ним, повністю виконати інші зобов`язання по кредиту.
або:
б) розірвати Договір в судовому порядку. Про цьому в останній день дії Договору Клієнт зобов`язується повернути Банку суму кредиту в повному обсязі, відсотки за фактичний термін користування ним, повністю виконати інші зобов`язання за цим Договором.
або:
в) відповідно до ст. 651 ЦКУ, ст.188 Господарського кодексу України здійснити одностороннє розірвання Договору з направлення клієнту повідомлення. У зазначену в повідомленні дату Договір вважається розірваним. При цьому в останній день дії Договору Клієнт зобов`язується повернути Банку суму кредиту в повному обсязі, відсотки за фактичний термін користування ним, повністю виконати інші зобов`язання за Договором. Одностороння відмова від цього Договору не звільняє Клієнта від відповідальності за порушення зобов`язань за цим Договором.
Згідно ст. 212 ЦКУ у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов`язань передбачених в п.п. 3.2.8.5.2.,3.2.8.5.3. цього Договору, Клієнт сплачує банку відсотки в розмірі, зазначеному в п. 3.2.8.3.3. цього Договору (за винятком випадку реалізації Банком права зміни умов Договору, встановленого п. 3.2.8.3.1.цього Договору) - п. 3.2.8.9.1. Умов.
Відповідно до п. 3.2.8.9.2. Умов, сплата відсотків за користування кредитом, передбаченої п. 3.2.8.3.2., здійснюється в дати платежів, зазначених в заяві (п.3.2.8.3.1.). Якщо повне погашення кредиту здійснюється в дату, щовідрізняється від зазначеної в цьому пункті, то останньою датою погашення комісії, розрахованої від попередньої дати погашення по день фактичного повного погашення кредиту, є дата фактичного погашення кредиту.
Згідно п. 3.2.8.9.6. Умов, розрахунок і нарахування відсотків за користування кредитом здійснюються в терміни, зазначені в заяві, кожного наступного місяця з дати списання коштів з позикового рахунку і проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом на суму залишку заборгованості по кредиту. Розрахунок відсотків у вигляді щомісячної комісії проводиться банком на наступний день після дня отримання клієнтом кредиту або дня погашення чергової частини боргу, а нарахування відсотків у вигляді щомісячної комісії проводиться банком в день погашення чергової частини боргу або в дату погашення клієнтом заборгованості до такого дня.
Нарахування прострочених відсотків здійснюється щодня, при цьому відсотки розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не враховується (п. 3.2.8.9.7. Умов).
16.03.2017 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк", яке змінило найменування на Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (далі - кредитор) та ОСОБА_1 (далі - поручитель) укладено договір поруки №POR1489675294635, предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма Аксам (код ЄДРПОУ - 22858321) зобов`язань за угодами приєднання до 1.1.1. розділу 3.2.8. "Кредитний КУБ" Умов та правил надання банківських послуг (Угода -1), по сплаті: а) процентної ставки за користування кредитом: за період користування кредитом згідно угоди-1 - 2,0 % від суми кредиту щомісяця; за період користування кредитом згідно з п.п. 3.2.8.5.3. угоди-1 - 4,0 % від суми кредиту щомісяця; б) кредиту у розмірі, що вказаний в угоді-1. Якщо під час виконання угоди-1 зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладенні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за угодою-1 в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні.
Відповідно до п.1.2 договору, поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за угодою-1 в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.
Згідно п. 1.5. договору, у випадку невиконання боржником зобов`язань за угодою - 1, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов`язання за вищезазначеним договором виконав, надавши відповідачу кредитний ліміт у розмірі 500 000, 00 грн., що підтверджується банківської випискою за період з 19.04.2017 по 18.10.2018, а також вбачається з розрахунку заборгованості, наданого позивачем.
Матеріалами справи також підтверджується, що відповідач свої зобов`язання по погашенню кредиту не виконав, грошові кошти згідно умов договору не повернув, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість по тілу кредиту у розмірі 298 107, 25 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач-1 неналежним чином виконує свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та враховуючи, що зобов`язання відповідача-1 були забезпечені порукою, просить суд солідарно стягнути з відповідачів заборгованість у розмірі 493 962, 98 грн., яка складається із: 298 107, 25 грн. - заборгованості за кредитом, 87 429, 72 грн. - заборгованості за відсотками, заборгованості по комісії - 30 000, 00 грн. та 78 426, 01 грн. - заборгованості по пені.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Так, згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
В силу положень ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.
Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Судом встановлено, що позивач свої зобов`язання за договором виконав належним чином, надавши відповідачу-1 кредитний ліміт на загальну суму 500 000, 00 грн., що підтверджується банківською випискою за період з 19.04.2017 по 18.10.2018 (копії в матеріалах справи).
Проте, відповідач-1 порушив договірні зобов`язання в частині своєчасного повернення кредитних коштів, у зв`язку із чим, у відповідача-1 виникла заборгованість за кредитом в розмірі 298 107, 25 грн.
Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Як встановлено судом, 16.03.2017 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк", яке змінило найменування на Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (далі - кредитор) та ОСОБА_1 (далі - поручитель) укладено договір поруки №POR1489675294635, предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма Аксам зобов`язань за угодами приєднання до 1.1.1. розділу 3.2.8. "Кредитний КУБ" Умов та правил надання банківських послуг (Угода -1), по сплаті: а) процентної ставки за користування кредитом: за період користування кредитом згідно угоди-1 - 2,0 % від суми кредиту щомісяця; за період користування кредитом згідно з п.п. 3.2.8.5.3. угоди-1 - 4,0 % від суми кредиту щомісяця; б) кредиту у розмірі, що вказаний в угоді-1. Якщо під час виконання угоди-1 зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладенні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за угодою-1 в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні.
Відповідно до п.1.2 договору, поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за угодою-1 в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.
Згідно п. 1.5. договору, у випадку невиконання боржником зобов`язань за угодою - 1, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Відповідно до ст. 541 Цивільного кодексу України, солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.
Згідно статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.
Таким чином, при солідарному обов`язку кредиторові надається право за своїм розсудом вимагати виконання зобов`язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо. Пред`явивши вимогу до одного із солідарних боржників і не одержавши задоволення, кредитор має право пред`явити вимогу до іншого солідарного боржника.
Проте, суд зазначає, що до матеріалів справи відповідачами не було додано належних, допустимих та достовірних доказів відповідно до норм статей 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження повернення кредитних коштів за договором банківського обслуговування №б/н від 19.04.2017 року у розмірі 298 107, 25 грн.
Таким чином, відповідачі, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов договору, не здійснили своєчасне погашення заборгованості за кредитом у передбачений договором строк, тобто не виконали свої зобов`язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо солідарного стягнення 298 107, 25 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов`язання.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство ФРЕЙЯ" та з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" підлягає стягненню солідарно заборгованість за тілом кредиту у розмірі 298 107, 25 грн.
Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідачів 87 429, 72 грн. - заборгованості за відсотками, заборгованості по комісії - 30 000, 00 грн. та 78 426, 01 грн. - заборгованості по пені.
Відповідно до п. 1.4 анкети-заяви, проценти (комісія) за користування кредитом: 2 % в місяць від початкового розміру кредиту.
Пунктом 1.5. анкети-заяви передбачений порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця, починаючи з 7-го місяця користування кредитом, рівними частинами до календарного числа місяця, в який було здійснено видачу коштів.
У випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений в п. 1.5. цієї заяви, проценти за користування кредитом становлять розмір 4 % на місяць від суми заборгованості. При цьому сплачується неустойка в розмірі і згідно розділу 3.2.8. умов та правил надання банківських послуг (п. 1.6. анкети-заяви).
Згідно 3.2.8.3.2. Умов, за користування послугою Клієнт платить щомісяця відсотки за користування кредитом в розмірі, зазначені в Заяві та Тарифах. Датами сплати відсотків є дати сплати платежів, зазначені в заяві при несплаті відсотків в зазначений термін вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання Договору відповідно до п. 3.2.8.6.2.).
Пунктом 3.2.8.3.3. Умов передбачено, що при порушенні Клієнтом будь-якого грошового зобов`язання Позичальник сплачує Банку відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому в Заяві. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права Банку, передбаченого п.3.2.8.3.1, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня за кожний календарний день прострочення.
Відповідно до п. 3.2.8.5.5. Умов, клієнт зобов`язаний, сплатити Банку комісію згідно п.п. 3.2.8.6.5., 3.2.8.5.7.
Згідно п. 3.2.8.9.6. Умов, розрахунок і нарахування відсотків за користування кредитом здійснюються в терміни, зазначені в заяві, кожного наступного місяця з дати списання коштів з позикового рахунку і проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом на суму залишку заборгованості по кредиту. Розрахунок відсотків у вигляді щомісячної комісії проводиться банком на наступний день після дня отримання клієнтом кредиту або дня погашення чергової частини боргу, а нарахування відсотків у вигляді щомісячної комісії проводиться банком в день погашення черговий частини боргу або в дату погашення клієнтом заборгованості до такого дня.
Нарахування прострочених відсотків здійснюється щодня, при цьому відсотки розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не враховується (п. 3.2.8.9.7. Умов).
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.
Суд зазначає, що даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань №14 від 17.12.2013 року)
Таким чином, сторонами в договорі банківського обслуговування №б/н від 17.12.2015 року передбачено більшу тривалість періоду нарахування пені відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України.
Судом перевірено правильність наданих позивачем розрахунків по відсоткам за користування кредитом, пені та комісії за користування кредитом і встановлено, що останні відповідають вимогам чинного законодавства, зокрема, проведені з урахуванням моменту виникнення прострочення виконання грошового зобов`язання та за відповідний період прострочення.
Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачами грошового зобов`язання за договором банківського обслуговування № б/н від 19.04.2017, в силу положень ст. 611 Цивільного кодексу України, з урахуванням п. 3.2.8.3.2., п. 3.2.8.5.5. та п. 3.2.8.3.3. Умов та правил надання банківських послуг, підлягають стягненню з відповідачів 87 429, 72 грн. - заборгованості за відсотками за користування кредитом, заборгованості по комісії за користування кредитом - 30 000, 00 грн. та 78 426, 01 грн. - заборгованості по пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідачів.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ :
1. Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк ПРИВАТБАНК задовольнити.
2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство ФРЕЙЯ" (01054, м. Київ, вул. Тургенєвська, буд. 38, офіс 102, ідентифікаційний код - 22858321) та з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001, м. Київ, вул. Грушевського буд.1 Д, ідентифікаційний код - 14360570) 298 107 (двісті дев`яносто вісім тисяч сто сім) грн. 25 коп. - заборгованість за кредитом, 87 429 (вісімдесят сім тисяч чотириста двадцять дев`ять) грн. 72 коп. - заборгованість за відсотками, 30 000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп. - заборгованість по комісії, та 78 426 (сімдесят вісім тисяч чотириста двадцять шість) грн. 01 коп. - пені.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство ФРЕЙЯ" (01054, м. Київ, вул. Тургенєвська, буд. 38, офіс 102, ідентифікаційний код - 22858321) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001, м. Київ, вул. Грушевського буд.1Д, ідентифікаційний код - 14360570) 3 704 (три тисячі сімсот чотири) грн. 73 коп. - судового збору.
4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001, м. Київ, вул. Грушевського буд.1Д, ідентифікаційний код - 14360570) 3 704 (три тисячі сімсот чотири) грн. 73 коп. - судового збору.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення складено: 03.12.2019.
Суддя Щербаков С.О.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 28.11.2019 |
Оприлюднено | 03.12.2019 |
Номер документу | 86038300 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Щербаков С.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні